Сучасної української літературної мови. Лексикологія та лексикографія. Фразеологія сучасної української літературної мови.

Семестр ІІ

Модуль 2. Синтаксис і пунктуація

Сучасної української літературної мови. Лексикологія та лексикографія. Фразеологія сучасної української літературної мови.

Тема 3.1. Просте речення.

№1. Практичне заняття 1. Просте речення. Словосполучення.

Підготувати конспекти лекцій до перевірки! Опрацювати теоретичні питання плану. Виконати вправи 1, 2.

І. Словосполучення.

1. Поняття про словосполучення.

2. Типи словосполучень

3. Способи зв’язку слів у словосполученні.

ІІ. Просте речення.

1. Типи речень за характером відношення до дійсності.

2. Типи речень за семантикою та структурою.

 

Прочитайте і законспектуйте С. 311 – 330 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

 

Вправа 1. Охарактеризуйте словосполучення за типом смислового зв’язку, морфологічним вираженням стрижневого слова і типом підрядного зв’язку.

Гірський потік, стояти серед вулиці, простував назустріч, одинадцять студентів, змарнілий від утоми, втричі ближче, пісня про країну, любить співати, читати лист, лист від друга, вірний товариш, річка Дніпро, твори Франка, земля предків, намальована картина, намальована фарбами, дуже весело, переписуючи текст, великі хвилі, потрібно подумати, потрібно для справи, чути далеко, кожен з нас, дорога ліворуч, уникаючи зустрічі, поїздка до моря.

 

Вправа 2. Доберіть словосполучення за поданою схемою.

Стрижневе слово	Спосіб зв’язку	Залежне слово
іменник	узгодження	прикметник дієприкметник числівник займенник
дієслово іменник прикметник прислівник	керування	іменник займенник
дієслово іменник прикметник прислівник	прилягання	прислівник дієприслівник неозначена форма дієслова

 

Вправа 3. Визначте типи речень за метою висловлювання; за структурою.

1. Рось вирвалась з неволі, легко прокотилась луками і сховалась за скелею, за лісом, за горою (І. Н.-Лев.). 2. – Ви бачите хмару? Ви бачите хмару? – заливається жайворонком дівчина з радіорубки, повідомляючи всіх про наближення довгожданої грози (О. Гонч.). 3. – Григорію! А йди, рушаємо! – Сковорода відірвався від спогадів, підійшов до валки (В. Шевч.). 4. Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове (Л. Укр.). 5. Ні, вистояти! Вистояти! Ні – стояти. Тільки тут. У цьому полі (В. Ст.). 6. За ріками і за мостами курличуть мирні журавлі (А. Мал.). 7. А я не знаю нічого ніжнішого, окрім берези (Л. Укр.). 8. Нехай зоря розсиплеться по вербовій віті (В. Свідз.). 9. Ах, це десь весна танцює, розтопивши білу кригу! (П. Тич.). 10. Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня? (І. Фр.). 11. Вони, звернувши зі стежки, йдуть кудись у відкритий степ, в глибину острова (О. Гонч.). 12. Давненько все те було. Але його не забудеш, не викинеш із життя (Ю. Збан.).

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 1994. — С. 311 – 330.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. – С. 227 – 243.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995..

2. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1972.

5. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

 

 

№ 2. Практичне заняття 2. Головні й другорядні члени речення.

І. Головні члени речення.

1. Підмет, його типи та способи його вираження.

2. Присудок, його типи та способи вираження.

ІІ. Другорядні члени речення.

1. Означення, його типи та способи вираження.

2. Прикладка. Правопис прикладок;

3. Додаток, види та способи його вираження.

4. Обставина. Види обставин.

ІІІ. Явище синтаксичної синонімії.

 

Прочитайте і законспектуйте С. 330 – 344 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

Вправа 1. Перепишіть речення, підкресліть головні члени речення. Визначте їхні типи за структурою та за способом морфологічного вираження.

1. Вранці розпочалося освячення Софії (П.Загребельний). 2. В митрополита дрижали руки, коли підняв він золотий вінець, щоб покласти на голову Ярославові (П.Загребельний). 3. Нещасна, неправдива людина, що добровільно й легко зрікається рідної мови, щаслива, праведна людина, що в радості й горі будує слово своєї землі (Б.Харчук). 4. Слово не значок, не символ – це вогонь... Слово, мова – не просто будматеріал, а твоє покликання (Б.Харчук). 5. Одна людина не повинна бути розумнішою за цілий народ. 6. І я був таким (О. Бальзак). 7. Сім відважних бійців ту команду зрозуміли серцем і душею (Ле). 8. Тисячне «ура!» грозою сколихнуло податливі набряклі луки (Ст.). 9. Серпень з вереснем стискають один одному правиці (Рил.) 10. Салютом було йому скорботне мовчання (Гонч.). 11. Пісню змагання уперту, дзвінку, я хочу відбити у кожнім рядку…(Павл.). 12. Нехай душа моя голосить (Чуб.). 13. Матяш був на сьомому небі від щастя (Соб.). 14. Лиш пам’ять, наче дівчинка наївна, все хоче ляльку в попелі знайти (Павл.). 15. Змучений і втомлений стояв він біля веранди перед зламаною гілкою (Довж.). 16. Табуни коней, череди скоту, отари овець оголошують своїм гуком вільне повітря степів (П. Мирн.). 17. Іваниха Дубиха встає як могла скоро, спішить до дверей, розкриває їх… (Коб.). 18. Чумацький Шлях нам в очі сипле зорі (М. Ткач.). 19. Дід Горобець мовби кремінь (М. Чабан.). 20. Андрій Григорович терпіть не міг їздити з великим багажем (В. Виннич.). 21. Карпатські гори мов застиглі хмари (В. Сосюра). 22. Співак ніби злився воєдино з тисячною аудиторією слухачів (І. Ле).

Вправа 2. Перепишіть, підкресліть усі члени речення.

Земля не може жити без сонця, а людина без щастя. В години великих переживань і тривог людське серце схоже на криничку, яка очищається від мулу, – тоді пізнається справжня ціна людяності, тоді пізнається і щастя. В такі часи з подивом довідуєшся, як мало і як багато треба тобі на віку, як погано ти йшов по своїй дорозі, як завчено ти говорив “добрий день”, не творячи цього доброго дня… Такі думки увесь час роїлися і злітали з душі Данила. Вечір ллє у кімнату потоки несказанної сині, на небо виходять чисті вересневі зорі. А може це небесні сльози, що тремтять на віях ночі і осипаються на землю? (За М. Стельмахом)

 

Вправа 3. Зробіть синтаксичний розбір простих речень, вибраних із поданого тексту.

І. Рушники бувають вишивані і ткані. Для українських вишиваних рушників характерні спільні ознаки. Проте кожен регіон має свої відмінності як за формою, так і за способом виготовлення, оздоблення, кольоровою гамою.

У вишиваних рушниках Київщини, Полтавщини, Чернігівщини, приміром, переважає рослинний візерунок, розташований вертикально. Він має вигляд вазона – так званого дерева життя.

(В. Скуратівський)

 

ІІ. Не знаю, чому зараз люди так не люблять трудитись? І для чого, скажіть мені, труд розглядається як щось виключне? Чого його оголосили ділом честі, доблесті і геройства, коли він сам по собі є просто діло.

По-моєму, не треба бути героєм, щоб трудитись. І доблесті особливої не треба. Труд – штука приємна, радісна…

А на геройство не всякий здатний. Тепер якось так вийшло, що од доблесті і геройства всі тікають по канцеляріях, той у інженери, той у офіцери.

… А гончаря, теслі, критника чи гарного шевця немає, вивелися дощенту.

(О.Довженко)

 

Порядок синтаксичного розбору

Простого речення

1. Аналізоване речення.

2. Тип речення за метою висловлення, емоційним забарвленням (розповідне, питальне, спонукальне, окличне).

3. Тип речення за модальністю (стверджувальне, загальнозаперечне, частковозаперечне).

4. Тип речення за структурою:

а) за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне, тип односкладного);

б) за наявністю другорядних членів речення (поширене, непоширене);

в) за повнотою словесного вираження думки (повне, неповне);

5. Тип речення за наявністю засобів ускладнення (неускладнене, ускладнене).

6. Характеристика головних та другорядних членів речення.

а) підкреслити граматичну основу (підмет, присудок, головний член односкладного речення), вказати тип за структурою та за способом морфологічного вираження (підмет – простий, складений, чим виражений; присудок – простий, складений, подвійний; іменний, дієслівний, чим виражений);

б) визначити групу підмета і групу присудка;

в) підкреслити другорядні члени речення, дати їм повну характеристику (додаток – – від якого слова залежить, на яке питання відповідає, тип зв’язку, прямий / непрямий, засіб морфологічного вираження, значення відмінкової форми; означення – від якого слова залежить, на яке питання відповідає, тип зв’язку, узгоджене / неузгоджене, поширене / непоширене, засіб морфологічного вираження; обставина – від якого слова залежить, на яке питання відповідає, тип зв’язку, різновид обставини (місця, часу, способу дії і т ін.), засіб морфологічного вираження/

7. Пояснити всі розділові знаки в реченні.

 

Завдання. Коротко охарактеризувати та укласти такі документи: заява, резюме.

 

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я. Плющ. — К., 1994. — С. 330 – 344.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. – С. 243 – 262.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1972.

3. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – 4-те вид., доповн. – Х.:Торсін, 2003.

4. Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. Практикум:Навч.посібник. – К.:Либідь, 2002.

5. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

 

№ 3. Практичне заняття 3. Односкладні речення та їх типи (дієслівні та іменні).

1. Поняття про односкладні речення. Типи односкладних речень.

2. Дієслівні односкладні речення, їх типи.

3. Іменні односкладні речення, їх типи.

4. Неповні речення, їх типи.

5. Нечленовані конструкції (слова-речення та їх різновиди).

 

Прочитайте і законспектуйте С. 344 – 350 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

 

Вправа 1. Прочитайте речення. Визначте, які з них односкладні(вкажіть тип односкладних), а які - двоскладні. Поясніть чому. Зазначте способи морфологічного вираження головних членів речення.

1. Після молитви коронований Ярослав урочисто відведений був од вівтаря до наготовленого поблизу трону (П.Загребельний). 2. Не впізнаю себе сьогодні: чому мені, шістдесятирічному дідові, стало враз жаль себе самого (Р.Іванчук). 3. Чому мучишся лише своїм колишнім подвигом, а не хочеш бачити ранішнього дня? (Р.Іванчук) 4. Принципів немає, є тільки події. Нема законів, є тільки обставини (О. Бальзак). 5. Як добре зважити, то я у лісі зовсім самотня (Леся Українка). 6. Любіть Україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і води! (В.Сосюра). 7. Мене спонукували всілякими способами вимовити це слово, я довго думав над тим і зрозумів, що воно має велику вагу, бо може змінити все життя (Р.Іванчук). 8. Тривимірність – це забитий дошками світ, за яким нічого немає (Р.Іванчук). 9. Осінь така мила, осінь така славна (М. Рильський). 10. Тихо, ніщо не шерехне, ніщо не писне (Панас Мирний). 11. Пройшло в мовчанні кілька хвилин (М. Коцюбинський). 12. На городах уже зібрані гарбузи, викопано картоплю, зрубано капусту на грядках (І. Цюпа).

 

Вправа 2. Перепишіть односкладні речення, згрупувавши їх за типами; підкресліть головні члени односкладних речень, поясніть способи морфологічного вираження.

1. О, сліз таких вже вилито чимало (Леся Українка). 2. Серце не навчити (Федьк.). 3. Яка ж краса! (П.Тичина). 4. Поділять тебе, земле, ой поділять (Коц.). 5. Ця дівчина… Обличчя як з ікон (Л. Костенко). 6. Тільки зирнути, радо заплакати, раз пригорнути, раз побалакать (Граб.). 7. Казали, що вам тут не пишеться (Леся Українка). 8. Що за чудові перли (Л.Укр.). 9. Стоїш високо – не будь гордим, стоїш низько – не гнися (Нар. тв.). 10. Орлом злетіти б в дальню путь (Гол.). 11. У Федора очі затуманено (Гол.). 12. За науку цілуй батька й матір у руку (Нар. тв.). 13. Лежачого хліба ніде нема (Нар. тв.). 14. Верба. Здається, звичайне собі дерево, а скільки з ним пов’язано історій! (В.Скуратівський). 15. Мело, крутило; скаженіло, огортаючи присмерком весь край (Гонч.). 16. Танцюють, співають, веселяться на вулицях – аж повітря тремтить від того веселого людського голосу (Довж.). 17. Ніч. Гримить і блискає (Фр.). 18. Як научити байдужих почувати? (Л.Укр.). 19. Андрія взяло за живе (Коц.). 20. Якби на ці перелоги та води вдосталь… Зацвіло б! (Гонч.).

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 1994. — С. 344 – 350.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. – С. 262 – 273.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1972.

3. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

 

 

№ 4. Практичне заняття 4. Речення з однорідними та відокремленими членами.

І. Однорідні члени речення. Засоби вираження однорідності. Розділові знаки між однорідними членами речення.

ІІ. Речення з відокремленими членами речення.

1. Відокремлені означення.

2. Відокремлені прикладки.

3. Відокремлені обставини.

4. Відокремлені додатки.

 

Прочитайте і законспектуйте С. 350 – 362 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

 

Вправа 1. Визначте, де в словосполученнях однорідні, а де неоднорідні означення. Перепишіть, поставте коми між однорідними означеннями.

Пройняті смутком карі очі; усміхнене дитяче обличчя; молода зелена травичка; гарний тенісний стіл; пізній осінній вечір; весела життєрадісна людина; сірі глибоко запалі очі.

Вправа 2. Поставте розділові знаки між однорідними членами речення. Поясніть їх вживання.

1. Напевне, все життя він буде мати і радість хлібів і житній смуток, що перейшов до нього, може, від пращурів-полян. Чи забобонність чи обме­женість це? (М.Стельмах). 2. Поезії, що входять до неї (книги), складалися на тернистих дорогах поетового життя писалися то в мандрах то в казематах мережилися при світлі білих ночей Півночі і в пісках пустель закаспійських під самотнім сонцем вигнання (О.Гончар). 3. Людина в подорожі уподібню­ється птахові, який є одночасно і луком і стрілою (Р.Іваничук). 4. А дощ уже не сіявся не мрячив а лопотів густий рівний (В.Романюк). 5. Є в коханні і будні і свята є у ньому і радість і жаль, бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль (В.Симоненко). 6. Не лише силою треба боротись а й умінням. 7. Або виграв або програв. 8. Не краса красить а розум (Нар.тв.). 9. Пізно ввечері а то й уночі Нестор Іванович виходить надвір і споглядає зоряне небо (Є.Гуцало). 10. Судьба моя, не обминай мене, бува, журбою ні пилом сивим ані слізьми ані людьми ні жалощами-болями (А.Малишко).

 

Вправа 3. Поставте розділові знаки між однорідними членами речення та при узагаль­ню­ючих словах.

1. Усе його цікавило а саме дорога ліс окопи під лісом (Ю.Збанацький). 2. Ввесь степ і лиман і озеро і море все закуталось у якийсь чарівний тихий світ повилось прозорим сизим туманом (І.Нечуй-Левицький). 3. По запічках по лавах поза рушниками навіть на новому килимі, що застеляв стіл, скрізь німі танцюри-тіні (С.Васильченко). 4. Все міняється навколо небо ліс і поле (О.Підсуха). 5. Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб’є любов мою живу (В.Сосюра). 6. Кожна людина свято береже в своїй пам’яті все, що супро­водить її з дитинства і рідну хату і батьківський поріг і своє місто чи село й дорогі стежки та дороги, сходжені в юні літа (І.Цюпа). 7. День вечір ніч ранок все біле все тьмяне (Леся Українка). 8. А про квіти нема чого й казати! Біля хати в нього яких тільки не було духмяні півонії і троянди з різного кольору квітками конвалії рута пахуча верба синьоока (Л.Павленко). 9. А Соловей аж горло надриває і на всі заставки співає щебече, і свистить, і тьохкає, і торохтить (Л.Глібов). 10. Знайшли в суворих цих місцях багатства небувалі і хутра, й будівельний ліс, і золото блискуче (Н.Забіла). 11. Наближення зими у всьому серце чує і в шелесті листів, і в вітрі, і в стежках (В.Сосюра). 12. Вона пройшла і зникла десь у сизій млі. І ніби з нею все пройшло навіки весна, бажання, і утіхи, і вся краса життя й землі (О.Олесь). 13. Біля возів, під возами й подалі скрізь було видно запорожців, що порозлягалися на траві (О.Довженко). 14. Ні спека дня, ні бурі, ні морози ніщо не вб’є любов мою живу (В.Сосюра). 15. Малини кущ і папороть зелена усе сьогодні світиться для мене (Г.Чубач).

 

Вправа 4. Перепишіть речення, поставте розділові знаки при відокремлених членах речення. Обґрунтуйте їх.

1. Оповідач невтомний дід Наум знавець на кухарстві й пиятиці розказував билиці й небилиці (М.Рильський). 2. Ягід навколо особливо дикої малини була сила-силенна (О.Донченко). 3. Роз’ятрений нудьгою затоплений в задумі плентавсь я тихою ходою берегом річки (М.Коцюбинський). 4. Я перебралася до дочки, бо і в мене теж нема родини крім дочки-єдиниці (І.Нечуй-Левицький). 5. Над хатою підня­лись у небо голуби знаменуючи мир і благодать (О. Довж.). 6. Микола замість пан­ського лану вийшов на поле (І.Нечуй-Левицький). 7. Дивлячись на людей, усміхавсь і мій батько великий добрий чоловік (О.Довженко). 8. У ро­бо­чому фартусі щойно прийшовши з роботи лише скинувши кашкета сидів він під сліпучо-синім небом і під гілкою бузку і склавши грубезні свої руки спочивав (Д.Багр.). 9. На світі все знайдеш крім рідної матері (Нар.тв.). 10. Не може при добрі той жить, хто хоче злу й добру служить, бо хтівши догодить обом він стане злу рабом (І.Франко). 11. Кільце дедалі звужувалося і зву­жуючись ставало дедалі щільнішим (Д.Міщенко). 12. Праворуч тягнулись болота вкриті зеленою травицею і різнобарвними квітками (О.Ольжич). 13. І якраз йому цьому симпатичному дядькові я наївний розповідав про тополі (Р.Федорів). 14. В її поведінці було багато незрозумілого навіть дивного (О.Дон­ченко). 15. Машини мчать не зупиняючись (В.Кучер). 16. Дуже вразлива від при­роди, наділена глибоким даром співпереживання вона (Марія Занько­вецька) постійно шукала можливість висловити думки і почуття, які сповнювали її (З календаря). 17. Опти­містка за характером Соломія знала лише один спосіб перемогти зробити краще (В.Врублевська). 18. Густі, непрохідні ліси закривали весь простір окрім високих полонин (І.Франко). 19. Квіти особливо пальми й аспарагуси відразу навіяли життя у мертві кімнати (І.Вільде). 20. Оповита нічною тишею земля спочивала (М.Коцюбинський).

Вправа 5. Поясніть чому не відокремлюються виділені обставини.

1.Так хіба нам сидіти згорнувши руки..! (П. Куліш). 2. Дівчата розходяться співаючи (І.Кочерга). 3. Вона схвильовано чекала зустрічі з рідною оселею, живучи в якій зазнала всього потроху: і горя, і щастя (В. Врублевська). 4. Серце в’яне співаючи, коли знає за що (Т. Шевченко). 5. Всякому своя доля: один рук не покладаючи працює, а другий його працю без клопоту поїдає (Панас Мирний). 6. Бійці сиділи деякий час задумавшись (О. Гончар). 7. Я йшов не обертаючись (В.Дрозд). 8. Лінивий сидячи спить, лежачи робить (Нар. тв.).

 

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 1994. — С. 350 – 362.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. – С.273 – 291.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1972.

3. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

 

Тема 3.2. Складне речення.

№ 5. Практичне заняття 1. Складносурядне речення.

 

1. Загальні відомості про складносурядне речення. Засоби поєднання предикативних частин складносурядних речень.

2. Класифікація складносурядних речень.

3. Єднальні, протиставні і розділові сполучники в складносурядному реченні.

4. Знаки пунктуації у складносурядному реченні.

 

Прочитайте і законспектуйте С. 367 – 375, 397 – 398 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

 

Вправа 1. Охарактеризуйте семантико-синтаксичні відношення між предикативними частинами складносурядних речень та засоби їх вираження. Визначте типи складносурядних речень. Поясніть розділові знаки.

1. Сонце стояло вже високо, але мороз не всідався (Гр. Тют.). 2. Чи се лютня грає, чи арфа рокоче, чи то спів я чую щоранку, щоночі (Фр.). 3. Догорає вечір, квітка пурпурова, у дзвінках трамваїв, кроках і піснях, і нечутно лине довга ніч зимова, довга ніч зимова, чорнокрилий птах (В. Сосюра). 4. Вмирає все в житті, та не вмирає слово (Мал.). 5. Вона настирливо з тобою говорила, та й їй далась нелегко ця розмова (Л. Укр.). 6. Птахи сполохано злетіли, а з їхніх крил на воду обтрусилися краплі (М. Стельмах). 7. Пожовтіло листя на деревах, і листя твоєї душі теж, либонь, береться багрянцем (Є. Гуцало). 8. Часом в блакитній вершині пропливала біла хмара або пролітала пташина, або ширяв над річкою шуліка, зірким оком вишукуючи здобич (Шиян). 9. Не тільки тужна пісня лилася із змученої душі матері, а й пропікали гарячі сліди на її обличчі (Гр. Тют.). 10. Верби сплакували листям, і золоті сльози гнало за водою (Гр. Тют.). 11. Чи світ не той, чи доля відцуралась? (Л. Глібов). 12. І вільно дихається, і легко дихається (О. Вишня). 13. Блискавкою оглянувся, однак уже було запізно (О. Кобилянська). 14. Привчив мене батько трудитись до поту, а мати – любити пісні (Вор.). 15. Ця баба з ґанжою, як-то бувають з ґанжою коні або корови (Н.-Лев.). 16. Все спить, однак вже я не сплю (Рильськ.). 17. Або не сокіл я, або спалила мені неволя крила (Л. Укр.). 18. Добриня був добрий воєвода, сміливо стояв на стіні, умів вести за собою людей, та й люди вірили йому (Скляр). 19. Сонце зайшло і на дворі вже почало темніти (Н.-Лев.). 20. Чи ти мій біль, чи ти моя уява (Л. Кост.). 21. З самого ранку не лише старі взялися за лопати, а й малеча відкидала по дворах сніг..(І. Цюпа)

 

Вправа 2. Поясніть розділові знаки.

1. Десь коні іржуть і глухо грають сурми (Л. Костенко). 2. Хто ж дочекається в новому році жнив і хто привезе на вітряк зерно?.. (М. Стельмах). 3. І де вони переймали пісні, і хто їх учив? (О. Довженко). 4. Тільки за поріг переступіть – і цілий світ широкий одкриється для вас (Леся Українка). 5. Як багато було сподівань і як мало було щастя на землі! (М. Стельмах). 6. Он красуються в траві ромашки, а там синіють запізнілі дзвіночки, а он горять пелюстки гвоздички (А. Шиян). 7. Степи і ніч. І хвища над степами (Л. Костенко). 8. Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі? (Леся Українка). 9. Обтрусили вже яблуні білі і картоплю із поля везуть (В. Стефаник). 10. Ударив грім – і зразу шкереберть пішло життя (В. Стус). 11. І смеркає, і світає … (Т. Шевченко). 12. Сентиментальний тихий полонез, – І раптом вся приникла до роялю…(Є.Плужник). 13. Холодно і млосно (В. Симоненко). 14. Поки ми спускалися в долину, червоне сонце котилось краєм макітри і хмари зовсім поснули (М. Коцюбинський). 15. Всім серцем любіть Україну свою, – і вічні ми будемо з нею (В. Сосюра). 16. Теплий погляд весни зупинився найперше на снігах – і осіли сніги (М. Вінграновський). 17. Накрив очі осокою, а ніженьки китайкою; а в головах ворон кряче, а в ніженьках коник плаче (Нар. тв.).

Вправа 3. Зробіть повний синтаксичний розбір складносурядних речень.

1. На всю хату два порожні стільці зосталися, та й ті, мабуть, дожидались когось (Мирн.). 2. Геніям в очі зазирає тільки вічність, і тільки вона бачить в них сліпучий блиск, велике сяйво (Загр.). 3. Є люди гарні, а є ніби найгарніші з-поміж усіх людей (О. Гончар). 4. Чи справді до щастя веде ся дорога, чи гідне є муки і болю се щастя..? (О. Маковей). 5. По садах загуляли золоті падолисти, та ще срібне павутиння літає в повітрі, снує свою дивну пряжу над перелазами (І. Цюпа). 6. Стоять верби, опушені зелененьким листям, і, здається, чують сплески журавлиних сурем у піднебессі, легенький бентежливий передзвін – прозорий, кришталевий (Є. Гуцало).

 

Складносурядного речення

1. Аналізоване речення.

2. Схарактеризувати речення за метою висловлювання та інтонаційним оформленням.

3. Підкреслити предикативні центри, визначити межі предикативних частин і пронумерувати їх.

4. Визначити тип речення за характером основного синтаксичного зв’язку і кількістю предикативних частин (зазначити, що речення складне, сполучникове, складносурядне, із скількох частин складається).

5. Визначити смислові відношення між сурядними частинами (єднальні, приєднувальні, пояснювально-приєднувальні, протиставні, зіставні, градаційні, розділові) і відповідний тип сурядних сполучників, що їх зв’язують.

6. Пояснити розділові знаки між частинами.

7. Побудувати структурну схему речення.

8. Кожну частину охарактеризувати за схемою розбору простого речення.

9. Зробити аналіз усіх членів речення.

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 1994. — С. С. 367 – 375, 397 – 398.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. – С. 303 – 311.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1972.

3. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

 

 

№ 6. Практичне заняття 2. Складнопідрядне речення.

 

1. Загальні відомості про складнопідрядне речення.

2. Класифікація складнопідрядних речень.

3. Складнопідрядні речення з кількома підрядними.

 

 

Прочитайте і законспектуйте С. 375 – 388, 398 – 404 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

 

Вправа 1. Перепишіть речення. Поставте відповідні розділові знаки, поясніть їх. Визначте типи складнопідрядних речень, охарактеризуйте засоби зв’язку між предикативними частинами.

Зробіть повний синтаксичний розбір5 речень (на вибір).

1. Я щось не второпав що він співав про гайдамаків? 2. Повалили гайдамаки аж стогне діброва. 3. Вибачайте люди добрі що козацьку славу так навмання розказую без книжної справи. 4. Не вмер кобзар бо на віки (слава) його привітала. 5. А щоб тебе не цурались потурай їм брате! 6. Спи гетьмане поки встане правда на сім світі. 7. А гайдамаки довго ждали поки поганці ляжуть спать. 8. І ніхто не бачив що мала дитина у куточку плаче. 9. Страшно тобі буде хоч ти бачив Рось… 10. Ото ж тая дівчинонька що сонна блудила. 11. Було й таке що під тином з сином ночувала. 12. Буду вам співати аж доки не засну (З тв. Т. Шевченка).

 

Вправа 2. І. Розгляньте будову складнопідрядних речень з кількома підрядними. З’ясуйте засоби зв’язку між предикативними частинами. Поясніть розділові знаки, подайте структурні схеми до них.

ІІ. Зробіть повний синтаксичний розбір 4 речень (на вибір).

1. І тут його вразила дивовижна неправдоподібна краса зимової ночі, що легкими хмаринами напливала на підтемнений місяць, що блакитними снуваннями єднала небо з землею (М.. Стельмах). 2. А тільки ти жебрацькі шати скинути не хочеш, бо ти забула, що ніяка туга краси перемагати не повинна (Л. Українка). 3. Сніги в цей день, коли сонце птахом-месією звершує величний ритуальний політ над землею, начебто сягнути найповнішого розвитку своєї теми в тому самостійному музичному творі, яким є прелюдія весни (Є. Гуцало). 4. Потім, коли у Тетереві опинилися, побачили, що лишився один бікс, який ніхто не розшукував (С. Йовенко). 5. Мені здалося, що спокій, який розлігся в природі, перейде і на мене, вплине на мою душу (О. Кобилянська). 6. І тільки тоді, коли заплакала скрипка, я зітхнув вільніше, наче з мого горба скотились тисячі скель (О.Олесь). 7. Коли я дивлюся на хмари, ті діти землі і сонця, що, знявшись високо, все вище і вище, мандрують блакитним шляхом, – мені здається, що бачу душу поета (М. Коцюбинський). 8. Хіба не бачите, що небо голубіє, що сонце ранками всміхається ніжніш, що вся земля в якімсь чеканні дивнім мліє, і легше дихає, і дихає ясніш (О. Олесь). 9. Ті, що знають мову квітів, кажуть, що місячними ночами можна почути, як вони тихо шепочуться між собою (М. Вовчок). 10. Коли в бою спиню ходу і на ріллю промерзлу упаду, мов для обіймів розпростерши руки; коли на дальніх пагорбах мене вогка земля навіки поглине, – як знак любові, відданості й злуки, у вічнім сні, моїм останнім сні, на серці похололому нетлінно лежатиме не спалений в огні шматок землі твоєї, Україно! (Л. Первомайський). 11. Вся історія України – це боротьба двох сил: конструктивної, що скупчує українську потугу, щоб звернути її назовні, і руїнної, що розпорошує її у взаємнім пожиранні та несе розбиття і розклад (Олег Ольжич).

 

Завдання. Коротко охарактеризувати та укласти такі документи: доручення, розписка.

 

 

Складнопідрядного речення

1. Аналізоване речення.

2. Підкреслити предикативні центри, визначити межі предикативних частин і пронумерувати їх.

3. Визначити тип речення за характером основного синтаксичного зв’язку і кількістю предикативних частин (зазначити, що речення складне, сполучникове, складнопідрядне, із скількох частин складається).

4. Схарактеризувати речення за метою висловлювання та інтонаційним оформленням.

5. Назвати головну і підрядну частини, поставити питання від головної до залежної.

6. Визначити характер залежності підрядної частини від головної (залежить від головної частини чи від окремого слова в головній) – речення розчленованої чи нерозчленованої структури.

7. Визначити вид підрядної частини і її місце щодо головної.

8. Назвати засоби поєднання підрядної частини з головною частиною (сполучники, сполучні слова).

9. Пояснити розділові знаки між частинами.

10. Побудувати структурну схему речення.

11. Кожну частину охарактеризувати за схемою розбору простого речення.

12. Зробити аналіз усіх членів речення.

 

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 1994. — С. 375 – 388, 398 – 404.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. – С. 311 – 342.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1972.

3. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – 4-те вид., доповн. – Х.:Торсін, 2003.

4. Погиба Л.Г., Грибіниченко Т.О., Баган М.П. Складання ділових паперів. Практикум:Навч.посібник. – К.:Либідь, 2002.

5. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

 

 

№ 7. Практичне заняття 3. Безсполучникове складне речення.

 

1. Безсполучникове складне речення, складні синтаксичні конструкції.

2. Характер семантичних відношень між компонентами безсполучникового речення.

3. Типи безсполучникових речень. Пунктуація у безсполучникових реченнях.

4. Складні синтаксичні конструкції.

 

Прочитайте і законспектуйте С. 388 – 408 з підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Я. Плющ.

 

Вправа 1. Схарактеризуйте складні безсполучникові речення з однотипними частинами: які семантико-синтаксичні відношення в них виражаються і якими засобами. Розставте розділові знаки.

1. Йдуть машини / пахне жито / сонце й день, і ти між них (Мал.). 2. То ж дикий терен, при дорозі зростивши листячко лапате, почав під каменем суворим гаряче місце колупати / скрутивши пружно стебла гнучі, він ліз, і рив, забувши втому... (Мал..). 3. А там дома, на Вкраїні, зараз цвітуть вишні, сливи яблуні / мов наречені у ніжно-фіалковій фаті, в білому шумовинні груші / бджоли гудуть, наче в мідні труби / батько ходить між деревами, кропить їх водичкою, розведеною з медом / будуть пахнути дерева, принаджувати бджоли... (Плачинда, Колісниченко). 4. Надворі вже стемніло / десь засяяла перша зірка / згодом, мов величезна антонівка, викотився жовтий місяць (Івж.). 5. Гірка праця / солодкий спочинок (Н. тв.).

 

Вправа 2. Розгляньте безсполучникові складні речення з різнотипними частинами. З’ясуйте смислові відношення між предикативними частинами та інтонацією, що передається знаком тире або двокрапкою. Розставте розділові знаки і їх варіанти, де це можливо.

1. Згодом полями пішов до Бугу / любив у вечірню пору пройтись над берегами притихлої ріки, пустити за течією легкий човен...(Ст.). 2. Я знаю, так, се хворії примари / не час мені вмирати, не пора (Л. Укр.). 3. А може, в цьому й є моя сміливість / палити серце в хуртовині сніжній / купати душу у холодній зливі (О. Теліга). 4. Розкажу тобі думку таємну / дивний здогад мене обпік / я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік (Л.Костенко). 5. Стихла пісня / тихо стало над степом (М.Стельмах). 6. Глянь на той лиман / втішається око! (Л.Укр.). 7. Глибше орати / більше хліба мати (Нар. тв.). 8. Ще не вмерла Україна, але може вмерти Ви самі її, ледачі, ведете до смерті (Грінч.).

 

Вправа 3. Порівняйте інтонацію безсполучникових складних речень з різними розділовими знаками та інтонацію відповідних простих речень. З’ясуйте інтонацію відповідних простих речень. З’ясуйте взаємозалежність інтонації і розділових знаків.

Ударив грім. Зашуміли перелякані дерева. Ударив грім, зашуміли перелякані дерева (переліку). Ударив грім – зашуміли перелякані дерева (зумовленості).

Література

1. Сучасна українська літературна мова / за ред. М.Я.Плющ. — К., 1994. — С. 388 – 408.

2. Сучасна українська літературна мова / за ред. О.Д.Пономарева. — К., 1997. – С. 342 – 360.

Додаткова література:

1. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона Н.П. Сучасна українська літературна мова. — К., 1995.

2. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис / За заг.ред. І.К.Білодіда. — К.: Наук. думка, 1972.

3. Українська мова. Енциклопедія / Русанівський В.М., Тараненко О.О. та ін.. – К., 2000.

Тексти диктантів

І. Про Наталку в новому селі вже стали потроху й забувати, вся її слава залишилася в Карповому Яру, затоплена дніпровою водою, завіяна вітрами. Там, в старому селі, Наталка славилася борщами. Що вона в них клала, в яких пропорціях, так і лишилося нерозгаданим, бо вона й сама до ладу й не могла пояснити. Хитрощі? Але варто було поглянути на цю жінку, щоб умить зникла думка про її хитрування: Наталка поставала перед нами ніби живе втілення української породи і природи. Обійти її довкола було однаково, що обійти комбайн. І доброта розлита в усьому: в обличчі, в руках, в погляді.

До речі, коли вже мова зайшла про борщ, то автор з усією відповідальністю заявляє, що цю унікальну страву винайшли амазонки. Так, оті войовничі діви, про яких писав ще Геродот (жили вони на Дніпрі між Дніпропетровськом і Запоріжжям) і які наганяли-таки холодцю багатьом древнім героям і хвалькам. Дехто може спитати: чому про борщ не згадують грецькі міфи? Дуже просто. Далеко куцому до зайця. Греки все вихваляли амброзію, якою насолоджувалися боги на Олімпі, та якісь асфо