І. Теоретико-історичні засади функціонування наочних форм популяризації літератури.

План

Вступ………………………………………………………………………………….3

Розділ І. Теоретично-історичні засади функціонування

наочних форм популяризації літератури…………………………………………...4

1.1. Бібліотечна виставка: визначення поняття………………………………. …5

1.2. Історія виникнення і проведення бібліотечних виставок…………………..7

1.3. Вимоги до організації виставок…………………………………………….10

Розділ ІІ. Наочна популяризація інформаційних ресурсів………………………12

2.1. Книжкові виставки…………………………………………………………..18

2.2. Бібліотечний плакат…………………………………………………………26

2.4. Електронні бібліотечні виставки…………………………………………...28

Розділ III. Методика проведення книжкових виставок з урахуванням вікових особливостей для дітей та юнацтва……………………………………………….30

Розділ IV. Зарубіжний досвід виставкової діяльності…………………..………33

Висновки……………………………………………………………………………36

Список використаної літератури…………………………………………………..37

Додатки……………………………………………………………………………...40

 

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасне бібліотечне обслуговування, проводиться в умовах відкритого інформаційного простору і передбачає: організацію найбільш раціонального обміну інформації; створення необхідних і достатніх умов всіх станів роботи з інформацією, ознайомлення всіх людей з цінностями світової культури.

Виставкова діяльність публічних бібліотек, окрім розкриття книжкових фондів, повинна забезпечити осмислення мотивів звернення до інформації, а також стимулювати здатність до інформаційного спілкування. Читацька аудиторія сприймається не як об'єкт навчання і виховання, а як рівноцінний учасник комунікативного процесу, діалогу, який проходить у бібліотечному середовищі. В зв'язку з цим виникає необхідність введення в наочній діяльності таких форм і методів, котрі дозволяють ввійти в відкритий інформаційний простір, найбільш повно розкрити світові соціокультурні процеси, а також створити умови для саморозвитку особистості бібліотекаря і читача.

Мета дослідження - вивчити теоретичні питання, щодо проведення та організації бібліотечних виставок. Виявити найбільш розповсюджені напрямки виставок.

Об'єкт дослідження - процес формування бібліотечних виставок.

Предмет дослідження - використання інформаційних та телекомунікативних технологій в бібліотеках.

Завдання дослідження:

- виявити основні напрямки і технологічні процеси формування виставок;

- проаналізувати підходи сучасних бібліотекознавців щодо організації бібліотечних виставок;

- виявити зручність доступу до різних витоків інформації одночасно - до web- сайтам і періодичних видань;

- виявити значення виставок в системі бібліотечного обслуговування.

 

 

І. Теоретико-історичні засади функціонування наочних форм популяризації літератури.

Бібліотечне обслуговування являє собою складну систему, яка закладається з цілої низки компонентів.

Використання системного підходу до використання в бібліотечному обслуговуванні дозволяють "розкрити єдність і взаємодію в цьому процесі діяльності бібліотекаря і читача, інформаційної (фонд, МБА та ін.) архітектурно-планової, технічної бази, духовних початків бібліотечного середовища". [5], [7; 12]

При цьому слід розрізняти поняття "бібліотечне обслуговування" та "обслуговування читачів".

Бібліотечне обслуговування - діяльність бібліотеки по пропаганді і видачі творів друку та інших документів або ж їх копій, надання допомоги в їх виборі та використанні [74; 118].

Обслуговування читачів - основна функція бібліотеки, направлена на задоволення читацьких потреб в творах друку та інших носіях інформації, надання допомоги в їх виборі та використанні [29, 31].

Перше поняття значно ширше, так як включає в себе діяльність, направлену не тільки на читачів публічних бібліотек.

Система бібліотечного обслуговування включає, таким чином, різні взаємопов'язані підрозділи, які функціонують в конкретній зоні обслуговування і забезпечують надання читачеві різних бібліотечних послуг, принципів, форм і методів обслуговування.

М.Я.Дворкіна та Ю.Н.Столяров визначають систему бібліотечного обслуговування як систему що забезпечує доступ користувачів бібліотек документами, інформацією [7; 19].

 

Бібліотечна виставка: визначення поняття.

Бібліотечна виставка в системі бібліотечного обслуговування визначається як:

- результат бібліотечного обслуговування;

- предмет задоволення потреб користувача.

Наданий час існує визначення бібліотечних виставок, (додаток 1).

Як видно з наведеної таблиці, два визначення виставки дослівно повторюють один одного. Крім того з 1995 р. у формулюваннях з'являється слово "документ" і замінив собою "твори друку". Визначення 1997 р. включає в себе "інші експонати". Таким чином, зміст про бібліотечну виставку різних років відображає еволюцію носіїв інформації, відображених в експозиціях, а також різний підхід до виставок, й відповідно виставковій діяльності.

Також слід зазначити, що у всіх цих визначеннях виставка подається як "засіб впливу та результат діяльності". Таким чином, існуючі визначення відображають формальний підхід, що створився в практиці вітчизняних бібліотек, в якому домінує інформаційна складова. [8; 24]

В системі книжкової торгівлі існує поняття "вітрина книжкового магазину" - виставка видань, що надає покупцеві зорове уявлення про книги, інформує його про видання, що є в продажу. [64; 29]

В функціональному змісті виставка - це засіб впливу на читача і результат виставкової роботи бібліотекаря, тоді як виставкова робота являє собою діяльність по організації (планування, підготовку, проведення, оцінку ефективності) виставок.

Тоді "суб'єкт виставкової діяльності" бібліотекар як носій предметно- практичної діяльності і пізнання.

Активна виставкова діяльність бібліотекаря є умовою, завдяки якій існує бібліотечна виставка.

Будь - яка виставка - це свого роду мистецтво складання антологій. Тому і являється синтезом матеріалів по проблемі або темі. Крім того, забезпечує читачам доступ до інформації різного роду як візуальної, ілюстративної, так і текстової, виставка синтезує візуально-текстовий простір. Експозиція виставки може включати в себе натуральні об'єкти (готові видання, деталі, макети, моделі, муляжі, бутафорії), що дають змогу говорити про виставку, як про синтетичну форму роботи. [31; 15]

Для виставок публічних бібліотек характерна функціональність, яка визначає задачі виставкової роботи: розкриття фонду бібліотеки; розкриття фонду окремого структурного підрозділу; презентація окремих творів друку [8], [10; 16].

Крім того, організація виставок завжди поєднується з деякими практичними діями, включаючи пошук матеріалу, його композицію, оформлення виставки. Тобто ми по праву можемо рахувати бібліотечну виставку синтезом мистецтва, науки і практичної діяльності бібліотекаря [8], [10; 6].

 

ІІ. Наочна популяризація інформаційних ресурсів

Книжкові виставки

Змістовне формування бібліотечної виставки, як і інша діяльність, складається з окремих етапів [10].

- Перший етап пов'язаний з уточненням проблематики виставки. Питання, якому буде присвячена виставка, повинна мати проблемний характер, тобто повинно мати вивчення, дослідження. Наприклад, Люди Космоса (астронавти і філософи).

Необхідно відмітити, що інколи потрібно розробляти виставки не з однієї області знань, а з пересічними областями, як правило там і знаходяться питання, які є проблемними.

- Слідуючим етапом є вивчення змісту проблеми, яку необхідно розкрити перед читачами. На даному етапі умовою є те, що книга, стаття або інший матеріал не з'являються на виставці, якщо зміст даного документу не відомий бібліотекарю, не зрозуміла точка зору автора.

При цьому не можна економити на затратах по вивченню змісту проблеми або ж нехтувати окремими процесами [10]

- Третій етап - це розробка концепції виставки. Бібліотекарю слід обдумати і відібрати необхідні для виставки документи, обдумати оформлення, за допомогою чого він зможе здійснити загальну думку, передати необхідні ідеї та образи. При цьому всі елементи виставки повинні мати точні призначення, а це дасть змогу читачеві зробити певні висновки, на що і розраховує бібліотекар.

Формування концепції виставки можна вважати завершеним, якщо можна дати відповідь на три питання:

1. Що ви хотіли сказати?

2. Для чого і кого готуєте бібліотечну виставку?

3. Яким чином думаєте виразити свою позицію? [10; 28]

Орієнтири або принципи, на які слід спиратись при розробці замислу виставки:

- самоформування проблемної думки, тобто виставка повинна спонукати читача до роздуму;

- сприйняття змісту цінностей - на виставці в першу чергу повинно розглядатись з особистої точки автора;

- культурозмістовність; тобто основна ідея виставки повинна відповідати тим культурним цінностям, які являються звичними для читача;

- облік соціально-професійних даних тих категорій читачів, кому адресована виставка - виставка не може бути орієнтована на всіх, це означає не для кого;

- включення "об'єднаних" понять дійсності, тобто виставка, безумовно, повинна піднімати читача до рівня бібліотекаря, але в той же час бути зрозумілою - необхідно уміти говорити просто про складне;

- кумулятивний ефект виставки досягається за рахунок поєднання різних видів дії на читача і різних носіїв інформації [10]

Відхід від типових структур експозиції (коли виміром їх рис стає не відповідність якимось принципам, що наведені зверху, а неповторність, оригінальність) робить необхідним глибоке проникнення в методологію і технологію виставкової діяльності.

Не знаючи елементарних алгоритмів виставкової діяльності, можна за алгоритмами зовнішньої характеристики передати чиюсь вдалу експозицію.

Якщо бібліотечна технологія - це сукупність процесів та операцій, що забезпечує нормальне функціонування бібліотеки [5; 22], то технологія виставкової діяльності - це сукупність процесів і операцій, що забезпечує якість і ефективність бібліотечних виставок [25; 30].

Р.Хайфушина пропонує алгоритм оформлення виставки з 15 елементів [20]. Додаток №2.

Алгоритм створення бібліотечної виставки достатньо рідко розглядається як керівництво до практичної роботи бібліотек. Однак при переході до нових форм виставкової діяльності знання алгоритму може бути надзвичайно корисним.

Книжкові виставки

Однією з найперших і основною відмінністю книжкової виставки є показ на ній самих творів друку, що дає змогу читачеві самому ознайомитись з книгою і при відкритому доступі - негайно отримати її. Цінність виставки для читача визначається тим, що він може взяти книгу з виставки, переглянути її, подивитись ілюстрації, прочитати окремі сторінки. Таке ознайомлення поглиблює цікавість читача до книги.

У великих бібліотеках організуються виставки музейного типу. На них експонуються рідкісні видання, рукописи та інші матеріали які з виставки не видаються.

Другою ознакою виставки - часовий фактор. Як і інші форми пропаганди книги, виставка служить перш за все для пробудження цікавості. З психології відомо, що найважливішим витоком не примусової цікавості є новизна предметів або явищ. Тому необхідно часто змінювати виставки і систематично обновлювати експозиції. Час демонстрації виставок різний. Цей період залежить від важливості та актуальності вибраної теми, від кількості та характеру літератури. Однак в любому разі при визначенні строку дії виставки слід враховувати такий фактор, як пробудження та згасання інтересу. Потрібно враховувати і те, що додому книгу в масових бібліотеках видають на строк до 15 днів. Активні читачі відвідують абонемент 1 раз в 2 тижні. Тому на абонементі і в читальному залі доцільно притримуватися строку експозиції в два тижні. [7; 95]

У всіх бібліотеках систематично організуються виставки двох видів і інформаційні виставки нових надходжень та рекомендовані тематичні виставки.

Виставки цих типів бувають постійними, довгостроковими та короткостроковими, всередині або позабібліотечними.

 

Виставки нових надходжень

Їх ціль - систематична наочна інформація про нові надходження в бібліотеку творів друку за той чи інший період (один - два тижні).

З усіх бібліотечних засобів інформації про нові надходження (бібліографічні огляди, списки, картотеки, каталоги) виставки нових надходжень найбільш ефективні - особливо при відкритому доступі читачів до літератури, що експонується. У великих універсальних бібліотеках найбільш зручними для читачів є постійні універсальні виставки нових надходжень з відкритим доступом. Вони ознайомлюють читачів не тільки з основними проблемами, а й з іншими для тої або іншої дисципліни проблемами.

Ефективність виставок залежить від їх правильної організації. Бажано, щоб нова література експонувалась в окремому приміщенні з обладнанням, необхідним для поглибленої роботи з новими виданнями та відкритим

доступом.

Важливим принципом організації виставок нових надходжень є максимальна повнота показу всієї літератури що поступає в бібліотеку, як вітчизняної так і зарубіжної: книг, брошур, журналів; спеціальних видів технічної літератури, матеріалів фонду групової обробки. Виключення, в силу своєї специфіки, можуть складати ноти, карти, штампи, літературно- рельєфного шрифту, а також газети, які потребують особливих умов для демонстрації.

Наступним принципом організації виставок є регулярність та оперативність показу нової літератури. Щоб систематично слідкувати за надходженням нової літератури до бібліотеки, читачі повинні знати, що експозиція змінюється в певний день. В тих бібліотеках, де експозиція змінюється частково по мірі надходження видань, читач не може бути впевнений, що він нічого не пропустить. [10; 24]

Для підвищення оперативності літературу слід експонувати одразу ж після виходу її з відділу комплектування.

Читачі високо оцінюють виставки нових надходжень, як джерело інформації. Згідно даних досліджень, 54% опитуваних спеціалістів показали, що користуються виставками нових надходжень, назвали їх самим зручним і наочним фактором інформації про літературу. [6; 47]

В бібліотеках, в яких більшість книг видається додому, а майже всі журнали залишаються в читальному залі, нові надходження експонуються відповідно на абонементі (головним чином книги) і в читальному залі (всі журнали, а також книги, що надійшли в його фонд).

В невеликих бібліотеках при малому числі надходжень виставки нових книг створюються на абонементі на один-два дня, але і в цих випадках слід виставляти для них постійно-відомі читачам дні (неділі, місяці). [10; 100]

На абонементі більш великих бібліотек виставки потрібно виставляти на два тижні, видавати дублети отриманих книг та отримувати замовлення на інші. Корисно поряд з книгою показувати присвячені їй статті або рецензії, виділяти закладинкою книгу, на яку слід звернути особливу увагу читача. Після закінчення експозиції книги видаються читачам по замовленню, а інші розставляти в фонді або демонструються на виставках в стелажах, бажано з закладинкою "Новинка".

В читальних залах нові номери журналів одразу після їх отримання виставляються на відповідній виставці взамін попередніх номерів. Те саме проводиться і з газетами. Корисно встановлювати на вулиці поряд із входом в бібліотеку стенди для розклеювання декількох газет (подібно тому, як це робиться на вуличних щитах) [14; 19-26].

В спеціальних бібліотеках (на виробництвах, вузах) виставки нових надходжень видань всіх видів і перш за все реферативних журналів, експрес- інформацій, бібліографічних покажчиків та інших довідкових матеріалів, що відповідають профілю закладу, створюються Дні інформації. При цьому проводяться бібліографічні обзори, консультації.

 

Тематичні виставки

Завдання тематичних виставок - показати найбільш цінні книги з актуальної теми, допомогти читачеві вибрати те, що читачеві потрібно для вивчення даного питання.

Тематичні виставки відіграють велику роль в розкритті фондів, надають допомогу бібліотекарю при рекомендації книг. Для того щоб розкрити тему більш яскраво, виділити найбільш важливі моменти, виставки оснащуються ілюстраціями та текстами. [10; 28]

Такі виставки часто називають книжково-ілюстративними.

За змістом розрізнюють декілька видів тематичних виставок.

В кожній масовій та універсальній науковій бібліотеці повинна бути на стендах постійна виставка, присвячена важливим подіям дня ("Біля карти світу", "У нас і за кордоном..."). На ній - велика політична карта світу, на якій кожен день відмічають місце де пройшла подія, а лінії від них ведуть до газетних вирізок та книг, розміщених поряд з картою.

Видатні події науки та техніки, важливі події в житті всього людства потребують організації виставок літератури, що відносяться до даної теми, і демонстрації їх на самому видному місці. Найпростіша невелика виставка з десятка книг може бути підготовлена (особливо при наявності бібліографічного матеріалу) за дві-три години [28; 49-57].

Виставки охоплюють різні питання політики, економіки, науки і техніки, культури, наприклад: "Конституція - гарант народу", "Хімія - ключ до майбуття". Розпочинаються вони з загального розділу, в якому розкривається значення теми, іншу літературу розміщують за тематичними розділами.

Виставки до пам'ятних дат приурочують до річниць історичних дат, ювілеям міст, закладів.

Виставки, присвячені життю та творчості видатних людей (персоналії), включають біографічні матеріали, критичні матеріали про діяльність людини, а також його твори.

Якщо виставка присвячена художнику, головне місце на ній добре було б відвести репродукціям його картин на окремих листках, альбоми з репродукціями. Література в такому випадку займе відповідно невелике місце, та вона повинна чітко бути виділеною. [28; 6]

 

В деяких бібліотеках існують постійні меморіальні виставки, присвячені життю та творчості людини, ім'я якої носить бібліотека. Так зроблено в багатьох містах. В Києві імені О.Гріна, в Волгограді імені І.В.Бабушкіна, в Гатчині імені А.І.Купріна. Такі виставки носять музейний характер. [17; 40]

Виставки до екзаменів, лекцій, семінарів в учбових закладах оформлюються відповідно до навчальної програми.

До тематичних виставок близькі жанрові, дуже популярні серед читачів. Це виставки художньої літератури "Поезія 90-х років", "Історичний роман", біографічної літератури (серія "Життя відомих людей".

Цікаві виставки "Виставки забутих книг". їх ціль - нагадати про хороші художні твори, наукових та науково-популярних книгах, які з якихось причин не користуються увагою читачів, навіть при відкритому доступі до фонду.

Виставка може бути присвячена одній книзі. Зміст такої книги потрібно розкрити за допомогою довідок про автора, статті книг про нього, ілюстрації. [28; 78]

Робота над виставками набуває нових ліній в бібліотеках, користуючись відкритим доступом до фонду.

На абонементі та в читальному залах створюються тематичні виставки за межами фонду. Вони звертають увагу читача на важливі питання політики, знайомлять з досягненням народного господарства, відмічають найбільш значні дати та ювілеї.

З введенням відкритого доступу в більшості бібліотек з'явились "тематичні стелажі". Але вони не можуть рахуватись виставками, по суті це не правильно названі ділення в фонді, на яких міститься підбір наукової та науково-популярної літератури по різних темах або журналів художньої літератури ("Історичний роман", "Пригоди, подорож, фантастика"), біографічної літератури ("Життя відомих людей").

Підібрані і систематизовані таким чином книги займають окремі полиці і навіть цілі стелажі. Такий підбір в деякій мірі допомагає читачеві вибрати книгу, та організація їх затрудняє класифікацію і розстановку книг.

Великого розмаху набули виставки, що створені в фонді абонементу, - на відкритих стендах, на бокових стінках стелажів, а частіше на одній, двох полицях стелажів. Зазвичай вони пов'язані відповідним відділом книжкового фонду.

Такі виставки невеликі, всього 6-12 книг без цитат та ілюстрацій. Вони, присвячуються або одному питанню: "Що таке філософія", "Мирний атом", або відображують нові надходження в якій-небудь розділ книжкового фонду, або просто розкривають найкращі книги даного розділу. Можна розмістити на полиці лише одну книгу - з числа новинок або популярних творів. Ці маленькі виставки слід створювати по цілому ряду тем, розміщуючи їх по всьому фонду, на усіх стелажах одночасно, тим більш, що це зробити не легко. [31; 23-24]

Одночасний і розсіяний показ на абонементі і в читальному залах великої кількості книг служать повному розкриттю фонду і задовольняє різні запити читачів.

Книжкові виставки є найважливішим елементом правильної організації системи роботи з читачами, керівництва читання при відкритому доступі.

Підготовка тематичних виставок. Розробка великої тематичної виставки складається з наступних етапів: визначення теми читацького призначення, складання плану, підбір та систематизація літератури, підбір текстів, ілюстрацій та інших матеріалів.

Виставки з питань науки, техніки, сільського господарства можуть - в залежності від типу бібліотеки і складу читачів - адресовуватись або спеціалістам, або широкому колу читачів. Читацьке призначення визначає склад демонстративної літератури, її систематизацію та оформлення виставки: заголовки, цитати.

План виставки визначає основне коло питань, що розкривають тему, систематизацію і послідовність розміщення матеріалу. В його розробці беруть участь бібліографи, консультанти - спеціалісти, а також художники. Для складання плану використовуються в першу чергу керівні матеріали і найповніші наукові праці загального характеру, а також плани книжково- ілюстративних виставок, надрукованих в журналах методичним центром, бібліографічні покажчики. При цьому враховуються місцеві умови [10; 16].

Принцип систематизації матеріалу може бути тематичним,- хронологічним, географічним і т.д.

На виставках присвячених видатним людям, матеріал розміщується або за періодами життя, або за окремими проблемами, що охарактеризовують творчість даної людини, його діяльність.

Робота над планом закінчується точним і ясним формулюванням заголовка виставки. В плані фіксується послідовність розміщення експонатів на стендах та вітринах.

Виставлені книги повинні бути високоідейними, глибоко науковими, високохудожніми, особливо велике значення має відбір праць керівних діячів країни та партій.

Правильне розміщення літератури в середині розділів допомагає найкращій рекомендації книг.

Крім того, на виставці можуть бути представлені цифрові та інші фактичні відомості, ілюстрації. Призначення такого матеріалу заключається в тому, щоб розкрити і підкреслити основні ідеї, пов'язані з темою виставки, виділити найважливіші книги.

Найбільш важливі книги корисно підкреслювати анотаціями.

Ілюстрації повинні привернути увагу читачів до виставкової літератури, але вони мають і самостійне значення.

Відкритий перегляд. В практику більшості бібліотек ввійшли так названі відкриті перегляди літератури. Це дещо інше, як великі виставки, включаючи інколи декілька тисяч назв видань всіх видів по одній або декільком галузям науки та виробництва.

Такі виставки створюються з метою як можна більше повного ознайомлення спеціалістів (інженерів, вчителів, лікарів...) з найважливішою літературою останніх двох-трьох років видання, інколи вони створюються разом з декількома бібліотеками. Відбір літератури проходить за допомогою спеціалістів. [10; 16]

На виставці бібліотекарі та спеціалісти дають бібліографічні- консультації. Проводять перегляди літератури, лекції, зустрічі з видатними вченими і виробниками. Інколи виставки переносяться на підприємство, в заклади, в місця проведення нарад та семінарів.

Установлюється відкритий доступ до виставкової літератури, відвідувачі можуть детально ознайомитись з нею, давати замовлення на отримання книг з відповідної бібліотеки. Центральні бібліотеки інколи випускають до перегляду різного роду бібліографічні покажчики.

 

 

Бібліотечний плакат

Плакат - масовий вид образотворчого мистецтва, один із видів наочної агітації. Він представляє собою велике, яскраве зображення, що супроводжується коротким текстом.

Бібліотечний плакат запрошує до читання найкращих книг.

ПЛакати широко використовувались в перші 10-15 років радянської влади, як засіб приваблення в бібліотеки широких мас робітників і селян, розповсюдження книг і читання, рекомендації найкращих книг. [32; 56]

Тоді вони виготовлялись в одному екземплярі самими бібліотекарями, читачами - активістами.

В бібліотеках тих часів таких плакатів було більше, ніж тематичних виставок. Вони приносили, звичайно, користь, пропонуючи книгу в масу робітників і селян.

Але виготовлення таких плакатів займало багато часу, а ефективність їх вплгіву на читання з розвитком культури народу постійно падала. Особливо при розширенні в бібліотеках виставкової діяльності і ще більше після введення починаючи з 1958 року відкритого доступу до фонду бібліотек, зокрема, до експонованої на виставках літератури.

Тому в наш час плакат в роботі бібліотек з читачами хоч і продовжує використовуватись, але займає невелике місце. Сьогодні необхідні бібліотечні плакати, виконані на високому ідейному, методичному, художньому рівні, виданим централізовано методичними центрами та видавництвами.

 

Агітаційні плакати.

Головна мета агітаційного бібліотечного плаката - рекомендація найкращих книг з актуальних тем для широкого кола читачів. [32; 57]

Образотворчі матеріали - малюнки, обкладинки, ілюстрації до творів, портрети та художнє оформлення плаката повинні звернути увагу людини, пробудити цікавість до книги, виявити бажання до ознайомлення з ними прочитати їх.

Плакат повинен бути цілеспрямованим, зрозумілим і виразним. Оперативний відгук на події, що відбуваються, рекомендації на нові надходження літератури, короткий текст - необхідні риси плакату.

Любий бібліотечний плакат одночасно з книгами пропагує бібліотеку. Вивішений за її територією плакат повинен звати людей в бібліотеку за книгою. Можуть створюватись і спеціальні плакати, присвячені бібліотеці, що матимуть наприклад, афоризми про значення бібліотеки в житті і діяльності суспільства.

 

Висновки

Виставкова діяльність бібліотек є однією з форм розкриття багатства фондів широкому загалу відвідувачів. Це своєрідне мистецтво, результат наукової і творчої роботи бібліотекаря, одна з найпоширеніших форм бібліотечної роботи, що має на меті популяризацію колекцій, висвітлення актуальних подій сьогодення аби викликати інтерес читачів до літератури різної тематики. Дуже часто, підчас чи після закриття виставки, читачі активніше цікавляться матеріалами дотичними саме до її тематики. Ефективність кожної виставки визначається такими мірилами, як актуальність, корисність, чіткість, простота, легкість сприйняття та естетична насолода.Бібліотечні виставки наочно демонструють розділи фонду та окремі видання. Саме книжкова виставка є засобом розкриття інформаційних ресурсів книгозбірні, її візитною карткою, відображаючи стиль бібліотеки і творчі можливості персоналу.Вивченням виставкової роботи, що мали важливі теоретичні положення і методичні рекомендації займались видатні радянські бібліотекознавці: Д.А.Балика, А.Я.Віленкін, Ю.В.Григор'єв, Є.Н.Мединський, Е.И.Хдебцевич та інші.

Ефективність виставкової діяльності бібліотек обумовлена чіткою читацькою адресою, актуальністю тематики бібліотечних виставок, неординарністю підходів до розкриття проблематики виставки, а також відбором літератури. Бібліотечні виставки для дітей та юнацтва являються важливою основою частини інформаційно-освітнього середовища.Система плакат: із зображенням знаків-символів для бібліографічного орієнтування - один зі способів організації візуального середовища в бібліотеці.

Основною вимогою до бібліотекаря, що займається виставковою діяльністю є: знання і вміння в області сучасних форм і методів організації бібліотечних виставок, комп'ютерних технологій, психолого-педагогічного вміння та навичок, навичок проектування та моделювання. Виставки є важливою складовою бібліотечного обслуговування. Сучасну бібліотеку важко уявити без системи виставок, плакатів і інших наочних посібників, які слугують розкриттю бібліотечного фонду,зацікавленню читача.

Додаток № 1

п/н	Визначення	Література
1.	Основна форма наочної пропаганди літератури - комплекс спеціально відібраних і систематизованих творів друку, що пропонується читачам для ознайомлення та перегляду.	Словник бібліотечних термінів. - М.; 1985. - с.113
2.	Систематичне зібрання різних видів і типів творів друку та неопублікованих документів, об'єднаних за визначеним принципом відбору.	Довідник бібліотекаря. - М.;1985. с. 113.
3.	Основна форма наочної пропаганди літератури - комплекс спеціально відібраних і систематизованих творів друку, які пропонуються читачам для огляду та ознайомлення з ними.	Термінологічний словник з бібліотечної справи та суміжними галузями знань. - М.; 1995. с.44.
4.	Форма бібліотечного обслуговування, яка забезпечує шляхом наочної демонстрації документів, інших експонатів. Інформація про видання, події, проблеми.	Бібліотечна справа: Термінологічний словник. - М.; 1997. - с.19.
5.	Комплекс спеціально відібраних і систематизованих документів, розміщених таким чином, що приваблює увагу читача, при цьому не нав'язуючи йому дану літературу, зацікавивши його або ж задовольнити існуючий інтерес.	Краткий справочник школьного библиотекаря / Под общ. ред. Г.И.Поздняковой. - МПБ. 2001.-с. 243.
6.	Публічна демонстрація спеціально підібраних і систематизованих творів друку та інших носіїв інформації, що рекомендуються читачам бібліотеки для ознайомлення та огляду.	Справочник библиотекаря. - СПб, 2001.-с. 160.

Додаток № 2

Алгоритм оформлення виставки:

1. Уточнення теми, цільового та читацького призначення.

2. Попереднє ознайомлення з ним.

3. Виявлення методичних рекомендацій, бібліографічних покажчиків за темою.

4. Ознайомлення з методичними рекомендаціями та бібліографічними покажчиками.

5. Виявлення на МБА документів.

6. Підбір виявленої літератури в фонді.

7. Знайомство з літературою.

8. Відбір літератури.

9. Визначення назв розділів, заголовку, підбір цитат, ілюстрацій.

10. Визначення структури виставки.

11. Групування літератури.

12. Оформлення виставки.

13. Реклама виставки.

14. Доукомплектування виставки.

15. Облік ефективності книжкової виставки.

 

Додаток № З

План

Вступ………………………………………………………………………………….3

Розділ І. Теоретично-історичні засади функціонування

наочних форм популяризації літератури…………………………………………...4

1.1. Бібліотечна виставка: визначення поняття………………………………. …5

1.2. Історія виникнення і проведення бібліотечних виставок…………………..7

1.3. Вимоги до організації виставок…………………………………………….10

Розділ ІІ. Наочна популяризація інформаційних ресурсів………………………12

2.1. Книжкові виставки…………………………………………………………..18

2.2. Бібліотечний плакат…………………………………………………………26

2.4. Електронні бібліотечні виставки…………………………………………...28

Розділ III. Методика проведення книжкових виставок з урахуванням вікових особливостей для дітей та юнацтва……………………………………………….30

Розділ IV. Зарубіжний досвід виставкової діяльності…………………..………33

Висновки……………………………………………………………………………36

Список використаної літератури…………………………………………………..37

Додатки……………………………………………………………………………...40

 

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасне бібліотечне обслуговування, проводиться в умовах відкритого інформаційного простору і передбачає: організацію найбільш раціонального обміну інформації; створення необхідних і достатніх умов всіх станів роботи з інформацією, ознайомлення всіх людей з цінностями світової культури.

Виставкова діяльність публічних бібліотек, окрім розкриття книжкових фондів, повинна забезпечити осмислення мотивів звернення до інформації, а також стимулювати здатність до інформаційного спілкування. Читацька аудиторія сприймається не як об'єкт навчання і виховання, а як рівноцінний учасник комунікативного процесу, діалогу, який проходить у бібліотечному середовищі. В зв'язку з цим виникає необхідність введення в наочній діяльності таких форм і методів, котрі дозволяють ввійти в відкритий інформаційний простір, найбільш повно розкрити світові соціокультурні процеси, а також створити умови для саморозвитку особистості бібліотекаря і читача.

Мета дослідження - вивчити теоретичні питання, щодо проведення та організації бібліотечних виставок. Виявити найбільш розповсюджені напрямки виставок.

Об'єкт дослідження - процес формування бібліотечних виставок.

Предмет дослідження - використання інформаційних та телекомунікативних технологій в бібліотеках.

Завдання дослідження:

- виявити основні напрямки і технологічні процеси формування виставок;

- проаналізувати підходи сучасних бібліотекознавців щодо організації бібліотечних виставок;

- виявити зручність доступу до різних витоків інформації одночасно - до web- сайтам і періодичних видань;

- виявити значення виставок в системі бібліотечного обслуговування.

 

 

І. Теоретико-історичні засади функціонування наочних форм популяризації літератури.

Бібліотечне обслуговування являє собою складну систему, яка закладається з цілої низки компонентів.

Використання системного підходу до використання в бібліотечному обслуговуванні дозволяють "розкрити єдність і взаємодію в цьому процесі діяльності бібліотекаря і читача, інформаційної (фонд, МБА та ін.) архітектурно-планової, технічної бази, духовних початків бібліотечного середовища". [5], [7; 12]

При цьому слід розрізняти поняття "бібліотечне обслуговування" та "обслуговування читачів".

Бібліотечне обслуговування - діяльність бібліотеки по пропаганді і видачі творів друку та інших документів або ж їх копій, надання допомоги в їх виборі та використанні [74; 118].

Обслуговування читачів - основна функція бібліотеки, направлена на задоволення читацьких потреб в творах друку та інших носіях інформації, надання допомоги в їх виборі та використанні [29, 31].

Перше поняття значно ширше, так як включає в себе діяльність, направлену не тільки на читачів публічних бібліотек.

Система бібліотечного обслуговування включає, таким чином, різні взаємопов'язані підрозділи, які функціонують в конкретній зоні обслуговування і забезпечують надання читачеві різних бібліотечних послуг, принципів, форм і методів обслуговування.

М.Я.Дворкіна та Ю.Н.Столяров визначають систему бібліотечного обслуговування як систему