Бібліотечна виставка - момент комплексних заходів

Виставка - огляд є інформаційною основою таких комплексних заходів як Дні інформації, Дні спеціаліста.

В довіднику бібліотекаря дається наступне визначення Дня інформації: "комплексний захід, що передбачає інформацію про нову літературу, яка надійшла до бібліотеки за окремий період. Включає виставки та підбір надходжень літератури в бібліотеку; виставки довідково-інформаційних видань, бібліографічні огляди, бесіди, консультації" [23; 128].

Розглянемо специфіку виставки-огляду, як органічної частини комплексного заходу.

Виставка-огляд є інформаційною основою комплексного заходу. Це означає, що на виставці-огляді повинно бути представлена максимальна кількість інформації по проблематиці даної теми, незалежно від населення.

Організаційно виставка-огляд розміщується в окремому приміщенні на столах, стелажах. Час роботи виставки-огляду чітко визначено за часом роботи заходу, в рамках якого вона організована. Захід відкривається презентацією виставки і закінчується її закриттям.

Аналіз роботи виставки-огляду передбачає наступні процедури:

- поточний аналіз відвідування, кількість переглянутих документів.

- порівняння показників з кожноденними середніми показниками або ж з аналогічними показниками в інших бібліотеках ЦБС;

- аналіз виставкової роботи в історичному контексті, виявлення тенденцій та динаміки.

Організаторські навики:

- сформувати творчий колектив для роботи над виставкою;

- організувати та провести рекламну компанію;

- стимулювати самоосвіту читачів (користувачів).

Вміння оцінювати:

- сформулювати і аргументувати особисту авторську позицію;

- при виборі виду виставки і її оформлення орієнтуватись на особливості аудиторії;

- оцінювати і відбирати необхідну інформацію з урахуванням особливості аудиторії [18; 12].

Діалогові форми роботи передбачають певний рівень психолого- педагогічних знань бібліотекаря і вміння володіти аудиторією. До діалогових форм відносяться виставки-вікторини, виставки-кросворди, тобто ті, що побудовані на зворотній реакції користувача. В бібліотеках для дорослих виставки-діалоги зустрічаються рідше ніж в бібліотеках, що обслуговують дітей. Дорослі читачі потребують особливого педагогічного, а вірніше андрагогічного підходу (андрагогіка - наука про освіту дорослих) [10].

Такою діалоговою формою виставкової діяльності може бути прем'єра книги: презентація виставки.

На прем'єру книги, так і на презентацію виставки, як правило, запрошуються автори представлених книг, людей, пов'язаних з проблематикою виставки (так в 90-ті роки XX століття успішно проходили презентації виставок з проблеми афганської війни з запрошенням учасників бойових дій - радянських воїнів). Бібліотекар - автор експозиції розкриває свою концепцію виставки, проводить огляд. Учасники прем'єри або презентації мають змогу задавати питання, взяти участь в дискусії. Крім того, може бути зворотній діалог бібліотекаря та читача. Прикладом зворотного діалогу може бути "незаслужено забутими" книгам. Бібліотекар підбирає відповідну за темою літературу [18].

Організація виставки - діалогу "бібліотекар-читач" дозволяє бібліотеці вивчити книги, які не знайшли свого читача, розмістивши ці видання в експозиції "Ваша думка, читач?". В такому випадку читачеві пропонується так звана картка зворотного зв'язку з оцінюючими критеріями:

- не було інформації про книгу;

- книга не заслужено забута;

- тема книги не визвала інтересу;

- тема важлива, але матеріал викладено спрощено, нецікаво;

- тема загубила актуальність;

- видання застаріло за змістом;

- книга не привабила до себе читача із-за поганого поліграфічного оформлення;

- має складний, тяжкий для сприйняття матеріал.

Аналіз відповідей читачів дозволить прийняти не тільки рішення про долю видання, а й вловити спектр неактуальних або нецікавих тем і скоректувати план виставкової роботи бібліотекаря. [24; 67]

 

Наочна агітація та пропаганда в бібліотеках

Наочна агітація і пропаганда літератури перший методи масової роботи бібліотеки, заключається в рекомендації книг шляхом показу їх через розкриття змісту в здоровому сприйнятті. [1; 149]. Ціль наочної агітації і пропаганди - залучити людей до читання, виховувати культуру читання, розкривати бібліотечні фонди.

Наочна агітація та пропаганда в бібліотеці основуються на пред'явленні читачеві самостійності при виборі книг, зберігаючи за бібліотекарем керівної ролі і їх підборі, систематизації та рекомендації.

Дати читачеві уявлення про зміст і характер книги можна двома методами. Першим являється - показ літератури. Така дія показує, що це найпопулярніша форма наочної пропаганди літератури в бібліотеці є різні книжкові виставки.

Другий спосіб заключаешься в пропаганді книги через твори образотворчого мистецтва. Головним чином це, бібліотечний плакат, а також альбом. [32; 13]

Загальним досягненням всіх форм наочної агітації та пропаганди є дальність сприйняття та вибір.

Виставки, плакати в бібліотеках змінюються не раніше ніж через 1-2 неділі. За цей час активні читачі побувають в бібліотеці і зможуть ознайомитись з рекомендованою літературою. Таким чином складається змога систематичної дії цих засобів на широке коло людей.

Виставки та плакати повинні виділяти з загального числа книг найбільш важливі твори або ж нові надходження, приваблюючи до них цікавість читачів.

 

 

Книжкові виставки

Однією з найперших і основною відмінністю книжкової виставки є показ на ній самих творів друку, що дає змогу читачеві самому ознайомитись з книгою і при відкритому доступі - негайно отримати її. Цінність виставки для читача визначається тим, що він може взяти книгу з виставки, переглянути її, подивитись ілюстрації, прочитати окремі сторінки. Таке ознайомлення поглиблює цікавість читача до книги.

У великих бібліотеках організуються виставки музейного типу. На них експонуються рідкісні видання, рукописи та інші матеріали які з виставки не видаються.

Другою ознакою виставки - часовий фактор. Як і інші форми пропаганди книги, виставка служить перш за все для пробудження цікавості. З психології відомо, що найважливішим витоком не примусової цікавості є новизна предметів або явищ. Тому необхідно часто змінювати виставки і систематично обновлювати експозиції. Час демонстрації виставок різний. Цей період залежить від важливості та актуальності вибраної теми, від кількості та характеру літератури. Однак в любому разі при визначенні строку дії виставки слід враховувати такий фактор, як пробудження та згасання інтересу. Потрібно враховувати і те, що додому книгу в масових бібліотеках видають на строк до 15 днів. Активні читачі відвідують абонемент 1 раз в 2 тижні. Тому на абонементі і в читальному залі доцільно притримуватися строку експозиції в два тижні. [7; 95]

У всіх бібліотеках систематично організуються виставки двох видів і інформаційні виставки нових надходжень та рекомендовані тематичні виставки.

Виставки цих типів бувають постійними, довгостроковими та короткостроковими, всередині або позабібліотечними.

 

Виставки нових надходжень

Їх ціль - систематична наочна інформація про нові надходження в бібліотеку творів друку за той чи інший період (один - два тижні).

З усіх бібліотечних засобів інформації про нові надходження (бібліографічні огляди, списки, картотеки, каталоги) виставки нових надходжень найбільш ефективні - особливо при відкритому доступі читачів до літератури, що експонується. У великих універсальних бібліотеках найбільш зручними для читачів є постійні універсальні виставки нових надходжень з відкритим доступом. Вони ознайомлюють читачів не тільки з основними проблемами, а й з іншими для тої або іншої дисципліни проблемами.

Ефективність виставок залежить від їх правильної організації. Бажано, щоб нова література експонувалась в окремому приміщенні з обладнанням, необхідним для поглибленої роботи з новими виданнями та відкритим

доступом.

Важливим принципом організації виставок нових надходжень є максимальна повнота показу всієї літератури що поступає в бібліотеку, як вітчизняної так і зарубіжної: книг, брошур, журналів; спеціальних видів технічної літератури, матеріалів фонду групової обробки. Виключення, в силу своєї специфіки, можуть складати ноти, карти, штампи, літературно- рельєфного шрифту, а також газети, які потребують особливих умов для демонстрації.

Наступним принципом організації виставок є регулярність та оперативність показу нової літератури. Щоб систематично слідкувати за надходженням нової літератури до бібліотеки, читачі повинні знати, що експозиція змінюється в певний день. В тих бібліотеках, де експозиція змінюється частково по мірі надходження видань, читач не може бути впевнений, що він нічого не пропустить. [10; 24]

Для підвищення оперативності літературу слід експонувати одразу ж після виходу її з відділу комплектування.

Читачі високо оцінюють виставки нових надходжень, як джерело інформації. Згідно даних досліджень, 54% опитуваних спеціалістів показали, що користуються виставками нових надходжень, назвали їх самим зручним і наочним фактором інформації про літературу. [6; 47]

В бібліотеках, в яких більшість книг видається додому, а майже всі журнали залишаються в читальному залі, нові надходження експонуються відповідно на абонементі (головним чином книги) і в читальному залі (всі журнали, а також книги, що надійшли в його фонд).

В невеликих бібліотеках при малому числі надходжень виставки нових книг створюються на абонементі на один-два дня, але і в цих випадках слід виставляти для них постійно-відомі читачам дні (неділі, місяці). [10; 100]

На абонементі більш великих бібліотек виставки потрібно виставляти на два тижні, видавати дублети отриманих книг та отримувати замовлення на інші. Корисно поряд з книгою показувати присвячені їй статті або рецензії, виділяти закладинкою книгу, на яку слід звернути особливу увагу читача. Після закінчення експозиції книги видаються читачам по замовленню, а інші розставляти в фонді або демонструються на виставках в стелажах, бажано з закладинкою "Новинка".

В читальних залах нові номери журналів одразу після їх отримання виставляються на відповідній виставці взамін попередніх номерів. Те саме проводиться і з газетами. Корисно встановлювати на вулиці поряд із входом в бібліотеку стенди для розклеювання декількох газет (подібно тому, як це робиться на вуличних щитах) [14; 19-26].

В спеціальних бібліотеках (на виробництвах, вузах) виставки нових надходжень видань всіх видів і перш за все реферативних журналів, експрес- інформацій, бібліографічних покажчиків та інших довідкових матеріалів, що відповідають профілю закладу, створюються Дні інформації. При цьому проводяться бібліографічні обзори, консультації.

 

Тематичні виставки

Завдання тематичних виставок - показати найбільш цінні книги з актуальної теми, допомогти читачеві вибрати те, що читачеві потрібно для вивчення даного питання.

Тематичні виставки відіграють велику роль в розкритті фондів, надають допомогу бібліотекарю при рекомендації книг. Для того щоб розкрити тему більш яскраво, виділити найбільш важливі моменти, виставки оснащуються ілюстраціями та текстами. [10; 28]

Такі виставки часто називають книжково-ілюстративними.

За змістом розрізнюють декілька видів тематичних виставок.

В кожній масовій та універсальній науковій бібліотеці повинна бути на стендах постійна виставка, присвячена важливим подіям дня ("Біля карти світу", "У нас і за кордоном..."). На ній - велика політична карта світу, на якій кожен день відмічають місце де пройшла подія, а лінії від них ведуть до газетних вирізок та книг, розміщених поряд з картою.

Видатні події науки та техніки, важливі події в житті всього людства потребують організації виставок літератури, що відносяться до даної теми, і демонстрації їх на самому видному місці. Найпростіша невелика виставка з десятка книг може бути підготовлена (особливо при наявності бібліографічного матеріалу) за дві-три години [28; 49-57].

Виставки охоплюють різні питання політики, економіки, науки і техніки, культури, наприклад: "Конституція - гарант народу", "Хімія - ключ до майбуття". Розпочинаються вони з загального розділу, в якому розкривається значення теми, іншу літературу розміщують за тематичними розділами.

Виставки до пам'ятних дат приурочують до річниць історичних дат, ювілеям міст, закладів.

Виставки, присвячені життю та творчості видатних людей (персоналії), включають біографічні матеріали, критичні матеріали про діяльність людини, а також його твори.

Якщо виставка присвячена художнику, головне місце на ній добре було б відвести репродукціям його картин на окремих листках, альбоми з репродукціями. Література в такому випадку займе відповідно невелике місце, та вона повинна чітко бути виділеною. [28; 6]

 

В деяких бібліотеках існують постійні меморіальні виставки, присвячені життю та творчості людини, ім'я якої носить бібліотека. Так зроблено в багатьох містах. В Києві імені О.Гріна, в Волгограді імені І.В.Бабушкіна, в Гатчині імені А.І.Купріна. Такі виставки носять музейний характер. [17; 40]

Виставки до екзаменів, лекцій, семінарів в учбових закладах оформлюються відповідно до навчальної програми.

До тематичних виставок близькі жанрові, дуже популярні серед читачів. Це виставки художньої літератури "Поезія 90-х років", "Історичний роман", біографічної літератури (серія "Життя відомих людей".

Цікаві виставки "Виставки забутих книг". їх ціль - нагадати про хороші художні твори, наукових та науково-популярних книгах, які з якихось причин не користуються увагою читачів, навіть при відкритому доступі до фонду.

Виставка може бути присвячена одній книзі. Зміст такої книги потрібно розкрити за допомогою довідок про автора, статті книг про нього, ілюстрації. [28; 78]

Робота над виставками набуває нових ліній в бібліотеках, користуючись відкритим доступом до фонду.

На абонементі та в читальному залах створюються тематичні виставки за межами фонду. Вони звертають увагу читача на важливі питання політики, знайомлять з досягненням народного господарства, відмічають найбільш значні дати та ювілеї.

З введенням відкритого доступу в більшості бібліотек з'явились "тематичні стелажі". Але вони не можуть рахуватись виставками, по суті це не правильно названі ділення в фонді, на яких міститься підбір наукової та науково-популярної літератури по різних темах або журналів художньої літератури ("Історичний роман", "Пригоди, подорож, фантастика"), біографічної літератури ("Життя відомих людей").

Підібрані і систематизовані таким чином книги займають окремі полиці і навіть цілі стелажі. Такий підбір в деякій мірі допомагає читачеві вибрати книгу, та організація їх затрудняє класифікацію і розстановку книг.

Великого розмаху набули виставки, що створені в фонді абонементу, - на відкритих стендах, на бокових стінках стелажів, а частіше на одній, двох полицях стелажів. Зазвичай вони пов'язані відповідним відділом книжкового фонду.

Такі виставки невеликі, всього 6-12 книг без цитат та ілюстрацій. Вони, присвячуються або одному питанню: "Що таке філософія", "Мирний атом", або відображують нові надходження в якій-небудь розділ книжкового фонду, або просто розкривають найкращі книги даного розділу. Можна розмістити на полиці лише одну книгу - з числа новинок або популярних творів. Ці маленькі виставки слід створювати по цілому ряду тем, розміщуючи їх по всьому фонду, на усіх стелажах одночасно, тим більш, що це зробити не легко. [31; 23-24]

Одночасний і розсіяний показ на абонементі і в читальному залах великої кількості книг служать повному розкриттю фонду і задовольняє різні запити читачів.

Книжкові виставки є найважливішим елементом правильної організації системи роботи з читачами, керівництва читання при відкритому доступі.

Підготовка тематичних виставок. Розробка великої тематичної виставки складається з наступних етапів: визначення теми читацького призначення, складання плану, підбір та систематизація літератури, підбір текстів, ілюстрацій та інших матеріалів.

Виставки з питань науки, техніки, сільського господарства можуть - в залежності від типу бібліотеки і складу читачів - адресовуватись або спеціалістам, або широкому колу читачів. Читацьке призначення визначає склад демонстративної літератури, її систематизацію та оформлення виставки: заголовки, цитати.

План виставки визначає основне коло питань, що розкривають тему, систематизацію і послідовність розміщення матеріалу. В його розробці беруть участь бібліографи, консультанти - спеціалісти, а також художники. Для складання плану використовуються в першу чергу керівні матеріали і найповніші наукові праці загального характеру, а також плани книжково- ілюстративних виставок, надрукованих в журналах методичним центром, бібліографічні покажчики. При цьому враховуються місцеві умови [10; 16].

Принцип систематизації матеріалу може бути тематичним,- хронологічним, географічним і т.д.

На виставках присвячених видатним людям, матеріал розміщується або за періодами життя, або за окремими проблемами, що охарактеризовують творчість даної людини, його діяльність.

Робота над планом закінчується точним і ясним формулюванням заголовка виставки. В плані фіксується послідовність розміщення експонатів на стендах та вітринах.

Виставлені книги повинні бути високоідейними, глибоко науковими, високохудожніми, особливо велике значення має відбір праць керівних діячів країни та партій.

Правильне розміщення літератури в середині розділів допомагає найкращій рекомендації книг.

Крім того, на виставці можуть бути представлені цифрові та інші фактичні відомості, ілюстрації. Призначення такого матеріалу заключається в тому, щоб розкрити і підкреслити основні ідеї, пов'язані з темою виставки, виділити найважливіші книги.

Найбільш важливі книги корисно підкреслювати анотаціями.

Ілюстрації повинні привернути увагу читачів до виставкової літератури, але вони мають і самостійне значення.

Відкритий перегляд. В практику більшості бібліотек ввійшли так названі відкриті перегляди літератури. Це дещо інше, як великі виставки, включаючи інколи декілька тисяч назв видань всіх видів по одній або декільком галузям науки та виробництва.

Такі виставки створюються з метою як можна більше повного ознайомлення спеціалістів (інженерів, вчителів, лікарів...) з найважливішою літературою останніх двох-трьох років видання, інколи вони створюються разом з декількома бібліотеками. Відбір літератури проходить за допомогою спеціалістів. [10; 16]

На виставці бібліотекарі та спеціалісти дають бібліографічні- консультації. Проводять перегляди літератури, лекції, зустрічі з видатними вченими і виробниками. Інколи виставки переносяться на підприємство, в заклади, в місця проведення нарад та семінарів.

Установлюється відкритий доступ до виставкової літератури, відвідувачі можуть детально ознайомитись з нею, давати замовлення на отримання книг з відповідної бібліотеки. Центральні бібліотеки інколи випускають до перегляду різного роду бібліографічні покажчики.

 

 

Бібліотечний плакат

Плакат - масовий вид образотворчого мистецтва, один із видів наочної агітації. Він представляє собою велике, яскраве зображення, що супроводжується коротким текстом.

Бібліотечний плакат запрошує до читання найкращих книг.

ПЛакати широко використовувались в перші 10-15 років радянської влади, як засіб приваблення в бібліотеки широких мас робітників і селян, розповсюдження книг і читання, рекомендації найкращих книг. [32; 56]

Тоді вони виготовлялись в одному екземплярі самими бібліотекарями, читачами - активістами.

В бібліотеках тих часів таких плакатів було більше, ніж тематичних виставок. Вони приносили, звичайно, користь, пропонуючи книгу в масу робітників і селян.

Але виготовлення таких плакатів займало багато часу, а ефективність їх вплгіву на читання з розвитком культури народу постійно падала. Особливо при розширенні в бібліотеках виставкової діяльності і ще більше після введення починаючи з 1958 року відкритого доступу до фонду бібліотек, зокрема, до експонованої на виставках літератури.

Тому в наш час плакат в роботі бібліотек з читачами хоч і продовжує використовуватись, але займає невелике місце. Сьогодні необхідні бібліотечні плакати, виконані на високому ідейному, методичному, художньому рівні, виданим централізовано методичними центрами та видавництвами.

 

Агітаційні плакати.

Головна мета агітаційного бібліотечного плаката - рекомендація найкращих книг з актуальних тем для широкого кола читачів. [32; 57]

Образотворчі матеріали - малюнки, обкладинки, ілюстрації до творів, портрети та художнє оформлення плаката повинні звернути увагу людини, пробудити цікавість до книги, виявити бажання до ознайомлення з ними прочитати їх.

Плакат повинен бути цілеспрямованим, зрозумілим і виразним. Оперативний відгук на події, що відбуваються, рекомендації на нові надходження літератури, короткий текст - необхідні риси плакату.

Любий бібліотечний плакат одночасно з книгами пропагує бібліотеку. Вивішений за її територією плакат повинен звати людей в бібліотеку за книгою. Можуть створюватись і спеціальні плакати, присвячені бібліотеці, що матимуть наприклад, афоризми про значення бібліотеки в житті і діяльності суспільства.