ТОП 10:

Значення Київської Русі в історії державотворення в Україні



Державний устрій К.Р.

Держава складалась як ранньофеодальна монархія . Це була відносно єдина держава, її очолював великий київський князь, якому були підпорядковані місцеві правителі. Сформувалася і система посадництва. Діяльність великого князя спрямовувалася нарадою з верхівки феодалів. Пізніше для розв’язання найважливіших питань скликалися феодальні з’їзди. Функції перших київських князів були порівняно нескладними і полягали перш за все в організації дружини та військових ополчень, командуванні ними. Князі піклувалися про забезпечення охорони кордонів держави, очолювали воєнні походи з метою підкорення нових племен, збирання з них данини. Разом з тим київські князі прагнули підтримувати нормальні зовнішньополітичні стосунки з войовничими кочівниками, Візантійською імперією, країнами Близького Сходу. Це зумовлювалося у першу чергу інтересами забезпечення необхідних умов для безперешкодного збуту товарів, зовнішньої торгівлі. Київський князь судив головним чином своїх васалів, дружинників, своє найближче оточення. Князівська юрисдикція у цей час тільки-но почала поширюватися на народні маси. Судив київський князь передусім на основі норм звичаєвого права.

Провідною галуззю економіки Київської Русі було сільське господарство. Особливо великого розвитку досягло землеробство. Це сталося за рахунок використання досконалих та різноманітних знарядь праці (плуг, рало, соха, борона, заступ, мотика, серп, коса) та різних систем обробітку грунту (вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозмінами). Ці чинники сприяли високому рівню продуктивності зернового господарства. Здобутки в землеробстві в поєднанні із значними площами пасовиськ та сінокосів були підгрунтям для розвитку приселищного скотарства. Допоміжними галузями господарства стали промисли: бджільництво, мисливство, рибальство, ремесла. У Київській Русі найпоширенішими його видами були залізообробне, гончарне, ювелірне, ткацьке виробництва, всьго ж існувало понад 60 видів ремесел. Прогресуюче відокремлення ремесла від землеробства, диференціація ремісничих спеціальностей, концентрація та організація ремісників зумовили піднесення торгівлі та зростання міст. Розквіту Київської Русі сприяло й те, що її територія була вкрита мережею важливих міжнародних торговельних шляхів. За доби Київської Русі в соціально-економічній сфері розпочався процес становлення феодальних відносин - формується система приватного землеволодіння, ускладнюється ієрархія панівного класу, інтенсивно й диференціація феодально залежного населення.

 

 

10)Київська Русь в період розквіту. Прийняття християнства та його значення.Володимир Великий (Спочатку він спробував реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом країни, а в 988 запровадив Християнство. Згодом провів адміністративну реформу, позбавивши влади місцеву знать і замінивши її Великокняжими посадниками, своїми синами і боярами. На зміну родоплемінному поділу держави прийшов територіальний. Було запроваджено усний збірник правових норм «Закон земляний». Він розпочав будівництво в Подніпровї системи захисних валів і фортець (Змієві вали). Ярослав Мудрий. Продовжував політику свого батька. У 1036 він розбив і відкинув назавжди від Києва печенігів. У 1043 здійснила похід на Константинополь. Його називали «тестем європи». Розбудував Київ, головною окрасою якого були Софійський собор і Золоті ворота. Перший писаний звіт законів «Правда Ярослава», яка увійшла складовою частиною до «Руської правди». Вона містила 18 статей. У ній ішлось про покарання за вбивство, побої, вчинення каліцтва.

 

 

Політика Великого князівства Литовського, Молдовського та Московського князівств, Кримського ханства щодо українських земель у другій половині XIV- першій половині XVI століття

Політика Литви:

- збереження існуючої системи управління, за якої литовські князі Гедиміновичі лише замінили Рюриковичів

- збереження судочинства на підставі норм «Руської правди»

- розширення сфери дії руського православ’я на теренах Литовської держави

- набуття «руською мовою» статусу офіційної

З моменту виникнення Кримського ханства українські землі стали для нього головним об'єктом експансії. Це було зумовлено тим, що економіка ханства розвивалася на екстенсивній основі і не могла забезпечити ні потреб держави, ні прожиткового мінімуму місцевому населенню, що підштовхувало правлячу верхівку вирішувати внутрішні проблеми країни за рахунок зовнішньої активності — союзів з тією чи іншою державою та грабіжницьких набігів на сусідні землі. Сприяли експансії також географічне положення ханства, існування численної армії, підтримка Турецької імперії, нездатність польсько-литовської держави захистити свої південні кордони. Ці та інші чинники наприкінці XV — початку XVI ст. перетворили Кримське ханство на силу, яка своїми походами загрожувала життєдіяльності українських земель.

Якщо великі князі литовські не дуже турбувалися тим, щоб зберегти прихильність своїх українських підданих, то великі князі московські, навпаки, плекали їхню прихильність. А вони були тепер силою, з якою належало рахуватися. Протягом поколінь, запобігаючи ласки своїх володарів — ханів Золотої Орди, князі московські посіли провідне місце серед російських князівств.

 

16) Устрій і побут укр. Земель в складі ВКЛ. Українське суспільство XIV — першої половини XVI ст. було ста­новим. Це означало, що перехід з одного стану до іншого внаслідок, наприклад, збагачення був майже неможливим. Обсяг привілеїв визначався від народження.До привілейованих станів належали шляхта і духовенство.Шляхта:-Князі-найбагатша частина шляхти,нащадки удільних князів,не підпорядковувалися місцевій адміністрації.Пани-заможна шляхта з давнього боярського роду земля-у спадковій власностіЗемляни-середня шляхта,що отримала землю за військову службу.бояри-дрібна шляхта,що служила особисто.Духовенство:-Вище метрополит,єпископ,архієпископ)Рядове-(звичайні священнослужителі)МіщаниСеляни-найнижа і найчисельніша верства населення(80%)Сільське господарство залишається провідною галуззю економі­ки. Поряд з перелогом та двопільною системою сівообігу поширюєть­ся трипільна система. Розвиваються тваринництво, городництво, садівництво, бджільництво. Суттєву роль продовжують відігравати рибальство й мисливство.Промисли: традиційними є солеваріння, виробництво дьогтю, смоли й поташу. Селяни виготовляли сукно і полотно, гончарний посуд, предмети з металу й дерева для домашнього вжитку.Розвиток ремесла і торгівлі пов'язаний зі зростанням міст. У найбільших містах мешкало по 10-20 тис. чоловік (Київ, Львів, Кам'янець), у невеликих — 2-4 тис. чоловік. Етнічний склад міського населення був неоднорідним, на Волині та в Центральній Україні пере­важали українці, в Галичині — поляки, німці, вірмени, єнреї тощо. Зростає міжнародна торгівля: після падіння Константинополя під ударами турків (1453 р.) і зникнення з ринку візантійського зерна в Європі підвищився попит на українську сільськогосподарську про­дукцію. Центрами зовнішньої торгівлі були Київ, Львів, Кам'янець-Подільський та Луцьк.Основною формою внутрішньої торгівлі були ярмарки, що про­водилися кілька разів на рік.

 

Напад фашистської Німеччини на СРСР. Плани нацистських окупантів щодо Укр. Спроби ОУН проголосити українську державність.

22 червня 1941 р. – напад Нім. На СРСР – початок ВВВ.

21 липн 1940 р. Генеральний штаб вермахту затвердив план «Барбросса» - план розгрому СРСР за 4-6 тижнів, ще до закінчення війни з Великою Британією. Початок війни був невдалим для СРСР.

1940 р. – Нім. Розробила план «Ост», який передбачав знищення слов*янських народів , германізацію території Польщі, Прибалтики, Білорусії, Укр., європейської частини Росії; створення поміщицьких і фермерських господарств ветеранів вермахту на загарбних землях.

1942 р. – в Укр. Був установлений окупаційний режим. Мета – облаштування укр. земель як життєвого простору для німців.

30 червня 1941р. ОУН(Б) проголосила у Львові «Акт проголошення Укр. Держави», створила уряд на чолі з Я. Стецько-Карбовичем. Нім. Влада Акт не визнала, заарештувала членів укр.. уряду. Гітлерівці ув*язнили близько 300 членів ОУН(Б) та ОУН(М). Серед страчених у Бабиному Яру – Олена Теліга, відома поетеса укр.. зарубіжжя.

 

Державний устрій К.Р.

Держава складалась як ранньофеодальна монархія . Це була відносно єдина держава, її очолював великий київський князь, якому були підпорядковані місцеві правителі. Сформувалася і система посадництва. Діяльність великого князя спрямовувалася нарадою з верхівки феодалів. Пізніше для розв’язання найважливіших питань скликалися феодальні з’їзди. Функції перших київських князів були порівняно нескладними і полягали перш за все в організації дружини та військових ополчень, командуванні ними. Князі піклувалися про забезпечення охорони кордонів держави, очолювали воєнні походи з метою підкорення нових племен, збирання з них данини. Разом з тим київські князі прагнули підтримувати нормальні зовнішньополітичні стосунки з войовничими кочівниками, Візантійською імперією, країнами Близького Сходу. Це зумовлювалося у першу чергу інтересами забезпечення необхідних умов для безперешкодного збуту товарів, зовнішньої торгівлі. Київський князь судив головним чином своїх васалів, дружинників, своє найближче оточення. Князівська юрисдикція у цей час тільки-но почала поширюватися на народні маси. Судив київський князь передусім на основі норм звичаєвого права.

Провідною галуззю економіки Київської Русі було сільське господарство. Особливо великого розвитку досягло землеробство. Це сталося за рахунок використання досконалих та різноманітних знарядь праці (плуг, рало, соха, борона, заступ, мотика, серп, коса) та різних систем обробітку грунту (вирубна, перелогова та парова з двопільною і трипільною сівозмінами). Ці чинники сприяли високому рівню продуктивності зернового господарства. Здобутки в землеробстві в поєднанні із значними площами пасовиськ та сінокосів були підгрунтям для розвитку приселищного скотарства. Допоміжними галузями господарства стали промисли: бджільництво, мисливство, рибальство, ремесла. У Київській Русі найпоширенішими його видами були залізообробне, гончарне, ювелірне, ткацьке виробництва, всьго ж існувало понад 60 видів ремесел. Прогресуюче відокремлення ремесла від землеробства, диференціація ремісничих спеціальностей, концентрація та організація ремісників зумовили піднесення торгівлі та зростання міст. Розквіту Київської Русі сприяло й те, що її територія була вкрита мережею важливих міжнародних торговельних шляхів. За доби Київської Русі в соціально-економічній сфері розпочався процес становлення феодальних відносин - формується система приватного землеволодіння, ускладнюється ієрархія панівного класу, інтенсивно й диференціація феодально залежного населення.

 

 

10)Київська Русь в період розквіту. Прийняття християнства та його значення.Володимир Великий (Спочатку він спробував реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом країни, а в 988 запровадив Християнство. Згодом провів адміністративну реформу, позбавивши влади місцеву знать і замінивши її Великокняжими посадниками, своїми синами і боярами. На зміну родоплемінному поділу держави прийшов територіальний. Було запроваджено усний збірник правових норм «Закон земляний». Він розпочав будівництво в Подніпровї системи захисних валів і фортець (Змієві вали). Ярослав Мудрий. Продовжував політику свого батька. У 1036 він розбив і відкинув назавжди від Києва печенігів. У 1043 здійснила похід на Константинополь. Його називали «тестем європи». Розбудував Київ, головною окрасою якого були Софійський собор і Золоті ворота. Перший писаний звіт законів «Правда Ярослава», яка увійшла складовою частиною до «Руської правди». Вона містила 18 статей. У ній ішлось про покарання за вбивство, побої, вчинення каліцтва.

 

 

Значення Київської Русі в історії державотворення в Україні

- Уперше об’єднала всі східнослов’янські племена в єдину державну організацію.

- Сприяла соціально-економічному, політичному і культурному розвитку слов’ян.

- Об’єднання в межах однієї держави дозволило східним слов’янам ефективно захищатися від нападів кочовиків та сусідніх держав

- Київська Русь стала своєрідним бар’єром, який захищав західноєвропейські країни від кочових орд тюркських племен

- Сприяла зміцненню міжнародного авторитету східних словян, створювала для них можливість брати дієву участь у міжнародній політиці.

 

 

12)Причини і наслідки занепаду КР її розвиток 11-12 ст.1) перетворення великого землеволодіння на спадкове, а господар­ства — на натуральне, що зменшувало потребу в торгових кон­тактах і об'єднанні земель; 2)воєнно-політичне посилення бояр та удільних князів, які стави­ли власні інтереси вище за державні; влада великого князя стала зайвою; 3)поява нових міст як економічних і воєнно-політичних центрів, наростання суперництва між ними і Києвом; 4)зміна торгових шляхів у зв'язку з пануванням у степу кочових племен, які перекрили шляхи до Чорного і Каспійського морів; Київ залишився поза основними торговими шляхами; 5)різний етнічний склад руських територій, виокремлення україн­ців, білорусів і росіян. Позитивні: економічне та культурне піднесення руських земель:розвиток міст, ре­месел, торгівлі, культури та мисте­цтва;удосконалення системи управління удільними землями;розвиток демократичних традицій: скликання народного віча, прави­телі вдаються до підтримки міщан; сприяла формуванню українсько­го, білоруського та російського на­родів Негативні:міжусобна боротьба підривала сили князівств, призводила до загибелі людей і нищення куль­турних пам'яток; Русь не могла опиратися на­падам половців, які грабували руські землі; оскільки половці перекрили торгові шляхи через Каспій, Русь опинилася на узбіччі тор­гових шляхів.

 

13)Бородьба проти монголо-татар Монгольські походи на Русь1223 р. руські князі вперше зіткнулися з монгольськими війська­ми. Коли монголи завдали поразки половцям на Дону, князівський з'їзд вирішив виступити спільно з половцями проти монголів. У битві на річці Калка (31 травня 1223 р.) руське військо зазнало страш­ної поразки: повернувся додому тільки кожен десятий.1237 р. — похід на Русь очолив онук Чингізхана Батий; було спустошено Швнічно-Східну Русь (Рязань, Володимир, Москва, Твер тощо).1239 р. — похід Батия на Південно-Західну Русь; захоплено Пе­реяслав, Чернігів, Крим.1240 р. — похід Батия на Київ. Обороною міста керував воєвода Дмитро Єйкович, ставленик Данила Галицького. Кияни відмовили­ся здати місто без бою. Облога Києва тривала, за деякими джерела­ми, понад десять тижнів. Проте сили були нерівними, і місто майже повністю було зруйноване, а населення зменшилося з 50-60 тисяч до 2 тисяч чоловік. Про це свідчать і археологічні розкопки, й дані літописів.1241 р. — похід монголів на Західну Русь; зруйновано міста Київського і Галицько-Волинського князівства. Далі монголи вдер­лися на територію Польщі, Угорщини, Чехію, Словаччину, Сербію, Боснію, Хорватію. Але у 1242 р. монголи припинили похід на Захід і повернули назад.Причини поразок руських князівств: феодальна роздрібненість, не подолана навіть перед лицем вій­ськової загрози; спрямовані удари монголів по окремих князівствах; великий досвід монголів у штурмуванні міст і фортець, здобутий у Китаї, Середній Азії, Закавказзі.Наслідки золотоординського панування:1) великі людські та матеріальні втрати: з 74 міст 49 були розо­рені;2) занепад ремесла; втрачені цілі ремісничі галузі (виробництво емалі, черні, різьблення по каменю), оскільки ремісників заби­рали в рабство;3) демографічні втрати;4) втрата військової, культурної, релігійної верхівки негативно по­значилася на розвитку суспільства;5) законсервовано роздрібненість Русі;6)запроваджено систему підданства у взаєминах між князем і знат­тю, що ґрунтувалася на абсолютній покірності підданців та без­межній владі правителя;7) втрачено державну незалежність Русі, призупинені державо­творчі традиції;8) послаблення Русі, яким скористалися західні держави (Поль­ща, Литва, Угорщина), розділивши українські землі на століття;9) відставання Русі в своєму розвитку від Західної Європи.

14)утворення Гал.держ.її розвиток Наприкінці XII - у першій половині XIII ст. князівства Середнього Подніпров'я - Київське, Чернігово-Сіверське та Переяславське через низку обставин (нескінченні князівські усобиці, певну зміну світових торговельних шляхів, активізацію нападів кочівників, відтік населення з південних районів тощо) економічно та політичне занепадають. Монгольська навала посилила та поглибила руйнівні процеси в цьому регіоні. Іншою була ситуація в південно-західній частині Русі, де 1199 р. з'явилося нове державне об'єднання - Галицько-Волинське князівство. Майже впродовж півторасторіччя воно відігравало надзвичайно важливу роль у житті східних слов'ян. Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяла низка чинників: 1) вдале географічне положення (віддаленість від Києва послаблювала вплив центральної влади, природні умови робили ці землі важкодоступними для степових кочівників, крім того, князівство розташовувалося на перехресті стратегічно важливих торгових шляхів); 2) необхідність спільної боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга; 3) енергійна об'єднавча політика князів Романа Мстиславича (1199-1205) та Данила Романовича Галицького (1238-1264); 4) існування на території князівства багатих родовищ солі, що сприяло економічному зростанню та інтенсифікації торгівлі Значення Галпцько-Волпнської держави в історії України Створення великої держави на українських землях, спадкоємиці Київської Русі, що продовжила її культурні традиції; перша власне українська держава;забезпечило високий рівень економічного та духовно-культурно­го розвитку українських земель;захист від загарбання та асиміляції східних слов'ян; існування цієї держави забезпечило безперервну державність на українських землях;відкриття доступу західноєвропейських культурних впливів до українських земель завдяки орієнтації князівства на захід.







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.134.98 (0.014 с.)