Поняття інформаційного та методичного забезпечення викладання економічних предметів.

“Всякий кто знает как и откуда извлечь нужные ему знания и каким образом превратить их в четкий план действий может считаться образованным человеком.”

Н.Хилл

Успіх любої діяльності залежить від умов, в яких вона відбувається. Це можуть бути економічні, соціальні, психологічні, просторові, часові і т.д. умови.

Для ефективної навчальної діяльності теж необхідно створити певні умови.

Інформаційне ® відповідає на питання “Що вивчати?”

Методичне ® “Як вивчати?”

ІМЗ – це створення необхідних і достатніх умов навчання, які гарантують задоволення потреб учнів в інформаційних джерелах та вказівках.

Рівні ІМЗ: повний, задовільний, поганий.

Показники рівня ІМЗ: кількісний (в достатній), часовий (в необхідний час), мотиваційний.

Збірник інформаційно-методологічних матеріалів

–сукупність джерел інформації, вказівок та навчальної документації, яка забезпечує оптимальні умови для активної пізнавальної діяльності.

ІММ діляться на основні та додаткові.

Основні ІММ: підручники, посібники, навчально-методологічні посібники. Функції підручника: інформаційна, дослідницька, практична, самостійна (В.Оконь).

Додаткові ІММ: інформаційні матеріали; вказівки; навчальна документація.

Інформаційні матеріали:	Вказівки:	Навчальна документація:
– монографії, наукові збірники – збірники задач і вправ – збірники схем, таблиць – конспект лекцій, помітки – роздатковий матеріал – довідники мате- ріали періодичної преси	– інструкції – метод рекомен- дацій та вказівки – графіки виконання робіт – плани семінарів, колоквіумів	– навчальний план – робочий навч. план – навчальна програма дисципліни – робоча навч. програма дисципліни

 

Конспект лекцій – це специфічний вид інформаційних матеріалів, що включає основні дані лекційної частини дисципліни, без уточнюючих деталей, зайвих подробиць.

Структура конспекту: 1) вступна частина – мета, задачі, література; 2) виклад матеріалу; 3) висновки; 4) завдання по даній лекційній темі, + питання для самоконтролю, перелік термінів, питання для зворотного зв’язку.

Типи викладачів: соловей, петух, лошадь.

Навчальний план – нормативний документ, який включає перелік та обсяг нормативних та вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять, графіки навчального процесу, форми та методи контролю.

Робочий навчальний план – те ж саме, але складається на кожен навчальний рік.

Навчальна програма предмету включає в себе мету, завдання вивчення даної дисципліни, зміст даного предмету виконаний в певній логічній послідовності, література. Включає: вступні зауваження, де визначається мета; навчальний матеріал (предмети, методи...).

Структура програми з курсу “Основи економіки” може бути: 1) загальні економічні поняття або концепції (потреби, ресурси, проблема вибору); 2) ринкова система (D i S, ціна, закон вартості); 3) основи мікроекономіки (деякі положення підприємництва, підприємство); 4) основи макроекономіки (держава, фінанси, бюджет); 5) світове господарство.

Крім теоретичної програми розробляється робоча навчальна програма, яка включає в себе теорію, види занять, кількість годин, обсяг самостійної роботи, література.

 

Назва предметів,тем	Вид заняття	Обсяг в навч. годинах	Форма конт-ролю	Основ-ні вимоги до знань	Літера-тура
Аудитор	Самост.
Гроші та їх функції	Лек-ція Семінар			Поточ-ний конт-роль	ü   G	Гальчинський “Теорія грошей”

 

ü Визначати: суть та функції грошей; Класифікувати: види грошей.

G Порівнювати: різні грошові системи.Розраховувати: кількість грошей для обігу.

Методичне забезпечення навчальної дисципліни – це сукупність нормативних, організаційних і методичних документів: 1) навчальна програма дисципліни; 2) робоча навчальна програма;3) плани занять; 4) конспекти лекцій; 5) інструкції до лабораторних чи практичних;5) тексти варіантів контрольних робіт; 6) тести;7) екзаменаційні білети; 8) тематика індивідуальних завдань (курсові, реферати); 9) методичні рекомендації по проведенню семінарів, практикумів; 10) методичні матеріали по проведенню самостійних робіт;11) дидактичний матеріал;12) методичні розробки викладачів.

 

8. Поняття про засоби навчання.

Основні засоби навчання розробляються безпосередньо викладачами і мають назву дидактичних матеріалів.

Викладачі розробляють: план навчального заняття; конспект лекції (тези, конспект-схема); методична карта уроку; педагогічні доручення (питання, задачі, завдання); інше.

Щоб підготувати навчальне заняття або урок треба передбачити різні завдання та умови. Все це може мати вигляд методичної карти.

Що треба знати з попереднього матеріалу	План уроку, література	Завдання для самостійної роботи
Педагогічне доручення: Задачі, завдання, питання	МЗБЗ	Наочність
Мета, задачі уроку	Контроль знань	Труднощі

Розглянемо поняття “ план уроку ”. Він може передбачати організаційну структуру заняття: організація, мета заняття, тема, викладання, зворотній зв’язок, д/з). З іншого боку під час заняття вивчається певна тема, яка також має певну структуру змісту (наприклад, тема “власність” може мати такий план:

1) власність як економічна категорія;

2) типи та форми власності;

3) еволюція форм власності).

В процесі навчання викладач не може дати всі знання з предмету, він дає певну базу знань.

База знань – це максимальна для засвоєння (в межах часу по навчальному плану) об’єм теоретичних і практичних знань, які є необхідними та достатніми для досягнення мети, яка відповідає певному кваліфікаційному рівню.

Знання можуть бути засвоєні на різних рівнях. Умовно можна виділити 3 основних рівня знань: 1) Найпростіший – рівень репродуктивний. 2) Реконструктивний – рівень репродуктивний. 3) Творчий – вміння створювати.

Модель засвоєння бази знань.

Рівні засвоєння	Елементи бази знань: терміни, символи, факти, властивості, теорії, закони, методи	Норма сформова- ності знань
І. Репродук-тивний (вміння відповідати)	Дати визначення, доповнити, повторити, пояснити, розділити, запропонувати	до 0,7 – “2” 0,71¸0,8 – “3”
ІІ. Реконст-руктивний (вміння здійснювати)	Перевірити, доказати, оцінити, зробити висновки, розрахувати, застосувати, скомбінувати	0,81¸0,9 – “4” 0,91¸1,0 – “5”
ІІІ. Творчий (вміння створювати)	Класифікувати, організову-вавти, модифікувати, запропонувати, порівняти, вибрати, обґрунтувати, критикувати, прийняти рішення

 

Складовою частиною дидактичного матеріалу є підготовка різноманітного матеріалу, питань, задач.

Питання – форма завдання, виконання якого передбачає відтворювальну діяльність.

Пізнавальні функції питання: Інформаційна, Інтерпретаційна.

Інформаційна – коли мета питання – отримати або повідомити певну інформацію. Наприклад, “Ви знаєте, що...?”

Інтерпретаційна – коли мета питання – пояснити отриману інформацію. Наприклад, “Гроші і валюта – це одне і теж?”

В залежності від пізнавальної мети питання розділяють:

Закриті Наводиться певний набір варіантів відповідей, що ставить відповідаю чого в умови жорсткої алгоритмізованої певної відповіді

Відкриті Не містять підказок, не пов’язують варіанти відповідей, дозволяють формувати їх у вільній формі

Питання можуть бути: 1) альтернативні (вибір тільки одного варіанту відповіді “да” та “ні”); 2) не альтернативні (допускається вибір декількох варіантів відповідей).

Задачі.

Типова навчальна задача – при рішенні якої студент засвоює найбільш характерні для даної спеціальності види дій.

Задачі можуть бути: навчально-пізнавальні; з практичним змістом; дослідницькі (складні).

Люба задача повинна включати – невідоме (мета), необхідні умови, які конкретизують зв’язок між ними, відоме (дано).

Завдання.

Типи завдань: 1) завдання на відтворення визначень, понять, законів, змісту, теорії; 2) завдання на перевірку засвоєння плану, схем, складених на основі теоретичних положень; 3) завдання по складанню схем, графіків, таблиць, діаграм, на основі теорії; 4) завдання на порівняння, доведення, розпізнавання, обгрунтування; 5) завдання на реконструкцію цілого по частинам.