Використання pr-технологій у виборчих кампаніях

План

1. Принципи організації PR-комунікацій у виборчих кампаніях.
2. Виборчі ПР-технології як засіб регулювання електоральної поведінки.
3. Класифікація та особливості основних типів виборчих PR-технологій.
4. «Чорний PR» у виборчих кампаніях.

 

Методичні рекомендації

Висвітлюючи перше питання контрольної роботи необхідно наголосити, що PR-технології широко використовуються у виборчих кампаніях з метою завоювання прихильності електорату та забезпечення перемоги на виборах суб’єкту політичної діяльності. Необхідно розглянути стратегічні цілі здійснення комунікацій під час виборів та проаналізувати принципи організації ефективних та результативних ПР-комунікацій.

Друге питання контрольної роботи передбачає з’ясування сутності виборчих технологій, висвітлення взаємозумовленості електоральної поведінки та вибору ПР-технологій.

У третьому питанні контрольної роботи необхідно розглянути різні підходи до класифікації виборчих ПР-технологій, розглянути різні типи виборчих технологій

Четверте питання контрольної роботи присвячене маніпулятивним технологіям, які, на жаль, широко використовуються у сучасних виборчих кампаніях. Знання і розуміння принципів «чорного PR» дозволить протидіяти йому та нейтралізувати наслідки. Насамперед, висвітлюючи четверте питання, необхідно наголосити, що «чорними ПР-технологіями» вважають такі технології, застосування яких передбачає порушення чинного законодавства, нехтування морально-етичними принципами й нормами та використання маніпуляцій. Далі необхідно розглянути різноманітні технології, методи та прийоми «чорного ПР», проаналізувати наслідки. Насамкінець варто зазначити, що знання й розуміння механізмів застосування «чорних» ПР-технологій дозволить передбачити, упередити, нейтралізувати їх та ефективно протидіяти використанню «чорного PR» у виборчих кампаніях.

Рекомендована література

1. Антопольський А. Проблемы государственного регулирования информационной деятельности-[Електр.ресурс]. – Режим доступу:http: // www.rir.csti.ru /n3/antopolsky.html2.

1. Балабанова Л.В., Савельєва К.В. Паблік рилейшнз: Навч.посібн. – К.: «Видавничий дім «Професіонал»», 2008. – 528с.
2. Боброва Л.Г. О характере и прагматике информационных текстов паблик рилейшнз в Internet //ВМУ, серия 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 1999. – №1. – С. 103-113.
3. Варій М.Й. Політико-психологічні передвиборчі технології: Навч.метод. посібник. – К.: “Ельга Ніка-Центр”, 2003.
4. Викентьев И.Л. Приемы рекламы и public relations. – К.: 1997. – Ч.1.
5. Викентьев И. Приемы рекламы и Public Relations. Программы – консультанты / И. Викентьев. – 7-е издание. – М.: Бизнес-пресса, 2007. – 380с.
6. Губерський Л.В., Іванов В.Ф., Москаленко А.З. Основи масової інформаційної діяльності. – К.: 1999.
7. Гундарін М. Книга керівника відділу PR. – СПб, Питер, 2006, 368с.
8. Дерев’янко А.Г. Інформаційні центри: структура і методи діяльності. – К.: 1999.
9. Деякі питання щодо забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації
1. державної політики: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.10.2004 № 1378 // Офіційний вісник України, 2004. – № 42. – Ст. 2773.
10. Дубов Д.В., Дубова С.В. Основи електронного урядування. Навч.посібник. К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 176с.

12. Електронне урядування в Україні: аналіз та рекомендації. Результати дослідження / [Баранов О.А., Жиляєв І.Б., Демкова М.С., Малюкова І.Г] / За ред. І.Г.Малюкової. – К.: ООО «Поліграф»,2007. – 254с.

13. Егорова-Гантман Е.В., Плешаков К.В. Политическая реклама. – М.: Центр политического консультирования «Никколо М», 1999. – 240с.

14. Зернецька О.В. Трансформація типів новинних передач політичної комунікації // Нова політика.—2000. - №1.— С.52-54.

1. Ігнатьєв Д., Бекетов А. Настільна енциклопедія Public Relations. - 2-е вид. - М.: Альпіна Бізнес Букс, 2004. – 496c.
2. Інформаційне забезпечення візитів делегацій України за кордон. До директивної добірки документів (згідно з розпорядженням Міністра №1, №735 від 9.01.96 р.).
3. Катлип С.М., Сентер А.Х., Брум Г.М. Паблик рилейшнз. Теория и практика / Пер. с англ. – 8-е изд. – М., Издательский дом «Вильямс», 2000.
4. Кевін Суїні. Порадник прес-секретаря. – К.: 1995.

19. Климанська Л.Д. Зв"язки з громадськістю: Посібник для студентів. — Львів, 2002. —82 с.

20. Колосок С.В. Зв”язки з громадськістю у формуванні іміджу органів державного управління // Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління.—К., 2003 р.

21. Колосок О.В. Структура і функції паблік рилейшнз органів державного управління у технології формування позитивного іміджу//PR в органах державної влади та місцевого самоврядування: Монографія / О.В.Бабкіна, В.В.Басалюков, В.М.Бебик та ін; За заг. ред. В.М.Бебика, С.В.Куніцина.—К.; Сімферополь: МАУП,2003.—240с.

22. Концепція інформаційно-роз яснювальної роботи МЗС України на 2000-2002 рр.

23. Королько В.Г. Паблик рилейшнз. Наукові основи, методика, практика. Підручник,2-е вид. доп. — К.: Видавничий дім “Скарби”, 2001.— 400 с.

24. Королько В.Г., Некрасова О.В. Зв’язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика: Підр. для студентів вищих навчальних закладів / 3-тє вид., доповнен. І переробл. – К.: Вид дім «Києво-Могилянська Академія», 2009. – 831с.

25. Кочубей Л. Виборчі технології: політологічний аналіз (на прикладі виборів до парламенту сучасної України): Монографія. – К., 2006.

26. Кривоносов А.Д. PR-текст в системе публичных комуникаций. — СПб. — 2002. — 121 с.

27. Куйбіда В.С. Інформатизація муніципального управління. – Львів: Літопис, 2002. – 200с

28. Куліш А. Практика PR по українському. Щоденні поради PR-початківцям. – К., 2005.

1. Леонтьева Л.Є. Пропаганда як інформаційно-психологічний складник політичних процесів. Монографія. – Київ-Львів, 2004.
2. Лісничий В.В. Сучасний виборчий PR: Навчальний посібник – К.: ВД “Професіонал”,
3. Липпман У. Общственное мнение. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. – 384с.
4. Ляпина Т.В. Политические комуникации: PR и реклама: Учебное пособие. – К.: Ассоциация “ Укрреклама ”, 2001.
5. Макаренко Є.А. Проблеми інформаційно-аналітичного забезпечення зовнішньої політики: теоретичні та прикладні аспекти // Актуальні проблеми міжнародних відносин. – 1999. – Вип.12. – Ч.3. – С. 89-108.
6. Матвєєв С.О. Політична психологія.—К., 2003.
7. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз. Теория и практика. – К.:1999.
8. Ольшанский Д. Политический PR. – СПб.: Питер, 2003. — 544 с
9. Панцир С., Крупник А.Взаємодія влади і громадськості через механізм громадських рад: стан і перспективи / За ред Г. Усатенко. – К.: Фонд "Європа ХХІ", 2008. – 92 с.
10. Пінчук Н.С. Інформаційні системи і технології в маркетингу: Навч. Посібн / Н.С. Пінчук, Г.П. Галузинський, Н.С. Орленко – К.: КНЕУ, 1999. – 328с.
11. Почепцов Г. Имидж и выборы. Имидж политика, партии, президента. – К.: 1997.
12. Почепцов Г.Г. Информационные войны. Основы военно-коммуникативных исследований. – Р.: 1999.
13. Почепцов Г.Г. Как ведутся тайные войны. Психологические операции в современном мире. – Ровно, 1999.
14. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. – М.: К.: 1999.
15. Почепцов Г.Г. Символы в политической рекламе. – К.:1997.
16. Прикладна політологія: навч. посібник / За ред. В.П. Горбатенка. – К.:ВЦ "Академія",–472 с.
17. Примак Т.О. Пропаганда та паблік рилейшнз: єдність і різниця // Маркетинг в Україні. 2000. -- № 4. – 94-95
18. Про додаткові заходи щодо забезпечення відкритості у діяльності органів державної влади: Указ Президента України від 01.08.2002 № 683/2002 // Офіційний вісник України, 2002. – № 31. – Ст. 1463
19. Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики: Указ Президента України від 15.09.2005 № 1276/2005
20. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України від 23.09.1997 № 539/97-ВР / ВВР, 1997. – № 49. – Ст. 299. Із змінами, внесеними згідно із Законами № 133-XIV від 30.09.98 / ВВР, 1998. – № 45. – Ст.271; № 207-IV від 24.10.2002 / ВВР,2002. – № 48. – Ст.361; № 3199-IV від 15.12.2005 / ВВР, 2002. – № 13. – Ст.109
21. Процеси управління інтерактивними соціальними комунікації в умовах розвитку інформаційного суспільства: Монографія // [А. М. Пелещишин, Ю. О. Сєров, О. Л. Березко, О. П. Пелещишин, О. Ю. Тимовчак-Максимець, О. В. Марковець] – Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2012 – 368 с.
22. Пушкарева Г.В. Політический менеджмент. – М.: Дело, 2002. – 400с.
23. PR в органах державної влади та місцевого самоврядування: Монографія / За заг. ред В.М.Бебика, С.В. Куніцина. – К.; Симферополь: МАУП, 2003. – 240с.
24. Связи с общественностью в политике и государственном управлении / Под общей ред. Д-ра филос. наук, проф. В.С. КОмаровского. – М.: Изд-во РАГС, 2001.
25. Серант А Організація зв язків з громадськістю в державних установах // Вісник УАДУ. -- 2000. – № 2. – С. 428 -434.
26. Сергієнко Н.О. Психологічні прийоми в політиці: навч. посібн. – К.: МАУП, 2006.
27. Слісаренко І.Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління: Навч. Посібник. – К.: МАУП, 2001. – 140с.
28. Стратегія і тактика комунікацій із громадськістю для організацій третього сектора. Методичний посібник / За ред. В.Г. Королька. К., 2003.
29. Тихомирова Є.Б.Зв"язки з громадськістю:Навч. посібник—Київ:НМЦВО, 2001.—560 с.
30. Хазагеров Г.Г. Політическая риторика. – М.: Никколо-Медиа, 2002. – 313с.
31. Цуладзе А. Политическая мифология. – М., 2003.
32. Чумиков А.Н., Бочаров М.П. Связи с общественностью: теория и практика: Учебн. Пособие. – 3-е изд. – М.: Дело, 2006.
33. Чумиков А.Н. Связи с общественностью: Учебн. пособие. — 3-е изд. — М.: Дело, 2001.— 269 с.
34. Шомова С.А. Политические шахматы. Паблик Рилейшнз как интелектуальная игра: --М.: РИП-холдинг, 2003. — 214 с.
35. Щербатых Ю.В. Психология выборов. Манипулирование массовым сознанием: механизмы воздействия: Популярная энциклопедия. – М.: Эксмо, 2005. – 400с.

Контрольна робота № 17