Вимоги до рівня сформованості лінгвістичної компетенції

Граматична компетенція

Граматична компетенція формується протягом усіх років навчання в межах занять з англійської мови. Граматичний матеріал, представлений у навчальному курсі "Іноземна мова професійного спрямування" (англійська), головним чином є навчальним матеріалом для повторювання вивчених граматичних явищ, тобто для вдосконалення сформованих у попередні роки навчання граматичних навичок магістрів.

Зміст граматики

I етап

Іменник.

Множина іменників іншомовного (неангломовного) походження.

Речення.

Порядок слів. Типи речень. Розповідні, питальні, спонукальні речення. Типи питань. Інверсія.

Головні члени речення.

Підмет. Структурні й семантичні типи підмета. Присудок. Типи присудка. Узгодження присудка з підметом.

Другорядні члени речення.

Складні речення. Типи складних речень.

Модальність. Способи й засоби її вираження. Семантичні, морфологічні й синтаксичні особливості модальних дієслів:

– can / could для вираження можливості, дозволу, нагоди, теоретичної вірогідності;

– may / might для вираження можливості, дозволу;

– must / need not для вираження зобов’язання, необхідності, висновків;

– ought to / should для позначення зобов’язання, висновків, майбутньої дії, бажання;

– will / would для вираження майбутнього часу, передбачених / запланованих дій, бажань, намірів, наполягань;

– shall / should для вираження передбачення, бажання, зобов’язаності;

– модальні дієслова прогресивного й перфектного виду;

– маргінальні (пограничні) модальні допоміжні слова used to, dare, need, be to, have / got to.

Головні часові форми в сфері теперішнього часу.

Простий теперішній, тривалий теперішній, перфект.

Формування й використання Present Simple (простий теперішній час) для позначення:

– загального повідомлення без посилання на час;

– постійно тривалої дії у теперішньому часі;

– звичної дії;

– посилання на майбутній час, з використанням прислівників, які позначають дію в майбутньому;

– дії, що відбувається в теперішньому часі з використанням дієслів, що позначають пізнавальні відношення, бажання, емоції, відчуття;

– сприйняття, відображення, зовнішності;

– дії у майбутньому, описаної у підрядному реченні часу та умови.

Формування й використання Present Continious (тривалий теперішній час) для позначення:

– дії, що триває під час мовлення;

– тривалості;

– короткочасності, особливо з дієсловами стану;

– близького майбутнього (be + going to + inf);

– дії у майбутньому, позначеної дієсловом руху;

– події, що повторювалася в недалекому минулому й можливо буде повторюватись у найближчому майбутньому (з прислівниками частотності always, continually, forever тощо).

Формування та використання Present Perfect (перфектний теперішній час) для вираження:

– першості, попередності;

– дії в минулому, яка пов’язана з теперішніми умовами;

– тривалості, дії чи стану, що почалися в минулому й продовжуються до тепер.

Основні часові форми дієслів в сфері минулого.

Простий минулий час, тривалий минулий час, перфектний минулий час.

Формування й використання Past Simple (простий минулий час) для позначення:

– дії, що завершилася в минулому;

– події, стану, звички, що мали місце в минулому.

Формування й використання Past Continuous (тривалий минулий час) для позначення:

– одиничної дії або серії повторюваних дій, що відбувалися в певний момент часу в минулому;

– дії, що мала відбутися в найближчому майбутньому (be + going + inf);

– повторюваної дії (з використанням прислівників частотності).

Формування й використання Past Perfect (перфектний минулий час) для позначення:

– дії у минулому, щоб підкреслити першочерговість подій;

– першочерговості.

Основні часові форми сфери майбутнього.

Простий майбутній час, тривалий майбутній час, перфектний майбутній час.

Формування й використання Future Simple (простий майбутній час) для позначення:

– передбачених подій;

– намірів суб’єктів мовлення.

Формування й використання Future Continuous (тривалий майбутній час) для позначення:

– запланованих або очікуваних дій у майбутньому;

– майбутніх дій, які є передумовами майбутніх подій.

Формування й використання Future Perfect (перфектний майбутній час) для позначення майбутньої дії, що буде розглядатись як завершена в минулому з позиції певного позначеного моменту в майбутньому.

Перфектно-тривалі форми дієслова в сфері теперішнього (презента), минулого (претеріта) і майбутнього часів.

Формування й застосування The Present Perfect Continuous (перфектно-подовжений розряд презента) для позначення:

– тимчасового стану, що триває певний період, включаючи момент мовлення;

– тимчасової властивості, що триває певний період часу;

– тимчасової діяльності, що має певний результат.

Формування й застосування The Past Perfect Continuous (перфектно-подовжений розряд претеріту) для позначення тимчасової діяльності, що тривала певний період часу й закінчилася в минулому.

II етап

Категорія пасивного стану.

Формування, значення, використання.

Пряма й непряма мова.

Правила узгодження часів. Повідомлення, питання, вигуки, команди в непрямій мові.

Неособові дієслівні форми.

Основні характеристики. Семантичні особливості. Функції в англійському реченні. Інфінітив. Інфінітив з / без частки "to", предикативні конструкції з інфінітивом. Герундій. Функції герундія в реченні. Дієприкметник теперішнього й минулого часу. Їх функції в реченні. Конструкції з дієприкметником, інфінітивом, герундієм.

Категорія способу.

Умовний спосіб, використання для вираження нереальної дії у:

– підрядному реченні нереальної умови / обставини;

– підрядному реченні після "wish";

– підрядному реченні порівняння і в предикативному підрядному реченні, що починається з "even if", "even though";

– емфатичні конструкції типу "it is (high) time, it is about time".

 

Вимоги до рівня сформованості граматичної компетенції

Магістри повинні:

– демонструвати знання видо-часових форм і категорій стану дієслів; основних категорій іменника, прикметника, прислівника; типів речень; функцій артиклів і ефективно застосовувати ці знання в спілкуванні;

– розуміти розбіжності в правописі і значенні слів англійської та української мов;

– складати розповідні, питальні, спонукальні речення залежно від мети спілкування і характеру акту мовлення;

– використовувати основні часові аспектні форми дієслів для позначення дій, що належать до сфери теперішнього, минулого і майбутнього часу (відповідно до мети комунікації і ситуації мовлення);

– коректно використовувати всі граматичні форми іменника, прикметника, прислівника;

– використовувати модальні дієслова, розуміти і відрізняти найменші відтінки їх значень;

– правильно і доречно використовувати вербалії і конструкції з ними у спілкуванні на різних рівнях і в різних ситуаціях;

– знати категорії способу і вміти виражати відношення змісту повідомлення до дійсності, використовуючи доречні способові форми;

– правильно й вільно використовувати граматичні структури, передбачені програмою в усному й писемному мовленні;

– демонструвати знання синтаксичної організації англійської мови в спілкуванні;

– розуміти, що англійська мова складається з інтегрованих систем.

 

Лексична компетенція

Мета формування лексичної компетенції магістрів полягає у роботі над засвоєнням програмного лексичного матеріалу, тобто у формуванні в студентів лексичних навичок, а саме навичок інтуїтивно-правильного утворення, вживання й розуміння англомовної лексики на основі мовленнєвих лексичних зв’язків між слухомовленнєвомоторною і графічною формами слів та їх значень, а також зв’язків між словами англійської мови. У студентів мають бути сформовані такі види навичок:

1. Навички правильного вживання лексичних одиниць активного мінімуму в говорінні та письмі згідно із ситуаціями спілкування та цілями комунікації, що передбачає оволодіння такими операціями:

а) виклик лексичних одиниць з довготривалої пам’яті;

б) зовнішньомовленнєве відтворення лексичних одиниць у потоці мовлення;

в) миттєве сполучення даної одиниці з іншими словами, що створюють синтагму і фразу за правилами лексичної сполучуваності.

2. Навички розпізнавання й розуміння лексичних одиниць активного й пасивного мінімумів при читанні та аудіюванні.

3. Навички обґрунтованої здогадки про значення лексичних одиниць, що відносяться до потенційного словника при читанні та аудіюванні.

4. Навички користування різними видами словників (двомовних, одномовних, фразеологічних, тематичних, країнознавчих).

Програмний лексичний матеріал, необхідний для забезпечення англомовного спілкування магістрів юридичних спеціальностей у різних галузях усної та писемної комунікації має бути представлено у навчальному лексичному мінімумі дисципліни "Іноземна мова професійного спрямування" (англійська), який варто опублікувати окремим виданням у формі термінологічного словника. На момент завершення курсу "Іноземна мова професійного спрямування" (англійська) активний, пасивний та потенційний лексичний запас магістра повинен складати не менше 1500 лексичних одиниць, включаючи терміни за фахом.

 

Орфографічна компетенція

Головна мета навчання орфографії полягає у вдосконаленні сформованих раніше у магістрів стійких орфографічних навичок письма.

Студенти мають оволодіти труднощами, які пов’язані з вивченням особливостей звуко-буквених відповідностей в англійській мові.

Студенти повинні вміти орфографічно правильно оформлювати всі види писемного мовлення, передбачені робочими програмами, в тому числі попередніх років навчання. Задля цього студенти повинні знати й застосовувати на практиці основні принципи орфографічної системи англійської мови (фонетичний, морфологічний, традиційний, ідеографічний), які необхідні студентам для подолання труднощів у оволодінні графемно-фонемною системою англійської мови.