Політика Великого князівства Литовського, Молдовського та Московського князівств, Кримського ханства щодо українських земель у другій половині XIV- першій половині XVI століття

Політика Литви:

- збереження існуючої системи управління, за якої литовські князі Гедиміновичі лише замінили Рюриковичів

- збереження судочинства на підставі норм «Руської правди»

- розширення сфери дії руського православ’я на теренах Литовської держави

- набуття «руською мовою» статусу офіційної

З моменту виникнення Кримського ханства українські землі стали для нього головним об'єктом експансії. Це було зумовлено тим, що економіка ханства розвивалася на екстенсивній основі і не могла забезпечити ні потреб держави, ні прожиткового мінімуму місцевому населенню, що підштовхувало правлячу верхівку вирішувати внутрішні проблеми країни за рахунок зовнішньої активності — союзів з тією чи іншою державою та грабіжницьких набігів на сусідні землі. Сприяли експансії також географічне положення ханства, існування численної армії, підтримка Турецької імперії, нездатність польсько-литовської держави захистити свої південні кордони. Ці та інші чинники наприкінці XV — початку XVI ст. перетворили Кримське ханство на силу, яка своїми походами загрожувала життєдіяльності українських земель.

Якщо великі князі литовські не дуже турбувалися тим, щоб зберегти прихильність своїх українських підданих, то великі князі московські, навпаки, плекали їхню прихильність. А вони були тепер силою, з якою належало рахуватися. Протягом поколінь, запобігаючи ласки своїх володарів — ханів Золотої Орди, князі московські посіли провідне місце серед російських князівств.

 

16) Устрій і побут укр. Земель в складі ВКЛ. Українське суспільство XIV — першої половини XVI ст. було ста­новим. Це означало, що перехід з одного стану до іншого внаслідок, наприклад, збагачення був майже неможливим. Обсяг привілеїв визначався від народження.До привілейованих станів належали шляхта і духовенство.Шляхта:-Князі-найбагатша частина шляхти,нащадки удільних князів,не підпорядковувалися місцевій адміністрації.Пани-заможна шляхта з давнього боярського роду земля-у спадковій власностіЗемляни-середня шляхта,що отримала землю за військову службу.бояри-дрібна шляхта,що служила особисто.Духовенство:-Вище метрополит,єпископ,архієпископ)Рядове-(звичайні священнослужителі)МіщаниСеляни-найнижа і найчисельніша верства населення(80%)Сільське господарство залишається провідною галуззю економі­ки. Поряд з перелогом та двопільною системою сівообігу поширюєть­ся трипільна система. Розвиваються тваринництво, городництво, садівництво, бджільництво. Суттєву роль продовжують відігравати рибальство й мисливство.Промисли: традиційними є солеваріння, виробництво дьогтю, смоли й поташу. Селяни виготовляли сукно і полотно, гончарний посуд, предмети з металу й дерева для домашнього вжитку.Розвиток ремесла і торгівлі пов'язаний зі зростанням міст. У найбільших містах мешкало по 10-20 тис. чоловік (Київ, Львів, Кам'янець), у невеликих — 2-4 тис. чоловік. Етнічний склад міського населення був неоднорідним, на Волині та в Центральній Україні пере­важали українці, в Галичині — поляки, німці, вірмени, єнреї тощо. Зростає міжнародна торгівля: після падіння Константинополя під ударами турків (1453 р.) і зникнення з ринку візантійського зерна в Європі підвищився попит на українську сільськогосподарську про­дукцію. Центрами зовнішньої торгівлі були Київ, Львів, Кам'янець-Подільський та Луцьк.Основною формою внутрішньої торгівлі були ярмарки, що про­водилися кілька разів на рік.

 

Причини польсько-литовського зближення у 15 ст. Кревська унія. Городельська Унія та її значення для України

Причини збли ження:

- Польща прагнула скористатись воєнними невдачами й ослабленням Великого князівства Литовського щоб поширити свій вплив на слов’янський схід, чого прагнуло польське шляхетство.

- Литва внаслідок поразок війн опинилась у стані глибокої кризи і прагнула отримати воєнну допомогу від Польщі

- Середня і дрібна Литовська шляхта незадоволена пануванням у князівстві великих землевласників сподівалася внаслідок об’єднання дістати можливість безпосередньо впливати на вирішення державних справ

- Польські магнати, середня і дрібна шляхта підтримувала об’єднання двох держав, вони розраховували що це відкриє їм нові можливості для отримання орних земель і залежних селян. Поляки відкидаючи пропозиції литовських магнатів виступали за включення Литви до складу Польщі.

Кревська унія – угода про державно-політичний союз польським королівством і вел. Князівством Литовським укладена 14 серпня 1385 р.

Причини:

- Прагнення вел. Князя литовського знайти підтримку у боротьбі за владу, що точилася між синами Ольгерда та його племінником Вітовтом.

- Необхідність обєднати сили королівств в боротьбі з агресією Тевтонського ордену. Прагнення Польщі мирним шляхом черех унію з Литвлю здобути Руські землі впорядковані литовцям.

Умови: Литовський князь мав одружитись з польською королевою і стати Польським королем. В обмін на польську корону Ягайло зобов’язувався прийняти разом із язичницьким населенням Литви хрещення за католицьким обрядом. Литва повертала Польщі всі будь-які захоплені землі.

Наслідки: фактична ліквідація Литви як держави, забезпечення умовами унії панівної ролі поляків у новому державному формуванні. Боротьба литовського боярства підтримуваного частиною руської знаті ьта збереження самостійності Литви.

Городельська Унія – угода між польським королем Владиславом II Ягайлом та князем литовським Вітовтом 2 жовтня 1413 р.

Причини:

Зміцнення позицій ВЕл. Княз. Литовського внаслідок перемоги в Грюнвальдській. Посилення прагнень литовських князів здобути незалежність від Польщі.

Умови: стверджувала існування ВКЛ з його політичною самостійністю.

Надання Вітовту прав по життєвого правителя ВКЛ під зверхністю польського короля.

Українські землі після смерті Вітовта не переходили під владу польського короля, а залишалися у складі литовської держави

Зрівняння у правах і привілеях шляхти католицького віросповідання Литви і Польщі

Наслідки:

Зміцнення союзу королівств в боротьбі З Тевтоеським орденом

Призвела до релігійного розколу між православними народними масами й окатоличеною знаттю УВКЛ і зокрема на українських землях.

 

18)Становище західних земель під владою Польщі. Керівниками органів місцевого самоврядування призначалися лише поляки.1.Українцям заборонялося займати адміністративні посади в державних установах, офі­церські посади в армії, поліції, таємних службах.2.Для Східної Галичини було офіційно запропоновано назву «Східна Малопольща».3.Польська мова витісняла українську з усіх державних і муніципальних установ, освітніх закладів. Українські імена та прізвища замінювались польськими.4.Переслідування православних українців, масове примусове навертання їх до католицької віри, знищення православних храмів.5.Українські землі перетворювались на аграрно-сировинні придатки, ринки збуту й джерела сировини та дешевої робочої сили.6.Матеріальна скрута, нестерпні житлові умови, непосильна експлуатація українського населення.7.Активний еміграційний рух українців.

 

 

19.Татаро- турецькі наради на Україну в 16- 17 ст.

Наприкінці 15 ст. Кримські хани почали здійснювати загарбницькі походи на укр.. землі Напади татар спустошували Поділля, Волинь, Холмщину, Галичину та Київщину. В 1482 р. Менглі-Гірей організував великий похід в Україну під час якого захопив і пограбував Київ. Після цього погрому місто надовго втратило колишнє політичне, економічне значення. Підсумком кожної татарської навали в України було захоплення вел. Кількості здобичі й невільників. Торгівля невільниками примножувала прибутками Кримських ханів. Після татарських походів цілі райони Укр. перетворювалися на пустелю. Протягом 1450- 1556 рр. орди кримських татар учинили 8/6 грабіжних нападів на укр.. землі.