Організаційна система фінансового управління

Організаційна система фінансового управління

Фінансовий директор

Казначей (Скарбник)

Головний бухгалтер (Ревізор)

 

 

Дивідендні виплати

 

 

Управління прибутком

Оперативний рівень

Стратегічний рівень

Інвестиційна політика

Виробнича стратегія

Маркетингова політика

Дивідендна стратегія (зовнішня)

Фінансова стратегія

Управління цінами

Управління фінансо-вими витратами (у тому числі ризиками)

Управління поточними витратами

Управління джерелами фінансування

Управління інвестиційними витратами

 

 

Фактори, що впливають на формування прибутку

Фактори, що впливають на отримання прибутку

Політика в областідебіторської заборгованості

Податкова політика держави

Система ведення розрахунків

Ціни

Інфляція

Витрати підприємства

Фінансові джерела функціонування

Зовнішня дивідендна політика

Цінова політика

Вид діяльності

Частка на ринку збуту

Ринок збуту

Постійні

Змінні

Власні

Залучені

Отримання

Реінвестування

 

Фактори, що впливають на розподіл прибутку

Структура капіталу підприємства

Податкова політика підприємства

Дивідендна політика підприємства

Політика розвитку підприємства

Інвестиційна політика підприємства

 

5.2 Операційний ліверидж

 

 

 

Або

 

Або

 

Валова маржа = виручка від реалізації – змінні витрати.

 

ЗФМ

Поріг рентабе-льності

Виручка від реалізації

–

 

:

Постійні витрати

 

 

ПР

 

 

: _ _ -­-

Постійні витрати

Ціна за один. ­товару

Зміна витрат на один. товару

 

 

Джерела ризиків

Коливання попиту та ціни

Фінансова нестійкість умов надання кредиту

Підприємницький ризик

Фінансовий ризик

Висока частина постійних витрат у собівартості продукції при зниженні попиту веде до суттєвого зменшення прибутку і генерує ризик, пов’язаний із конкретним бізнесом

Висока частка позикових коштів у джерелах фінансування при зростанні відсотків за кредит зменшує прибуток і, як наслідок, доходи у вигляді дивідендів та знижує ринкову вартість підприємства

 

 

Рівень сукупного ризику (РСР) призводить до масштабних змін прибутку за умови одночасного збільшення операційного та фінансового важелів.

РСР=ОВ×ФВ,

де ОВ – сила впливу операційного важеля;

ФВ – сила впливу фінансового важеля;

Завдання зниження сукупного ризику складається з вибору варіанта дій:

А. – Високий рівень ефекту фінансового важеля зі слабкою дією операційного важеля.

Б. – Низький рівень ефекту фінансового важеля із сильною дією операційного важеля.

В. – Помірні рівні ефектів фінансового та операційного важелів.

Поглиблений операційний аналіз – це такий операційний аналіз, у якому частку постійних витрат відносять на конкретний вид продукції (робіт, послуг).

Дивідендна політика

Гордона Лінтнера

ТЕОРІЯ

Дивіденд привабливий для акціонера та сприяє стабільності на ринку капіталу, сприяє підвищенню цінності компанії

Відмінності в оподаткуванні у різних країнах суттєво впливають на дивідендну політику

Дивідендна політика не впливає на цінність компаній

Літценберга Рамасвамі

Модельяні Міллера

 

 

ТЕМА 6. Вартість та оптимізація структури капіталу

 

КАПІТАЛ

 

 

ПОЗИЧКОВИЙ

? акціонерний капітал (статутний); ? нерозподілений прибуток; ? додатковий капітал; ? спеціальні фонди; ? пайовий капітал; ? резервний капітал;

? короткострокові позики; ? довгострокові позики; ? поточні зобов’язання;

ВЛАСНИЙ

 

Структура капіталу (СК) – це співвідношення елементів власного та податкового капіталу (розраховується у частках).

Вартість капіталу (ВК) – це сума коштів, які платить підприємство за використання коштів, як власних (акціонерного капіталу), так і позикових (розраховується у відсотках).

Середньозважена вартість капіталу (СВВК) – це сума коштів (середньозважений відсоток), які сплачує підприємство за всіма видами капіталу, який використовується підприємством.

Фактори, що впливають на обсяг капіталу

ЗОВНІШНІ

? Рівень фінансового управління ? Розширення виробництва ? Темпи росту витрат виробництва ? Дивідендна політика ? Політика фінансування поточних потреб ? Інвестиційна політика підприємства

? Законодавчі та нормативні положення, що регламентують діяльність підприємства ? Економічне положення на ринку ? Розвиток фінансового ринку ? Інфляційні процеси ? Доступність кредитів

ВНУТРІШНІ

 

 

ПЕРША концепція

де

СО- ставка оподаткування податком на прибуток;

СРСВ – середня розрахункова ставка відсотка за позиковими коштами;

ПК – позикові кошти;

ВК – власні кошти;

(ЕР – СРСВ) – диференціал;

.

Друга концепція (американська)

 

 

 

Або

 

Чим більша сила впливу фінансового важеля, тим вищій фінансовий ризик, пов’язаний з діяльністю підприємства, а саме: ризик неповернення кредиту з відсотками банку, ризик падіння рівня дивідендів та курсу акцій.

 

Фінансовий ризик

Теорія Модельяні Міллера

Зростання величини позики може збільшити очікувані прибутки акціонерів, але тільки завдяки підвищенню ризику.

Чи існує такий рівень заборгованості, що забезпечує вигідне співвідношення очікуваної заборгованості та ризику?

 

-ринки капіталу досконалі; - інформація безкоштовна; - інформація доступна; - послуги брокерів безкоштовні; - відсоткові ставки за кредитами однакові для усіх інвесторів; - учасники ринку поводяться розумно

Усі інвестори формують однакові очікування відносно майбутніх доходів та ризику

Ризикованість діяльності компанії може бути обчислена

Ризик щодо залучення прибутку дорівнює нулю, незважаючи на рівень заборгованості

Податків не існує

ПРИПУЩЕННЯ

 

Теорема 1 (при відсутності податків)

-

При допущеннях сукупна ринкова вартість компанії не залежить від структури її капіталу та дорівнює потоку очікуваних у майбутньому доходів, дисконтованих за ставкою за відповідною групою ризику.

Теорема 1 (при наявності податків)

Припущення: однаковий ризик діяльності, однаковий майбутній потік доходів.

Вартість компанії, що має платну заборгованість вищу за вартість компанії, що немає такої заборгованості.

 

 

ТЕМА 7. Управління інвестиціями

 

Інвестиція – вклад коштів у фінансові або (і) реальні активи з метою отримання доходу у майбутньому.

І Н В Е С Т И Ц І Ї

В и д и

Реальні: · Основні фонди та інші необоротні активи. · Оборотні активи. · Реконструкція та модернізація.

Соціальні: · Соціальні програми. · Охорона здоров’я. · Фундаментальні наукові дослідження.

Фінансові: · Цінні папери (зобов’язання).

 

 

Джерела фінансування інвестицій

Власні

Позикові

Амортизаційні накопичення

Прибуток після оподаткування та інших відрахувань (чистий прибуток)

Внески засновників

Інше

Інше

Облігаційні позики

Банківські кредити

 

Інвестиційна стратегія – комплексний план забезпечення цілей розвитку та діяльності підприємства з використанням певних правил прийняття рішень і розробки шляхів їх реалізації.

Інвестиційна стратегія передбачає

Ú Формування довгострокових цілей Ú Отримання прибутків у довгостроковому часовому горизонті

Ú Обґрунтування і вибір методів досягнення цілей Ú Наявність коригуючих заходів та альтернативних рішень

Ú Визначення довгострокових пріоритетів у реалізації цілей Ú Черговість досягнення цілей Ú Отримання можливих фінансово – економічних наслідків у випадку відхилень від планів.

 

І н в е с т и ц і ї

НАПРЯМКИ

Поза власного підприємства

Власне підприємство

Оновлення необоротних активів

Новітні технології

Збільшення виробничих потужностей

Вкладення у суміжні виробництва

Фінансові вкладення з метою отримання додаткового доходу

Підвищення кваліфікації кадрів

Упровадження нових методів управління

Розвиток власної системи збуту

Науково-технічні дослідження

Розвиток соціальної інфраструктури

 

 

І. Приймання рішення

1.1. Вкладення коштів у цінні папери вигідно, якщо чистий прибуток від цього вкладення перевищує чистий прибуток від розміщення коштів на банківських депозитах.

1.2. Рентабельність інвестицій вища за рівень інфляції.

1.3. Рентабельність даного проекту з урахуванням фактора часу вища за рентабельність альтернативних проектів.

1.4. Рентабельність активів підприємства після здійснення проекту збільшується та буде вищою за середню розрахункову ставку за позиковими коштами.

1.5. Розглянутий проект відповідає стратегії розвитку підприємства.

Організаційна система фінансового управління

Фінансовий директор

Казначей (Скарбник)

Головний бухгалтер (Ревізор)