Які види видатків передбачені статтею 82 Бюджетного Кодексу України, за рахунок коштів яких бюджетів вони здійснюються.

Стаття 82. Види видатків бюджетів

1. Видатки бюджетів поділяються на:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної

цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші

передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на

виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;

2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути

передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому

самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх

виконання на основі принципу субсидіарності;

3) видатки на реалізацію прав та обов'язків Автономної

Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий

характер і визначені законами України.

Стаття 83. Джерела здійснення видатків бюджетів

1. Видатки, визначені пунктом 1 частини першої статті 82

цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету

України.

2. Видатки, визначені пунктами 2 і 3 частини першої статті 82

цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у

тому числі трансфертів з Державного бюджету України.

 

Які критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами закріплені статтею 86 Бюджетного кодексу України? Чи відповідають такі критерії принципу субсидіарності бюджетної системи?

 

Принцип субсидіарності. Розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами має ґрунтуватись на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача. Цей принцип формує засади найефективнішого надання суспільних послуг безпосередньо споживачам. Децентралізація видатків у бюджетах забезпечує найбільш точне закріплення коштів відповідного бюджету за отримувачами бюджетних коштів, ефективніше виконання видаткових повноважень на місцях. Метою розмежування видатків між ланками бюджетної системи є підвищення ефективності їх використання. Однаковий рівень бюджетної забезпеченості на різних рівнях обумовлюється закріпленням відповідних доходів за ланками бюджетної системи та наданням міжбюджетних трансфертів. Утім посилання на принцип субсидіарності не відповідає на питання, чому видатки розділено між місцевими бюджетами саме на три групи: 1) видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найближче до споживачів; 2) видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для всіх громадян України; 3) видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких є в усіх регіонах України. Натомість ефективний розподіл має ґрунтуватись на законодавчому розмежуванні функціональних повноважень територіальних органів влади, що, на жаль, не відбувається. Згідно п.7 ст.7 принцип субсидіарності - розподіл видів видатків між
державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими
бюджетами ґрунтується на необхідності максимально можливого
наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього
споживача.

Який склад видатків та кредитування Державного бюджету України (стаття 30 Бюджетного кодексу України)? Які видатки здійснюються з Державного бюджету України (стаття 87 Бюджетного кодексу України)?

 

 

15. Який склад видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (“кошик № 1” місцевих бюджетів) (статті 88, 89, 90 Бюджетного кодексу України)?

 

Який склад видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів (стаття 91 Бюджетного кодексу України)?

 

Які міжбюджетні трансферти передаються з Державного бюджету України і до яких бюджетів?

Стаття 97. Трансферти, що надаються з Державного бюджету

України місцевим бюджетам

1. У Державному бюджеті України можуть передбачатися такі

трансферти місцевим бюджетам:

1) дотація вирівнювання бюджету Автономної Республіки Крим,

обласним бюджетам, бюджетам міст Києва та Севастополя, районним

бюджетам та бюджетам міст республіканського Автономної Республіки

Крим та обласного значення, іншим бюджетам місцевого

самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються

міжбюджетні трансферти;

2) додаткова дотація на вирівнювання фінансової

забезпеченості місцевих бюджетів;

3) субвенції на здійснення державних програм соціального

захисту;

4) додаткова дотація на компенсацію втрат доходів місцевих

бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних

трансфертів, внаслідок надання пільг, встановлених державою;

4-1) субвенція на будівництво, реконструкцію, ремонт та

утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених

пунктах;

5) субвенція на виконання інвестиційних програм (проектів);

6) інші додаткові дотації та інші субвенції.

2. Порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету

місцевим бюджетам (520-2011-п) визначаються Кабінетом Міністрів

України.

Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету

місцевим бюджетам, яка вперше визначена законом про Державний

бюджет України, затверджуються Кабінетом Міністрів України не

пізніше 30 днів з дня набрання ним чинності.

Розподіл додаткових дотацій між місцевими бюджетами

здійснюється на підставі критеріїв, визначених Кабінетом Міністрів

України.

3. У Державному бюджеті України затверджується обсяг дотації

вирівнювання, субвенцій, а також коштів, що передаються до

державного бюджету з місцевих бюджетів, окремо для кожного з

відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та

отримання відповідних міжбюджетних трансфертів.

4. Розподіл обсягу додаткової дотації на вирівнювання

фінансової забезпеченості місцевих бюджетів між бюджетом

Автономної Республіки Крим та обласними бюджетами затверджується

законом про Державний бюджет України

Додаткова дотація на вирівнювання фінансової забезпеченості

місцевих бюджетів розподіляється між бюджетом Автономної

Республіки Крим, обласним бюджетом, бюджетами міст

республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення

та бюджетами районів відповідно у таких пропорціях: не більш як 25

відсотків - для бюджету Автономної Республіки Крим, обласного

бюджету та не менш як 75 відсотків - для бюджетів міст

республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення

та бюджетів районів.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні

адміністрації здійснюють розподіл додаткової дотації на

вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів з

урахуванням особливостей депресивних та гірських територій і тих,

що мають низький показник чисельності населення і розгалужену

мережу бюджетних установ.

 

Дайте визначення “дотації вирівнювання” (п. 22 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України)?

дотація вирівнювання - міжбюджетний трансферт на вирівнювання дохідної спроможності бюджету, який його отримує;

 

Дайте визначення “субвенції” (п. 48 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України)? Яка різниця між дотацією і субвенцією?

субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному органом, який прийняв рішення про надання субвенції;

Який спосіб визначення розміру дотації вирівнювання закріплено в частині 1 статті 98 Бюджетного кодексу України? Дайте визначення “фінансовому нормативу бюджетної забезпеченості” (п. 50 частини 1 статті 2, стаття 94 Бюджетного кодексу України), “коригуючих коефіцієнтів” (стаття 95 Бюджетного кодексу України) та “коофіцієнту вирівнювання” (п. 27 частини 1 статті 2 Бюджетного кодексу України)?

Дотація вирівнювання бюджетам міст Києва та Севастополя,

міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного

значення і районним бюджетам, іншим бюджетам місцевого

самоврядування, для яких у державному бюджеті визначаються

міжбюджетні трансферти, визначається як перевищення розрахункового

обсягу видатків, перелік яких визначено статтями 88-89 цього

Кодексу (для бюджетів міст Києва та Севастополя - статтями 88-90

цього Кодексу), обрахованого із застосуванням фінансових

нормативів бюджетної забезпеченості та коригуючих коефіцієнтів:

над розрахунковим обсягом кошика доходів місцевих бюджетів -

для бюджетів міст Києва та Севастополя, міст республіканського

Автономної Республіки Крим та обласного значення, інших бюджетів

місцевого самоврядування, для яких у державному бюджеті

визначаються міжбюджетні трансферти;

над розрахунковим обсягом доходів, визначених частиною другою

статті 66 цього Кодексу, - для районних бюджетів.

фінансовий норматив бюджетної забезпеченості - гарантований державою в межах наявних бюджетних коштів рівень фінансового забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування, що використовується для визначення обсягу міжбюджетних трансфертів;

Стаття 95. Коригуючі коефіцієнти фінансових нормативів

бюджетної забезпеченості

1. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості для місцевих

бюджетів коригуються коефіцієнтами, що враховують відмінності у

вартості надання гарантованих послуг залежно від:

1) кількості населення та споживачів гарантованих послуг;

2) соціально-економічних, демографічних, кліматичних,

екологічних та інших особливостей (з часу їх визначення)

адміністративно-територіальних одиниць.

2. Коригуючі коефіцієнти затверджуються Кабінетом Міністрів

України.

коефіцієнт вирівнювання - показник, який використовується для розрахунку обсягу коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, з метою стимулювання нарощування доходів місцевих бюджетів у процесі бюджетного планування;