Моделі кількісного лідерства Штакельберга (модель «лідер-послідовник»)

 

Стратегічна змінна при кількісному лідерстві – обсяг випуску
Кількісний лідер	першим обирає обсяг випуску
Кількісний послідовник	пристосовується до встановленого лідером обсягу

 

Припущення моделі кількісного лідерства	1) на ринку діє 2 фірми (дуополія), які продають однорідну продукцію; 2) фірмам відома функція попиту на їх продукцію; 3) лідер (фірма 1) встановлює обсяг продаж, до якого пристосовується послідовник (фірма 2)
Побудова моделі	Мета послідовника ( - при даному випуску лідера): . Необхідна умова максимуму: , де . Тож . З даного рівняння одержимо функцію реагування послідовника на випуск лідера: . Мета лідера(усвідомлює, що його випуск впливає на випуск послідовника): , де . Необхідна умова максимуму: . Достатня умова максимуму: , .
Прикладне значення	встановлення обсягу випуску рівносильно вибору фірмою розмірів виробничих потужностей. Якщо одна з фірм першою здійснює інвестиції у потужності, то вона стає лідером із обсягів випуску.

 

Приклад 11.3. Функція попиту на продукцію олігополістів задається рівнянням , де ( - випуск лідера, - випуск послідовника), а загальні витрати лідера і послідовника – відповідними функціями , . Визначити ціну продукції, обсяги продаж лідера і послідовника та їх прибутки.

Розв’язання. Мета послідовника – максимізація свого прибутку згідно умові: , де , . , тож . З умови максимізації одержимо: - функція реагування послідовника на випуск лідера.

Прибуток лідера (з урахуванням функції реагування послідовника) максимізується за формулою . Отже, , . Звідси - рівноважний обсяг лідера.

Рівноважний випуск послідовника: , звідси .

Якщо , то ціна продукції становитиме .

Прибутки лідера і послідовника відповідно дорівнюватимуть:

;

.

Висновок: 1) якщо витрати лідера і послідовника рівні між собою: , то випуск лідера вдвічі перевищуватиме випуск послідовника; 2) за однакових питомих витрат лідера і послідовника прибуток лідера буде вдвічі більше прибутку послідовника.

Горизонтальні і вертикальні інтеграції

 

Горизонтальні інтеграції

Горизонтальні інтеграції	об’єднання фірм з однієї галузі, які виробляють ідентичну (однорідну) або диференційовану продукцію.
Приклади	мовчазна згода, картель
Механізм впливу горизонтальних інтеграцій	1) односторонній – при об’єднанні створюється нова фірма, якій належать активи інтегрованих фірм (картель); 2) координаційний – не існує єдиної фірми, але є сприятливі умові для явної або мовчазної згоди між фірмами (спільне домінування).
Види змови	(1) явна – відбувається через організацію картелю; (2) мовчазна – здійснюється за умов безкоаліційної взаємодії, коли фірми не ведуть жодних переговорів між собою.
Умови укладання змови	І. Учасники вміють своєчасно виявляти відхилення у діях своїх партнерів від умов досягнутої змови (встановлення нижчої ціни або більшої квоти виробництва). ІІ. Обов’язкове покарання порушника змови після виявлення порушень ним угоди, що зменшуватиме його прибуток (цінова війна).
Чинники, що сприяють змові:	1) висока концентрація фірм; 2) складні для подолання бар’єри на вхід нових фірм на ринок; 3) спільне володіння чи інші зв’язки (спільне підприємство або володіння акціями конкурента); 4) висока частота замовлень при стабільному попиті; 5) велика кількість споживача (їх низька ринкова влада); 6) невеликі запаси і незначний надлишок виробничих потужностей;

 

Вертикальні інтеграції

Вертикальні інтеграції	● утворюються між фірмами, які діють на проміжних етапах виробничого процесу; ● відбувається, коли фірма, яка виробляє проміжну продукцію (надає послуги або фактори виробництва), об’єднується з фірмою, що виготовляє кінцеву продукцію.
Приклади	інтеграція між виробниками і постачальниками; оптовими і роздрібними продавцями, виробниками і транспортними компаніями.
Вертикальні обмеження	заходи, що використовуються виробниками для максимізації власного прибутку при забороні вертикальної інтеграції. Зауваження. АМКУ може заборонити вертикальну інтеграцію.
Види вертикальних обмежень	1) нелінійне ціноутворення (плата за франшизу, подвійний тариф) – контракт, згідно з яким сплачується фіксована сума, незалежно від кількості придбаних одиниць (франчайзингова плата) плюс змінні витрати; 2) підтримка ціни перепродажу – вид ціноутворення, згідно з яким виробник може впливати на ціну, встановлювану посередником (Приклади: рекомендована ціна, мінімальна або максимальна ціна продажу); 3) фіксована кількість – виробник визначає певну кількість одиниць продукції, яку має придбати посередник (приклади: посередник не може придбати більшу або меншу кількість або робити замовлення з певного проміжку обсягів); 4) ексклюзивні умови – укладаються між виробником і посередником: ▪ ексклюзивна територія – лише один посередник, який може продавати певний бренд на визначений географічній території; ▪ ексклюзивні відносини – посередник погоджується продавати лише бренд даного виробника; ▪ вибірковий розподіл – лише певним видам посередників дозволяється продавати бренд виробника.