Управління інвестиційною діяльністю передбачає вирішення таких завдань:

- максимізація вартості підприємства й забезпечення високих темпів її зростання;

- забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства, максимізація дохідності інвестиційної діяльності;

- мінімізація інвестиційного ризику;

- підвищення фінансової стійкості та платоспроможності.

Інвестиційний менеджмент має функції:

- стимулювання розробок інвестиційних пропозицій, формування портфеля пропозицій;

- розробка стратегії та забезпечення потреб фірми в інвестиційних ресурсах;

- розробка напрямків інвестиційної діяльності підприємства, що забезпечують реалізацію стратегічних напрямків його розвитку;

- поточне планування й оперативне управління реалізацією інвестиційних програм;

- опрацювання пропозицій, розробка й аналіз бізнес–планів, розподіл інвестиційних ресурсів, формування інвестиційних програм;

- моніторинг інвестиційних проектів та підготовка рішень щодо можливого припинення неефективних проектів.

 

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ

Умови визначеності економічного середовища

Умови невизначеності економічного середовища

1.Методи чистої приведеної вартості (NPV). 2.Метод визначення строку (періоду) окупності інвестицій (РР). 3.Метод оцінки внутрішньої норми прибутковості інвестицій (IRR). 4.Метод оцінки індексу рентабельності (РІ).

5.Метод кращого стану. 6.Модель оцінки капітальних активів (САРМ). 7.Арбітражна теорія оцінки. 8.Метод порівняння прибутковості проекту із середньозваженою вартістю капіталу (WACE). 9.Концепція стратегічної чистої поточної вартості (спрощений метод дисконтування).

 

. Дисконтування грошових потоків за ставкою, що відповідає очікуваному середньому рівню позичкового відсотка на фінансовому ринку.

 

Фінансова інвестиційна діяльність підприємства

Вкладення коштів у фінансові активи – це фінансова інвестиційна діяльність.

Управління фінансовими інвестиціями складається з етапів:

І. Приймання рішення

1.1. Вкладення коштів у цінні папери вигідно, якщо чистий прибуток від цього вкладення перевищує чистий прибуток від розміщення коштів на банківських депозитах.

1.2. Рентабельність інвестицій вища за рівень інфляції.

1.3. Рентабельність даного проекту з урахуванням фактора часу вища за рентабельність альтернативних проектів.

1.4. Рентабельність активів підприємства після здійснення проекту збільшується та буде вищою за середню розрахункову ставку за позиковими коштами.

1.5. Розглянутий проект відповідає стратегії розвитку підприємства.

ІІ. рОзміщення фінансової інвестиції

2.1. Вибір виду цінних паперів.

2.2. Оцінка інвестиційних можливостей цінних паперів.

2.3. Формування портфеля цінних паперів.

2.4. Вибір методу управління (активне, пасивне, тобто передача в управління спеціалізованому закладу).

ІІІ. Управління фінансовими інвестиціями

3.1 Аналіз показників доходності та інших показників по цінних паперах;

3.2 Оцінка ризику та прийняття рішення щодо утримання або зміни портфелю цінних паперів.

3.3 Прийняття рішення щодо збільшення вкладень або продажу фінансових інструментів.

Портфель – сукупність зібраних різноманітних інвестиційних цінностей, спрямованих на досягнення конкретної інвестиційної мети вкладення.

Інвестиційний портфель – сукупність цінних паперів, самостійний фінансовий продукт.

 

 

Дозволяє в інвестиційній діяльності

▪ Планувати ▪ Оцінювати ▪ Контролювати

Завдання

▪ Поліпшити умови інвестування ▪ Мінімізація ризику ▪ Максимізація прибутку

 

 

Види

▪ Портфель прибутку (відсотки, дивіденди) ▪ Портфель росту (курсова вартість цінних паперів)

▪ Портфель агресивного росту ▪ Портфель консервативного росту ▪ Портфель середнього росту ▪ Портфель регулярного прибутку ▪ Портфель прибуткових паперів ▪ Портфель подвійного призначення (росту й прибутку) ▪ Збалансований портфель

Типи

Фактори, що впливають на рішення щодо довгострокового фінансування

Базова структура капіталу

Сучасний стан фірми і прогнозовані умови

Узгодження строку платежу

Обмеження в існуючих боргових контрактах

Корисність додаткового забезпечення

Рівні відсоткової ставки

Прогнозовані відсоткові ставки

Принципи

▪ Безпека вкладень ▪ Стабільність одержання прибутку ▪ Ліквідність вкладень

 

ЛізИнг – спеціфична форма організації кредитно–фінансових відносин, яка поєднує в собі елементи кредитування в натуральній і грошовій формі.

 

Л І З И Н Г

Оперативний

Фінансовий

Передача об’єкта лізингу на строк, за який амортизується 90% вартості об’єкта лізингу

Передача об’єкта лізингу на строк, за який амортизується 60% вартості об’єкта лізингу

Зворотний

ФОРМИ ЛІЗІНГУ

Міжнародний

 

 

Пайовий

 

 

Лізингові платежі включають:

? Суму, яка відшкодовує при кожному платежі частинку вартості об’єкта лізингу, що амортизується на строк, за який вноситься лізинговий платіж.

? Суму, що сплачується лізинговою як процент за залучений ним кредит для придбання майна за договором лізингу.

? Платіж як винагороду лізингодавця за отримане у лізинг майно.

? Відшкодування страхових платежів за договором страхування об’єкта лізингу, якщо об’єкт застрахований лізингодавцем.

? Інші витрати лізингодавця, передбачені договором лізингу.