Розділ 1. Теоретико-методичні засади обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………
Розділ 1. Теоретико-методичні засади обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства……………………….
1.1. Економічна сутність і загальна характеристика господарського ріщення………………………………………………………………………………
1.2. Система показників та вимірювання ефективності………………………….
1.3. Оцінка ефективності прийняття господарських рішень………………...…..
1.4. Шляхи підвищення та чинники зростання ефективності діяльності підприємства………………………………………………………………………..
Розділ 2. Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства…………………………………………….
2.1.Аналіз результатів діяльності підприємства………………………………….
2.2. Економічне обґрунтування господарського рішення щодо створення центру обслуговування споживачів…………………………………………........
2.3.Оцінювання ефективності господарського рішення…………………………
Розділ 3. Обґрунтування заходів щодо зниження господарського ризику…….
3.1.Оцінювання ступеня ризику…………………………………………………..
3.2. Обґрунтування зниження ризику фінансової нестабільності за рахунок збільшення чистого прибутку підприємства……………………………………..
Висновки…………………………………………………………………………….
Список використаної літератури…………………………………………………..

ВСТУП

На сьогоднішній день економіка України знаходиться на етапі нестабільності, країна інвестиційно не приваблива, а її продукція не конкурентоспроможна, спостерігається збільшення збиткових підприємств. Стан економіки України свідчить про низьку ефективність управління на рівні окремого підприємства – не достатнє обґрунтування господарських рішень та необхідність удосконалення інструментів. Збереження таких тенденцій у подальшому може призвести до остаточного вибуття країни з числа економічно розвинутих. Наявність та вирішення вказаних проблем суттєво пов’язані з якістю господарських рішень, тому проблема формування господарських рішень є актуальною.
Різні світові літературні видання пропонують читачам дуже велике різноманіття досліджень та періодичних видань присвячених теорії та практиці прийняття рішень. Теорія обґрунтування господарських рішень знаходиться у сфері наукових інтересів таких авторів, як: Альберт М, Беспалов Б.А., Еддоус М., Мескон М.Х., Стенсфілд Р., Трояновський В.М., Хедоурі Ф., Хобта В.М., Шарапов О.Д. та інші. Незважаючи на різні сучасні підходи, спостерігається єдність думок щодо важливості обґрунтування рішень в умовах ринкової економіки. В той же час фінансово-економічний стан підприємств в Україні свідчить, що як теорія так і практика обґрунтування господарських рішень потребує розвитку.

Україна є однією з найбільш енерговитратних країн у світі. Енерговитрати на одиницю ВВП в нашій країні у 2,5 рази перевищують середньосвітові. В той же час забезпеченість власними енергоресурсами складає менше 50%. Таким чином, проблема підвищення ефективності використання енергоресурсів є однією з першочергових як з економічної точки зору, так і з точки зору національної безпеки. Крім того, як відомо, вирішення проблеми енергоефективності тісно пов’язане з вирішенням проблеми зниження техногенного впливу на оточуюче середовище в містах та населених пунктах.

Близько 35% теплової енергії, що виробляється в країні, та 43% природного газу використовуються в житлово-комунальному секторі переважно для потреб опалення, гарячого водопостачання та вентиляції будівель. Ефективність використання цієї енергії край низька, а собівартість її безперервно зростає у зв’язку зі зростанням цін на паливо та, в першу чергу, на природний газ.

Для досягнення зазначеної мети необхідно передбачити шляхи врегулювання наступних питань:

- створення та ресурсне забезпечення системи державної підтримки та фінансового преміювання капіталовкладень, спрямованих на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних та водних ресурсів підприємствами житлово-комунального господарства всіх форм власності;

- введення в дію нормативно-правового механізму, покликаного забезпечити безумовне дотримання довгострокових економічних інтересів інвесторів енергоефективних заходів в умовах тарифного регулювання вартості житлово-комунальних послуг;

- визначення форм та процедур забезпечення економічної відповідальності власників або уповноважених власниками суб’єктів права (в тому числі органів місцевого самоврядування) та посадових осіб підприємств і організацій житлово-комунального господарства за послідовне здійснення діяльності з ефективного використання енергетичних і водних ресурсів;

- встановлення вимог щодо обов’язковості функціонування системи енергоменеджменту, моніторингу і контролю показників енергоефективності та енергозбереження, включно з приладним обліком відпускання/споживання паливно-енергетичних та водних ресурсів, на підприємствах виробниках комунальних послуг;

- визначення суб’єктів права, відповідальних за ефективне використання енергетичних та водних ресурсів житловим будинком в цілому, не залежно від існуючої у будинку форми управління майном спільної сумісної власності;

- створення правових можливостей для відповідальних суб’єктів щодо провадження діяльності з ефективного використання енергії та питної води в житлових будинках та управління коштами, призначеними для підвищення ефективності використання ресурсів;

- створення дієвих механізмів стимулювання власників та співвласників житла з запровадження заходів з підвищення рівня ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і води у житловому фонді;

- введення в дію на постійній основі системи залучення коштів власників житла та квартиронаймачів для фінансування заходів з підвищення рівня ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і води, включно з запровадженням загальнодержавного механізму страхування залучених коштів від дії економічних та фінансових ризиків;

- створення та розвитку цілісної інноваційної інфраструктури, спрямованої на наближення показника енергоємності галузі до рівня розвинених країн світу;

- стимулювання розвитку інфраструктури консалтингових послуг у сфері енерго- та ресурсозбереження для підприємств житлово-комунального господарства та житлового фонду зокрема;

- забезпечення підвищення кваліфікації керівних кадрів галузі, а також підвищення якості підготовки фахівців у сфері енерго- та ресурсозбереження для підприємств житлово-комунального господарства;

- ефективне функціонування системи інформування населення щодо проблем та можливостей раціонального енергоспоживання.

Шляхи розв’язання проблеми

Необхідно встановити шляхи для створення умов та заохочення діяльності з раціонального використання паливо-енергетичних ресурсів і води у житлово-комунальному господарстві, застосування економічних санкцій за марнотратне та неефективне їх використання та споживання, зокрема:

- створення умов для можливості здійснення суб’єктами господарювання прибуткової діяльності у сфері реалізації заходів з підвищення рівня ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і води житловими будинками та підприємствами ЖКГ,

- виправлення недоліків у ціно- і тарифоутворенні на енергоресурси і, відповідно, усунення перехресного субсидування,

- розв’язання проблеми заборгованості за раніше спожиті, але своєчасно не сплачені енергоресурси,

- створення умов для економічного заохочення здійснення розрахунків за спожиті енергію та воду виключно за показами приладів обліку для всіх категорій споживачів,

- створення системи фінансування, спроможної забезпечити впровадження новітніх технологій, спрямованих на підвищення ефективного використання ПЕР, та альтернативних і відновлюваних джерел енергії, а також зменшення забруднення навколишнього природного середовища;

- створення галузевої системи енергоменеджменту, моніторингу і контролю показників енергоефективності та енергозбереження на всіх рівнях управління комунальними підприємствами, житловим фондом та об’єктами бюджетної сфери;

- функціонування системи безумовної економічної відповідальності власників або уповноважених ними структур (включно з органами місцевого самоврядування) та посадових осіб підприємств комунального господарства за здійснення діяльності з ефективного використання паливно-енергетичних та водних ресурсів;

- створення механізмів спрямованих на підвищення показників економічної привабливості та окупності інвестиції в підвищення енергетичної ефективності житлового фонду за рахунок залучення коштів іноземних грандів та за рахунок погашення державою із спеціального фонду 25% кредиту отриманого власниками житла на термореновацію будинку;

- забезпечення підвищення достовірності статистичної інформації;

- функціонування системи нормування питомих витрат енергетичних ресурсів, та енергетичної сертифікації будівель,

- функціонування галузевої системи енергетичного аудиту, популяризації енергоефективності серед широких верств населення та забезпечення відповідного рівня світогляду з цього питання.

- створення прозорої системи інформування споживачів про надані їм послуги і можливості отримання консультацій в будь який час у формі «Центру обслуговування споживачів» і особливо їх регіональне поширення, зокрема в проблемних зонах, таких як районні центри, села.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що енергетичне підприємство, будучи природною монополією, єдиним, хто забезпечує область електроенергетикою, знаходиться в умовах постійної необхідності прийняття господарських ріщень з метою підвищення ефективності діяльності підприємства. Так, як основний фактор зовнішнього середовища, на який потрібно орієнтуватись, є споживачі, тому в першу чергу потрібно задовільнити усі їхні потреби та забезпечити інформацією та можливістю бути поінформованим та проконсультованим в будь який час. Отже, обґрунтування господарського ріщення, що стосується операційної діяльності, щодо створення Центру обслуговування споживачів (ЦОС) на сьогоднішній день є дуже актуальним і важливим.

Обєктом дослідження є ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» - одна з найуспішніших енергетичних компаній, яка завдяки вдалим і зваженим рішенням менеджменту, впровадженню сучасних технологій, використанню новітньої техніки за короткий час перетворилась зі збиткового на прибуткове, ефективне діюче підприємство.

Предметом досліджуваної роботи є господарсько-фінансова діяльність ПАТ «АЕС Рівнеобленерго».

Мета роботи: є виявлення резервів і розробка науково обгрунтованих теоретико-методичних і практичних напрямів підвищення економічної ефективності функціонування підприємства.

Завдання роботи:

- розкрити поняття ефективності діяльності підприємства;

- дослідити результати господарської діяльності підприємства;

- обґрунтувати критерії і показники ефективності роботи підприємства;

- кономічно обґрунтувати запропоноване господарське рішення щодо підвищення ефективності діяльності підприємства;

- обґрунтувати заходи щодо зниження господарського ризику.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні довгострокових перспективних напрямів розвитку підприємства з метою підвищення економічної ефективності їх виробничо-господарської діяльності.

Розділ 2

Оцінювання ступеня ризику

Для оцінки ступеня ризику необхідно провести аналіз фінансового стану підприємства. Здійснений аналіз представимо у формі наступних таблиць:

Таблиця 3.1. Аналіз фінансової стійкості підприємства (тис. грн.)

№ п/п	Показники	2008р.	2009р.	Абсолютне відхилення
	Джерела власних коштів	100 500	205 400	122 431
	Основні засоби і кошти	82 000	374 100	357 602
	Наявні власні обігові кошти	17 208,60	-169 533,30	-186 741,90
	Довгострокові і середньострокові позичкові кошти	944,2	700,7	-243,5
	Наявні власні і довго- та середньострокові кошти формування запасів (р.3+р.4)	18 152,80	-168 832,60	-186985,4
	Короткострокові кредити і позичкові кошти	73 435,50	335 177,80	261742,3
	Загальна величина основних джерел формування запасів і затрат (р.5+р.6)	91 588,30	166 345,20	74756,9
	Загальна величина запасів і затрат	18 239,00	30 517,40	12 278,40
	Надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів (р.3-р.8)	1 030,40	200 050,70	199 020,30
	Надлишок (+) або нестача (-) власних довго- та середньострокових позичкових джерел формування запасів і затрат (р.5-р.8)	86,20	199 350,00	199 263,80
	Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних джерел формування запасів і затрат (р.7-р.8)	73 349,30	135 827,80	62 478,50

 

Область фінансового ризику визначається за комбінацією знаків біля показників 9,10,11:

+,+,+ - безризикова зона зі стійким фінансовим станом;

-,+,+ - зона допустимого ризику із стабільним фінансовим станом;

-, -, + - зона критичного ризику з нестабільним фінансовим станом;

-,-,- - зона катастрофічного ризику з кризовим фінансовим станом.

Оцінивши фінансову стійкість підприємства, можна прийти до висновку, що підприємство перебуває в зоні з стійким фінансовим станом.

Також оцінимо ймовірність банкрутства підприємства за Моделлю Таффлера, яка передбачає обчислення показника Т за такою формулою:

Т = 0.53·X 1 + 0.13·X 2 + 0.18·X 3 + 0.16·X 4,

де Х1 – відношення прибутку від реалізації до короткострокових зобов’язань;

Х2 – відношення оборотних активів до загальної суми зобов’язань;

Х3 – відношення короткострокових зобов’язань до загальної суми активів;

Х4 – відношення виручки від реалізації до загальної суми активів

Мінімальне критеріальне значення показника Т встановлено на рівні 0,2. Тобто, якщо розрахункове значення показника Т менше ніж 0,2, то загроза банкрутства оцінюється як висока. При цьому фінансовий стан можна вважати стійким, якщо значення показника Т більше 0,3.

Х1=0,94;

Х2=0,525;

Х3=0,596;

Х3=0,501;

Т=0,53*0,94+0,13*0,525+0,18*0,596+0,16*0,501=0,887 > 0.3.

Отже, ймовірність банкрутства підприємства дуже низька. А отже, господарське рішення є ефективним і його доцільно впроваджувати.

ВИСНОВКИ

Проаналізувавши діяльність ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» можна зробити висновок, що дане підприємство є досить успішним. Підприємство немає реальних конкурентів в рівненській області у своїй галузі. Завдяки правильному керіництву і політики підприємства на сьогоднішній день є успішним.

В процесі виконання роботи був проведений аналіз фінансової діяльності підприємства ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» а були визначені основні закономірності його розвитку, виявлені недоліки в фінансовій діяльності. За даними проведеної оцінки загрози банкруцтва стану підприємства, аналізу показників платоспроможності, фінансової стійкості, лівідності та ефективності фінансової діяльності підприємства, можна зробити загальний висновок про неефективну роботу підприємства. Не зважаючи на загальне збільшення вартості активів та капіталу підприємства, а також на збільшення реалізації та прибутку підприємства, відбулось зменшення відносних показників, які характеризують ефективність фінансової діяльності підприємства

Отже, для підвищення ефективності діяльності підприємства необхідно впровадити заходи, які сприятимуть збільшенню прибутку, зменшенню вартості матеріальних активів та дебіторської заборгованості, а також оптимізації структури капіталу підприємства.

На сьогодні розподільчі електричні мережі електропередавальних організацій практично вичерпали свій запас надійності, закладений ще в радянські часи. Аварійні відключення стали буденним і звичним явищем. Неналежний технічний стан електромереж створює передумови для виникнення масових знеструмлень споживачів та, як свідчать останні дані, становить загрозу життю населення.

Створення ринкових відносин в енергетиці вимагає більш тісної співпраці між ПАТ «АЕС Рівнеобленерго», як постачальником електроенергії та її споживачами, що є особливо важливим у зв’язку із безперервним процесом виробництва та споживання електроенергії.

Постачальник та споживач електроенергії повинні бути партнерами. Необхідно створювати відносини відкритості та взаємодовіри, перш за все в питаннях тарифоутворення. Споживач повинен мати змогу завжди одержати необхідну інформацію та консультації з питань електропостачання, тарифоутворення, енергозбереження. Він також має розуміти, що затримка оплати за спожиту електроенергію унеможливлює надійне електропостачання. Для покращення і спрощення обслуговування по наданню високоякісних сервісних послуг технічними службами з ремонту приладів обліку, наладки пристроїв релейного захисту, будівництва комплектної трансформаторної підстанції, повітряних ліній, підключення споживачів до мереж компанії, розробки проектної документації на електропостачання тощо споживачам, а також у вирішенні багатьох питань і завдань що стоять і виникають, в процесі діяльності Товариства, пропоную створити Центр обслуговування споживачів - ЦОС ПАТ «АЕС Рівнеобленерго».

Для впровадження системи управління запасами, менеджменту дебіторської заборгованості та системи фінансового планування на підприємстві необхідно ввести до його системи управління додаткову посаду фінансового менеджера, який має вирішувати питання стратегічного та оперативного фінансового планування, а також має здійснювати менеджмент дебіторської заборгованості та виробничих запасів підприємства. Створення на підприємстві структурних підрозділів з дебіторської заборгованості зможе реалізувати поставлені перед ним завдання і повною мірою виконати свої функції за наданням йому відповідних прав. Ефективність діяльності управління менеджерів може бути забезпечена за суворої відповідальності працівників за виконання своїх функцій при диференціації її на персональну і загальну, що має бути чітко визначено Положенням про структурний підрозділ підприємства з дебіторської заборгованості. Така організація роботи з дебіторською заборгованістю дасть змогу здійснювати необхідне управління нею.

Розрахунок економічної ефективності впровадження заходів фінансового планування, менеджменту дебіторської заборгованості та управління матеріальними запасами дозволяє зробити висновок про те, що запропонований заход не тільки покращує організацінйу структуру підприємства, але й призводить до покращання показників, які характеризують фінансовий стан підприємства. Отже запропоноване господарське рішення економічно обгрунтоване, доцільне, а отже може бути реалізоване в практичній діяльності підприємства.

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………
Розділ 1. Теоретико-методичні засади обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства……………………….
1.1. Економічна сутність і загальна характеристика господарського ріщення………………………………………………………………………………
1.2. Система показників та вимірювання ефективності………………………….
1.3. Оцінка ефективності прийняття господарських рішень………………...…..
1.4. Шляхи підвищення та чинники зростання ефективності діяльності підприємства………………………………………………………………………..
Розділ 2. Економічне обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства…………………………………………….
2.1.Аналіз результатів діяльності підприємства………………………………….
2.2. Економічне обґрунтування господарського рішення щодо створення центру обслуговування споживачів…………………………………………........
2.3.Оцінювання ефективності господарського рішення…………………………
Розділ 3. Обґрунтування заходів щодо зниження господарського ризику…….
3.1.Оцінювання ступеня ризику…………………………………………………..
3.2. Обґрунтування зниження ризику фінансової нестабільності за рахунок збільшення чистого прибутку підприємства……………………………………..
Висновки…………………………………………………………………………….
Список використаної літератури…………………………………………………..

ВСТУП

На сьогоднішній день економіка України знаходиться на етапі нестабільності, країна інвестиційно не приваблива, а її продукція не конкурентоспроможна, спостерігається збільшення збиткових підприємств. Стан економіки України свідчить про низьку ефективність управління на рівні окремого підприємства – не достатнє обґрунтування господарських рішень та необхідність удосконалення інструментів. Збереження таких тенденцій у подальшому може призвести до остаточного вибуття країни з числа економічно розвинутих. Наявність та вирішення вказаних проблем суттєво пов’язані з якістю господарських рішень, тому проблема формування господарських рішень є актуальною.
Різні світові літературні видання пропонують читачам дуже велике різноманіття досліджень та періодичних видань присвячених теорії та практиці прийняття рішень. Теорія обґрунтування господарських рішень знаходиться у сфері наукових інтересів таких авторів, як: Альберт М, Беспалов Б.А., Еддоус М., Мескон М.Х., Стенсфілд Р., Трояновський В.М., Хедоурі Ф., Хобта В.М., Шарапов О.Д. та інші. Незважаючи на різні сучасні підходи, спостерігається єдність думок щодо важливості обґрунтування рішень в умовах ринкової економіки. В той же час фінансово-економічний стан підприємств в Україні свідчить, що як теорія так і практика обґрунтування господарських рішень потребує розвитку.

Україна є однією з найбільш енерговитратних країн у світі. Енерговитрати на одиницю ВВП в нашій країні у 2,5 рази перевищують середньосвітові. В той же час забезпеченість власними енергоресурсами складає менше 50%. Таким чином, проблема підвищення ефективності використання енергоресурсів є однією з першочергових як з економічної точки зору, так і з точки зору національної безпеки. Крім того, як відомо, вирішення проблеми енергоефективності тісно пов’язане з вирішенням проблеми зниження техногенного впливу на оточуюче середовище в містах та населених пунктах.

Близько 35% теплової енергії, що виробляється в країні, та 43% природного газу використовуються в житлово-комунальному секторі переважно для потреб опалення, гарячого водопостачання та вентиляції будівель. Ефективність використання цієї енергії край низька, а собівартість її безперервно зростає у зв’язку зі зростанням цін на паливо та, в першу чергу, на природний газ.

Для досягнення зазначеної мети необхідно передбачити шляхи врегулювання наступних питань:

- створення та ресурсне забезпечення системи державної підтримки та фінансового преміювання капіталовкладень, спрямованих на підвищення ефективності використання паливно-енергетичних та водних ресурсів підприємствами житлово-комунального господарства всіх форм власності;

- введення в дію нормативно-правового механізму, покликаного забезпечити безумовне дотримання довгострокових економічних інтересів інвесторів енергоефективних заходів в умовах тарифного регулювання вартості житлово-комунальних послуг;

- визначення форм та процедур забезпечення економічної відповідальності власників або уповноважених власниками суб’єктів права (в тому числі органів місцевого самоврядування) та посадових осіб підприємств і організацій житлово-комунального господарства за послідовне здійснення діяльності з ефективного використання енергетичних і водних ресурсів;

- встановлення вимог щодо обов’язковості функціонування системи енергоменеджменту, моніторингу і контролю показників енергоефективності та енергозбереження, включно з приладним обліком відпускання/споживання паливно-енергетичних та водних ресурсів, на підприємствах виробниках комунальних послуг;

- визначення суб’єктів права, відповідальних за ефективне використання енергетичних та водних ресурсів житловим будинком в цілому, не залежно від існуючої у будинку форми управління майном спільної сумісної власності;

- створення правових можливостей для відповідальних суб’єктів щодо провадження діяльності з ефективного використання енергії та питної води в житлових будинках та управління коштами, призначеними для підвищення ефективності використання ресурсів;

- створення дієвих механізмів стимулювання власників та співвласників житла з запровадження заходів з підвищення рівня ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і води у житловому фонді;

- введення в дію на постійній основі системи залучення коштів власників житла та квартиронаймачів для фінансування заходів з підвищення рівня ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і води, включно з запровадженням загальнодержавного механізму страхування залучених коштів від дії економічних та фінансових ризиків;

- створення та розвитку цілісної інноваційної інфраструктури, спрямованої на наближення показника енергоємності галузі до рівня розвинених країн світу;

- стимулювання розвитку інфраструктури консалтингових послуг у сфері енерго- та ресурсозбереження для підприємств житлово-комунального господарства та житлового фонду зокрема;

- забезпечення підвищення кваліфікації керівних кадрів галузі, а також підвищення якості підготовки фахівців у сфері енерго- та ресурсозбереження для підприємств житлово-комунального господарства;

- ефективне функціонування системи інформування населення щодо проблем та можливостей раціонального енергоспоживання.

Шляхи розв’язання проблеми

Необхідно встановити шляхи для створення умов та заохочення діяльності з раціонального використання паливо-енергетичних ресурсів і води у житлово-комунальному господарстві, застосування економічних санкцій за марнотратне та неефективне їх використання та споживання, зокрема:

- створення умов для можливості здійснення суб’єктами господарювання прибуткової діяльності у сфері реалізації заходів з підвищення рівня ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і води житловими будинками та підприємствами ЖКГ,

- виправлення недоліків у ціно- і тарифоутворенні на енергоресурси і, відповідно, усунення перехресного субсидування,

- розв’язання проблеми заборгованості за раніше спожиті, але своєчасно не сплачені енергоресурси,

- створення умов для економічного заохочення здійснення розрахунків за спожиті енергію та воду виключно за показами приладів обліку для всіх категорій споживачів,

- створення системи фінансування, спроможної забезпечити впровадження новітніх технологій, спрямованих на підвищення ефективного використання ПЕР, та альтернативних і відновлюваних джерел енергії, а також зменшення забруднення навколишнього природного середовища;

- створення галузевої системи енергоменеджменту, моніторингу і контролю показників енергоефективності та енергозбереження на всіх рівнях управління комунальними підприємствами, житловим фондом та об’єктами бюджетної сфери;

- функціонування системи безумовної економічної відповідальності власників або уповноважених ними структур (включно з органами місцевого самоврядування) та посадових осіб підприємств комунального господарства за здійснення діяльності з ефективного використання паливно-енергетичних та водних ресурсів;

- створення механізмів спрямованих на підвищення показників економічної привабливості та окупності інвестиції в підвищення енергетичної ефективності житлового фонду за рахунок залучення коштів іноземних грандів та за рахунок погашення державою із спеціального фонду 25% кредиту отриманого власниками житла на термореновацію будинку;

- забезпечення підвищення достовірності статистичної інформації;

- функціонування системи нормування питомих витрат енергетичних ресурсів, та енергетичної сертифікації будівель,

- функціонування галузевої системи енергетичного аудиту, популяризації енергоефективності серед широких верств населення та забезпечення відповідного рівня світогляду з цього питання.

- створення прозорої системи інформування споживачів про надані їм послуги і можливості отримання консультацій в будь який час у формі «Центру обслуговування споживачів» і особливо їх регіональне поширення, зокрема в проблемних зонах, таких як районні центри, села.

Актуальність даної роботи полягає в тому, що енергетичне підприємство, будучи природною монополією, єдиним, хто забезпечує область електроенергетикою, знаходиться в умовах постійної необхідності прийняття господарських ріщень з метою підвищення ефективності діяльності підприємства. Так, як основний фактор зовнішнього середовища, на який потрібно орієнтуватись, є споживачі, тому в першу чергу потрібно задовільнити усі їхні потреби та забезпечити інформацією та можливістю бути поінформованим та проконсультованим в будь який час. Отже, обґрунтування господарського ріщення, що стосується операційної діяльності, щодо створення Центру обслуговування споживачів (ЦОС) на сьогоднішній день є дуже актуальним і важливим.

Обєктом дослідження є ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» - одна з найуспішніших енергетичних компаній, яка завдяки вдалим і зваженим рішенням менеджменту, впровадженню сучасних технологій, використанню новітньої техніки за короткий час перетворилась зі збиткового на прибуткове, ефективне діюче підприємство.

Предметом досліджуваної роботи є господарсько-фінансова діяльність ПАТ «АЕС Рівнеобленерго».

Мета роботи: є виявлення резервів і розробка науково обгрунтованих теоретико-методичних і практичних напрямів підвищення економічної ефективності функціонування підприємства.

Завдання роботи:

- розкрити поняття ефективності діяльності підприємства;

- дослідити результати господарської діяльності підприємства;

- обґрунтувати критерії і показники ефективності роботи підприємства;

- кономічно обґрунтувати запропоноване господарське рішення щодо підвищення ефективності діяльності підприємства;

- обґрунтувати заходи щодо зниження господарського ризику.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні довгострокових перспективних напрямів розвитку підприємства з метою підвищення економічної ефективності їх виробничо-господарської діяльності.

Розділ 1. Теоретико-методичні засади обґрунтування господарських рішень щодо підвищення ефективності діяльності підприємства