Тема № 9. Правові основи банківської діяльності, валютного регулювання і контролю

 

Роль і значення теми. Сферою банківської діяльності охоплені всі суб’єкти – від органів законодавчої і виконавчої влади до підприємств, організацій, фірм, фізичних осіб. Знання відповідних норм банківського права, механізму їх дії необхідні правознавцям, спеціалістам в галузі права, апарату законодавчих і виконавчих органів влади.

Робота юристів в умовах сучасних трансформаційних процесів в економічній системі, в тому числі і в банківському секторі України, вимагає від них базових знань з різних галузей права.

Вивчення теми передбачає всебічне оволодіння теоретичними положеннями і нормативними документами як в галузі банківського, так і в галузях кримінального, адміністративного, цивільного права в тій частині, що регулює банківську діяльність, формування практичних навичок перевірки діяльності господарюючих суб’єктів, пов’язаних з банківською діяльністю, з метою попередження та виявлення корисливих злочинів в банківській сфері.

Ключові слова та поняття: банківська система України; банк; банківська діяльність; правовий статус Національного банку України; державний банк; кооперативний банк; спеціалізований банк; універсальний банк; банківське об'єднання; банківська корпорація; банківська холдингова група; фінансова установа; банківське регулювання; адміністративне регулювання; індикативне регулювання; банківський нагляд, готівковий обіг; касові операції; обіг готівки; безготівкові розрахунки, валютні операції, валютні відносини, валютний фонд, валютні обмеження, валютно-правові норми, валютна політика, валютні цінності, валютне регулювання, валютний контроль.

 

Обсяг знань, умінь студентів після вивчення теми.

Готівковий та безготівковий грошовий обіг. Умови грошового обігу. Національна грошова система та її елементи. Платіжна система. Види платіжних систем. Правові засади організації і функціонування платіжних систем в Україні.

Банківська система як елемент національної грошової системи. Функції і операції НБУ. Функції комерційних банків. Види угод і операцій комерційних банків. Банківські правовідносини. Банківське законодавство.

Правове регулювання інституту банківського рахунку. Організація готівкового обігу та регулювання касових правил. Правове регулювання безготівкових розрахунків.

Поняття валюти та валютних операцій. Конвертованість валют. Національна валютна система та її елементи. Сутність і напрямки валютного регулювання. Функції органів державної влади у сфері валютного регулювання. Правовий режим валютного контролю.

 

Перелік нормативних актів до вивчення теми.

1. Конституція України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141).

2. Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 № 2456-VI (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2010, N 50-51, ст.572).

3. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання фінансовим правопорушенням, забезпечення ефективного використання бюджетних коштів, державного і комунального майна” (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 14, ст.117).

4. Закон України „Про Національний банк України” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 29, ст.238).

5. Закон України „Про банки і банківську діяльність” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 5-6, ст.30).

6. Закон України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 1, ст. 2).

7. Закон України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”від05.04.2001 р (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 29, ст.137).

8. Закон України «Про обіг векселів в Україні» вiд 05.04.2001 № 2374-III//Офіційний вісник України вiд 11.05.2001 - 2001 р., № 17, ст.. 731

9. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг:

Закон України від 12.07,2001 р.// Офіційний вісник України - 2001. - №32. Ст. 1457.

10. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: затв. постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492 // Офіц. вісн. України. - 2003.-№51.-Ст. 2077.

11. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: затв. постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22//Там само. -2004.-№13.-Ст. 908.

14. Про систему валютного регулювання і валютного контролю: Декрет Кабінету Міністрів України від 19,02. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. 1993.-№17.-Ст. 184.

15. Порядок застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства: затв. наказом Державної податкової адміністрації України від 04.10. 1999 р. №542 // Офіц. вісн. України. - 1999. - №42, - Ст. 2114.

 

Перелік документів, з якими ознайомлюються студенти під час вивчення теми:

- Заява на відкриття рахунку в банку;

- Картка зі зразками підписів та відбитком печатки;

- Договір на розрахунково-касове обслуговування;

- Кредитний договір;

- Договір банківської гарантії.

 

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ КУРСУ

„ФІНАНСОВЕ ПРАВО”

 

№ теми	Назва теми	Всього годин	Аудиторні	Самостійна та індивідуальна робота.
Разом	Лекції	Семінари
	Діяльність держави й органів місцевого самоврядування в галузі публічних фінансів і фінансове право
	Фінансово-правові норми і фінансово-правові відносини
	Правові засади організації та здійснення фінансового контролю в Україні
	Бюджетне право, бюджетна система і бюджетний процес України
	Правовий інститут публічних доходів держави та органів місцевого самоврядування. Податкове право
Модульний контроль № 1
	Правові основи державних і муніципальних запозичень, державного і муніципального боргу та державного кредиту
	Правове регулювання страхування
	Правове регулювання публічних державних і муніципальних видатків
	Правові основи банківської діяльності, валютного регулювання і контролю
Модульний контроль № 2
Залік
ВСЬОГО

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПЛАНІВ

СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться для поглиблення вивчення дисципліни та опанування її методологічних засад. Це вид заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу для перевірки знань та для формування високого рівня знань на основі правильних суджень та висновків.

Готуючись до семінару, необхідно уважно ознайомитися з матеріалами лекції теми та відповідними розділами рекомендованої літератури і нормативно-правових актів й іншою додатковою літературою, звернути увагу на ключові поняття, які притаманні вказаним темам, та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати свій виступ так, щоб відокремити його головні чинники.

До особливостей проведення семінарських і практичних занять відносяться:

ü самостійна позакласна підготовка по з’ясуванню теоретичних питань і змісту рекомендованих правових норм;

ü уміння оперативно відшукати потрібну норму права і застосувати її до відповідного юридичного казусу, запропонованого керівником заняття.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпним. Студенти мусять використовувати інші джерела і особливо періодичні видання.

Опанування положень курсу передбачає не тільки міцне засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак певного явища, але й розуміння різних точок зору.

Основні завдання семінарів полягають у засвоєнні основних питань господарювання в Україні, набуття навичок опановувати їх з позицій загальнолюдських цінностей. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки, застосовувати теоретичні положення відповідно до практичних вимог сьогодення.

Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, інтересу до наукових досліджень, формуванню навичок та вмінь публічного виступу і участі в дискусії, вихованню такту, розвиткові культури мовлення, що є дуже важливим в роботі юриста.

При відповіді на семінарському занятті слід будувати свій виступ так, щоб в ньому, по можливості, містилось:

ü чітке формулювання теоретичного положення (наприклад, поняття суб’єкта господарювання, господарського зобов’язання, господарських санкцій і т.д.);

ü обґрунтування цього положення і розкриття його найбільш характерних ознак і властивостей;

ü аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами дійсності, положеннями законодавства і практики його реалізації;

ü значення питань, які розглядаються, для практичної діяльності.

Обговорення питань теми на семінарі може відбуватись в різних формах: співбесіди, загальногрупової дискусії, заслуховування рефератів, проведення письмових контрольних робіт, “бліц” опитування і т.п.Контроль знань на групових заняттях може здійснюватися, крім традиційних форм, також шляхом проведення тестування.

Основою ефективного розгляду положень фінансового законодавства на семінарських заняттях є засвоєння лекційного матеріалу та самостійна робота студентів у студіюванні, конспектуванні навчальної, наукової та довідникової літератури з дисципліни.

Проведення семінарського заняття передбачає обов'язкове підведення викладачем підсумків обговорення теми та оцінювання участі в ньому студентів.

Участь студентів у семінарських заняттях та результати оцінювання роботи по кожному з них враховується при виставленні підсумкової оцінки за поточним модулем у межах навчального курсу.

Кожен студент повинен мати й окремий зошит для вирішення задач і тестів, а також конспектування рекомендованих нормативних документів і статей правових видань.

Для роз’яснення юридичних казусів у практичних завданях необхідно:

ü уважно засвоїти зміст питання, щоб з’ясувати, які саме умови потребують юридичної оцінки;

ü відшукати необхідні норми права, уважно їх прочитати і зіставити з умовами задачі, тобто перевірити, чи можливо їх застосувати до даної конкретної ситуації;

ü дати юридичну оцінку кожній умові задачі, визначити правильне рішення, яке зафіксувати письмово, вказавши пункт, частину чи статтю відповідного закону чи підзаконного нормативного акту.

Самостійна робота студентає одним із основних активних засобів оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від аудиторних занять. Самостійну роботу варто починати з вивчення тексту лекції, потім почитати й законспектувати в зошит з підготовки до семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізувати прочитане. Зустрівши нове, незрозуміле слово, вираз, обов’язково необхідно з’ясувати його зміст. Не зробивши цього, курсант ризикує сприйняти неправильно значення слова, виразу або й всього тексту, в такому випадку варто скористатися словниками чи іншими джерелами.

Теми рефератів, доповідей тощо присвячуються складним питанням, які достатньою мірою не розкриваються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел - окремих монографій, статей тощо. Об’єм реферату має відповідати 5-7 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення можуть заслуховуватися й обговорюватися в ході відповідних занять або без доповіді перевіряються й оцінюються викладачем. Зміст рефератів, доповідей тощо може бути основою для написання наукової роботи.

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ