Дайте визначення та розкрийте сутність міжбюджетних відносин? Яка мета регулювання бюджетних відносин? Які системи організації міжбюджетних відносин відомі світовій практиці, у чому їх суть?

Стаття 81. Поняття та мета регулювання

міжбюджетних відносин

1. Міжбюджетні відносини - відносини між державою, Автономною

Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення

відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для

виконання функцій, передбачених Конституцією України

(254к/96-ВР) та законами України.

2. Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення

відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених

законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які

мають забезпечувати виконання цих повноважень.

Стаття борисова н.в.

Світова практика організації міжбюджетних відносин ґрунтується на двох основних моделях: бюджетного федералізму та бюджетного унітаризму. Ключовим фактором, що складає основу моделі організації міжбюджетних відносин в країні, є форма державного устрою. Бюджетний федералізм як модель організації міжбюджетних відносин існує в країнах з федеративним державним устроєм. Бюджетний федералізм – це модель організації міжбюджетних відносин у багаторівневій бюджетній системі, у якій законодавчо визначаються бюджетні права та обов’язки федерації та суб’єктів федерації, правила їх взаємодії на всіх стадіях бюджетного процесу [ 1, с.61]. Кожен рівень бюджетної системи є самостійним, володіє власними фінансовими ресурсами і виконує закріплені за ним бюджетні повноваження. Бюджетний федералізм як модель організації міжбюджетних відносин передбачає:

- значну автономію бюджетів різного рівня;

- договірно-правовий характер відносин центру та суб’єктів федерації;

- чітке розмежування фіскальних та видаткових повноважень місцевих бюджетів;

- закріплення за кожним рівнем управління достатніх фінансових ресурсів для фінансування своїх повноважень;

- організацію міжбюджетних відносин за активної ролі у визначенні їх моделі не тільки центральної влади, а й регіональної та місцевої через механізм консультацій та переговорів.

У свою чергу, фактично протиставлена попередній моделі організації міжбюджетних відносин інша - бюджетний унітаризм [1, с.61]. Ця модель організації міжбюджетних відносин передбачає:

- основні принципи організації міжбюджетних відносин визначаються центральною владою;

- центральна влада здійснює активну політику забезпечення єдиних стандартів громадських послуг на всій території країни, вирівнює фіскальні дисбаланси;

- місцевій та регіональній владі, як правило, відводиться досить пасивна роль.

 

6. В чому полягає різниця між закріпленими та регульованими доходами?

Закріплені доходи — це доходи, що цілком у визначеній частині

закріплюються за тим чи іншим бюджетом. Перелік закріплених доходів

місцевих бюджетів України визначається законодавством.

Регульовані доходи — це доходи, що на пайовій основі розподіляються між

усіма ланками бюджетної системи України. Перелік регульованих доходів

визначається законодавством України про бюджетну систему і про місцеві

органи влади. Перелік регульованих доходів уточнюється в процесі

прийняття щорічних законів про Державний бюджет України. З інструментом

регульованих доходів тісно пов’язаний ще один інструмент міжбюджетних

взаємовідносин — нормативи відрахувань від регульованих доходів.

 

Закріплені доходи — це доходи, які повністю або певною частиною на довгостроковій основі закріплюються за тим чи іншим бюджетом. Перелік закріплених доходів місцевих бюджетів визначається чинним законодавством.

Регулюючі доходи — це доходи, які на пайовій основі розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України. Перелік регулюючих доходів визначається законодавством України про бюджетну систему і про місцеві органи влади. Уточнення переліку регулюючих доходів здійснюється у щорічних законах про державний бюджет України.

 

7. Розкрийте поняття та призначення доходів місцевих бюджетів що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (“кошик № 1” місцевих бюджетів) та не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (“кошик № 2” місцевих бюджетів)?

Доходи місцевих бюджетів є складовою державних доходів і публічними фінансовими ресурсами місцевих органів влади.

Доходи місцевих бюджетів становлять фінансову основу місцевого самоврядування. За своїм змістом вони формуються у процесі суспільного відтворення і мобілізуються органами місцевої влади як доходи відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Доходи місцевих бюджетів є підсистемою державних доходів і поділяються відповідно до ланок бюджетної системи, зокрема на доходи:

• бюджету Автономної Республіки Крим;

• обласних бюджетів;

• бюджетів міст Києва та Севастополя;

• районних бюджетів;

• бюджетів міст обласного підпорядкування;

• бюджетів міст районного підпорядкування, бюджетів селищ, сіл та їх об'єднань;

• бюджетів районів у містах.

Стаття 64. Склад доходів, що закріплюються за бюджетами

місцевого самоврядування та враховуються

при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів

1. До доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого

самоврядування та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних

трансфертів, належать:

1) податок на доходи фізичних осіб у частині, визначеній

статтею 65 цього Кодексу;

2) 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових

ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок

головного користування, що зараховується до міських бюджетів міст

Києва та Севастополя;

3) 50 відсотків збору за спеціальне використання води (крім

збору за спеціальне використання води водних об'єктів місцевого

значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та

Севастополя користувачами води за місцем її забору;

4) 50 відсотків плати за користування надрами для видобування

корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за

користування надрами в межах континентального шельфу і виключної

(морської) економічної зони), що зараховується до міських бюджетів

міст Києва та Севастополя;

5) плата за використання інших природних ресурсів, що

зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;

6) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності

та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних

місцевих рад;

7) плата за ліцензії та сертифікати, що зараховується до

міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які

здійснюють діяльність на території міст Києва та Севастополя;

9) плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової

торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, спиртом етиловим

ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим

плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, що

зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя

ліцензіатами, які здійснюють діяльність на території міст Києва та

Севастополя;

10) плата за ліцензії на право експорту, імпорту алкогольних

напоїв та тютюнових виробів, що зараховується до міських бюджетів

міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльність

на території міст Києва та Севастополя;

11) плата за державну реєстрацію (крім реєстраційного збору

за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних

осіб - підприємців), що зараховується до міських бюджетів міст

Києва та Севастополя;

12) реєстраційний збір за проведення державної реєстрації

юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що справляється

виконавчими органами відповідних місцевих рад;

13) плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними

напоями та тютюновими виробами, що зараховується до міських

бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють

діяльність на території міст Києва та Севастополя;

14) плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі

алкогольними напоями та тютюновими виробами, що зараховується до

міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які

здійснюють діяльність на території міст Києва та Севастополя;

15) державне мито в частині, що належить відповідним

бюджетам.

2. Податок на доходи фізичних осіб, який сплачується

(перераховується):

податковим агентом - юридичною особою (її філією,

відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом

нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного

бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку,

нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі;

податковим агентом - фізичною особою, зараховується до

відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізичної особи у

податкових органах;

фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є

податковим агентом, зараховується до відповідного бюджету за

податковою адресою такої фізичної особи.

 

Стаття 69. Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються

при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів

1. До доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не

враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів,

належать:

1) фіксований податок, що зараховується до місцевих бюджетів

у порядку, визначеному статтями 65 і 66 цього Кодексу для податку

на доходи фізичних осіб;

2) податок на прибуток підприємств та фінансових установ

комунальної власності.

Податок на прибуток підприємств та фінансових установ

комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної

Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські

ради, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки

Крим, обласних, районних, міських, селищних та сільських бюджетів;

3) плата за користування надрами для видобування корисних

копалин місцевого значення; плата за користування надрами в цілях,

не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; збір за спеціальне

використання води водних об'єктів місцевого значення; збір за

спеціальне використання лісових ресурсів (крім збору за спеціальне

використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в

порядку рубок головного користування). Такі платежі зараховуються

до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням (місцем

розташування) відповідних природних ресурсів, а щодо водних

об'єктів - за місцем податкової реєстрації платника збору;

4) плата за землю, що зараховується до бюджетів місцевого

самоврядування;

7) місцеві податки і збори (крім єдиного податку та податку

на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), що

зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування, включаючи збір

за провадження деяких видів підприємницької діяльності (крім збору

в частині провадження торговельної діяльності нафтопродуктами,

скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних, малогабаритних і

пересувних автозаправних станціях, заправних пунктах);

8) фіксований сільськогосподарський податок у частині, що

зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

9) частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних

підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, у порядку,

визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим,

відповідними місцевими радами;

10) плата за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих

бюджетів (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними

навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово

вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг,

якщо таким закладам законом надано відповідне право);

11) штрафні санкції за порушення законодавства про

патентування;

14) надходження від орендної плати за користування майновим

комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності;

15) плата за надані в оренду водні об'єкти місцевого

значення;

16) концесійні платежі щодо об'єктів комунальної власності

(крім платежів, визначених пунктом 5 частини другої цієї статті);

19) 80 відсотків коштів, отриманих підприємствами, установами

та організаціями, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів, за

здані у вигляді брухту і відходів золото, платину, метали

платинової групи, дорогоцінне каміння, і 50 відсотків коштів,

отриманих цими підприємствами, установами та організаціями за

здане у вигляді брухту і відходів срібло;

20) кошти від реалізації безхазяйного майна (у тому числі

такого, від якого відмовився власник або отримувач), знахідок,

спадкового майна (у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за

законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними

спадщини, а також відмови від її прийняття), майна, одержаного

територіальною громадою в порядку спадкування чи дарування, а

також валютних цінностей і грошових коштів, власники яких

невідомі;

21) інші доходи, що підлягають зарахуванню до місцевих

бюджетів відповідно до законодавства та є такими, що не

враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

2. До надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів

належать:

1) надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів (визначені

в частині першій статті 71 цього Кодексу);

2) збір за першу реєстрацію транспортного засобу, що

зараховується у розмірі: 30 відсотків - до бюджету Автономної

Республіки Крим і обласних бюджетів та 70 відсотків - до бюджету

міста Сімферополя і бюджетів міст - обласних центрів у разі

реєстрації транспортних засобів на території цих міст; 50

відсотків - до бюджету Автономної Республіки Крим і обласних

бюджетів та 50 відсотків - до міських, селищних і сільських

бюджетів у разі реєстрації транспортних засобів на відповідній

території; 60 відсотків - до бюджету міста Києва і 40 відсотків -

до обласного бюджету Київської області у разі реєстрації

транспортних засобів у місті Києві; 100 відсотків - до бюджету

міста Севастополя у разі реєстрації транспортних засобів у місті

Севастополі;

2-1) субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на

будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг

комунальної власності у населених пунктах;

3) збір за провадження деяких видів підприємницької

діяльності в частині провадження торговельної діяльності

нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом на стаціонарних,

малогабаритних і пересувних автозаправних станціях, заправних

пунктах;

5) концесійні платежі щодо об'єктів комунальної власності

(які мають цільове спрямування згідно із законом);

7) 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну

порушенням законодавства про охорону навколишнього природного

середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому

числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків,

обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим -

20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків;

8) відрахування 10 відсотків вартості питної води суб'єктами

підприємницької діяльності, які здійснюють реалізацію питної води

через системи централізованого водопостачання з відхиленням від

відповідних стандартів, що зараховуються до бюджетів міст, селищ

та сіл;

9) власні надходження бюджетних установ, що утримуються за

рахунок відповідного місцевого бюджету;

13) повернення кредитів, наданих з місцевих бюджетів

індивідуальним сільським забудовникам;