Паблік рилейшнз як галузь наукового знання та сфера практично-прикладної діяльності

План

1. Паблік рилейшнз: суть, теоретичні підходи до визначення поняття.

2. Принципи та функції інституту зв’язків з громадськістю.

3. Паблік рилейшнз та споріднена діяльність.

 

Методичні рекомендації

Висвітлюючи перше питання контрольної роботи необхідно наголосити, що зв’язки з громадськістю є багатогранним явищем, розглядається як наука, як сфера практичної діяльності, як соціальний інститут, покликані виконувати позитивну функцію досягнення консенсусу в суспільстві, порозуміння, налагодження конструктивної співпраці з громадськістю державними установами, підприємствами, політичними партіями. Доцільно також розглянути різні підходи до визначення категорії «паблік рилейшнз»

Друге питання вимагає всебічної характеристики принципів та функцій паблік рилейшнз, а також аналізу функцій фахівців із зв’язків з громадськістю.

Розглядаючи третє питання контрольної роботи, необхідно наголосити, що система зв’язків з громадськістю має багато спільного із такими спорідненими галузями як реклама, пропаганда, журналістика, маркетинг. Однак потрібно висвітлити і відмінні риси. Доречно провести порівняльну характеристику спільного та відмінного між PR та вищезазначеними галузями.

Рекомендована література

1. Балабанова Л.В., Савельєва К.В. Паблік рилейшнз: Навч.посібн. – К.: «Видавничий дім «Професіонал»», 2008. – 528с.
2. Блэк Сэм. Паблик рилейшнз. Что это такое? — М.: 1989.
3. Губерський Л.В., Іванов В.Ф., Москаленко А.З. Основи масової інформаційної діяльності. – К.: 1999.
4. Гундарін М. Книга керівника відділу PR. – СПб, Питер, 2006, 368с.
5. Дерев’янко А.Г. Інформаційні центри: структура і методи діяльності. – К.: 1999.
6. Доти Дороти. Паблисити и паблик рилейшнз. – М.:1996.
7. Ігнатьєв Д., Бекетов А. Настільна енциклопедія Public Relations. - 2-е вид. - М.: Альпіна Бізнес Букс, 2004. – 496c.
8. Катлип С.М., Сентер А.Х., Брум Г.М. Паблик рилейшнз. Теория и практика / Пер. с англ. – 8-е изд. – М., Издательский дом «Вильямс», 2000.

9. Климанська Л.Д. Зв"язки з громадськістю: Посібник для студентів. — Львів, 2002. —82 с.

10. Королько В. До питання про соціальну роль та етику паблік рилейшнз //Соціологія: теорія, методи, маркетинг.– 2000.– №1. – С.61-76.

11. Королько В.Г. Паблик рилейшнз. Наукові основи, методика, практика. Підручник,2-е вид. доп. — К.: Видавничий дім “Скарби”, 2001.— 400 с.

12. Королько В.Г., Некрасова О.В. Зв’язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика: Підр. для студентів вищих навчальних закладів / 3-тє вид., доповнен. І переробл. – К.: Вид дім «Києво-Могилянська Академія», 2009. – 831с.

13. Куйбіда В.С. Інформатизація муніципального управління. – Львів: Літопис, 2002. – 200с

14. Куліш А. Практика PR по українському. Щоденні поради PR-початківцям. – К., 2005.

1. Леонтьева Л.Є. Пропаганда як інформаційно-психологічний складник політичних процесів. Монографія. – Київ-Львів, 2004.
2. Липпман У. Общственное мнение. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. – 384с.
3. Ляпина Т.В. Политические комуникации: PR и реклама: Учебное пособие. – К.: Ассоциация “ Укрреклама ”, 2001.
4. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз. Теория и практика. – К.:1999.
5. Норіцина Н.І. Маркетингова політика комунікацій: Курс лекцій.—К.: МАУП,2003 – 120 с
6. Ньюсом Д., Терк Дж., Крукеберг Д. Все о PR. Теория и практика Паблик рилейшнз. – 7-е изд./ Пер. с англ.. – М.: Консалтинговая група «Имидж- Контакт», 2001.
7. Ольшанский Д. Политический PR. – СПб.: Питер, 2003. — 544 с
8. Почепцов Г. Путеводитель по паблик рилейшнз. – К.:1996.
9. Почепцов Г. Теорія комунікації. – К.: 1996.
10. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. – М.: К.: 1999.
11. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз, или как успешно управлять общественным мнением. – М.: 1998.
12. Примак Т.О. Пропаганда та паблік рилейшнз: єдність і різниця // Маркетинг в Україні. 2000. -- № 4. – 94-95
13. Психологические основы "Паблик рилейшнз". 2-е изд./ Е. Богданов, В.Зазыкин —СПб.: Питер, 2003. — 208 с.
14. Связи с общественностью в политике и государственном управлении / Под общей ред. Д-ра филос. наук, проф. В.С. КОмаровского. – М.: Изд-во РАГС, 2001.
15. Слісаренко І.Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління: Навч. Посібник. – К.: МАУП, 2001. – 140с.
16. Слісаренко І. Стратегія паблик рилейшнз //Політика і час.– 1997.–№8. – С. 57-59.
17. Тихомирова Є.Б.Зв"язки з громадськістю:Навч. посібник—Київ:НМЦВО, 2001.—560 с.
18. Украинская специфика и перспективы развития PR-технологий в Интернет //Тижневий інформаційно-аналітичний огляд.– 2000 – № 1-2. – С. 24-28.
19. Чумиков А.Н., Бочаров М.П. Связи с общественностью: теория и практика: Учебн. Пособие. – 3-е изд. – М.: Дело, 2006.
20. Чумиков А.Н. Связи с общественностью: Учебн. пособие. — 3-е изд. — М.: Дело, 2001.— 269 с.

 

Контрольна робота № 3.

ЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ

ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

План

1. Світоглядні підходи до питання соціальної ролі та етики паблік рилейшнз

2. Професійна етика особистої поведінки ПР-фахівця.

3. Міжнародні Кодекси професійної поведінки та етики паблік рилейшнз.

 

Методичні рекомендації

При висвітлення першого питання необхідно відзначити, що питання етики та професіональної відповідальності є актуальним питанням для PR-фахівців ще від часів становлення інституту зв’язків з громадськістю і донині. Розглядаючи різні підходи до розуміння соціальної ролі PR, насамперед, необхідно проаналізувати прагматичний, консервативний, радикальний, ідеалістичний підходи.

Друге питання контрольної роботи передбачає характеристику етики, відповідальності та моральних обов’язків як норм особистої поведінки PR-фахівця. Необхідно наголосити, що такі риси, як чесність, порядність, відповідальність, пунктуальність є необхідними в роботі ПР-спеціаліста і дотримання етично-моральних принципів є умовою ефективності та результативності діяльності у сфері зв’язків з громадськістю.

Міжнародні Кодекси професійної поведінки та етики паблік рилейшнз є важливим регулюючим механізмом у системі зв’язків з громадськістю. Особливу увагу необхідно зосередити на характеристиці та аналізі Венеціанського, Афінського, Лісабонського Кодексів професійної поведінки та етики паблік рилейшнз, а також охарактеризувати основні положення Хартії IPRA щодо прозорості ЗМІ (ухвалену у 2002р.)

 

Рекомендована література

1. Балабанова Л.В., Савельєва К.В. Паблік рилейшнз: Навч.посібн. – К.: «Видавничий дім «Професіонал»», 2008. – 528с.
2. Блэк Сэм. Паблик рилейшнз. Что это такое? — М.: 1989.
3. Гундарін М. Книга керівника відділу PR. – СПб, Питер, 2006, 368с.
4. Доти Дороти. Паблисити и паблик рилейшнз. – М.:1996.
5. Ігнатьєв Д., Бекетов А. Настільна енциклопедія Public Relations. - 2-е вид. - М.: Альпіна Бізнес Букс, 2004. – 496c.
6. Катлип С.М., Сентер А.Х., Брум Г.М. Паблик рилейшнз. Теория и практика / Пер. с англ. – 8-е изд. – М., Издательский дом «Вильямс», 2000.

7. Климанська Л.Д. Зв"язки з громадськістю: Посібник для студентів. — Львів, 2002. —82 с.

8. Королько В. До питання про соціальну роль та етику паблік рилейшнз //Соціологія: теорія, методи, маркетинг.– 2000.– №1. – С.61-76.

9. Королько В.Г. Паблик рилейшнз. Наукові основи, методика, практика. Підручник,2-е вид. доп. — К.: Видавничий дім “Скарби”, 2001.— 400 с.

10. Королько В.Г., Некрасова О.В. Зв’язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика: Підр. для студентів вищих навчальних закладів / 3-тє вид., доповнен. І переробл. – К.: Вид дім «Києво-Могилянська Академія», 2009. – 831с.

11. Куліш А. Практика PR по українському. Щоденні поради PR-початківцям. – К., 2005.

1. Леонтьева Л.Є. Пропаганда як інформаційно-психологічний складник політичних процесів. Монографія. – Київ-Львів, 2004.
2. Липпман У. Общственное мнение. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. – 384с.
3. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз. Теория и практика. – К.:1999.
4. Ньюсом Д., Терк Дж., Крукеберг Д. Все о PR. Теория и практика Паблик рилейшнз. – 7-е изд./ Пер. с англ.. – М.: Консалтинговая група «Имидж- Контакт», 2001.
5. Почепцов Г. Путеводитель по паблик рилейшнз. – К.:1996.
6. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз, или как успешно управлять общественным мнением. – М.: 1998.
7. Примак Т.О. Пропаганда та паблік рилейшнз: єдність і різниця // Маркетинг в Україні. 2000. -- № 4. – 94-95
8. Психологические основы "Паблик рилейшнз". 2-е изд./ Е. Богданов, В.Зазыкин —СПб.: Питер, 2003. — 208 с.
9. Слісаренко І.Ю. Паблік рилейшнз у системі комунікації та управління: Навч. Посібник. – К.: МАУП, 2001. – 140с.
10. Слісаренко І. Стратегія паблик рилейшнз //Політика і час.– 1997.–№8. – С. 57-59.
11. Тихомирова Є.Б.Зв"язки з громадськістю:Навч. посібник—Київ:НМЦВО, 2001.—560 с.
12. Чумиков А.Н., Бочаров М.П. Связи с общественностью: теория и практика: Учебн. Пособие. – 3-е изд. – М.: Дело, 2006.
13. Чумиков А.Н. Связи с общественностью: Учебн. пособие. — 3-е изд. — М.: Дело, 2001.— 269 с.

 

 

Контрольна робота № 4.

ГРОМАДСЬКІСТЬ У СИСТЕМІ

ПАБЛІК РИЛЕЙШНЗ

План

1. Громадськість у сфері паблік рилейшнз: поняття та структура.

2. Типологія груп громадськості.

3. Визначення цільових та пріоритетних груп громадськості.

 

Методичні рекомендації

Перше питання контрольної роботи передбачає аналіз різних трактувань поняття громадськість, порівняння категорій громадськість та аудиторія. Крім того необхідно наголосити на неоднорідності громадськості, охарактеризувати критерії структуризації.

У другому питанні необхідно відзначити, що у теорії та практиці зв’язків з громадськістю пріоритетне значення має проблема ідентифікації та групування громадськості. Варто охарактеризувати й проаналізувати різні підходи до класифікації та типологізації громадськості у системі паблік рилейшнз.

Висвітлення третього питання контрольної роботи передбачає представлення алгоритму визначення цільових та пріоритетних груп громадськості для здійснення цілеспрямованого впливу.

 

Рекомендована література

1. Адреас П. Мюллер, Альфред Кизер. Организационная комуникация / Пер. с англ. – Х.: Изд-во Гуманитарный центр, 2005. – 438с.

2. Бажин И.И. Информационные системы менеджмента. – М.: ГУ-ВШЭ, 2000. – 688с.

1. Балабанова Л.В., Савельєва К.В. Паблік рилейшнз: Навч.посібн. – К.: «Видавничий дім «Професіонал»», 2008. – 528с.

4. Бебик В.М. Інформаційно-комунікаційний менеджмент у глобальному суспільстві: психологія, технології, техніка паблік рилейшнз: Монограф. – К.: МАУП, 2005. – 440с.

1. Губерський Л.В., Іванов В.Ф., Москаленко А.З. Основи масової інформаційної діяльності. – К.: 1999.
2. Заярна О. Як переконати масову аудиторію: психологічні чинники ефективності пропаганди //Нова політика.–1999.–№1. – С.28-31.
3. Зв'язки з громадськістю: Як їх встановлювати і підтримувати?: Навч.-метод. посібник для працівників органів місцевого самоврядування і громадських організацій / О. Сидоренко (авт.-упоряд.), Н. Сидоренко (авт.-упоряд.). — К.: Центр інновацій та розвитку, 1998. — 99с.
4. Ігнатьєв Д., Бекетов А. Настільна енциклопедія Public Relations. - 2-е вид. - М.: Альпіна Бізнес Букс, 2004. – 496c.

9. Климанська Л.Д. Зв"язки з громадськістю: Посібник для студентів. — Львів, 2002. —82 с.

10. Королько В.Г. Паблик рилейшнз. Наукові основи, методика, практика. Підручник,2-е вид. доп. — К.: Видавничий дім “Скарби”, 2001.— 400 с.

11. Королько В.Г., Некрасова О.В. Зв’ язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика: Підр. для студентів вищих навчальних закладів / 3-тє вид., доповнен. І переробл. – К.: Вид дім «Києво-Могилянська Академія», 2009. – 831с.

1. Леонтьева Л.Є. Пропаганда як інформаційно-психологічний складник політичних процесів. Монографія. – Київ-Львів, 2004.
2. Липпман У. Общственное мнение. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. – 384с.
3. Матвєєв С.О. Політична психологія.—К., 2003.
4. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз. Теория и практика. – К.:1999.
5. Ньюсом Д., Терк Дж., Крукеберг Д. Все о PR. Теория и практика Паблик рилейшнз. – 7-е изд./ Пер. с англ.. – М.: Консалтинговая група «Имидж- Контакт», 2001.
6. Почепцов Г. Теорія комунікації. – К.: 1996.
7. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. – М.: К.: 1999.
8. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз, или как успешно управлять общественным мнением. – М.: 1998.
9. Психологические основы "Паблик рилейшнз". 2-е изд./ Е. Богданов, В.Зазыкин —СПб.: Питер, 2003. — 208 с.
10. Сергієнко Н.О. Психологічні прийоми в політиці: навч. посібн. – К.: МАУП, 2006.
11. Тихомирова Є.Б.Зв"язки з громадськістю:Навч. посібник—Київ:НМЦВО, 2001.—560 с.
12. Чумиков А.Н., Бочаров М.П. Связи с общественностью: теория и практика: Учебн. Пособие. – 3-е изд. – М.: Дело, 2006.
13. Чумиков А.Н. Связи с общественностью: Учебн. пособие. — 3-е изд. — М.: Дело, 2001.— 269 с.
14. Щербатых Ю.В. Психология выборов. Манипулирование массовым сознанием: механизмы воздействия: Популярная энциклопедия. – М.: Эксмо, 2005. – 400с.

 

 

Контрольна робота № 5.

ГРОМАДСЬКА ДУМКА У СИСТЕМІ

ЗВ’ЯЗКІВ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

План

1. Громадська думка як об’єкт ПР-діяльності.
2. Психологічні механізми формування громадської думки.
3. Методи досліджень громадської думки.
4. Процес формування громадської думки

 

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання контрольної роботи необхідно розпочати з аналізу громадської думки як соціального феномену, охарактеризувати її сутність, специфічні особливості та форми вираження. Необхідно наголосити на важливості громадської думки як об’єкта впливу в системі ПР-комунікацій.

Висвітлення другого питання передбачає аналіз механізмів формування громадської думки. Необхідно визначити вплив установок та стереотипів на цей процес, а також виявити роль та значення соціального оточення при формуванні громадської думки.

Розглядаючи третє питання, варто відзначити різноманітність форм та каналів вираження громадської думки та охарактеризувати такі методи дослідження громадської думки як опитування (різні форми), контент-аналіз, експеримент.

Аналізуючи процес формування громадської думки (4-те питання), слід наголосити, що існують два основних методи її формування – переконування та маніпулювання. Водночас необхідно наголосити, що у системі ПР пріоритетне значення має саме процес переконування, оскільки він відповідає основним етико-моральним засадам паблік рилейшнз. Потрібно розглянути та проаналізувати методи доказу та переконування, висвітлити різні типи аргументів.

 

Рекомендована література

1. Адреас П. Мюллер, Альфред Кизер. Организационная комуникация / Пер. с англ. – Х.: Изд-во Гуманитарный центр, 2005. – 438с.
2. Балабанова Л.В., Савельєва К.В. Паблік рилейшнз: Навч.посібн. – К.: «Видавничий дім «Професіонал»», 2008. – 528с.
3. Губерський Л.В., Іванов В.Ф., Москаленко А.З. Основи масової інформаційної діяльності. – К.: 1999.
4. Заярна О. Як переконати масову аудиторію: психологічні чинники ефективності пропаганди //Нова політика.–1999.–№1. – С.28-31.
5. Зв'язки з громадськістю: Як їх встановлювати і підтримувати?: Навч.-метод. посібник для працівників органів місцевого самоврядування і громадських організацій / О. Сидоренко (авт.-упоряд.), Н. Сидоренко (авт.-упоряд.). — К.: Центр інновацій та розвитку, 1998. — 99с.
6. Ігнатьєв Д., Бекетов А. Настільна енциклопедія Public Relations. - 2-е вид. - М.: Альпіна Бізнес Букс, 2004. – 496c.

7. Климанська Л.Д. Зв"язки з громадськістю: Посібник для студентів. — Львів, 2002. —82 с.

8. Королько В.Г. Паблик рилейшнз. Наукові основи, методика, практика. Підручник,2-е вид. доп. — К.: Видавничий дім “Скарби”, 2001.— 400 с.

9. Королько В.Г., Некрасова О.В. Зв’ язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика: Підр. для студентів вищих навчальних закладів / 3-тє вид., доповнен. І переробл. – К.: Вид дім «Києво-Могилянська Академія», 2009. – 831с.

1. Леонтьева Л.Є. Пропаганда як інформаційно-психологічний складник політичних процесів. Монографія. – Київ-Львів, 2004.
2. Липпман У. Общственное мнение. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. – 384с.
3. Матвєєв С.О. Політична психологія.—К., 2003.
4. Моисеев В.А. Паблик рилейшнз. Теория и практика. – К.:1999.
5. Ньюсом Д., Терк Дж., Крукеберг Д. Все о PR. Теория и практика Паблик рилейшнз. – 7-е изд./ Пер. с англ.. – М.: Консалтинговая група «Имидж- Контакт», 2001.
6. Почепцов Г. Теорія комунікації. – К.: 1996.
7. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. – М.: К.: 1999.
8. Почепцов Г.Г. Паблик рилейшнз, или как успешно управлять общественным мнением. – М.: 1998.
9. Психологические основы "Паблик рилейшнз". 2-е изд./ Е. Богданов, В.Зазыкин —СПб.: Питер, 2003. — 208 с.
10. Сергієнко Н.О. Психологічні прийоми в політиці: навч. посібн. – К.: МАУП, 2006.
11. Тихомирова Є.Б.Зв"язки з громадськістю:Навч. посібник—Київ:НМЦВО, 2001.—560 с.
12. Чумиков А.Н., Бочаров М.П. Связи с общественностью: теория и практика: Учебн. Пособие. – 3-е изд. – М.: Дело, 2006.
13. Чумиков А.Н. Связи с общественностью: Учебн. пособие. — 3-е изд. — М.: Дело, 2001.— 269 с.
14. Щербатых Ю.В. Психология выборов. Манипулирование массовым сознанием: механизмы

воздействия: Популярная энциклопедия. – М.: Эксмо, 2005. – 400с.

Контрольна робота № 6.