Тема 4.1. Лексикологія та лексикографія.

№ 8. Практичне заняття 1. Слова однозначні та багатозначні.

1. Лексичне значення слова. Типи лексичних значень.

2. Пряме і переносне значення слова.

3. Зміна обсягу значень (розширення, звуження, зсув).

4. Типи переносних значень слова.

 

Прочитайте і законспектуйте С. 116 – 122 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

 

Вправа 1. З’ясуйте відношення між лексико-семантичними варіантами багатозначного слова (знайти спільну сему).

СЛІДКУВАТИ

1) дивитися на те, що переміщається, рухається;

2) стежити, наглядати за чим-небудь для контролю, порядку;

3) стежити за ким-небудь з метою викрити, піймати;

4) уважно стежити за розвитком, зміною;

5) іти, ходити слідом за ким-небудь.

ПОСАДКА

1) засаджування чого-небудь;

2) впускання пасажирів у вагон, літак тощо для заняття місць;

3) приземлення літального апарата;

4) манера вершника триматися при їзді на коні;

5) глибина занурення у воду судна.

 

Вправа 2. Спишіть прислів’я, поясніть лексичне значення слова голова в поданих прислів’ях.

1. Як голова сивіє, то чоловік мудріє.

2. Яка головонька, така й розмовонька

3. Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

4. Риба – вода, ягода – трава, а хліб – усьому голова.

5. Не той голова, що дуже кричить, а той, хто вміє навчить.

6. Зміряв його з ніг до голови.

7. Скільки голів, стільки й умів.

 

Вправа 3. Складіть три речення зі словом горіти в таких значеннях:

1. Знищувати вогнем. 2. перен. Червоніти від припливу крові.

3. Пройматися сильним почуттям, віддаватися чому-небудь.

 

Вправа 4. Поясніть значення виділених багатозначних слів.

І. 1. Тужно, кінцесвітньо горять заводи. У садках робітничих передмість звалища боєприпасів, кучугури снарядних ящиків, вони теж горять, снаряди вибухають, самі себе вистрілюють (О.Гончар). 2. Увечері після того горіли в плавнях багаття, і коні іржали …(О.Гончар). 3. Заюшене солдатське лице, нависнувши над окопом, горіло кров’ю…(О.Гончар). 4. …І Катя Степашина, в якої щоки завжди горять, сказала, що з осені теж гайне на шахти…(О.Гончар). 5. Сина тоді не впізнати, очі життям горять, коли мова заходить про які-небудь ризниці, восьмигранники…(О.Гончар). 6. Не вперше їй сюди так заходити – з тилу, через кухню, щоб і люди не бачили, щоб не горіти перед ними від сорому за свого непутящого чоловіка (О.Гончар). 7. У той час, коли рана почала гоїтися, дівчину спіткало нове лихо: заболіло в грудях, запекло вогнем, її всю охопив жар, і горить вона в ньому ось уже який день (В.Малик). 8. Горить горобина на білім листку, На білім листку палить долю хистку… (І.Драч) 9. … Ставний отаман босий Куліш з таранею уже благословив – І ложку кожен з них, не кваплячись, підносе, - А тіло втомлене і ниє, і горить … (М.Рильський) 10. Віки летять, а в неозорім морі Єдине сонце на землі горить, І всі колись з’єднаються в просторі – Людина, звір, і квітка, і блакить. (П.Филипович) 11. А на личеньку твоїм Золоті горять усмішки (О.Олесь) 12.А на півночі тепер горять сніги, Стрункі на півночі біжать олені... І, знак північної снаги, Високі заграви студені Сліпучо міняться … (Є.Плужник)

ІІ. 1.Не підем ми волошки рвати ніколи вже. На призьбі ти сидиш совою і серце рвеш … (О.Олесь) 2. Згасає день, і море вечоріє, Пасатний вітер нам вітрило рве … (М.Зеров) 3. Вічний революціонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, - Він живий, він ще не вмер. (І.Франко) 4. Смаглявий красень у генеральських лампасах, рвав очі він чулим до краси селищанським молодицям…(О.Гончар)

 

Вправа 5. Вкажіть, які слова вжито у переносному значенні. Яку стилістичну функцію вони виконують. Типи переносних значень.

1. Ридма ридають хвилі, а морю пишуть ріки, що води їх сміються від сонця і вітрів (П.Тич.) 2. Натомлені села вечеряти сіли Під грушами, вишнями і небесами (М. Вінграновський). 3. Хтось заплутав зажурені віти в павутиння нитки золоті… В’януть, в’януть вуста пурпурові… Але радість і в осені є, В золоте павутиння любові ти заплутала серце моє (В.Сосюра). 4. Перегукувалися балкони через вулицю-ріку. 5. Одні люди у розкошах купаються, А другії та гіркими умиваються. В одних землі – оком не обнятоньки, А у других – ніде поховатоньки (О.Олесь). 6. Шумів травою степ шовковий. Сміявся день, пісні лились (О.Олесь). 7. За всіх скажу, за всіх переболію, я кожен час на звіт іду, на суд (П. Тичина). 8. Стоїть сторозтерзаний Київ, і двістірозіп’ятий я (П. Тичина). 9. Сірий туман квочкою вгніздився над полями і висиджує тишу (Стельмах). 10. І всі кричали разом з Абрумом, кричали беззубі роти, кричали зморшки мудрості й досвіду, скакали бороди й білі та худі руки (М.Коцюб.). 11. Місто, розташоване на сопках, хукало, тупотіло, хлопало рукавицями і волохатими од інею віями (Багряний).

 

Вправа 6. Скласти речення, використавши словосполучення, домогтися стилістичної вагомості їх у реченні. Чи можливий інший стилістичний ефект при їх використанні в іншому контексті.

Вітають очі, дзвінка тиша, надія рветься, посріблені скроні, зітхнув старий дуб, ввійшли заморожені чоботи, прокинувся Київ, камінні душі, безмовний крик.

 

Вправа 7. З’ясуйте стильове забарвлення поданих словосполучень. Встановіть типи переносних значень.

Керівництво університету, офіційний Київ, згода сторін, гостра зацікавленість, підписати папір, підпис під документом, збирати засідання, рада ухвалила, собача кропива*, скажений огірок* – *термін, назва рослини.

 

Вправа 8. Прочитати речення, пояснити, які способи переносного словововживання використані. Визначте стилістичний ефект, який досягається у кожному випадку.

1. Йшов дощ і два студенти, один в університет, а другий у калошах. 2. «- Я бачила, як перекупка підсунула гнилу картоплину, а сказати посоромилась…- Тобі стало соромно! – засміявся Максим. – Перекупка зразу ж розгледіла, що ти – гнила інтелігентка. За це тобі й картоплина гнила». (С.Журахович) 3. Сниться сон мені чудесний: Ходжу по полю, рву квітки І їй плету вінок з волошок, Все тій, якій вже сплів вінок терновий. ( О.Олесь) 4.

– Горить, - прошепотіла Женя, і не знати було, що горить, про що вона думала: про небо, чи про Хрещатик, чи про те, що горить її власне обличчя, багряніють націловані губи і щоки. (С.Журахович) 5. Коли він(дід) проходив повз нашу хату, над вулицею довго висів його тютюновий слід. Цей тютюновий слід висітиме ще колись в моїх картинах про рідну землю, де складе мій предок востаннє всі свої мозолі поверх білої сорочки. (О.Довженко) 6. Поглянь: взялись за руки і йдуть до праці разом і шахти, і заводи, і села, і міста (П.Тичина)

Вправа 9. З’ясуйте, завдяки чому досягається жартівливий, іронічний ефект, стилістична витонченість й гострослів’я, що є в основі каламбурів (словесна гра гумористичного пародійного спрямування)

1. Раніше сушили болота, а тепер сушать голову: де знайти воду, щоб повернути життя загубленій природі. 2. Закликати сьогодні, в епоху інформатики й тероризму, озброюватися козацькими шаблями – смішно, це можна було б дітям вибачити, але не здоровим чоловікам. Чи здорові вони?

3. Сольних номерів було мало, концерт пройшов малосольним (З газ.). 4. Через досвіду й сумління брак йде з фабрики суцільний брак, та бракеру твердості бракує, і тому він браку не бракує (Бандуренко). 5. У рік відзначення так званого 1500-ліття Києва (є свідчення про те, що місто набагато старше) з’явилося чимало творів, де градом посипався … «град» (З газ.).

 

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 1994. — С. 116 – 122.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. – С. 38 – 42.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1972.

5. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

№ 9. Практичне заняття 2. Омонімія в українській мові. Паронімія.

1. Омоніми. Шляхи виникнення омонімів.

2. Типи омонімів.

3. Пароніми.

Прочитайте і законспектуйте С. 122 – 124 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

 

Вправа 1. Виписати омоніми, визначити їхній тип.

1. Думи мої, думи мої, 2. Поезії ясне світило,

Квіти, мої діти. З тобою жить, тебе любить!

Виростав вас, доглядав вас. Понад сто років ти світило,

Де ж мені вас діти? І будеш вічно з нами жить!

Т.Шевченко П.Тичина

 

3. П’ять синочків у синиці

Хочуть вже літать сини ці.

- Підростіть, - ім. каже мати,-

- Треба крильця дужі мати

Г.Хропач

 

Вправа 2. Розподіліть слова на групи: 1)повні омоніми, 2) омоформи, 3)омофони, 4) омографи.

Три – три, Вікторія – вікторія, мати – мати, дорого – дорога, насип – насип, злити – злити, шию – шию, розчиняти – розчиняти, рація – рація.

 

Вправа 3. Визначте різновиди омонімів.

1. Несу отут страшний свій іспит І знаю, що життя мине. І мати, сидячи на призьбі, Вже не вичікують мене (Є. Маланюк). 2. Ах, живи, доживай! Живи не тужи! Заціліти – надії марні! Тебе ж подвиг жде на землі чужій, Десь над Рейном чи десь на Марні! (Є. Плужник) 3. Що менше слів, то висловитись легше, Горни, поете, їх замети цілі! Гасай у колесі своєму, векше… Ах, марний біг! Ах, марний труд без цілі! (Є.Плужник) 4. Чого ж ти ждеш? Лишилося так мало! Розкрий обійми, наче помах крил,- Лети й лети! Це ж те що статись мало…(Є.Плужник) 5. І всяку душу я живу Нарік, натхненний, по вподобі, - А сам на самоті живу: Моя душа – безводна Гобі. (М.Драй-Хмара)

 

Вправа 4. Поясніть значення паронімів. Складіть речення.

Аадрес – адреса, мимохідь – мимохіть, еміграція – імміграція, абонемент – абонент, професіональний – професійний, економічний – економний, тактовний – тактичний, дилема – проблема, компанія – кампанія, дипломат – дипломант – дипломник, нітрати – нітрити.

 

Вправа 5. До наведених слів доберіть міжмовні омоніми.

Українські – російські:Російські – українські:

шар – слой шар – куля

облік – облик –

ось – ось –

пил – пыл –

луна – луна –

баня – баня –

рожа – рожа –

 

Вправа 6. Відредагувати текст. Пояснити характер помилок.

1. Він з успішністю впорається з поставленими перед ним завданнями. 2. Комедія «Шумить Дніпро» - творча вдача всього колективу самодіяльного народного театру. 3. У вас, Петре, склалася хибна уява про цього хлопця. 4. Постріли і рев танків поступово зникали. 5. Чисте, кристалічне кохання зародилося у їх серцях. 6. На яку інстанцію він бігав до того як став чемпіоном у стометрівці? 7. Дівчина була в скрутному матеріальному стані. 8.Покажчиком культурного й освітнього життя є мова. 9. В акціонерному товаристві посада голови правління виборча.

 

Вправа 7. Придумати по два приклади використання паронімії і парономазії з певною стилістичною метою.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 1994. — С. 122 – 124.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. – С.42 – 46.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1972.

3. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

 

№ 10. Практичне заняття 3. Синонімія в українській мові. Антонімія.

1. Синоніми. Типи синонімів.

2. Антоніми. Типи антонімів.

 

Прочитайте і законспектуйте С. 124 – 126 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

Вправа 1. Поясніть значення наведених слів-синонімів, що часто вживаються в діловому мовленні: замісник – заступник, наступний – подальший, білет – квиток, спиратися – опиратися, положення-становище-стан.

 

Вправа 2. Встановити, чим різняться подані пари слів (відтінок значення, емоційно-експресивне забарвлення, сфера вживання і т ін..). Розкрити відмінності, ввівши слова у відповідний контекст. Якщо можливо, утворіть синонімічні ряди.

Інтерв’ю – бесіда, пам’ятний – вікопомний, взірець – зразок, захисник – поборник, страж – охоронець, група – кліка, літній – підтоптаний, завершити – закінчити, форум – збори, нині – зараз, справедливий – праведний, ювілей – роковини, клястися – присягати, товар – крам, довідатися – пронюхати, мініатюрний – крихітний, говорити – ректи, глянути – глипнути.

 

Вправа 3. Запишіть антоніми до слів: апогей, логічно, похвала, прогрес.

 

Вправа 4. Із поставлених у дужках слів виберіть потрібний варіант. Аргументуйте свій вибір.

1. Досягнення цієї гуманної мети (не лімітується, не обмежується) ні станом науки й техніки, ні (ресурсами, можливостями, запасами) праці й засобів. 2. Виділені ознаки (різнорідні, гетерогенні). 3. (Профілактичний, попереджувальний) вплив нових ліків більш виразний.

Вправа 5. Знайдіть тавтологічні вирази. Виправте помилки. Усно мотивуйте редагування.

1.Треба, щоб національними мовами промовляли з кафедр університетів і академій. 2. Рівень знань в області математики випускників 11-х класів шкіл області ще низький. 3. На кафедрі української мови є в наявності вільна вакансія доцента. 4. На мою власну думку, завідувач відділу був неправий.

 

Вправа 6. Пригадайте художні твори, у назвах яких є антоніми. Запишіть ці назви.

ЗРАЗОК: Т. Шевченко «І мертвим, і живим», І. Франко «З вершин і низин».

 

Вправа 7. Виписати десять прислів’їв з антонімами, які б характеризували поведінку людини.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 1994. — С. 124 – 126.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. – С. 47 – 51.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1972.

3. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

№ 11. Практичне заняття 4. Лексика української мови з погляду її походження. Функціональна диференціація лексики української мови.

І. Споконвічно українська лексика:

1. Лексика індоєвропейського походження.

2. Лексика праслов’янського походження.

3. Власне українська лексика.

ІІ. Лексичні запозичення з інших мов.

ІІІ. Загальновживана, соціально та територіально обмежена лексика. Професіоналізми й терміни. Жаргонізми. Арго.

 

Прочитайте і законспектуйте С. 126 – 137 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

 

Вправа 1. Поясніть значення слів, якщо можливо, доберіть українські відповідники. Складіть з кількома речення так,

а) щоб у тексті розкривався зміст;б) щоб домогтись стилістичної вагомості їх у реченні.

Стимулювати – заохочувати, диференціювати – розрізняти, рентабельний – вигідний, концентрувати – зосереджувати,

Глосарій, дисгармонія, експромт, імітація, інсинуація, какофонія, компіляція, комунікабельний, концептуальний, лояльність, мелодекламація, одіозний, шарж, фальсифікувати, авангард, геноцид, декор, деривація.

 

Вправа 2. Визначте, чи скрізь вживання іншомовних слів зумовлене потребами.

1. - Тобі не здається, що Борис – ідентична копія мавпи? - запитала вона. 2. Цей нахил до гіперболізації доходив іноді до цілковитого перекручування фактів, заставляв слухача до її висловлювань і робити необхідні корективи. 3. Універсальне містечко біля Мехіко стало вже класичним взірцем нової латиноамериканської архітектури. Це й справді цілком модерний і величний ансамбль. 4. Але вже через декілька років у США були видані закони, які відміняли всі прерогативи іммігрантів на одержання землі у власність. 5. Одним із стимулів, які підвищують якість сировини, є новий метод її обробки. 6. Насправді ж виявилося, що координація дій флоту і авіації не була погодженою. 7. Вони, навіть у ясний день, освітлювали дорогу носіям важких бронзових палантинів. На палантинах сиділи принцеси… 8. Завдання полягає в тому, щоб зосереджувати, концентрувати виробництво певних видів продукції в таких зонах, де самі сприятливі умови. 9. Але тим часом вони прагнули до цих переговорів, вважаючи дуже вигідним для себе прикрити хижацьку політику анексій і загарбань фіговим листком «угоди» із зрадниками українського народу. 10. На нараді з’ясували, що частина районних організацій не мобілізує внутрішніх ресурсів для ефективного форсування будівництва рентабельних підприємств.

 

Вправа 3. Виписати із тексту професійні слова, що стосуються архітектури й храмобудівництва, виписати слова церковно-релігійної лексики. За допомогою тлумачного словника пояснити значення виписаних слів. З’ясувати до активної чи пасивної лексики вони належать, свою думку обґрунтувати.

Ліна Костенко

Храми

Мій дід Михайло був храмостроїтель,

Возводив храми себто цілий вік.

Він був чернець, з дияволом воїтель,

Печерник,богоугодний чоловік.

Він був самітник. Дуже був суворий.

Між Богом-чортом душу не двоїв.

І досі поминають у соборах:

Храмостроїтель Михаїл.

Жив у землі, мовчущий не во злобі,

Труждався сам, нікого не наймав.

Він працював до поту на возлоб’ї

І грошей зроду шеляга не мав.

Ті тридцять срібних теж були грошима.

Це гріх. Це сльози Діви Міріам.

Він був святий. Він жив непогрішимо.

І не за гроші будував свій храм.

Різьбив вівтар, збивав тесові паперті,

Клав пелець свічка тиші на вуста,

Де з малювань, тонких, як листя на папороті,

Світився лик розп’ятого Христа.

Він ставив хори, амфори й амвони,

В єпархію по ладан дибуляв.

І щоб кращіше бамбиляли дзвони,

Шпіальтеру до міді добавляв.

Він баню зводив, не зійшовши з місця.

Він бляху в ромби краяв, як сатин,

Коли стояв над келією місяць,

Блідий, як німб, загублений святим.

Тягав каміння – мурувати брами.

Стругав божник… За північ не куняв…

І так, у мислях збудувавши храми,

Торгующих із храму виганяв.

 

Вправа 4. Прочитайте уривки із поетичних творів Ю. Федьковича. Випишіть діалектизми,вкажіть до яких типів вони належать (фонетичні, семантичні, лексичні, граматичні).

Співацька добраніч

На скін Тараса Шевченка

Світить місяць світлесенько

В молоденькім маю,

Би ся було виднесенько

На козацькім краю;

Би ся було виднесенько в калиновім лузі,

Як вкраїнський співаченько

На Вкраїні тужить.

 

І сів си, бідний, нічков на кургані,

Довкола степом сльозами провів,

Склонив на руки мармурові скрані,

Зітхнув до бога, далі занімів;

І думав довго в яснім світі луни,

І плакав много, - пак ся повтирав

І взяв кобзину, ткнув кроваві струни

Та й так, сарака, лугом заспівав:

 

«Ци я не тутки раз родився,

Не тутки живши, не нажився,

Не тут в желізо мня кували,

Би мої думи повтихали?

Ой тутки, тутки, милий боже!

О Україно, Запороже,

Ци співакові та лиш доля:

Кайдан, Сибір і вся неволя?

І ци ж подоба в світі бути,

Навчившись орлом полинути,

Навчившись степом погуляти

І з козаками пробувати?

О Україно, рач простити, -

Не можна серцю тутки жити,

То най навіки тя покине,

Най тутки трісне,тутки гине!»

 

І склав кобзину, бідний на кургані,

Докола степом сльозами провів,

Склонив на руки мармурові скрані,

Зітхнув до бога, далі занімів;

І тихо було ніченьков у маю, -

Зірниці плачуть на шовковий луг,

А соловіє в калиновім гаю

Заголосило степом наокруг…

Ю. Федькович

 

Квітки

Що кажуть, душко, квіточки ті милі,

Що он так красно на траві цвітуть? –

Зривай ті квіти, доки ще зацвилі

І доки другі квіточок си рвуть;

Бо прийде осінь – зіленько зів’яне,

Де сніг упаде – квіточок вже ніт, -

Тогді як око за квітками гляне,

То лиш заплаче на студений світ…

Ю. Федькович

 

Вправа 5. Прочитайте речення із художніх творів. Визначте діалектні особливості лексики.

Тут не покушаєш ані жентиці, ані будза, ані бринзи, ані бануша. В курнику запіяв когут. (І. Франко). Витяглося найкраще лудінє, нові крашениці, писані кептарі, череси, табівки, богато набивані цвяхом. Дротяні запаски, черлені хустки шовкові і навіть пишна та білосніжна гуля, яку мати обережно несла на ціпку через плече. Тепер Іван був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресарню. Така вода, гейби море без берегів (М. Коцюбинський). Часом вона банує, як за дитиною (О.Кобилянська). Тогди було інак, а тепер інак. Хтос-то ше мені казав, шо видів оногди. Єк він ранісінько купавси. Вінчюю вас, Семенишко, щєстєм, здоровлєм на многа літ. Гондечки стоїть, такий моцний, такий високий. Федусь захитався, та й горілиць на землю повалився, а з його серця кровця дівчатам під ноги почуріла. Нараз зойкнула, гейби їх гадина вкусила (М. Черемшина). Семенку, побігни в збанок води начерпнути, але не впадь у керницу, не хилєси дуже; піди та нарви огирків у решето. Ца земля не годна кілько народа здержіти та й кількі біді вітрі мати (В.Стефаник). Я так сам ся рятую від усякої боли й хвороби. Щезла би’сь у болото, яке дурне вигадала. Все’єдно сапаєш не так, як треба. Щось’сьми за життя придбали, щось ще придбаємо (Марія Матіос).

Вправа 6. Розподіліть арготизми за лексико- семантичними групами.

Ботень – борщ, нюхи – вуса, рахманна – ковбаса, хилач – язик, путир – масло, лікорниця – учителька, тиранка – галушка, кубара – булка, сьобрик – вареник, невкришаний – нежонатий, муляс – мед, манькет – лівша, неритлавий – німий, арбутка – гусь, малахатина – молоко, штивелах – туфель, закиданий – заспаний, фащейла – хустка, керха – сало, гореник – казан, хвикоронка- черешня, триховило – сито, грухтовня – груша, самоходки – годинник, варнака – качка, лижкевус – ліжко, руня – свиня, мергуля – неділя, махирниця – рукавиця, котернаус – кіт, сердиха – середа, махляр – косар, налікораний – розумний, бісьодня – сьогодні.

 

Вправа 7. Прочитиайте діалог між двома одеськими вуркаганами із роману І. Микитенка «Ранок», пояснивши письмово значення жаргонізмів.

- Діло – блин, пропав твій корній, забрали.

- Як? – спитав Марко.

- А дуже просто. Погорів у трамваї. Сашка помітив, як один штамп у чорному кліфті виймає на квиток і кладе кожу в скулу. Сашка моргає мені: «Колю, притир». А мені не з руки…

- Ну?

- Ну, він вийняв піску і тільки-но розписував скулу та почав приймати кожу, а сусідній фраєр і наколов. А штамп обернувася, хап Сашку за ручку. Шухер піднявся. Сашку й повели.