Висвітліть поняття та види цінних паперів.

Цінні папери - грошові документи, що засвідчують право володіння або

відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх

випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у

вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових

та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

види цінних паперів:

- акції;

- облігації;

- облігації п-ств;

- казначейські зобов'язання;

- ощадні сертифікати;

- інвестиційні сертифікати;

- казначейські зобов’язання;

- приватизаційні папери.

акція — цінний папір, що підтверджує

право участі в акціонерному товаристві;

проста; привілейована; іменна.

Облігація — емісійний цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого відсотка.

Іменні, на пред’явника, %, без%, з вільним колом обігу, з обмеженим колом обігу.

Ощадні сертифікати -письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після завершення встановленого строку депозиту і відсотків по ньому.

Казначейське зобов’язання -боргові цінні папери, що емітуються державою в особі її уповноважених органів, розповсюджується винятково на добровільних засадах серед фізичних та юридичних осіб і засвідчують внесення їх власниками грошових коштів до бюджету та дають право на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповідно до умов їх випуску. Короткострокові, середньострокові, довгострокові.

 

10. Охарактеризуйте емісійні операції банків з цінними паперами.

Першочерговим завданням банку при проведенні емісійних операцій на ринку цінних паперів, враховуючи їх розмаїття, є розроблення певної емісійної політики.

Основні напрями емісійної політики банку

- визначення цілей емісійної діяльності;

- вибір емісійних інструментів, тобто цінних паперів, що випускаються в обіг;

- визначення найефективніших методів розміщення цінних паперів;

- підтримання курсу цінних паперів власної емісії на вторинному ринку.

Емісійні операції банків на ринку цінних паперів можна систематизувати залежно від виду цінних паперів, що випускаються в обіг, а саме:

- операції з випуску пайових цінних паперів (акцій або, інакше кажучи, інструментів власності);

- операції з випуску боргових зобов'язань (облігацій, депозитних сертифікатів, комерційних цінних паперів або, інакше кажучи, інструментів позики);

- операції з випуску похідних цінних паперів.

Банки, що створюються у формі акціонерних компаній (товариств), емітують акції (основний випуск) з метою формування статутного капіталу. Порядок емісії акцій і відповідно формування статутного капіталу залежить від форми організації банку. Згідно з законодавством України банки можуть створюватись як акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативні банки.

Якщо банк створюється у формі акціонерного товариства відкритого типу (ВАТ), він пропонує акції широкому колу інвесторів, здійснює відкрите (публічне) розміщення акцій на умовах їх вільного подальшого обігу. Такі акції, як правило, є предметом угод купівлі-продажу на ринку, вони можуть обертатися на біржовому та позабіржовому ринках. Якщо ж банк створюється у формі акціонерного товариства закритого типу (ЗАТ), то він здійснює закрите (приватне) розміщення акцій серед обмеженого кола інвесторів.

Процес випуску акцій містить такі етапи:

1. Прийняття рішення про емісію.

2. Випуск проспекту емісії, який готують спеціалісти банку. У проспекті визначаються вид акції, обсяг емісії, витрати на неї, тривалість. Проспект емісії готується: при першій емісії - засновниками банку, при наступних емісіях - Правлінням банку. Проспект емісії має надавати таку інформацію:

- характеристика емітента;

- органи управління банком та вищі посадові особи

- опис ділової активності, діяльності емітента;

- інформація про емісію;

- фактори ризику.

3. Затвердження проспекту емісії Правлінням банку та його посвідчення незалежною аудиторською компанією.

4. Реєстрація проспекту емісії в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку.

5. Публікація проспекту емісії в пресі.

6. Розміщення цінних паперів. Відбувається такими способами:

- вільний продаж;

- капіталізація власних коштів;

- обмін акцій попереднього випуску.

7. Реєстрація підсумків випуску.

8. Публікація підсумків емісії у пресі.

Рішення про випуск акцій (основний випуск) приймається засновниками товариства. Учасники приймають рішення про випуск акцій відповідно до установчого договору й оформляють його протоколом

Перший випуск акцій банку повинен складатися виключно із простих акцій.

З метою залучення додаткових ресурсів на середньо- і довгостроковій основі (довгі пасиви) банки вдаються до емісії боргових зобов'язань, яка має для банків деякі переваги порівняно з емісією акцій. По-перше, проценти, які банки виплачують за зобов'язаннями, вираховуються з прибутку, що оподатковується. По-друге, боргові зобов'язання не надають їх власникам права голосу на зборах акціонерів. До боргових цінних паперів, які можуть емітувати банки, належать:

- ощадні (депозитні) сертифікати;

- фінансові векселі;

- облігації.

Ощадний (депозитний) сертифікат - це цінний папір, який є письмовим свідоцтвом банку про депонування його власником коштів у банк і підтвердженням права власника одержати в банку після встановленого терміну депозит і відсотки по ньому. На відміну від інших цінних паперів, ощадні (депозитні) сертифікати за визначенням можуть випускати тільки банки.

Ощадні (депозитні) сертифікати можуть випускатися іменними та на пред'явника. Іменні ощадні (депозитні) сертифікати обов'язково містять найменування (реквізити) власника, який їх одержує.

Якщо розглянути емісію банківських облігацій, то вона має такі самі вимоги, що й емісія акцій. Комерційним банкам суворо заборонено випускати облігації для поповнення статутного капіталу та покриття збитків банку. Реалізація облігацій може здійснюватися шляхом їх продажу за договорами або обміну на раніше випущені облігації.

Банки можуть емітувати фінансові векселі, тобто продавати їх за гроші. Фінансовий вексель банку є засобом платежу в межах терміну своєї дії і використовується для проведення розрахунків між суб'єктами господарської діяльності за поставлену продукцію і виконані роботи. Банки можуть випускати фінансові векселі двома способами: шляхом продажу своїх векселів клієнтам;шляхом надання клієнтам вексельних кредитів.

 

 

11. Дайте характеристику торговельним банківським операціям з іноземною валютою іноземна валюта означає:

іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу.

Підставою для купівлі іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України при розрахунках з нерезидентами за торговельними операціями вважаються такі документи:

- договір з нерезидентом, оформлений відповідно до вимог чинного
законодавства України;

- вантажна митна декларація, якщо товар ввезено на територію України;

- акт здавання-приймання, акт виконаних робіт або інший документ,
який свідчить про надання послуг, виконання робіт; - документи, передбачені при документарній формі розрахунків
(акредитив, інкасо);

довідка державної податкової адміністрації, в якій резидент
зареєстрованій як платник податків, із зазначенням інформації про
поточний рахунок в.поземній валюті, що визначений резидентом як
рахунок, з якого здійснюються перерахування купленої на
міжбанківському валютному ринку України іноземної валюти з метою
виконання зобов'язань резидента перед нерезидентами в цій іноземній
валюті, у разі купівлі іноземної валюти першої групи Класифікатора.

Якщо уповноважений банк купує іноземну валюту з метою виконання власних зобов'язань перед нерезидентами за торговельними операціями, то зазначена довідка не потрібна.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України здійснюють на цьому ринку операції з купівлі-продажу іноземних валют за вільним договірним курсом купівлі та продажу за кожною операцією без обмеження розміру маржі між курсами купівлі та продажу і комісійної винагороди.

 

 

12. Розкрийте конверсійні операції та управління валютною позицією комерційного банку.

Конверсійні це операції обміну між учасниками валют- операції ного ринку грошових сум у валюті однієї країни, на валюту іншої країни за певним курсом на певну дату. Валютна позиція — це співвідношення активів і пасивів, а також позабалансових вимог і зобов'язань банку за кожною іноземною валютою, яке складається внаслідок проведення уповноваженим банком валютних операцій. Валютна позиція банку може бути відкритою або закритою. Відкрита позиція, у свою чергу, класифікується як довга або коротка.

При відкритій валютній позиції сума активів і позабалансових вимог в іноземній валюті не збігається із сумою пасивів і позабалансових зобов'язань у цій же валюті.

При закритій валютній позиції сума активів і позабалансових вимог в іноземній валюті дорівнює сумі пасивів і позабалансових зобов'язань в цій же валюті.

При довгій відкритій валютній позиції валютні активи і позабалансові вимоги перевищують валютні пасиви і позабалансові зобов'язання.

При короткій відкритій валютній позиції сума активів і позабалансових вимог в іноземній валюті є меншою від суми пасивів і позабалансових зобов'язань у цій же валюті.

Валютна позиція називається відкритою, якщо активи в іноземній валюті не збалансовані з пасивами в тій самій валюті. Існують два види відкритої позиції:

· Ав > Пв — чиста довга валютна позиція;

· Ав < Пв — чиста коротка валютна позиція

В Україні розмір валютної позиції банків регулюється централізовано Національним банком України.