ТОП 10:

Методи фінансово-інвестиційного аналізу



Найменування показника Формула (умовні позначки) Особливості використання
1 2 3
Традиційні методи
Норма (коефіцієнт) ефективності , де – середньорічні грошові надходження; – загальна сума інвестованих коштів В практичних розрахунках використовується річна норма ефективності. Якщо показник менше 1, то проект є неефективним.
Період окупності інвестицій Обчислюється як зворотний показник до попереднього.
Методи оцінки інвестицій за бухгалтерською звітністю
Балансова рентабельність інвестицій , де – середньорічний доход фірми (прибуток). У формулі використано величину доходу до оподаткування, що не дозволяє визначити величину вигоди, яку фактично інвестори отримують, тому в практичних розрахунках частіше розраховують наступний показник.
Чиста рентабельність інвестицій , де – податкові і процентні платежі. Використання показника основане на зіставленні його розрахункової величини із стандартними для фірми рівнями рентабельності (якщо такі встановлені).
Методи дисконтування грошових потоків
Статична норма ефективності , де – загальна потреба у прибутку впродовж інвестиційного проекту (Т); – середньорічний обсяг інвестицій у періоді, що розглядається Показник дозволяє інвестору визначити величину власного коефіцієнта економічної ефективності, виходячи із власних витрат та очікуваних результатів.

 

Закінчення табл. 12.3

1 2 3
Статична норма ефективності , де ФВ – середньорічна вартість виробничих фондів Показник дозволяє інвестору визначити величину власного коефіцієнта економічної ефективності, виходячи із власних витрат та очікуваних результатів.  
Чиста теперішня вартість (NPV) NPV = В – С, де В – поточна вартість доходів; С – поточна вартість затрат. Якщо NPV більше 0, то проект принесе дохід, який більший, ніж вартість капіталу. Якщо менше 0, то проект не вигідний, він має доходність нижчу, ніж вартість капіталу.
Індекс прибутковості , де NPV – чиста теперішня вартість проекту; Co – первісні затрати Критерій прийняття рішення основується на тому, що PI > 0

 

Такий метод може бути використаний лише для збалансованої економіки, тобто за умови відсутності інфляції, або якщо її межі – 1–3 % на рік. Недоліки методу полягають в тому, що при розрахунках не проводиться оцінка грошових потоків з огляду на зміну цінності грошей в часі, а як відомо, цінність грошей в часі змінюється. Крім того, грошові надходження можуть здійснюватись і після закінчення терміну окупності і це призводить до того, що за цим параметром проекти суттєво відрізняються. З метою удосконалення цього показника, задля врахування цінності грошей в часі, доцільно проводити розрахунок на основі кумулятивної суми грошових надход­жень, розраховуючи кожну її складову із поправкою на коефіцієнт дисконтування.

Метод визначення бухгалтерської рентабельності інвести­цій орієнтується на оцінку інвестицій на основі не грошових надход­жень, а бухгалтерського показника – доходу компанії. При його застосуванні розраховується показник бухгалтерсь­кої рентабельності інвестицій RQI (англ. return on investment), інколи в літературі цей показник називають середньою нормою прибутку на інвестиції, або розрахунковою нормою прибутку. Методика розрахунку показника дозволяє розрахувати балансову та чисту рента­бельність інвестицій. Показник бухгалтерської рентабельності інвестицій RQI (чиста рентабельність інвестицій) має такі переваги: прості арифметичні розрахунки; можна використати при розрахунках з персоналом фірми. Деякі зарубіжні фірми використовують його в системі преміювання менеджерів своїх філіалів та підрозділів, оцінюючи їх результати із результативністю інвестицій; дозволяє вибрати ті варіанти інвестування, які дають най­більший рівень бухгалтерського доходу. Це особливо важливо для акціонерних і пайових компаній. В свою чергу, недоліком є те, що в розрахунках не врахову­ється цінність грошей в часі та різна тривалість експлуатації активів, які створюються завдяки інвестуванню. Крім того, показник RQI орієнтований переважно на отримання оцінки проектів, яка є адекватною сподіванням та вимогам акціонерів й інших фірм.

Найбільш науково обґрунтованою вважається оцінка інвестицій із використанням методу дисконтування грошових надходжень. Дисконтування грошових надходжень – метод оцінки прог­рами капітальних вкладень, який базується на дисконтній арифметиці та дозволяє визначити, чи будуть програми (проекти) приносити необхідний доход . В ході дисконтування використову­ються критерії, які базуються на техніці розрахунку часової цінності грошей – критерії дисконтування. При розрахунку цих критеріїв використовуються поняття ставки відсотка, ризик та альтернативна можливість використання грошей, що виражається таким рівнянням [52, с. 144]:

 

, (1)

 

де IR – темп інфляції; MRR – мінімальна реальна норма прибутку; RI – коефіцієнт, що враховує ступінь інвестиційного ризику, який пов’язаний із нестабільністю отримання доходу від конкретного капіталовкладення та ринкової кон’юнктури.

Метод розрахунку прибутку. Використання цього методу дозволяє визначити статичну норму ефективності інвестицій, тобто загальну потребу у прибутку для здійснення обов’язкових платежів. Показник розраховується стосовно інвестицій або виробничих фондів. В закордонній практиці також розраховується показник прибутку, але до величини чистого прибутку включають амортизаційні відрахування на реновацію як власність інвестора. Такий показник називається внут­рішньою нормою ефективності та відрізняється від показника ста­тичної норми ефективності тим, що враховує фактор ризику, фінан­сово-кредитні пільги та інші об’єктивні умови.

Метод визначення чистої теперішньої вартості (NPV).Основне завдання методу визначити чисту теперішню вартість, на яку цінність компанії може прирости в результаті реалізації інвестиційного проекту. Сутність методу полягає у наступному:

- визначається поточна вартість затрат, тобто величина інвестицій, яку необхідно зарезервувати для проекту;

- розраховується поточна вартість майбутніх грошових над­ходжень від проекту, для чого доходи за кожний рік приводяться до поточної дати. Сумуючи доходи за всі роки, отримується загальна поточна вартість доходів від проекту;

- чиста поточна вартість доходів (капіталу) є різницею між поточною вартістю майбутніх грошових надходжень та поточною вартістю затрат.

Цей метод дозволяє визначити динамічну норму ефективності, для якої у світовій практиці застосовують такі граничні (межові) умови [176, с. 51]:

- норма зіставляється з відсотковою ставкою кредитного ринку;

- для інвестиційного аналізу відбираються тільки ті проекти, у яких різниця між доходом (прибутком) та інвестованими коштами (капіталом) більша нуля;

- подальший аналіз проводиться тільки для тих проектів, у яких норма доходності складає 13-20 %.

Розрахунки за вищенаведеним методом мають певні особли­вості. Наприклад, якщо кошти вкладаються у проект, “термін життя” якого не має обмеження, тобто умовно безкінечний, величина річного доходу постійно зростає. Така ситуація може виникнути при виході компанії на новий інвестиційний ринок, або за умови придбання контрольного пакета акцій іншої компанії з метою її включення до хол­дингу (іншими словами, це ситуація, коли основна сума вкладу за­робляє гроші на майбутній рік). За вищевказаних умов, для визначення NPV використовується формула Гордона [140, с. 101]:

NPV = , (2)

де NPV – чиста теперішня вартість; – надходження грошових коштів в кінці першого року після здійснення інвестицій; – бажана норма доходності; – постійний темп зростання щорічних надходжень грошових коштів, який очікується у майбутньому; – первісна сума інвестованих коштів.

Використання моделі Гордона на практиці має певні труднощі, бо для забезпечення адекватності отриманих результатів необхідно наступне:

- основною точкою розрахунків повинні бути грошові над­ходження за інвестованими коштами на кінець першого періоду їх використання. Якщо ж платіж поступає інвестору миттєво, то його суму треба додавати до величини поточної вартості;

- потік грошових надходжень має зростати із постійною вели­чиною темпу зростання.

Метод розрахунку рентабельності інвестицій (індекс при­бутковості).Розраховується індекс, який відображає прибутковість проекту, тобто дисконтовану вартість грошових коштів від проекту в розрахунку на одиницю інвестицій. Іншими словами, якою мірою зростає цінність компанії (багатство інвестора) в розрахунку на одиницю інвестицій.

Показник розраховується як частка від ділення дискон­тованих надходжень на дисконтовані виплати, тоді його значення має бути менше 1, або за формулою, наведеною в табл. 1.

В будь-якому випадку, індекс відображає ефективність інвестицій [143, с. 108].

Індекс прибутковості можна подати у вигляді коефіцієнта “дохід – затрати” (англ.: “Benefits to Costs Ratio”) та роз­рахувати як частку від ділення дисконтованого потоку (суми) вигод на дисконтований потік витрат. Якщо величина одержаного коефіцієнта більше одиниці, то доходність проекту вища ніж мінімально необ­хідна, а сам проект є привабливим.







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.74.184 (0.008 с.)