Методичні рекомендації та теми до виконання магістерських робіт

Загальні методичні вимоги

Магістерська робота – індивідуальне завдання науково-дослідницького, проектно-конструкторського характеру, яке виконує студент на завершальному етапі навчання за відповідною ОПП і є однією із форм виявлення теоретичних і практичних знань, уміння їх застосовувати при розв'язанні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних і виробничих завдань та містить елементи наукової новизни в цій галузі знань або напрямку практичної діяльності.

Вимоги до випускників магістратури за результатами кваліфікаційної роботи

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень фахівця, який на основі кваліфікації бакалавра (спеціаліста) здобув поглиблені спеціальні знання та уміння дослідницького та інноваційного характеру, має певний досвід їх застосування та продукування нових знань для вирішення проблемних професійних завдань у певній галузі економіки. Магістерська підготовка реалізує освітньо-професійні програми, які базуються на проведенні наукових досліджень і орієнтовані на підготовку фахівців для науково-дослідної і педагогічної діяльності, для роботи у галузі наукоємних технологій. Магістр – фахівець у сфері інноваційної економіки, здатний комплексно поєднати дослідницьку, проектну і підприємницьку діяльність, орієнтовану на створення високоефективних виробничих структур, що стимулюють ріст і розвиток різних сфер соціальної діяльності. Характерною рисою освіти фахівця в галузі інноваційної економіки має стати високий рівень методологічної культури, творче володіння методами пізнання і діяльності. Причому не тільки методами класичного природознавства, орієнтованими на пошук єдиного рішення, але й методами, спрямованими на формування та широке впровадження в освітню культуру міждисциплінарних, багатокритеріальних проблем, використання методів системного підходу до вибору оптимальних рішень, вирішення нестандартних, інноваційних задач.

Згідно з Дублінськими дескрипторами (Dublin Descriptors), які були розроблені відповідно до ідей Болонського процесу, випускники магістратури:

· мають продемонструвати знання та уміння на рівні, що забезпечують можливість аналізувати, оцінювати і порівнювати альтернативи, генерувати оригінальні ідеї у відповідній галузі знань;

· можуть застосовувати свої знання і володіють компетенціями, які дозволяють вирішувати завдання у новому, широкому (міждисциплінарному) контексті у відповідній галузі знань;

· спроможні інтегрувати знання, вирішувати складні завдання в умовах неповної інформації з урахуванням соціальної та етичної відповідальності за прийняті рішення;

· володіють методами проведення сучасних експериментів і можуть давати науково обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам;

· можуть чітко, аргументовано доводити до аудиторії фахівців наукову інформацію та свої висновки;

· мають компетенції самоосвіти та саморегулювання.

З урахуванням Дублінських дескрипторів можна сформулювати вимоги до випускників магістратури. Магістр має:

- уміти перевести одержувані знання в інноваційні технології, перетворюючи нові знання в конкретні пропозиції, демонструючи творчість та гнучкість у застосуванні знань, досвіду і методів;

володіти методологічними знаннями, уміти аналізувати, оцінювати і порівнювати альтернативи, що стосуються проблеми, уміти генерувати та оптимізувати нові рішення;

- володіти компетенціями проведення наукових досліджень на сучасному рівні, виконання натурних та імітаційних експериментів, давати обґрунтовану інтерпретацію отриманим результатам;

- уміти узагальнювати і готувати до публікації результати наукових досліджень;

- оцінювати вплив рішень, що приймаються, на соціум, мати професійну й етичну відповідальність за сталий розвиток суспільства;

- бути готовим до побудови та викладання навчальних курсів залежно від інтересів аудиторії, слухачів з урахуванням їх вікових, професійних та інших особливостей;

- мати мотивацію та розуміти необхідність навчання протягом всього життя, володіти досвідом самостійного одержання знань і підвищення кваліфікації;

- мати здатності роботи в міждисциплінарних командах, уміння адаптуватися до змін, сприяти соціальній згуртованості;

- мати здатності взаємодії і посередництва, розвинену міжкультурну толерантність і досвід міжкультурної взаємодії;

- мати відповідний рівень усної та письмової грамотності рідною, і принаймні, однією іноземною мовою (переважно англійською), уміти ефективно спілкуватися з колегами, представляти результати своєї роботи у вигляді звітів, статей, рефератів, використовуючи сучасні засоби презентації;

- володіти цінностями, необхідними для того, щоб жити в умовах складного демократичного суспільства, бути його відповідальним громадянином, мати необхідні соціальні компетенції.

Підготовка таких фахівців вимагає в першу чергу фундаменталізації змісту навчання, забезпечення формування у фахівців інноваційного мислення. Фундаменталізація змісту навчання досягається розширенням і поглибленням міждисциплінарних знань фахівця, орієнтованих на вирішення проблемних ситуацій у науковій діяльності; підвищенням рівня сформованості методів пізнавальної, професійної, комунікативної та аксіологічної діяльності; забезпеченням синтезу наукового знання і переходом до комплексних критеріїв продуктивності, ефективності і якості діяльності. Відмінність фахової складової програми магістерської підготовки полягає в глибшій орієнтації на фундаментальні знання, у спрямованості на розвиток компетенцій створення високоефективного, конкурентоспроможного продукту.

Науковий компонент магістерської програми призначено для формування більш цілісного, поглибленого бачення професійної діяльності, цей компонент забезпечує широту та фундаментальність освіти, максимальну наближеність її до сучасного рівня наукових знань у відповідній галузі, формування компетенцій самостійного здійснення наукових досліджень та отримання нових знань. Наукова складова має забезпечити:

- уміння вибирати необхідні методи дослідження, модифікувати існуючі та розробляти нові методи, виходячи із задач конкретного дослідження;

- уміння обробляти отримані результати, аналізувати і осмислювати їх з урахуванням опублікованих матеріалів;

- певний досвід оформлення заявочних матеріалів на об’єкти інтелектуальної власності;

- уміння подавати підсумки виконаної роботи у вигляді звітів, рефератів, наукових статей, доповідей, які оформлені згідно з установленими вимогами із залученням сучасних засобів редагування і друку.

Наукова складова магістерської програми містить загальну фундаментальну наукову підготовку (забезпечує формування системних компетенцій), фундаментальну наукову підготовку зі спеціальності та теми наукових досліджень (забезпечує формування інструментальних компетенцій), наукову практику, а також проведення наукових досліджень і підготовку магістерської дипломної роботи у формі магістерської дисертації. Науково-дослідна складова магістерської роботи має бути пов’язана з науковою проблематикою кафедри та спрямована на формування компетенцій проведення наукових досліджень у конкретній галузі знань.

 

Порядок оформлення магістерської роботи

Зразок титульного аркуша магістерської роботи

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Юридичний факультет

 

 

На правах рукопису

 

Вітренко Наталя Миколаївна

 

 

УДК ………………

 

 

ІСТОРИЧНА ЕВОЛЮЦІЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ

 

 

Спеціальність 8.060106 – правознавство

 

Наукова робота на здобуття кваліфікації магістра

 

 

Науковий керівник

доктор юридичних наук, доцент.

Щербина Віктор Іванович

 

Київ – 2013

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП
РОЗДІЛ 1. НАЗВА
1.1. Назва
1.1.1. Назва
1.1.2. Назва
1.2. Назва
1.2.1. Назва
1.2.2. Назва
1.3. Назва
Висновки до розділу
РОЗДІЛ 2. НАЗВА
2.1. Назва
2.2. Назва
2.3. Назва
Висновки до розділу
РОЗДІЛ 3. НАЗВА
3.1. Назва
3.2. Назва
3.3. Назва
Висновки до розділу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ДОСЛІДЖЕННЯ (за необхідності)
ДОДАТКИ (за необхідності)

 

Робота магістра виконується державною або іноземною мовою, яка вивчається. Автореферат магістерської роботи виконується виключно державною мовою.

Обсяг (без бібліографії та без додатків) роботи магістра: комп`ютерний набір – до 3-х друк. аркушів/70 сторінок машинописного тексту (відповідно: вступ – до 5 стор., висновки – 3-4 стор.). Список використаних джерел складає приблизно 70-80 джерел.

Обсяг розділів має бути пропорційним.

Вимоги до оформлення роботи:

- шрифт – 14;

- міжрядковий інтервал – 1,5;

- поля: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє і нижнє – 20 мм.

Магістерську роботу друкують на одній стороні аркуша білого паперу формату А-4.

Заголовки структурних частин дипломної роботи: ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ друкують великими літерами симетрично до тексту.

Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.

Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць подають арабськими цифрами без знака № у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, підрозділу і пункту, між якими ставлять крапку (наприклад, 1.3.2 – другий пункт третього підрозділу першого розділу), потім у тому ж рядку йде заголовок пункту (пункт може не мати заголовка).