Розділ ІІ – тарифи на інші товари

ГС	Опис	Зв‘язана ставка мита	Кінцева ставка мита	Імплемен- тація	Час встановлення поступки	ППР	Час 1-го включення поступки в ГАТТ	Раніше встановлені ППР	Інші податки та збори
	Риба морожена, крім рибного філе та м‘яса риб товарної позиції 0304:
	- оселедець (Gadus morhua, Gadus ogac, Gadus macrocephalus), крім печінки, ікри та молочка
	Засоби для миття волосся:
	- шампуні	20,9	6,5			AU, MY
	-засоби для перманентної завивки чи випрямлення					US
	- лак для волосся					US
	- інші					JP, US

 

Зобов‘язання з Розкладу поступок Китаю:

Частина ІІІ: Нетарифні поступки:

Розділ А – Тарифні квоти на добрива та вовну

Опис товару	Номер товарної позиції (ГС)	Початкова квота та ставка мита	Кінцева квота та ставка мита	Період імплементації	ППР	Інші умови
Вовна		68750 млн.т 3% 3% 3%	80000 млн.т 3% 3% 3%		AU, CL, CO, MY, NZ, UY	1) Розподіл квот для членів СОТ встановлюватиметься Китаєм за історичними двосторонніми торговими потоками; 2) Рік: Обсяг тарифної квоти: 2002: 75500 млн.т 2003: 76250 млн.т 2004: 80000 млн.т

 

• Стаття ХІ “Загальне скасування кількісних обмежень”: “ніякі заборони чи обмеження, крім мит, податків, чи інших зборів, чи то у формі квот, імпортних або експортних ліцензій чи інших заходів, не повинні встановлюватися або застосовуватися будь-якою стороною щодо імпорту або експорту будь-якого товару”.

 

 

*Оцінка товарів для митних цілей

Від методів оцінки вартості товарів залежить сума мита, що підлягає сплаті

Проблеми:

• заниження митної вартості

• завищення митної вартості

 

в т.ч. контракти між пов’язаними сторонами, які поширені в роботі транснаціональних корпорацій та їх філій або дочірніх підприємств, ціни яких визначаються на основі трансферного ціноутворення

 

Мінімальні імпортні ціни заборонені

Загальні правила ГАТТ щодо оцінки вартості товарів з метою розрахунку розміру митних зборів з товарів що імпортуються викладені в Статті VII “Оцінка товару для митних цілей”, а деталізовані правила містяться в Угоді про заснування Статті VII ГАТТ 1994 (Угода про митну оцінку).

Згідно Угоди “митна вартість імпортних товарів є контрактною вартістю, тобто ціною, фактично сплаченою або що підлягає сплаті за товари... ”, і включає зокрема:

• комісійні та брокерську винагороду;

• вартість і витрати на упаковку і контейнер;

• виробничі складові, включені до товару;

• роялті та ліцензійні платежі;

• транспортні витрати, страхування та інші витрати на доставлення до місця ввезення, якщо країна використовує оцінку на умовах CIF.

До контрактної вартості не можуть включатися:

• оплата фрахту після ввезення на митну територію країни імпорту;

• вартість будівництва, монтажу, збирання, експлуатації та технічного обслуговування виробів після їх ввезення;

• мито та податки, що стягуються в країні імпорту.

 

Угода обмежує доступні митним органам Методи оцінки товарів:

• за контрактною вартістю ідентичних товарів;

• за контрактною вартістю подібних товарів;

• віднімання;

• обчисленої вартості;

• довідковим.

 

Слід зазначити, що Угодою передбачено використання цих способів лише у такій послідовності, у якій вони зазначені.

 

• Ідентичними вважаються товари, “які є однаковими в усіх відношеннях, включаючи фізичні характеристики, якість...”.

 

• До подібних належать товари, які хоча й не неоднакові в усіх відношеннях, мають подібні характеристики та подібні складові матеріали, що дозволяють їм виконувати однакові функції та бути взаємозамінними в комерційному плані.

 

• Метод віднімання вартості:- відрахування з ціни на внутрішньому ринку вартості таких елементів як прибуток, мито та податки, транспортні витрати і страхування та інших витрат, які виникли у країні імпортування.

 

• Спосіб обчисленої вартості (додавання вартості) визначає вартість шляхом розрахунку суми, яка складається з вартості матеріалів та виготовлення товарів того ж класу або виду плюс суми прибутку та загальних витрат.

 

Угода надає імпортеру право консультації на всіх етапах визначення митної вартості товару.

Крім того, Угода вимагає, щоб національні законодавства, що регулюють митну оцінку товарів забезпечували імпортерам наступні права:

• право розраховувати, що уся інформація, яка за своєю природою є конфіденційною, або надається на конфіденційній основі, буде також розглядатися конфіденційною відповідними органами влади;

• право апелювати без накладання штрафу до незалежного органу в межах митної адміністрації або до органу судової влади відносно рішень митних органів;

• право на вилучення з митниці імпортних товарів, коли виникає необхідність відкласти остаточне визначення митної вартості, за умови надання (коли це вимагається) достатньої гарантії у формі застави чи депозиту, вартість яких дорівнює можливій сумі мита, що необхідно буде сплатити (Стаття 13 Угоди).

 

*Визначення правил походження товарів

Сьогодні майже вся продукція, що пропонується на світовому ринку, вироблена не в одній країні, причому це стосується як товарів народного споживання, так і складних машин і обладнання, що використовуються для їх виробництва.

 

Це актуалізує проблему розробки чітких правил визначення походження товару, тобто з’ясування країни або регіонального інтеграційного угруповання, в яких товари були вироблені.

 

2 види:

• непреференційні

• преференційні

 

Визначення правил походження товарів важливе, наприклад:

 

1) коли країна є членом преференційної торговельної угоди: щоб преференційні або нульові ставки мита застосовувалися до країн, на які дійсно поширені узгоджені преференції (запобігання так званому феномену “торговельного відхилення” - “trade deflection”).

 

2) при необхідності застосування таких заходів як:

• компенсаційні та антидемпінгові мита;

• кількісні обмеження, в тому числі тарифні квоти;

• розв’язання торговельних суперечок в СОТ.

 

3) для аналізу тенденцій розвитку торговельних відносин з партнерами, тощо

 

Методи:

• зміна тарифної класифікації;

Цей метод є найбільш поширеним порівняно з іншими. Він застосовується угрупованням країн NAFTA, Південноамериканським спільним ринком (MERCOSUR), а також був визначений основним на Уругвайському Раунді багатосторонніх торговельних переговорів.

Недоліки - чи відбулася “значна переробка”

 

• критерій адвалорного відсотка;

Це відсоток (від вартості товару), який повинен бути доданий країною до вартості товару при переробці. Застосовуваний рівень адвалорного відсотку відрізняється в різних країнах і торговельних блоках. В той час, як визначення значення проценту (наприклад 55%) здається простим, результат розрахунків часто залежить від комплексу спірних питань. Цей метод є більш вигідним для країн з високим рівнем заробітної плати, так як вона враховується у розмірі доданої вартості.

 

• критерій операцій з виробництва або переробки

Сполучені Штати використовували вказану систему для формування правил визначення походження текстильних товарів починаючи з 1984 року. Головний недолік - опосередковане стримання технологічного прогресу, обмежуючи доступ на внутрішній ринок продукції, виробленої за кордоном за більш ефективною технологією.

 

Члени СОТ повинні дотримуватися наступних принципів застосування правил визначення походження:

 

• застосування правил повинно бути однаково для всіх цілей;

• країною, яка визначається як країна походження певного товару, повинна бути та країна, де товар був повністю вироблений, або та країна, де була здійснена найбільш суттєва переробка;

• правила не повинні бути більш жорсткими, ніж ті, якими країнами користуються для визначення того, чи є товар вітчизняним, і повинні бути однаковими для всіх Членів СОТ, незалежно від національної належності виробника даного товару;

• правила повинні застосовуватися послідовно, однаково, об’єктивно і розумно;

• закони, нормативні акти, судові рішення та адміністративні розпорядження загального застосування стосовно правил походження повинні вчасно публікуватися;

• оцінка походження товару повинна видаватися у найкоротший термін, але не пізніше 150 днів з моменту находження запиту (при умові, що було повідомлено всі необхідні дані про товар); результати оцінки матимуть силу протягом трьох років, якщо умови та правила залишаться порівнюваними;

• змінені і нові правила визначення походження не повинні мати зворотньої сили;

• будь-яка адміністративна дія щодо визначення походження може бути оперативно переглянута через судові, арбітражні або адміністративні органи та процедури, що не залежать від органу, який проводив визначення походження; результат такого перегляду може змінити або відмінити попереднє визначення;

• конфіденційна або надана на конфіденційній основі інформація, необхідна для правильного визначення походження не повинна розголошуватися без спеціального дозволу особи чи уряду, що надали таку інформацію, за виключенням обсягу, необхідного в разі проведення судових процедур.

 

*Преференційні угоди

В рамках преференційних угруповань або Генеральної системи преференцій, країни повинні брати до уваги зазначені вище принципи.

Це пов’язано із зростаючою кількістю регіональних торговельних угод і їх впливом на розвиток міжнародної торгівлі: за даними Секретаріату СОТ на сьогодні в світі зареєстровано 240 регіональних торговельних угод, більшість з яких були укладені в останнє десятиріччя – тільки після 1995 р. – понад 100. З 240 угод 172 є діючими: 148 угод щодо зон вільної торгівлі та 24 угоди про митний союз.

 

Слід зазначити, що кількість регіональних торговельних угод є значно більшою, ніж кількість зареєстрованих і діючих регіональних торговельних угруповань: за даними СОТ на сьогодні в світовій торговельній системі зареєстровано 40 торговельних угруповань, 26 з яких є діючими.

Багато країн світу є членами кількох регіональних торговельних угод.

 

Преференційні торговельні угруповання мають різні правила походження. В Азіатсько-тихоокеанському регіоні існує приблизно 90 різних правил походження. Велика кількість і розбіжність правил походження створює проблему для експортерів і імпортерів в світі. Намагання відповідати правилам походження, з метою отримання преференційного режиму, створює для виробників та експортерів додаткові адміністративні бар’єри. Крім того, це потребує часу і витрат, пов’язаних з отриманням сертифікатів походження, що видаються уповноваженими державними органами країни.

 

*Збори та формальності при імпорті та експорті

Будь-які збори, пов’язані з імпортом та експортом, що стягуються на кордоні, за винятком тарифів та зборів, які прирівняні до внутрішніх податків, відповідно до Статті VIII ГАТТ “Збори та формальності, пов’язані з імпортом та експортом” мають відповідати таким вимогам:

• бути співставними за своїм розміром з вартістю наданих послуг (тобто не перевищувати її);

• не повинні мати на меті непрямий захист вітчизняних товарів;

• не повинні являти собою оподаткування імпорту та експорту у фіскальних цілях.

 

Це правило поширюється також на податки, збори, формальності та вимоги, пов’язані з імпортом та експортом, які встановлюються урядовими органами щодо: консульських операцій; кількісних обмежень; ліцензування; валютного контролю; статистичних послуг; документів, документації та сертифікації; аналізу та інспекції; карантину, санітарного контролю та дезинфекції; визначення походження.

 

 

*Нетарифні бар’єри:

практика та правила застосування нетарифних заходів
країнами-членами СОТ

Враховуючи, наскільки різними є нетарифні заходи, в загальному плані їх можна оцінити лише частотою застосування щодо певних груп товарів в товарній номенклатурі (за даними ООН)

Товари	Частота нетарифних заходів при експорті в регіони та групи країн (%):
Розвинені країни	Південна Азія	Близький Схід та Північна Африка	Латинська Америка та Кариби	Європа та Центральна Азія	Східна Азія та Тихоокеанський регіон	Південна Африка
Сільськогосподарська продукція та риба	48,24	14,87	57,69	34,24	32,93	24,42	18,58
Мінеральна продукція та паливо	6,72	3,29	5,73	6,64	6,72	4,52	0,16
Промислова продукція	10,67	7,20	10,96	11,68	7,15	5,57	1,74
Інша продукція, не зазначена раніше	10,05	7,52	10,22	12,87	7,20	5,58	1,91

 

Так, якщо частота застосування нетарифних заходів щодо експорту сільськогосподарської продукції та риби до країн Латинської Америки та Карибського басейну становить 34,24%, це означає, що стосовно 34,24% товарних позицій такої продукції на рівні 6 знаків Гармонізованої системи кодування та опису товарів застосовується хоча б один нетарифних захід в цьому географічному регіоні. З наведеної таблиці видно, що найбільш часто нетарифні заходи застосовують країни Близького Сходу та Північної Африки.

 

За даними СОТ, в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) нетарифні заходи найчастіше використовуються стосовно імпортної текстильної продукції та одягу з метою захисту національних виробників такої продукції, а в країнах, що розвиваються, контроль стосується насамперед ввезення мінеральної продукції, палива, обладнання (насамперед, електричного), дорогоцінних металів та каміння.

 

*Правила торгівлі сільськогосподарською продукцією: