Обґрунтування зниження ризику фінансової нестабільності за рахунок збільшення чистого прибутку підприємства



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Обґрунтування зниження ризику фінансової нестабільності за рахунок збільшення чистого прибутку підприємства



Проаналізувавши ризики у діяльності ПАТ «АЕС Рівнеобленерго», можна стверджувати безумовну необхідність впровадження конкретних заходів, які б допомогли вийти організації з фінансово нестабільного становища.

Коротко схарактеризуємо наведені в табл. 3.2.1. інструменти регулювання ризиків. Уникнення ризику є одним із найпоширеніших напрямів, який полягає в простому ухиленні від прийняття проектів, рішень, обтяжених надмірним ризиком, у відмові співпрацювати з ненадійними партнерами, постачальниками. Ухилення від ризику вважається найбільш радикальним і простим напрямом, але, застосовуючи його, підприємство не отримає прибутку, пов’язаного з ризикованістю діяльності. Дотримання політики ухилення від ризику доцільне, якщо:

ü ризики значні та небезпечні;

ü ухилення від одного виду ризику не тягне за собою виникнення інших ризиків, що характеризуються високим рівнем;

ü рівень ризику набагато вищий рівня можливої дохідності господарської операції;

ü втрати від прояву ризику надвисокі, і підприємство не в змозі їх відшкодувати.

 

Таблиця 3.2.1.

Напрями та методи впливу на ступінь ризикугосподарювання

Напрям впливу Методи регулювання ступеня ризику
Уникнення ризику відмова від ненадійних партнерів, постачальників; відмова від прийняття ризикованих проектів, рішень
Компенсація ризику стратегічне планування діяльності; прогнозування зовнішньої економічної ситуації; моніторинг соціально-економічного та правового середовища; активний цілеспрямований маркетинг
Збереження ризику відмова від будь-яких дій, спрямованих на компенсацію збитку (без фінансування);
  створення спеціальних резервних фондів у натуральній або грошовій формі (фондів самострахування або фондів ризику); залучення зовнішніх джерел (отримання кредитів та позик, державних дотацій для компенсації збитків та відновлення виробництва)
Передача ризику страхування; передача ризиків через укладання договорів факторингу, поручительства; передача ризику через укладання біржових угод (хеджування)
Зниження ризику диверсифікація; здобуття додаткової інформації; лімітування

 

Але навіть в умовах відмови від розширення бізнесу (втримання прибутку без додаткових зусиль на досягнутому рівні) така стратегія не є оптимальною в довгостроковому та середньо-строковому періоді, оскільки завжди можливий непередбачений вплив екзогенних факторів.

Компенсація ризику — це ще один напрям, який належить до превентивних засобів управління та характеризується трудомісткістю й численними аналітичними дослідженнями. До найбільш ефективних методів цієї групи відноситься використання в діяльності підприємства стратегічного планування, завдяки чому мож­на ліквідувати певну частину невизначеності, передбачити появу вузьких місць у виробничому циклі та завчасно ідентифікувати види ризиків, специфічних для даного підприємства. Прогнозування зовнішньої економічної ситуації охоплює: періодичну розробку сценаріїв розвитку та оцінку майбутнього стану середовища господарювання для підприємства; прогнозування поведінки можливих партнерів та дій конкурентів; зміни в секторах та сегментах ринку; прогнозування в межах регіону та всієї країни. Моніторинг соціально-економічного та правового середовища дає можливість отримати дані для визначення основних тенденцій у взаємовідносинах суб’єктів господарювання, виробити заходи для компенсації втрат від зміни правил ведення господарської діяльності, скоригувати тактичні та стратегічні рішення. Але застосування даного методу є можливим тільки за наявності комп’ютерних систем, нормативно-довідкової інформації; підключення до мереж комерційної інформації; проведення власних прогнозно-аналітичних досліджень. Активний цілеспрямований маркетинг дає можливість сформувати попит на продукцію підприємства, використовуючи різноманітні маркетингові методи та прийоми, а саме: сегментацію ринку, оцінку його ємності; організацію рекламної кампанії; аналіз поведінки конкурентів і визначення напрямів конкурентної боротьби; розробку політики управ­ління витратами.
Збереження ризику передбачає здійснення таких заходів:

· відмову від будь-яких дій, спрямованих на компенсацію збитку (без фінансування);

· створення спеціальних резервних фондів у натуральній або грошовій формі (фондів самострахування або фондів ризику) безпосередньо на підприємстві для оперативного подолання тимчасових ускладнень фінансово-комерційної діяльності, здійснення компенсації збитків за настання несприятливих кліматичних і погодних умов, покриття кредиторської заборгованості, витрат з ліквідації суб’єкта господарювання;

· отримання кредитів і позик, державних дотацій для компен­сації збитків та відновлення виробництва.

Таким чином, за прийняття ризику основне завдання для підприємства — пошук необхідних ресурсів для покриття можливих утрат. Під час вибору кредитування підприємство може зіткнутися з недоступністю кредитів і високими процентними виплатами. Основною проблемою під час створення резервів на покриття непередбачених втрат є оцінка можливих наслідків ризику. Для визначення останніх можуть бути використані викладені вище методи якісного та кількісного аналізу.

Передача ризику має на меті передачу відповідальності за нього третім особам за збереження наявного рівня ризику. Даний напрям включає такі методи: страхування; передача ризиків через укладання договорів факторингу, поручительства; передача ризику через укладання біржових угод (хеджування).
Страхування — передача ризику страховій компанії за певну плату. Страхування передбачає зобов’язання страхувальника щодо страхових виплат у розмірі повної або часткової компенсації втрат прибутків суб’єкта господарювання, на користь якого укладена угода, у разі виникнення за такими напрямами, як: зупинка виробництва чи скорочення його обсягів, банкрутство, невиконання договірних зобов’язань контрагентом, судові витрати. Сторона, що передає ризик (трансфер), і сторона, що його приймає (трансфері), зацікавлені у передачі (трансферті) ризику в тих випадках, коли: втрати, великі для трансфера, можуть бути незначні для сторони, що приймає ризик; трансфері може знати кращі варіанти та можливості скорочення втрат, ніж трансфер; трансфері може знаходитися в кращій позиції для скорочення втрат і контролю за господарським ризиком. У страхування є й обмеження: ціна страхування може не влаштовувати клієнта страхової компанії; застрахувати можна далеко не всі ризики.

Методи зниження ступеня ризику спрямовані на скорочення ймовірності та обсягу непередбачених утрат. Найпоширенішим серед сукупності цих методів є диверсифікація — процес розподілу інвестованих коштів між різними об’єктами вкладення, безпосередньо не пов’язаними між собою. Існує багато різновидів диверсифікацій:

· диверсифікацію діяльності (збільшення кількості придатних до використання технологій, розширення асортименту продукції чи спектра послуг, орієнтація на різні соціальні групи споживачів, на підприємства різних регіонів);

· диверсифікацію ринків збуту (діяльність одночасно на кіль­кох ринках збуту, розподіл поставок між значною кількістю споживачів);

· диверсифікація закупівлі сировини та матеріалів (взаємодія з великою кількістю постачальників).

Розрізняють виробничу (збільшення асортименту продукції (послуг)) та фінансову (купівля частки, акцій чи інших цінних паперів підприємств; придбання цінних паперів або частки у фінансових інститутах (банках, інвестиційних фондах), відкриття в них депозитних рахунків) види диверсифікації . При цьому виробнича може відбуватися за одним із таких напрямів: однорідна диверсифікація (виробництво продукції, аналогічної тій, що випускається, за винятком деяких незначних параметрів); відносно-однорідна (однорідність техніко-технологічних ознак виробниц-
тва продукції, ідентичність споживчої вартості товарів); умовно-однорідна (відсутність спільних техніко-технологічних характеристик, відносна ідентичність споживчої вартості); різнорідна (повна або майже повна відсутність будь-яких зв’язків між базовим і новим продуктами) диверсифікації.

 

 

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши діяльність ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» можна зробити висновок, що дане підприємство є досить успішним. Підприємство немає реальних конкурентів в рівненській області у своїй галузі. Завдяки правильному керіництву і політики підприємства на сьогоднішній день є успішним.

В процесі виконання роботи був проведений аналіз фінансової діяльності підприємства ПАТ « АЕС Рівнеобленерго» а були визначені основні закономірності його розвитку, виявлені недоліки в фінансовій діяльності. За даними проведеної оцінки загрози банкруцтва стану підприємства, аналізу показників платоспроможності, фінансової стійкості, лівідності та ефективності фінансової діяльності підприємства, можна зробити загальний висновок про неефективну роботу підприємства. Не зважаючи на загальне збільшення вартості активів та капіталу підприємства, а також на збільшення реалізації та прибутку підприємства, відбулось зменшення відносних показників, які характеризують ефективність фінансової діяльності підприємства

Отже, для підвищення ефективності діяльності підприємства необхідно впровадити заходи, які сприятимуть збільшенню прибутку, зменшенню вартості матеріальних активів та дебіторської заборгованості, а також оптимізації структури капіталу підприємства.

На сьогодні розподільчі електричні мережі електропередавальних організацій практично вичерпали свій запас надійності, закладений ще в радянські часи. Аварійні відключення стали буденним і звичним явищем. Неналежний технічний стан електромереж створює передумови для виникнення масових знеструмлень споживачів та, як свідчать останні дані, становить загрозу життю населення.

Створення ринкових відносин в енергетиці вимагає більш тісної співпраці між ПАТ « АЕС Рівнеобленерго» , як постачальником електроенергії та її споживачами, що є особливо важливим у зв’язку із безперервним процесом виробництва та споживання електроенергії.

Постачальник та споживач електроенергії повинні бути партнерами. Необхідно створювати відносини відкритості та взаємодовіри, перш за все в питаннях тарифоутворення. Споживач повинен мати змогу завжди одержати необхідну інформацію та консультації з питань електропостачання, тарифоутворення, енергозбереження. Він також має розуміти, що затримка оплати за спожиту електроенергію унеможливлює надійне електропостачання. Для покращення і спрощення обслуговування по наданню високоякісних сервісних послуг технічними службами з ремонту приладів обліку, наладки пристроїв релейного захисту, будівництва комплектної трансформаторної підстанції, повітряних ліній , підключення споживачів до мереж компанії, розробки проектної документації на електропостачання тощо споживачам, а також у вирішенні багатьох питань і завдань що стоять і виникають, в процесі діяльності Товариства, пропоную створити Центр обслуговування споживачів - ЦОС ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» .

Для впровадження системи управління запасами, менеджменту дебіторської заборгованості та системи фінансового планування на підприємстві необхідно ввести до його системи управління додаткову посаду фінансового менеджера, який має вирішувати питання стратегічного та оперативного фінансового планування, а також має здійснювати менеджмент дебіторської заборгованості та виробничих запасів підприємства. Створення на підприємстві структурних підрозділів з дебіторської заборгованості зможе реалізувати поставлені перед ним завдання і повною мірою виконати свої функції за наданням йому відповідних прав. Ефективність діяльності управління менеджерів може бути забезпечена за суворої відповідальності працівників за виконання своїх функцій при диференціації її на персональну і загальну, що має бути чітко визначено Положенням про структурний підрозділ підприємства з дебіторської заборгованості. Така організація роботи з дебіторською заборгованістю дасть змогу здійснювати необхідне управління нею.

Розрахунок економічної ефективності впровадження заходів фінансового планування, менеджменту дебіторської заборгованості та управління матеріальними запасами дозволяє зробити висновок про те, що запропонований заход не тільки покращує організацінйу структуру підприємства, але й призводить до покращання показників, які характеризують фінансовий стан підприємства. Отже запропоноване господарське рішення економічно обгрунтоване, доцільне, а отже може бути реалізоване в практичній діяльності підприємства.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.217.174 (0.017 с.)