Перспективи інтеграції фінансів в державах ЄС

Винятково важливою особливістю європейської інтеграції є перерозподіл ресурсів серед країн-членів ЄС. Воно стало можливим завдяки зростанню бюджету ЄС до нинішніх, нехай і скромних показників, що складають 1% ВВП Євросоюзу.

Перерозподіл фінансів придбало особливу важливість, коли в ЄС почали вступати відносно бідні країни. Після розширення 2004 року, розходження в рівні економічного розвитку серед країн-членів ЄС різко зросли. Якщо підрахувати показники зробленого національного продукту на душу населення, то 12 країн ЄС з нинішніх 25 перевищують середній рівень, у той час як 13 країн мають показники нижче, а часом і вдвічі нижче середнього. З прийняттям Болгарії і Румунії в 2007 році, у ЄС-27 нижній рівень добробуту буде складати всього 34-35 % від середнього по Союзі.

Перерозподіл коштів у ЄС проводиться з розрахунком на багаторічну перспективу. Фінансова вага проблем і викликів, пов'язаних із процесом розширення, повною мірою проявиться в 2007-2013 роках. Сценарії, розроблені незалежними дослідницькими групами до лютого 2004 року, коли були опубліковані плани Європейської Комісії на 2007-2013 роки, враховували широкий набір можливостей, включаючи радикальні реформи сільськогосподарського сектора і витрат на проведення політики єдності. З появою же публікації Комісії на цю тему, фокус дискусії змістився на обговорення розмірів бюджету ЄС.

Єврокомісія запропонувала бюджет, розміри якого досягають 1,26 % ВВП ЄС. Шість основних країн-донорів ЄС думають інакше і пропонують зменшити величину бюджету до 1% ВВП. Єврокомісія пропонує підняти витрати на найближчі сімох років до 1025 мільярдів євро, у той час як основні спонсори ЄС вимагають скоротити їх на 20,5 % - до 815 мільярдів. За пропозицією Комісії, витрати повинні зростати в рік на 4 %, щоб до 2013 року на 31,3 % перевищити рівень витрат 2006 року. У свою чергу, шість основних спонсорів пропонують обмежити це зростаня до 0,6%, щоб до 2013 року витрати збільшилися усього на 4,4%. При цьому передбачається, що в 27 членів ЄС ВВП за сімох років зросте на 17,3%, а щорічний ріст складе 2,3% (без обліку росту цін).

Нижче приведені три помірних і два радикальних сценарії перерозподілу засобів серед країн-членів ЄС на період 2007-2013 років. Ці сценарії відбивають ту дискусію, що розгорнулася щодо розмірів бюджету Євросоюзу, можливої позиції по фінансових питаннях країн-членів ЄС, ефективності трансфертів усередині Співтовариства і напрямку раніше початих реформ.

Перший сценарій ідентичний пропозиціям Єврокомісії. Він відштовхується від нинішньої (2000-2006 рр.) структури витрат. Витрати, спрямовані на підвищення конкуренції в Європі вважаються першочерговими. Ще один важливий елемент - це впровадження механізму загальної корекції для рішення фінансових проблем.

Другий сценарій припускає, що переможе точка зору країн-донорів, що пропонують обмежити бюджет ЄС 1% від його ВВП. У ньому, як і у всіх інших сценаріях, передбачається, що прямі дотації фермерам і адміністративні витрати зменшуватися не будуть, як не занадто вигідні і важко піддаються скороченню.

Третій сценарій стосується розмірів бюджету ЄС, являє собою компроміс між пропозиціями Єврокомісії і країн-донорів. Структура витрат подібна першому і другому сценаріям.

Четвертий і п'ятий сценарії описують шлях радикальних реформ. Обоє вони припускають, що шість країн-донорів процвітають у скороченні бюджету ЄС до 1% ВВП ЄС. Крім того, вони припускають, що колишня практика "усім сестрам по сергах" більше не може продовжуватися, що новий бюджет повинний мати чіткі пріоритети.

Четвертий сценарій під девізом "більше конкуренції", залишає витрати на "розвиток ЄС" такими ж, як пропонує Єврокомісія. Необхідні скорочення витрат проводяться за рахунок бідних країн. У цьому сценарії пропонується зменшити витрати на "підтягування" бідних країн-членів до рівня багатих на третину від того рівня, що зараз пропонується Європейською Комісією. Скорочення програм, спрямованих на проведення "політики єдності" досягне 27 мільярдів євро в 2007 і 42 мільярдів у 2013. У 2013 році витрати по них складуть приблизно половину від рівня 2006 року, тобто року, що передує вступу в ЄС Болгарії і Румунії.

У п'ятому сценарії, за назвою "більше єдності", витрати на проведення цієї політики залишаються без змін, а зменшуються витрати на "розвиток ЄС". Лише в цьому проекті упор робиться на перерозподіл фінансів на користь бідних країн і регіонів. Частка незмінних статей витрат (у всіх сценаріях вона містить у собі витрати на адміністрування і керування) складає 80% бюджету, запропонованого на 2007 рік Європейською Комісією. Це означає, що інші статті повинні "піти під ніж" у випадку урізування бюджету до 1% ВВП Союзу. Аналіз витрат на сферу керування показує, що в перші роки витрати на неї практично не будуть зменшуватися. Після 2007 року ситуація почне повільно мінятися і відносна вага платежів фермерам і бідним країнам буде зменшуватися, а витрати на розвиток почнуть зростати.

Для бідних країн-членів найбільш важливим є те, наскільки доступними для них виявляться трансферти по лінії "політики єдності". Єврокомісія пропонує, щоб такі трансферти розподілялися між новими і старими членами приблизно нарівно. У першому і п'ятому сценаріях передбачається, що нові члени ЄС зможуть одержувати в рік трансфертів у розмірі приблизно 4% від їхній ВВП, Мальта і Чехія по 3%, Кіпр і Словенія близько 2% свого ВВП. В другому сценарії всі ці країни змушені будуть задовольнятися скромними 2%, а інші, більш бідні одержать близько 3% від усього ВВП.

Навіть у цьому урізаному варіанті фінансової допомоги новим членам, частина, що приходиться на старих членів ЄС буде складати усього третину, замість половини, як було запропоновано Комісією.

Сценарій радикальних реформ веде до значних змін, але що стосується окремих країн, тут можливі різні варіанти. Це приводить до думки, що загальний механізм коректування витрат, запропонований Комісією, є важливою умовою проведення будь-якої серйозної реформи з перерозподілі у фінансових потоків. Тим більше, що він попереджає утворення серйозного дефіциту коштів, що саме по собі повинно зробити країни-члени більш сприйнятливими до необхідних змін у відношенні бюджету ЄС.

У пошуку необхідного компромісу виняткове значення має позиція Німеччини. "Пакт про Стабільність і Зростання" визначає граничну величину бюджетного дефіциту для будь-якої країни - це 3%. Німеччина, будучи основним стовпом європейського бюджету, уже протягом декількох років веде боротьбу зі своїм бюджетним дефіцитом. У той же час її фінансовий внесок у бюджет ЄС перевищував 0,5% ВВП у 1997-2000 рр. і 0,38% у 2001-2003рр. Запропоновані недавно послаблення в "Пакті про Стабільність і Зростання" можуть стати тим засобом, що поліпшить відносини між ЄС і Німеччиною.

Хоча дискусія про фінансові плани на 2007-2013 роки може бути довершена й у червні 2005р., не можна виключити і те, що переговори можуть затягтися ще на рік. Це значить, що перше рішення, що буде прийнято по трансфертах для нових країн-членів, може мати вирішальне значення. Якщо перший досвід використання коштів новими країнами-членами ЄС виявиться дуже успішним або хоча б прийнятним у більшості країн, - подальших ускладнень не передбачається. Якщо ж усе вийде навпаки, і більшість країн почнуть випробувати значні труднощі у використанні коштів, - дискусія про фінансові перспективи на 2007-2013 роки може завершитися для них дуже невигідно. Ті, хто призиває до складання меншого бюджету ЄС, одержать серйозні козирі.

Головний висновок нашого дослідження полягає в тому, що якщо шість основних країн-донорів процвітають в зменшенні бюджету ЄС до 1% ВВП Євросоюзу, наслідку такого зменшенні будуть дуже серйозні, незважаючи на заяви про те, що витрати на підтримку нових країн-членів скорочуватися не будуть. Практично неможливо прийти до серйозного компромісу, не зачіпаючи інтересів однієї з двох груп країн (або старих, або нових членів Євросоюзу). А це може привести до серйозної кризи Союзу вже найближчим часом.

Контрольні запитання та завдання:

1. У чому полягає соціально-економічна природа європейської інтеграції?

2. Поясніть причини інтеграційних процесів у Європі.

3. Динаміка союзного бюджету, її структура та принципи функціонування.

4. У чому особливість гармонізації податкового законодавства ЄС?

5. Назвіть стратегічні цілі європейскої інтеграції.

Література

1. Бюджетний кодекс України. № 2542-ІІІ від 21.06.2001 // Український інвестиційний журнал.-2001. № 4.- С. 3-38.

2. Господарський кодекс України. - К.: Юрінком Інтер, 2003. - 304 с.

3. Конституція України. Статті 85, 95, 96, 97, 98, 116, 119. - К.:Преса України, 1997.

4. Закон України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997р. № 280/97-ВР. Розділ ІІІ. //Відомості Верховної Ради України.-1997.-№24.

5. Закон Украины "О внесении изменений в Закон Украины “О страховании" От 10.04.2001 № 27-46-III/ - К.: Украина, 7.11.2001.

6. Закон України "Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери і фондові біржу»" від 3 червня 1999 року №719- XIV //Офіційний вісник України. - 1999 -№26. -с. 1-3.

7. Закон України Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, 09.07.2003 р. № 1058-IV.

8. Закон України Про заходи щодо підвищення ефективності управління фінансами пенсійного забезпечення №1349 від 12.09.2002

9. Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР //Відомості Верховної Ради України. - 1996. -№51. - с. 751-763.

10. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (із змінами та доповненнями)

11. Закон України "Про банки і банківську діяльність" №872-ХП від 20 березня 1991 року (із змінами та доповненнями)

12. Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" №2664-111 від 12 липня 2001 //Україна. - 2001. - №35. - с.2-6.

13. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2004. - № 10: Законодавство України про соціальне забезпечення. – 432 с.

14. Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" №932-ХІУ від 14 липня 1999 року.

15. Авдокушин Е.Ф. Міжнародні економічні відносини // Навчальний посібник. - М. - 1996. ––с. 105.

16. Александров А.А. Страхование. – М.: Приор, 1998.

17. Амитан В.Н., Маковская Е.А. Финансовая безопасность: основные угрозы и пороговые значения индикаторов. / ДонДАУ Менеджер. – 2001. – №2 (14).

18. Артевенко В.Г., Белелендир М.В. Финансовый анализ. – М.: Издательство «ДИС», 1997. – 416 с.

19. Базилевич В.Д., Базилевич К.С. Страхова справа. – К.: Знання, 1997.

20. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. – 4-е изд., доп. И перераб. – М.: Финансы и статистика, 1997. – 368 с.

21. Бандурка О.М., Коробов М.Я. та ін. Фінансова діяльність підприємства. -К.: “ЛИБІДЬ”. 1998. – 163 с.

22. Барановський О.І. Фінансова безпека: Монографія. – К.: Фенікс, 1999. – 338с.

23. Безгубенко Л.М. Фінансова наука і практика періоду трансформацій //Фінанси України. - 2000. - №4. - с. 12-16.

24. Белолипецкий В.Г. Финансы фирмы. - М.: ИНФРА-М, 1998. – 178 с.

25. Бланк И.А. Управление прибылью.-К.; "Ника - Центр", 1998г – 563 с.

26. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента.- К.: НИКА-ЦЕНТР, 1999. – 342 с.

27. Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. К.: МП "ИТБМ" ЛТД, СП "АДЕФ –Украина", 1996.

28. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учеб. курс – К.: Ника-Центр, Эльга, 2001.

29. Бланк И.А. Управление активами. – К.: Ника-Центр, 2000.

30. Бланкарт Ш. Державні фінанси в умовах демократії: Вступ до фінансової науки. Глави 10, 11. - К.: Либідь, 2000. -654 с.

31. Боди Эви, Мертон Роберт. Финансы. Гл. 2. - Москва-Санкт-Петербург-Киев: Издат. дом «Вильямс», 2000. - 585 с.

32. Бодюк А.В. Податкова політика: шляхи її реалізації//Фінанси України. - 2002. - №2. - с. 82-87.

33. Большой экономический словарь. / Под ред. Азримяна А.Н. – Институт новой экономики, 1998. – 713 с.

34. Бріхем Є. Основи фінансового менеджменту. - К.: Молодь, 1994. – 318 с.

35. Быкадоров В.Л., Алексеев П.Д. Финансово-экономическое состояние предприятия. Практическое пособие. - М.: Издательство "ПРИОР", 2000. – 174 с.

36. Богачев О.Н. Особливості зросту 90-х років у США // Світова еономіка і міжнародні відношення. – 1995. - №1. ––с. 119.

37. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.; Знання – Пресс, 2002. –с. 311.

38. Бригхем Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент: Полный курс: В 2-х т. – СПб.: Экономическая школа, 2000. – 576 с.

39. Василик О.Д., Павлюк К.В. Державні фінанси України: Підручник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 608 с.

40. Василик О.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник – К.: Вища школа, 1997

41. Василик О.Д. Теорія фінансів: Підручник. - К.: НІОС, 2000.-416 с.

42. Вдовиченко М.І. Податкове регулювання: досвід США і його використання в умовах ринку //Фінанси України. - 2000. - №3.-с. 59-71.

43. Вишневський В.П., Липницький Д.В. Оцінка можливостей зниження податкового тягаря //Фінанси України. - 2000. - №1.-с. 93-105.

44. Внукова Н.Н. К вопросу о лицензировании страховой деятельности.//Бизнес информ, 1993, №32.

45. Внукова Н.М., Успаленко В.І., Временко Л.В. Страхування: теорія і практика. – Харків: Бурун Книга, 2004.

46. Вознесенский Е.А. Финансы как стоимостная категория.- М.: Финансы и статистика, 1985.

47. Воробйов Ю.М. Податкова політика держави та її вплив на формування фінансового капіталу підприємств //Фінанси України. - 2000. - №9. - с. 115-120.

48. Воробйов Ю.М. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник: Кн. 1. –Сімферополь: Таврія, 1999.

49. Воїнов Л.М. Класифікація федеральних витрат США //Фінанси. – 1993. -№3. – с.34.

50. Волобуєв В.Н. Федеральний бюджет США: структура і пріоритети //Світова економіка і міжнародні відносини. – 1994. - №10. – с.25

51. Воронкова О.М. Трансформація системи оподаткування в Україні //Фінанси України. -2000. -№1. -с. 118-123.

52. Гладких Д. Бюджетний дефіцит як фактор інфляції //Економіка України. - 1998. - № 11. - с. 37-41.

53. Голуб В.М. Фінанси: Опорний конспект лекцій.- Чернігів: ЧДІЕіУ, 2001.- 123с.

54. Горенко В. Управление рисками в работе страховых компаний.//Бизнес (приложение), 1998, №34.

55. Горенко В. Страхование коммерческих рисков.//Бизнес (приложение), 1999, №5.

56. Государственные финансы: Учеб. пособие/ Под ред. В.М.Федосова. - К.: Либидь, 1991

57. Гридчина М.В. Фінансовий менеджмент: Курс лекцій. – К.: МАУП, 1999.

58. Добровский В. Здравствуй, евро! // Русская Америка. - 2000. - №3. - С.

59. Дьяконова 1.1. Дефіцит бюджету: система показників та джерел фінансування //Вісник НБУ. - 1999. - №5. - с. 23-31

60. Європейська інтеграція: крок за кроком. Укладач: Д. Корбут
та іп. - Київ, 2001. - 80 с

61. Ермошенко Н.И. Определение угрозы национальным интересам государства в финансово-кредитной сфере. // Экономика Украины. – 1999. – №1. – С. 15-18

62. Забродский В.А., Кизим Н.А. Собственность, экономическая безопасность и государство. – Харьков: АО «Бизнес-информ», 1997. –96 с.

63. Заруба О.Д. Страхова справа. /Підручн. - К.: Знання, 1998.

64. Зііллер Ж. П олитико-административные системи стран ЄС. Сравнительный анализ. - 1996. - 18 с.

65. Іващук І.О. Сучасне європейське оподаткування //Фінанси України. - 2001. - №10. - с. 72-79.

66. Каламбет С.В., Антонов А.В. Удосконалення формування податкової системи //Фінанси України. - 2001. - №5. - с. 82-86.

67. Кальман А.Г., Дардопых Г.Ю. Экономическая безопасность государства и пути ее обеспечения в Украине // Право и политика. – 2001.– №7.– С. 6-12

68. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 2000.

69. Конституция государств Европейского Сотоза / Под ред.
А.А. Окунькова. - М.: ИНФРА-М: Норма, 1997. - 816 с.

70. Косевцов В.О., Зінько І.Ф. Національна безпека України: проблеми та шляхи реалізації пріоритетних національних інтересів. – К.: НІСД, 1996. – 61с.

71. Крейнина М.М. Финансовый менеджмент: Учеб. пособие. – М.: Дело и сервис, 1998.

72. Крилов Г.З. Бюджетний процесс та бюджетний календар в США. //Фінанси. – 1996. – с.29.

73. Кириленко О.П. Фінансова незалежність місцевого самоврядування. // Фінанси України. – 2001. - №1.

74. Крисоватий А.І. Фіскальні засади соціально орієнтованої економіки ринкового типу //Фінанси України. - 2000. - №12. -с. 78-81.

75. Куфта Н.О. Оптимізація системи оподаткування виробничої сфери //Фінанси України. -2000. - №9. -с. 121-125.

76. Лебеда Г.Б. Методологічні аспекти визначення дефіциту бюджету і державного боргу //Фінанси України. - 2000. - №3.-с. 102-106.

77. Лисюк В.С. Особливості методики розрахунку податкового тягаря //Фінанси України. - 2000. - №11. - с. 79-85.

78. Лутак Н. Рынок страховых услуг в Украине: состояние и перспективы развития.//Бухучет и аудит, 1998, №7.

79. Манэс А. Основы страхового дела. – М.: Анкил, 2000.

80. Марахов А.К. Структурні зміни на фондовому ринку України //Банківська справа. -2000. -№3. - с. 21-23.

81. Мехряков В. Д. Повышение личных доходов населения как фактор стабилизации экономики // Финансы. 2001. №3. С. 67.

82. Международные зкономические отношения / Под ред. проф.
В.Е. Рыбалкина. - М.: Бизнес-школа, 1998. - 198 с.

83. Мировая экономика и международные финансовые рынки. Итоги 2000 г. // Деньги и кредит. - 2003. - №4. - С. 45-50.

84. Мировая экономика / Под ред. В.К. Ломакина. - М., 2005. –258 с.

85. Михасюк І., Поплавська Ж.. Економічна безпека України. – Львів, 1996. – С. 16-24

86. Мочерний С., Плотніков О. Економічна безпека в контексті державного суверенітету України // Економіка України. – 1998. – №4. – С. 4-12

87. Омельянович Л.А., Сорока И.В. О национальной безопасности Украины: Материалы международной научной конференции «Проблемы переходной экономики». – Одесса: Астропринт, 1998. – С. 54-64

88. Опарін В.М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник -К.: КНЕУ, 1999-194с.

89. Опарін В.М. Фінанси: Загальна теорія. Розділ 4. – К.: КНЕУ, 2001.-240 с.

90. Орлова В.О. Удосконалення оподаткування і податкового обліку //Фінанси України. - 2000. - №8. - с. 37-40.

91. Осадець С.С. Страхування. – К: КНЕУ, 2002.

92. Павлюк К.В. Фінансові ресурси держави. – К.: НІОС, 1998

93. Павлюк К.В. Ефективність надання податкових пільг //Фінанси України.-2002.-№1. -с. 34-40

94. Папаїка О.О. Реформування податкової системи України //Фінанси України. - 2000. - №8. - с. 33-36.

95. Пасічник Ю.В. Бюджетна система України та зарубіжних країн. – К.: Знання-Прес..,2002. – с.495Пікунова В. Організаційна робота податкових органів у США.//Фінанси. – 1995. - №6. –с. 31.

96. Поддєрьогін А.М. Податкова система України на шляху розвитку//Фінанси України. -2001. -№11. -с. 3-11.

97. Попонова Н.А. Податкове регулювання у Німеччині // Фінанси. - 1994. -№12.-с.З3

98. Радіонова І. Макроекономічні чинники дефіциту бюджету в Україні //Економіка України. - 1998. -№9. - с. 15-23.

99. Радіонова І.Ф., Бурлай Т.В. Модель дефіциту бюджету України //Фінанси України. - 1998. - №9. - с. 9-15.

100. Редіна Н.І., Гордєєва Л.П. Дефіцит бюджету й основні шляхи його подолання в Україні //Фінанси України. - 2000. - №5. - с. 93-97.

101. Редька Н. Бизнес особого риска. Страховой рынок Украины.//Капитал, 1998, №7-8.

102. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 312 с.

103. Сабанти Б.М. Теория финансов: Учебн. пособие. – М.: Менеджер, 1998.

104. Самсонов Н.Ф., Баранникова Н.П., Володин А.А. и др. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999.

105. Симсонов Н.Ф. и др. Финансы на макроуровне: Учеб. пособие М.: Выш. школа, 1998 - 192с.

106. Сірецький В.Л. Податки як елемент фінансового господарства держави //Фінанси України. - 2001. - №10. - с. 91 -96.

107. Сенчагов В.К. Экономическая безопасность: геополитика, глобализация, самосохранение и развитие. – М.: ЗАО «Финстатинформ», 2002. – 128 с.

108. Сергеев П.В.Мировое хозяйство и международные экономические отношения на современном этапе. - М.: Новый юрист, 2002.- 176 с.

109. Серия статей // Общество и экономика. - 2000. - №2.

110. Стоян В.І. Удосконалення податкової системи України //Фінанси України. - 2001. - №7. - с. 115-118.

111. Стоян В.І. Фінансовий ринок України: проблеми і перспективи розвитку //Фінанси України. -2000. -№12. -с. 135,-140.

112. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент. – М.: Перспектива, 2000.

113. Страховое дело.// Под ред. Рейтмана Л.И. М.: 2001.

114. Теория финансов: Учебн. пособие / Под ред. Н.Е. Заяц. -Минск.: Вышэйшая школа, 1997. -336с.

115. Теория финансов: Учеб. пособие / Под ред. Н.Е. Заяц.- Минск.: Вышэйшая школа, 1991.

116. Финансы / Под ред. В.М. Родионовной. - М.: Финансы и статистика, 1994.

117. Финансы /Под ред. М.В.Романовского, О.В.Врублевской, Б.М.Сабанти. Гл. 1. - М.: Изд-во «Перспектива», Изд-во «Юрайт», 2000. -, 520 с.

118. Финансы / Под ред. М.В. Романовского, О.В. Врублевской, Б.М. Сабанти. Гл. 1. - М.: Изд-во «Перспектива», Изд-во «Юрайт», 2000. -, 520 с.

119. Финансы /Под ред. В.М.Родионовой. - М.: Финансы и статистика, 1994

120. Финансы. Учебник. Издание второе, переработанное и дополненное/Под ред. проф. В. В. Ковалева. - М.: ООО «ТК Велби», 2003.- 512 с.

121. Финансово – кредитний словарь. – М.: Финансы и статистика, 1994.

122. Фінансовий менеджмент: Учеб./ Под ред. Г.Б.Поляка. – М., 1997.

123. Финансовый менеджмент: Теория и практика: Учебник. Под ред. Стояновой Е.С. – 4-е изд., М.: Перспектива, 1999. – 656 с.

124. Хэррис Л.М. Международные финансы: Пер. с анг. – М.: Филинг, 1996.

125. Черник Д. Податки Франції // Фінанси. – 1994. – № 7. – с.33.

126. Чижів О.О. Про деякі проблеми облігаційного фінансування місцевих бюджетів. // РЕЖ – 1995. - №8 – с.24.

127. Чечетов М. Национальная безопасность сквозь призму экономических реформ: Украина. // Зеркало недели. – 2001. - №11 (17-23 марта). – С. 9

128. Чикиш Л.В. Финансы: Учебн. пособие. К.: МАУП – 1998, - 91с

129. Шахов В.В. Страхование. – М.: ЮНИТИ, 2000.

130. Шуляк П.Н., Белотелова Н.П. Финансы. – М.: Финансы и статистика, 2000.

131. Юрій СІ., Бескид Й.М. Бюджетна система України. Розділ II. -К.:НІОС, 2000. -400 с.