За моделлю Давидової - Бєлікова

, (43)

де змінні К_і – коефіцієнти, які обчислюються за даними фінансової звітності конкретного досліджуваного підприємства й оцінюють різні аспекти його фінансового стану, а саме:

К₁ – відношення оборотного капіталу до загальної суми активів; К₂ – відношення чистого прибутку до власного капіталу підприємства; К₃ – відношення обсягу продажу до загальної суми активів; К₄ – відношення чистого прибутку до собівартості реалізованої продукції;

Загроза банкрутства оцінюється як максимальна, якщо розрахункове значення показника Z для підприємства менше 0, ймовірність банкрутства висока якщо Z більше 0 але менше 0,18, при значенні Z від 0,18 до 0,32 ймовірність банкрутства оцінюється як середня, при значенні від 0,32 до 0, 42 як низька і якщо Z більше 0,42 ймовірність банкрутства оцінюється як незначна.

Модель О.Терещенка передбачає обчислення показника Z за такою формулою

Z = 1,04· X₁ + 0,75· X₂ + 0,15· X₃ + 0,42· X₄ + 1,8· X₅ - 0,063 · X₆ – 2,16 (44),

де Х₁ – відношення високоліквідних активів до виручки від реалізації; Х₂ – відношення суми активів до загальної суми зобов’язань; Х₃ – відношення чистого прибутку до загальної суми активів; Х₄ – відношення чистого прибутку до виручки від реалізації; Х₅ – відношення суми виробничих запасів до виручки від реалізації; Х₆ – відношення виручки від реалізації до загальної суми активів.

Мінімальне критеріальне значення показника Z встановлено на рівні 2,0. Тобто, якщо розрахункове значення показника Z менше ніж 2,0, то на підприємстві має місце фінансова криза. Фінансовий стан можна вважати стійким, якщо значення показника Z більше 2,0.

Модель А. Матвійчук передбачає обчислення показника Z за такою формулою

Z = 0,033· X₁ + 0,268· X₂ + 0,045· X₃ - 0,018· X₄ - 0,004· X₅ - 0,015 · X₆ + 0,702· X₇ (45),

де Х₁ – коефіцієнт мобільності активів; Х₂ – коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості; Х₃ – коефіцієнт оборотності власного капіталу; Х₄ – коефіцієнт окупності активів; Х₅ – коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами; Х₆ – коефіцієнт концентрації залученого капіталу; Х₇ – коефіцієнт покриття боргів власним капіталом.

При значенні Z > 1,104 робиться висновок про задовільний фінансовий стан підприємства, в іншому випадку має місце загроза банкрутства.

В курсовій роботі можуть бути також використані модель Сайфуліна і Кадикова, коефіцієнт Бівера, модель Державної економічної академії Іркутська та інші, самостійно опрацьовані студентом.

Методика оцінювання ризику неоптимального розподілу фінансів

В основі теорії портфеля лежить загальне правило, якого повинні дотримуватись інвестори (менеджери, підприємці), що мають можливість розподіляти кошти (ресурси) між декількома активами (видами продукції, видами діяльності). Необхідно прагнути розподіляти вкладення таким чином, щоб обрані активи відповідали двом вимогам: по-перше, показувати різнощільність зв'язку із загальноринковими тенденціями (коливаннями попиту, цінами), по-друге, мати протилежну фазу коливань норми прибутку всередині портфеля. Саме такий портфель буде мати мінімальний ризик.

Кількісно ризик портфелю розраховується статистичним методом. Так, для портфелю, що складається з двох видів активів (видів продукції або напрямків діяльності), ризик можна розрахувати як дисперсію за залежністю

, (46)

де σ₁², σ₂² – дисперсії норм доходності першого і другого активів; h₁, h₂ – питома вага першого і другого видів активів в портфелі; R – коефіцієнт кореляції норм доходності першого і другого активів.

У випадку, коли таких активів (видів продукції або діяльності) декілька, ризик розраховується за допомогою коефіцієнта множинної кореляції.

3.5. Інші методики самостійно опрацьовані студентом.

Додаток Г. БЛАНК ЗАВДАННЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Факультет економіки та підприємництва

Кафедра економіки підприємства

 

Напрям підготовки 6.030504„Економіка підприємства”

Дисципліна «Обгрунтування господарських рішень і оцінювання ризиків»

Курс _______________

Група ______________

Завдання на курсову роботу

Студенту ______________________________________________

Тема «Обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства з урахуванням ризику»

Вихідні дані до курсової роботи:

планова, нормативно-довідкова та звітна інформація; дані бухгалтерського і внутрішньогосподарського обліку, фінансової і статистичної звітності; патентно-ліцензійна документація; науково-технічна документація з результатами виконання НДДКР, що характеризують діяльність підприємства за 20___ - 20___ роки.

Зміст курсової роботи:

Вступ

1. _______________________________________________________________________________________________________________

2. _______________________________________________________________________________________________________________

3. _______________________________________________________________________________________________________________

Висновки

Список використаних джерел

Додатки