Загальний обсяг за видами культур у 2008-2010 Р. Р.

Таблиця 3

Види культур	2008р.	2009р.	2010р.
Пшениця
Жито
Кукурудза
Ячмінь
Овес
Просо
Гречка
Рис
Зернобобові

 

Рис.3. Динаміка загального обсягу за видами культур

Молокопереробна промисловість охоплює маслоробну, сироробну, молочно-консервну та інші галузі. Основна продукція молочної промисловості - масло, сир, молочні консерви, сухе молоко, вироби з незбираного молока, сухе, жирне і знежирене молоко та інші види продукції.

Виробництво основних видів продукції тваринництва

Таблиця 4

Продукція	2008р.	2009р.	2010р.
М’ясо тис.т.
Молоко тис. т
Яйця млн.. шт

Рис.4.Динаміка виробництва основних видів продукції тваринництва

Як бачимо з рис.4 продукція м’яса та яєць станом на 2010 р. збільшилась в порівнянні з попередніми роками. А продукція молока станом на 2010р. зменшилась в порівнянні з попередніми роками.

М'ясна промисловість. Сприятливі природноекономічні умови для тваринництва, і зокрема, для м'ясного скотарства, беконного, м'ясо беконного і сального свинарства, вівчарства і птахівництва сприяти розвитку м'ясної промисловості, яка стала найбільшою галуззю харчової промисловості. Підприємства м'ясної промисловості переробляють тваринну сировину на харчові продукти, м'ясо, ковбаси, м'ясні консерви, концентрати та інші види продукції. М'ясна промисловість дає також багато видів кормів, м'ясо кров'яне і квіткове борошно, шкіри, технічний жир, щетину, лікувальні та інші препарати.

Виробництво м’яса за видами

Таблиця 5

Види м’яса	2008р.	2009р.	2010р.
Яловичина і телятина
Свинина
Баранина і козлятина
М’ясо птиці
М’ясо кролів
Конина

 

Рис.5.Динаміка виробництва м’яса за видами

Як бачимо з рис.5 виробництво м’яса: яловичини і телятини, свинини та конини станом на 2010р. зменшилась в порівняння з попередніми роками. А виробництво м’яса: баранини і козлятини, м’яс птиці і м’ясо кролів станом на 2010р. збільшилась в порівнянні з попередніми роками.

З інших галузей харчової промисловості поширене спиртове й лікеро-горілчане виробництво. Воно використовує відходи цукрової промисловості, сокового виробництва, а також зерно та картоплю. Спиртові заводи зосереджені у Черкаській, Вінницькій, Кіровоградській, Житомирській, Київській та інших областях. В Україні діє більше 40 підприємств лікеро-горілчаної промисловості, зосереджених головним чином у великих містах.

 

 

Виробництво алкогольних напоїв

Таблиця 6

Продукція	2008р.	2009р.	2010р.
Коньяк,бренді	3,9	3,1	3,5
Горілка	40,0	42,3	42,5
Лікери	21,7	13,1	11,7
Етиловий спирт	27,9	26,7	24,6
Вино	4,0	4,2	4,2
Пиво
Води негазовані	35,4	28,5	31,4
Води газовані
Безалкогольні напої

Рис.6 Динаміка виробництва алкогольних напоїв

Як видно з рис.6 виробництво алкогольних напоїв: коньяк, бренді, лікери, етиловий спирт, вино, пиво, негазовані і газовані води та безалкогольні напої станом на 2010р. зменшилось в порівнянні з попередніми роками. А виробництво горілки станом на 2010р. збільшилось в порівнянні з попередніми роками.

 

 

ВИСНОВОК

Незважаючи на складну фінансову ситуацію, на багатьох підприємствах ведуть реконструкцію й технічне переоснащення виробництва, впроваджують нові вид високоякісної продукції в сучасній упаковці. Торік після реконструкції на Немирівському молокозаводі став до ладу сироробний цех, на Гніванському — встановлено технологічну лінію виготовлення йогурту з фруктовими наповнювачами; на Шосткинському молокозаводі введені в дію обладнання для виробництва йогурту, майонезе згущеного молока з цукром, на Сумському — морозива вафельних стаканчиках. Технічне переоснащення Одеського дріжджового заводу дало змогу збільшити випуск хлібопекарських дріжджів на 10 %.

Формування соціальне орієнтованої економіки вимагає вирішення стратегічного завдання — створення в Україні потужної харчової індустрії для забезпечення нормальної життєдіяльності населення, відновлення й збереження його здоров'я, вдосконалення сільськогосподарського виробництва, соціальної переорієнтації базових галузей промисловості країни, наповнення фінансами державного бюджету. Виходячи з цього, розвитої харчової промисловості має бути пріоритетним напрямком економічної політики держави. Необхідні зорієнтувати цю галузь на одержання кінцевого результату діяльності всього АПК, щоб забезпечити значне підвищення його ефективності, стане на дійним джерелом поповнення державного бюджету і значних валютних надходжень.

Для стабілізації становища в ряді галузей харчове промисловості необхідно:

* оновити матеріально-технічну базу, модернізувати виробництво, збільшити обсяги випуску конкурентоспроможної продукції й розширити її асортимент, активізувати роботу щодо залучення іноземних інвестиції та кредитів;

*забезпечити пріоритетність розвитку галузей здійсненням державної фінансово-кредитної підтримки підприємств за рахунок розширення видів їх кредитування, а також відновлення практики передбачення в державному бюджеті коштів для кредитування міжсезонних витрат підприємств цукрової, олійножирової, плодоовочеконсервної, виноробної та інших галузей;

*продовжувати протекціоністську політику щодо вітчизняного товаровиробника;

*створити оптові ринки продовольчих товарів, розширити мережу фірмової торгівлі, а отже, зменшив кількість посередників при реалізації продукції, завдяки чому буде знижено ціни й збільшено обсяги її продажу;

*запровадити регулювання ринків зерна, цукру, олії алкогольних напоїв;

*відновити традиційні й освоїти нові зовнішні ринку збуту, зокрема, створити за кордоном постійно діючі представництва окремих галузей, підприємств, регіонів;

*активізувати роботу щодо створення інтегрованих структур, до складу яких повинні увійти переробні і сільськогосподарські підприємства, фірмові магазини організації з матеріально-технічного забезпечення й збуту продукції.