Категорії субсидій на промисловості товари в сот

“Забороненими” визначені дві категорії заборонених, або “червоних” субсидій:

• експортні субсидії, тобто обумовлені показниками експорту;

• субсидії, обумовлені переважним використання вітчизняних товарів на перевагу від імпортних.

 

Перелік заборонених експортних субсидій згідно Угоди СКЗ включає наступне:

• прямі субсидії, які залежать від результатів експорту;

• схеми утримання валюти, включаючи виплату премій за експорт;

• пільгові внутрішні розцінки на транспортування і фрахт при експортних відвантаженнях;

• надання урядом, прямо чи непрямо, товарів або послуг для використання у виробництві експортних товарів на умовах, більш вигідних, ніж при наданні аналогічних або безпосередньо конкуруючих товарів або послуг для виробництва товарів для внутрішнього споживання, якщо (у випадку товарів) такі умови є більш вигідними, ніж комерційні умови, доступні експортерам на світовому ринку;

• виключення (звільнення, зменшення або відстрочка) з прямого оподаткування (наприклад. податки на заробітну платню, на прибуток пов’язаний з експортом, процентні виплати, роялті, податки на нерухоме майно) або з соціальних виплат;

• спеціальні відрахування, прямо пов’язані з експортом або його показниками, які перевищують відрахування, що надаються відносно виробництва для внутрішнього споживання і які застосовуються при розрахунку бази для нарахування прямих податків;

• виключення або зменшення непрямих податків (наприклад, ПДВ, акцизи, податки з продажу, податки на оборот, франчайзинг, гербові збори тощо) з продукції, що продається на експорт, якщо воно перевищує таке звільнення або зменшення щодо такої же продукції, що продається на внутрішньому ринку;

• виключення або зменшення чи відстрочка сплати кумулятивних непрямих податків попереднього періоду;

• зменшення або повернення зборів, пов’язаних з імпортом (наприклад, тарифів чи інших зборів), якщо воно перевищує таке зменшення або повернення імпортних зборів, які стягуються з імпортованих матеріалів, що використовуються у виробництві експортних товарів;

• програми експортних гарантій або страхування за привілейованими ставками, які недостатні для того, щоб покрити довгострокові видатки за цими програмами;

• експортні кредити за нижчими ставками, ніж ті, за якими уряду фактично доводиться платити за використання таких коштів, якщо надання кредитів використовується для забезпечення суттєвої переваги щодо умов експортного кредитування;

• будь-які інші витрати за рахунок держави, які прямо чи непрямо призводять до зростання експорту будь-якого товару з її території чи до зменшення імпорту будь-якого товару на її територію.

 

Щодо поділу субсидій на категорії, що дають і не дають підстави для вжиття заходів, Угода використовує концепцію специфічності (адресності).

Адресні субсидії є такими, що дають підстави для вжиття заходів (спричиняють несприятливі наслідки для інтересів інших членів СОТ). До таких “несприятливих наслідків” Угода відносить:

• завдання шкоди галузі вітчизняного виробництва іншого Члена;

• зведення нанівець або ушкодження переваг іншого Члена СОТ за ГАТТ 1994, зокрема від тарифних поступок;

• завдання серйозної шкоди, а також загроза її завдання, інтересам іншого Члена.

 

Неадресні (неспецифічні) субсидії не дають підстав для вжиття заходів і називають зеленими субсидіями. Так, якщо урядом будуть надаватися субсидії, наприклад, малим підприємствам за критеріями їх розміру, то вони будуть зеленими субсидіями, тобто такими, що не дають підстав для вжиття заходів.

 

Крім того, Угодою СКЗ визначені випадки, коли специфічні (адресні) субсидії автоматично стають субсидіями, що не дають підстав для вжиття заходів. Це можуть бути такі субсидії:

• для проведення фірмами науково-дослідної діяльності; Такі субсидії не повинні перевищувати визначену Угодою частку у вартості витрат за проектом (на промислові досліди чи розробки планів, креслень, експериментальних зразків) і мають надаватися на визначений Угодою перелік витрат.

• неблагополучним регіонам в рамках загальної політики регіонального розвитку; Такі субсидії не повинні надаватися лише певним окремим підприємствам чи галузям в межах регіону. Крім того, неблагополучний регіон визначається як такий на основі об’єктивних критеріїв, таких як ВВП на душу населення та рівень безробіття.

• для прискорення адаптації наявних виробничих потужностей до нових вимог щодо охорони навколишнього середовища.

 

*Валютне регулювання

Обмеження імпорту (за кількістю чи вартістю) дозволяються для подолання проблем з платіжним балансом

Приклади: Польща 1992-1996, Румунія 1998-2000, Словаччина (1994-1996, 1997-1998, 1999-2000), Південна Африка (1985-1995), Шрі-Ланка (1960-1998), Туніс (1967-1997), Туреччина (1960-1997).

При виробництві певного товару не повинно встановлюватись ніяких спеціальних вимог щодо частки складових національного походження в цьому товарі та/або частки складових, що надходять від іноземного постачальника.

Особливо це стосується випадків, коли встановлення таких вимог пов’язується з наданням податкових та інших пільг конкретним національним або іноземним виробникам (або постачальникам) товарів, що прямо веде до деформації умов доступу на ринок і порушення національного режиму.