Лінгвістичні характеристики комп'ютерного дискурсу

Проаналізуємо найбільш рельєфні відмінні ознаки комп'ютерного дискурсу.

Комп'ютерний дискурс, являючи собою багатожанровий функціональний різновид монологічного і діалогічного мовлення, характеризується цілим рядом специфічних комунікативних засобів. Своєрідність мовного спілкування учасників комп'ютерної комунікації полягає не тільки у використанні професіоналізмів, але й у комбінації лексичних одиниць, що належать до різних стилів і регістрів, утворених відповідно до прагматичних настанов і цілей спілкування.

Для лексичного оформлення текстів комп'ютерного дискурсу характерна насамперед насиченість мовлення термінами всіх типів. Виокремлюється три групи використання комп'ютерної термінології:

1) специфічні комп'ютерні терміни, вживані тільки людьми, пов'язаними з комп'ютерами (server, modem, біт, байт);

2) слова, запозичені комп'ютерною термінологією з інших галузей, що набули іншого значення в комп'ютерному дискурсі (domain – у математиці – область або інтервал, у фізиці – домен, у комп'ютерному дискурсі – це заключна частина Інтернетної адреси);

3) загальнолітературні слова, що у комп'ютерному спілкуванні набули термінологічного значення (flame – полум'я, яскраве світло, пристрасть, у комп'ютерному дискурсі – "суперечка, що поступово переходить із предмета дискусії на особистості").

Серед термінів, що вживаються в комп'ютерному дискурсі, широко представлені такі абревіатури: PC – personal computer; IRC (Internet Relay Chat) – спілкування в реальному часі; WAN (Wide Area Network) – будь-яка мережа, що охоплює більш ніж один будинок; WWW (World Wide Web) – всесвітнє інформаційне середовище тощо.

Найчастіше скорочуються назви установ, організацій, країн і т.д. Відмінна риса абревіації в комп'ютерних текстах – це скорочення не тільки термінів, але й часто вживаних у розмовному мовленні словосполучень і цілих речень. Наприклад: AAMOF = As A Matter Of Fact; GON = God Only Knows; TTYL = Talk To You Later; TYVM = Thank You Very Much; IMHO = In My Humble Opinion та ін.

Оскільки учасники комп'ютерного спілкування – це часто люди, знайомі з математикою, вони переносять вживання формул і різноманітних символів у комп'ютерний дискурс, що дозволяє його максимально стиснути. Наприклад: PMJI = Pardon My Jumping In, PGY = Post Graduate Year, PGY-1, PGY-2 тощо. Оскільки спілкування в комп'ютерній мережі відбувається переважно в писемній формі, поряд із звичайними використовуються і незвичайні форми посилення експресивності. Наприклад: U замість you (у прикладах BSU = Be Seeing You, SU = Seeing You); 2 замість too, to; B замість be; 4 замість for; 2B замість to be; B4 замість before.

Лімітивність – це соціальна функція, зміст якої – обмежити коло учасників спілкування. Абревіатури в комп'ютерних текстах можна назвати "кодовими", тому що вони відомі тільки учасникам спілкування в комп'ютерному середовищі і для недосвідченого перетворюються в таємну мову.

Комп'ютерний дискурс характеризується розмаїтістю тем, змішанням слів, що належать до різних лексичних шарів, сполученням наукових термінів і розмовних слів, піднесеної та грубої лексики, що, безсумнівно, надає специфіки комп'ютерній комунікації.

Залежно від теми комп'ютерних конференцій у комп'ютерному дискурсі зустрічається різноманітна термінологія – наукова, філософська, політична, медична й ін. Наприклад: радіохвилі, електрон, білкові молекули, біополе, дерматома, точки акупунктури, фотон, сенсорика, relativism, orthogonal, kingdom of god, ontogenesis, neutrino, opposition і ін.

Комп'ютерне спілкування характеризується рядом ознак на рівні лексики: 1) активне вторгнення (інкрустація) англійських термінів, виразів у латинському написанні (Привіт All!; Пришли мені file, plz); 2) використання транслітерації і транскрипції для передачі англійських слів (мануал – від англ. manual, спам – від англ. spam; гейт – від англ. gate, сабж – subj; 3) використання словотворчих і семантичних кальок (залізо – hardware); 4) обігравання англійських слів (найчастіше з метою створення гумористичного ефекту (бебеска – BBS – Bulletin Board System/ Система Електронних Дощок Оголошень; яга – EGA – Enchanced Graphics Adapter); 5) інвенція – вигадування слів, виникнення слів на чужому ґрунті (зафіксити – від англ. to fix; юзати – від англ. to use).

Привертають до себе увагу гібридні утворення на морфологічному рівні, коли корінь слова подається в англійському написанні, а закінчення українське, наприклад: прикрутити dimm'и, subj'и; dialup'а, html'ки, аналог getweb'а, посилати MIME'ом, e‑mail'ом, getweb'ом, заповнювати refid'ами, MID'ами й ін. Таке змішання англійської та української графіки в рамках одного тексту, сполучення, здавалося б, непоєднуваних елементів надає іронічно глузливого тону аналізованим повідомленням, часто властивого молодіжному середовищу.

Лексика, що складає комп'ютерний жаргон, нами умовно поділена на такі тематичні групи: 1) назви деталей і складових частин комп'ютерів (батон – кнопка мишки, клавіша; гріб – корпус комп'ютера); 2) назви програмних продуктів, (у тому числі ігор), окремих програм, команд і файлів (дося – дискова операційна система DOS; презерватив – антивірусна програма Aidstest); 3) назви операцій і окремих дій, пов'язаних із комп'ютером (виснути, здохнути (про комп'ютер) – відмовитися реагувати на будь-які зовнішні впливи; взяти акорд – перезавантажити комп'ютер за допомогою трьох клавіш); 4) повідомлення системи користувачу (гамовер – game over – закінчення гри); 5) назви фірм – виробників устаткування і програм (Сантехніка – устаткування від Sun Microsystems Computer Corporation; Дрібний м'якуш – компанія MicroSoft); 6) позначення людей, що працюють із комп'ютером: професіонали-програмісти (безсистемник – системний програміст, програмер – комп'ютерник, що вміє створювати свої програми) і користувачі (юзер – користувач-початківець, що має модем, ламер – агресивний або абсолютно некомпетентний користувач); 7) неспеціальні поняття, пов'язані з оцінним змістом (битий, кривий, гнилий – що не працює).

Український комп'ютерний жаргон, похідний від комп'ютерних термінів і жаргонних слів англійської мови, характеризується великою розмаїтістю форм, розвиненими синонімічними і словотворчими рядами, незрівнянно більш високим емоційно-експресивним забарвленням, ніж англійський. При цьому основна маса слів містить жартівливо-іронічну, негативну оцінку. В англійському комп'ютерному жаргоні переважає метафоричний і метонімічний перенос, не пов'язаний, як правило, із словотворчими діями, а сама виразність слів значно нижча. Багато жаргонних виразів не виходять за рамки літературної норми (Trojan horse / "Троянский кінь" – приховані команди, введені у вже існуючу програму, яка до певного моменту працює нормально). В українських жаргонізмах важливу роль відіграють звукові асоціації (клавіатура – клава, мило – e-mail та ін.). У появі таких слів наявний елемент гри, такий привабливий для молоді. Вони обіграють звучання слова, вишукуючи найбільш виразний, жартівливо-іронічний варіант.

Специфічну характеристику українського комп'ютерного дискурсу складає вживання жаргонних слів, у тому числі й комп'ютерного жаргону. Звертають на себе увагу такі характеристики комп'ютерного дискурсу, як велика кількість запозичень в іншомовній формі з використанням латинської графіки (e-mail, password, MS-DOS), запозичень із використанням кирилічної графіки (хост – від англ. host; регістрити – від англ. to register), запозичень жаргонного типу (згідно з рулезом – від англ. rules; мессага – від англ. message), а також гібридних слів, коли до іншомовної основи в латинській графіці через апостроф додається українське відмінкове закінчення (html'ки; e-mail'ом; у pwl'і та ін.).

Порівняльний аналіз графіки комп'ютерного дискурсу в інтернет-конференціях дозволив встановити, що в комп'ютерному спілкуванні поряд із традиційними графічними засобами виробилися і специфічні: багатократне повторення знаків оклику і питання; багатократне дублювання тієї самої букви; використання смайликів; виділення великими буквами цілих речень; зірочки, що заміняють брутальне слово. Ці явища відбивають, по-перше, підвищену емоційність та експресивність комп'ютерного спілкування, і, по-друге, дотримання певного етикету спілкування (внутрішня і зовнішня цензура).

Незважаючи на деякі відмінності, у цілому інвентарі використовуваних графічних засобів і їхні функції збігаються в англійському, російському та українському комп'ютерних дискурсах, що дозволяє вважати ці засоби властивими саме комп'ютерному спілкуванню.

Вивчення комп'ютерного дискурсу тільки починається. Його перспективи вбачаються в освітленні специфіки інших жанрів даного типу спілкування, у вивченні експансії двох найважливіших типів дискурсу – масово-інформаційного і повсякденного – у всі інші сфери спілкування, у встановленні експресивних характеристик комп'ютерного дискурсу, що випливають із його віртуальності і використання мультимедійних засобів, в освітленні міжкультурних особливостей використання англійської мови як засобу міжнародного спілкування у віртуальному просторі.

Розвиток мови – об'єктивний процес, у якому основну роль відіграє молоде покоління як найбільш гнучкий шар населення. Найяскравіше це явище проявляється на зламі епох, у періоди воєн та революцій, а також стрімких соціальних процесів. При цьому основним джерелом поповнення словникового запасу мови є неформальне мовлення. Спираючись на цю тезу, можна зробити такі висновки:

1) процес аналізу неформального мовлення взагалі і мови комп'ютерників зокрема ускладнюється різноманітністю й неоднозначністю термінології (професіоналізми, арго, жаргон, сленг, соціолект);

2) специфіка комп'ютерного дискурсу полягає у вибірковому комбінуванні ознак, характерних для інших видів і форм спілкування;

3) для комп'ютерного дискурсу характерні домінування англомовних лексичних основ (варваризми та семантичні кальки) і тенденція до уніфікації норм і правил комунікації;

4) незважаючи на таку специфіку, комп'ютерний жаргон у своєму функціонуванні й особливо словотворі підкоряється законам української мови. Зокрема, найпоширенішими способами словотворення у комп'ютерній лексиці є афіксальний, безафіксний, а також лексико-семантичний. При цьому лексико-семантичний може поєднуватися з іншими відомими способами;

5) для комп'ютерної лексики характерне застосування мовної гри та засобів мовної експресії. Основна тенденція у формуванні комп'ютерного дискурсу – максимальне скорочення способів передачі інформації.

 

СПИСОК ОСНОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Crystal D. A Dictionary of Linguistics and Phonetics. 3rd ed. Oxford: Blackwell Publishers, 1992. – P. 106.

2. Галичкина Е.Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерных конференций): автореф. дис.... канд. филол. наук. Волгоград, 2001. – 19 с.

3. Елистратов В. Арго и культура // Елистратов В. Словарь московского арго: материалы 1984-1990гг. – М., 1994. – С. 592.

4. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 96-102.

ЗАПИТАННЯ ДО ТЕМИ 8(2):

1. Коли виник комп’ютерний дискурс?

2. Що ви розумієте під професіоналізмами?

3. Якою низкою специфічних рис характеризується лексика різних професійних груп?

4. Які види можна виділити серед професіоналізмів?

5. Що складає значна частина професіоналізмів?

6. На чому ґрунтується специфічна лексика жаргону та чим відрізняється від неї?

7. Що таке інтержаргон, арго?

8. Що є характерною рисою хакерів?

9. Що розуміють під сленгом?

10. Чим зумовлене панування запозичень з англійської мови у комп’ютерному жаргоні?

11. Що є причиною виникнення комп’ютерного жаргону?

12. Що розуміють під комп'ютерним дискурсом?

13. Яку складну комбінацію дискурсів можна виявити під час аналізу ситуації й учасників комп'ютерного спілкування?

14. У чому полягає специфічний етикет комп'ютерного спілкування?

15. Якими графічними засобами передаються емоції під час комп’ютерного спілкування?

16. Що характерно для лексичного оформлення текстів комп'ютерного дискурсу?

17. Яка різноманітна термінологія зустрічається у комп'ютерному дискурсі?

18. Якими ознаками на рівні лексики характеризується комп'ютерне спілкування?

19. На які тематичні групи умовно поділена лексика, що складає комп'ютерний жаргон?