повні (загальні) ставки — ставки, які застосовуються до решти товарів та інших предметів.

В світовій практиці в залежності від напряму переміщення товарів мито поділяють на імпортне (ввізне), експортне (вивізне) та транзитне.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезені на митну територію України, воно є диференційованим: до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України; до товарів та предметів, які походять з економічних союзів або країн, що користуються в Україні режимом найбільшого сприяння.

Експортне (вивізне)мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України. Експортне мито нараховується за ставками, передбаченими єдиним митним тарифом України. В більшості країн світу вивізне мито застосовується значно менше ніж ввізне.

Транзитне мито стягується з товарів, що провозяться через територію держави в інші країни (транзитом). Необхідно зауважити, що на даний момент транзитне мито практично не стягується у світі.

1. Особливі види мита і процедура їх застосування.

Для захисту економічних інтересів України, вітчизняного виробника та у випадках передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита можуть застосовуватися особливі види мита:

спеціальне мито;

антидемпінгове мито;

компенсаційне мито.

Спеціальне мито застосовується: як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності; як засіб захисту українських виробників; як засіб захисту національного товаровиробника у разі, коли товари возяться на митну територію України в обсягах та за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику.

Під демпінгом розуміють експорт товарів та їх реалізацію в країні-імпортері здійснюється по набагато нижчими цінами, ніж на внутрішньому ринку країни-виробника. Різниця між цими цінами характеризує величину демпінгу, яка і являється основою формування антидемпінгового мита. Антидемпінгове мито застосовується: у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих товарів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіє шкоду; у разі ввезення на митну територію України товарів, що є об’єктом демпінгу, яке заподіє шкоду національному товаровиробнику. Ставка антидемпінгового мита не може перевищувати різниці між конкретною оптовою ціною об’єкта демпінгу на момент експорту та заявленою ціною при його імпорті на митну територію України.

Застосування субсидій призводить до штучного заниження затрат, а відповідно, і цін на експортні товари. Імпорт в Україну таких субсидованих товарів по штучного заниженим цінам може нанести шкоди вітчизняним виробникам, значно стримувати розвиток вітчизняного виробництва. В таких випадках для захисту вітчизняного виробника може застосовуватись компенсаційне мито. Ставка компенсаційного мита визначається розміром субсидії. Компенсаційне мито застосовується: у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду; у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику.

Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законодавства України. У разі, якщо імпорт товару є об’єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив.

1. Митна вартість товарів і методи визначення митної вартості.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають ми­тному обкладанню, ґрунтуються на їх митній вартості. Тому треба пра­вильно визначити митну вартість і зазначити її у ватажній митній де­кларації.

Митна вартість товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, для цілей нарахування податків та зборів визначається на підставі заяви власника цих товарів чи уповнова­женої ним особи за умови надання підтверджуючих документів (товарних чеків, ярликів тощо), які можна ідентифікувати з наяв­ними товарами. При визначенні митної вартості товарів, які пере­міщуються у несупроводжуваному багажі, крім вартості самих товарів, враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) До моменту перетинання ними митного кордону України. За відсутності таких підтверджень або у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності відомостей стосовно заявленої вартості, митні органи визначають митну вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари.

Відповідно до ст. 259 МК України митна вартість товарів — це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість това­рів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислю­ється на момент перетинання товарами митного кордону України відповідно до положень МК. По суті митна вартість — це ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товари на момент пере­тинання митного кордону України. Іншими словами — це ціна угоди чи ціна договору. Митна вартість визначається на підставі МК Укра­їни, Закону України «Про Єдиний митний тариф» і постанови KM України «Про порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України» та затвердженим ним «Порядком визначення митної вартості товарів та інших предметів у разі переміщення їх через митний кордон України».

Митна вартість нараховується відповідно до встановлених МК методів. Так, відповідно до ст. 266 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здій­снюється шляхом застосування таких методів:

за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

на основі віднімання вартості (метод 4);

на основі додавання вартості (метод 5);

резервного (метод 6).

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кож­ний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьо­му кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи віднімання та додавання вартості можуть застосо­вуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

1. Інші податки і збори, що стягуються митними органами.

Під час переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, а також в інших випадках та відповідно до діючих законів України справляються такі податки та збори:

1) податок на додану вартість під час здійснення експортно-імпортних операцій. Податок на додану вартість під час здійснення експортно-імпортних операцій, яким обкладаються товари, що переміщуються через митний кордон України, — це загальнодержавний податок, який нараховується митними органами за ставками, що діють на день подання митної декларації;

2) акцизний збір із товарів, що ввозяться на митну територію України. Акцизний збір (податок) на товари, що переміщуються через митний кордон України, є загальнодержавним податком на високорентабельні та монопольні товари, який нараховується та справляється за ставками, що діють на день подання митної декларації;

3) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

Єдиний збір — це збір, який установлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, які перетинають державний кордон України і справляється за здійснення у пунктах пропускання через державний кордон України відповідно до законодавства України при транзиті вантажів і транспортних засобів, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю вантажів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними шляхами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням визначених розмірів загальної маси, осьових навантажень та(або) габаритних параметрів. Єдиний збір справляється одноразово залежно від режиму переміщення (ввезення, транзит) за єдиним платіжним документом в залежності від виду, місткості або загальної маси транспортних засобів.

4) плата за митне оформлення товарів і транспортних засобів поза місцем розташування митних органів або поза робочим часом.

Митні збори — це збори, які стягуються понад мито за виконання обов'язків митних органів, а також за надання послуг в галузі митної справи. Митні збори, які нараховуються за вантажною митною декларацією, справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів за вантажною деклараці­єю за винятком окремих випадків. Митні збори підлягають сплаті до або на момент здійснення митного оформлення. Митне оформлення товарів у повному обсязі та їх пропускання можуть здійснюватися лише після сплати нале­жних митних зборів або за умови надання митним органом у вста­новленому порядку відстрочки чи розстрочки їх сплати. Митниця має право надати відстрочку або розстрочку сплати митних зборів на термін, що не перевищує одного місяця, за наявності гарантії ба­нку та заяви платника.

 

1. Митні процедури на морському і річковому транспорті.

Особливості митного контролю за морському та річковому транспорті встановлені главою 16 МК України. Так, від­повідно до ст. 121 МК України митні органи здійснюють митні про­цедури в зонах митного контролю на території морських та річкових портів, а також в акваторії портів, відкритих для міжнародних пере­везень. Перелік таких портів визначається KM України. Зони митно­го контролю в морських та річкових портах розташовуються в межах, відведених керівництвом цих портів, територій та акваторій.

Судно закордонного плавання протягом усього часу стоянки в порту перебуває під митним контролем. Митний орган має право в цей період здійснювати огляд і переогляд судна, пломбування та опечатування його окремих трюмів і приміщень, де знаходяться товари, підстави для ввезення яких на митну територію України та вивезення за межі митної території України чи транзит через те­риторію України відсутні.

Митне оформлення суден закордонного плавання здійснюється цілодобово у порядку їх прибуття. Райони розвантаження та завантаження суден закордонного плавання, посадки та висадки пасажи­рів цих суден, а також місця стоянки суден для здійснення митно­го контролю визначаються адміністрацією порту з урахуванням функціональної і технологічної діяльності порту та за поданням митного органу, погодженим з органом охорони Державного кор­дону України.

Вивантаження товарів із суден закордонного плавання та заван­таження товарів на зазначені судна здійснюються з дозволу митного органу та під його контролем згідно з товаросупровідними доку­ментами, передбаченими законодавством України. Остаточний випуск товарів, що перевозяться в міжнародному водному сполу­ченні, здійснюється на підставі оформлених митних декларацій.

Митне оформлення придбаного або побудованого резидентом за межами митної території України судна здійснюється після набуття резидентом права власності на таке судно в режимі імпорту під час його першого заходження в один з українських портів.

Митне оформлення придбаного нерезидентом на митній тери­торії України судна здійснюється в режимі експорту, якщо таке судно вивозиться за межі митної території України, або в режимі тимча­сового ввезення, якщо таке судно використовується на митній території України.

Товари, що переміщуються через борти іноземних військових кораблів на митну територію України або у зворотному напрямку, підлягають митному контролю та митному оформленню.

Початком митного контролю є фактичне перетинання митного кордону України. Йому має передувати повідомлення митних ор­ганів України про намір ввезти на митну територію України това­ри і транспортні засоби. Якщо це рейсові перевезення, то час при­буття (відбуття) визначається розкладом руху. При чартерних рейсах обов'язок сповіщати про прибуття покладається на власників ком­панії, орендатора й капітана корабля.

Митному контролю підлягають усі кораблі зарубіжного плавання, за винятком військових кораблів ВМФ і прикордонного війська. Для оформлення і контролю формуються змішані прикордонні комісії з представників зацікавлених відомств. Процедура роботи прикордонних комісій з оформлення пасажирських і торгових ко­раблів має свої особливості. Кораблі, що здійснюють чартерні рейси з туристами на борту, виходять в рейс за погодженими з туристичними агентствами планами.

Не прийняті вантажі ви­возяться з порту по документах їх ввезення, але з вказівкою поса­дових осіб на причину повернення вантажу. Вивезення з території порту імпортної продукції рослинного походження здійснюється тільки за наявності сертифікатів, виданих державною інспекцією.

Багаж пасажирів кораблів зарубіжного плавання й іноземних моряків виноситься (вивозиться) з порту тільки після проходжен­ня процедури митного оформлення і контролю (встановленого МК України) та з письмового дозволу митниці. Митне оформлення пасажирських кораблів здійснюється, як правило, біля пасажирських причалів морського пасажирського вокзалу.

1. Митні процедури на повітряному транспорті.

Митний контроль за міжнародними авіаційними перевезеннями здійснюється безпосередньо в міжнародних аеропортах за прави­лами, що викладені у главі 17 МК України. Переміщення товарів через митний кордон України повітряним шляхом здійснюється через міжнародні аеропорти, у яких розташовані митні органи. Перелік міжнародних аеропортів безпосередньо визначається KM України. Переміщення товарів через митний кордон України через інші аеропорти та поза місцем розташування митних органів до­пускається у виняткових випадках за дозволом KM України або у випадках вимушеної посадки повітряного судна.

Митний контроль та митне оформлення повітряного судна здійсню­ється за наявності необхідних документів. Дозвіл митного органу на вивантаження товарів з повітряного судна або завантаження товарів на нього надається після перевірки поданих документів та встановлення їх відповідності вимогам МК України.

Митний контроль за міжнародними авіаперевезеннями здійс­нюється митним органом міжнародного аеропорту у взаємодії з конт­рольними та іншими службами, що беруть участь в оформленні міжнародних повітряних суден та їх екіпажів, вантажів, пасажирів та багажу.

Митний контроль містить такі елементи: контроль товарів, які переміщуються у літаках міжнародно­го пасажирського сполучення; контроль товарів, які переміщуються літаками при здійснення міжнародних вантажних перевезень; контроль самих літаків.

Митний контроль переміщуваних ручної поклажі і багажу, а так само авіапасажирів, здійснюється в спеціально відведених для мит­ного оформлення місцях. При відльоті літака проводиться повне митне оформлення, якщо літак не робить проміжної посадки на території України, з постановкою штампа «Під митним контролем» і записом інспектора митниці в гене­ральній декларації про те, що було оформлено в митному відношенні. При вильоті пасажир проходить митне оформлення, потім реєструє свій виліт і оформляє перевезення супроводжуваного багажу, після цього проходить паспортний контроль.

При прильоті літака через кордон з посадкою в проміжному аеропорті, де знаходиться митниця, у першому пункті посадки літака проводиться, як правило, повне митне оформлення. Прибулі пасажири по закінченні паспортного контролю одержу­ють свій багаж і проходять митний контроль. Порядок митного оформлення ідентичний тому, що проводиться перед вильотом.

Для виявлення і припинення спроб ввезення і вивезення това­рів з використанням літаків крім митного контролю в міжнародних аеропортах організуються оперативна взаємодія митних органів зі службами контролю за повітряною обстановкою для того, щоб здій­снювався митний контроль усіх літаків, у тому числі як санкці­оновані (офіційні), так і несанкціоновані міжнародні авіарейси.

1. Переміщення товарів через митний кордон України в міжнародних поштових і експрес відправленнях.

Переміщення товарів через митний кордон України в міжнародних поштових і експрес відправленнях регулюється згідно ст. 151-153 МК України.

Міжнародні поштові відправлення переміщуються через митний кордон України, в тому числі транзитом через територію України, після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться в цих поштових відправленнях.

Підприємства поштового зв'язку України зобов'язані за свій рахунок пред'являти митним органам для здійснення митного оформлення міжнародні поштові відправлення, що переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються в міжнародних поштових відправленнях через митний кордон України, здійснюються в місцях міжнародного поштового обміну, які визначаються та обладнуються центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку та інформатизації України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Доставка міжнародних поштових відправлень до місць митного оформлення, їх розпакування і пред'явлення для огляду, перепакування та зберігання здійснюються підприємствами поштового зв'язку України за свій рахунок за участю і під контролем митних органів.

Міжнародні експрес-відправлення переміщуються через митний кордон України, в тому числі транзитом через територію України, після здійснення митного контролю і митного оформлення товарів, що знаходяться у цих відправленнях.

Митний контроль і митне оформлення товарів, що переміщуються в міжнародних експрес-відправленнях через митний кордон України, здійснюються в місцях, які визначаються та обладнуються відповідним експрес-перевізником за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Доставка міжнародних експрес-відправлень до місць митного оформлення, їх розпакування і пред'явлення для огляду, перепакування та зберігання здійснюються відповідним експрес-перевізником за свій рахунок за участю і під контролем митних органів.

1. Митні процедури на залізничному транспорті.

Митний контроль на залізничному транспорті здійснюється від­повідно до глави 18 МК України та спеціальних правил митними органами. Так, ст. 139 МК встановлює, що у зонах митного конт­ролю пунктів пропускання залізничного транспорту на державно­му кордоні України здійснюється перевірка документів, огляд за­лізничного рухомого складу, а також інші передбачені чинним законодавством митні процедури. При цьому розвантажувальні, навантажувальні, перевантажувальні та інші операції, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, про­водяться підприємствами залізниці за свій рахунок.

Порядок та терміни проведення митного контролю на залізни­чному транспорті визначаються загальними технологічними схемами, які затверджуються начальниками залізничних станцій, митних ор­ганів та органів охорони Державного кордону України.

Митний контроль товарів і транспортних засобів у міжнародному залізничному сполученні здійснюється в зонах митного контролю.

Пасажири поїздів міжнародного сполучення можуть проходити митний контроль також в інших місцях, визначених уздовж марш­руту руху поїзда за погодженням між спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, спе­ціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони державного кордону України та центральним органом вико­навчої влади в галузі транспорту України.

Митний контроль на залізничному транспорті має свою послі­довність. При вибутті з України митними органами, прикордонними й іншими уповноваженими органами контролю здійснюється такий Комплекс контролю: прикордонний контроль (проводиться прикордонними органами); оформлення вантажу, багажу транспортним підприємством, що здійснює міжнародні перевезення; контроль відповідності товару і цінностей, занесених у ми декларацію, фактичній наявності проводиться митними службами; контроль наявності зброї, металу й інших заборонених до вивезення предметів здійснюється органами внутрішніх справ.

При прибутті в Україну в комплекс контролю входять: прикордонний контроль; одержання багажу і вантажу; митний контроль разом з фітосанітарними і ветеринарними службами.

Товарні потяги і перевезені ними вантажі, так само як і інші товари і транспортні засоби, що вивозяться за межі України, а також при ввезенні на її територію, підлягають обов'язковому митному контролю відповідно до заявленого режиму (імпорту чи експорту). При здійсненні митного огляду переміщуваних через митний кордон України вантажів за вимогою митних органів залізниця зобов'язана пред'явити їм товари і транспортні засоби для огляду і забезпечи­ти виконання необхідних операцій (зняття і розкриття контейнерів, розвантаження товарів, розчеплення вагонів).

1. Загальна контрабанда, склад злочину.

Згідно зі ст.201 КК України контрабандою є переміщення то­варів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінно­стей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних, вибухових речовин, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або пре­курсорів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), органів та інших анатомічних ма­теріалів людини, а так само контрабанда стратегічно важливих си­ровинних товарів, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі України.

Об'єктом контрабанди визнається державний порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності, який включає в тому числі й за­гальний і спеціальний порядок переміщення товарів через митний кордон. Безпосереднім об'єктом контрабанди е встановлений по­рядок переміщення матеріальних цінностей і окремих предметів й речовин, що вилучені з вільного обігу через митний кордон Укра­їни. Основним безпосереднім об'єктом злочину є встановлений по­рядок переміщення відповідних предметів через митний кордон України, який є необхідною умовою нормальної діяльності митних органів щодо стягнення передбачених законодавством платежів, здійснення митного контролю і митного оформлення предметів. Додатковим факультативним об'єктом контрабанди можуть виступати встановлений порядок обігу предметів дозвільної системи, порядок сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, громадська безпека, здоров'я населення.

Предметом контрабанди є товари, валюта, історичні й культурні, національні цінності та інші предмети, у тому числі й ті які вилучені з вільного обігу: отруйні, сильнодіючі, радіоактивні, вибухові речовини, зброя та набої.

Об'єктивна сторона контрабанди полягає в незаконному переміщенні через митний кордон України (ввезення на територію України чи вивезення вказаних товарів і предметів будь-яким способом. Як правило, контрабанда здійснюється у вигляді активних дій. Хоча й не виключена бездіяльність, особливо при співучасті, коли дії спів­учасників між собою не пов'язані. Контрабанда вважається закінченою з того моменту, коли товари чи інші предмети були фактично переміщені через митний кордон і при наявності хоча б однієї з ознак в діях особи, яка вивозила чи ввозила ці товари й предмети контрабандним шляхом.

Із суб'єктивної сторони контрабанда передбачає наявність пря­мого умислу. Винний усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України, Тож контрабанда скоюються з прямим умислом (наміром). Мотив та мета контраба­нди, як правило, вирішального значення не мають. Мотив завжди корисливий. Це бажання збагатитися незаконним шляхом.

Суб'єктами контрабанди можуть бути фізичні особи: громадя­нин України, іноземець, апатрид, які досягли 16 років. Як спеціа­льний суб'єкт визнається посадова особа, яка скоїла цей злочин із використанням своєї посади.

1. Спеціальна контрабанда, склад злочину.

Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів утворює спеціальний склад злочину, відповідальність за який настає за ст. 305 КК.

Об'єктом злочину є здоров'я населення, а також встановлений з метою забезпечення охорони здоров'я населення порядок переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів через митний кордон України.

Предметом злочину є:

1) наркотичні засоби;

2) психотропні речовини;

3) їхні аналоги;

4) прекурсори.

Хоча в законі йдеться про предмет злочину у множині, кримінальне караним вважається також діяння, предметом якого е лише один вид наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів чи прекурсорів.

Об'єктивна сторона злочину передбачає дві альтернативні форми дій:

1) переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів через митний кордон України поза митним контролем;

2) переміщення зазначених предмет через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони контрабанди є місце вчинення злочину - митний кордон. Імпорт (ввезення), експорт (вивезення) або транзит наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюються на підставі сертифіката (окремого дозволу), виданого у встановленому КМ порядку спеціально уповноваженим органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я для кожного такого випадку, незалежно від того, стосується це одного чи кількох наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів.

Імпорт, експорт або транзит наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів здійснюються лише через митниці, визначені ДМС. Порушення цього порядку переміщення зазначених засобів і речовин через митний кордон України утворює склад злочину, передбаченого ст. 305. Водночас не визнається контрабандою перевезення на суднах чи літаках міжнародного сполучення обмеженої кількості наркотичних засобів і психотропних речовин, необхідних Для надання невідкладної медичної допомоги, а також у випадках, коли літак, що перевозить повітряним шляхом партію наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, пролітає надтериторією країни без посадки.

Злочин вважається закінченим з моменту фактичного незаконно переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів або прекурсорів через митний кордон України. При Цьому незаконне переміщення може бути здійснене шляхом як перевезення, так і пересилання зазначених предметів через митний кордон.

Суб'єкт злочину загальний. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

1. Дізнання в митних органах.

Провадження дізнання про контрабанду та інші правопорушення проводиться самими митними органами у порядку, передбаченому Кримінально-процесуальним кодексом України (КПК), а стосовно адміністративних правопорушень — КУпАП. У той же час у новому МК України з'явились норми про­цесуального характеру, що може бути підставою для появи спе­ціального процедурного провадження — митного. До компетенції митних органів входить й провадження дізнання у справах про по­рушення митних правил.

За наявності передбачених ознак злочину чи адміністративно­го правопорушення митні органи зобов'язані порушити криміна­льну справу чи відкрити адміністративне провадження. Таке про­вадження проводиться згідно з правилами, що викладені у главі 58 МК України. Провадження у справі про порушення митних правил включає виконання передбачених МК процесуальних дій, розгляд справи за суттю та винесення постанови.

Провадження у справі про порушення митних правил здійс­нюють посадові особи підрозділу боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил митного органу, в зоні діяльності якого було вчинено або виявлено таке порушення. Посадові осо­би підрозділу боротьби з контрабандою і порушеннями вимог МК України регіональної митниці можуть здійснювати провадження у будь-якій справі про порушення митного законодавства, пору­шеній підпорядкованими регіональній митниці митними органами.

Посадові особи Управління організації боротьби з контрабандою і порушеннями вимог МК України спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи можуть здійснювати провадження у будь-якій справі про порушен­ня митного законодавства, порушеній будь-яким митним органом України.

Приводи для порушення справи про порушення вимог митно­го законодавства:

1) безпосереднє виявлення посадовими особами митного орга­ну порушення вимог МК України;

2) повідомлення про вчинення особою порушення вимог МК України, отримані від інших органів (у тому числі митних), підпри­ємств, а також громадян;

3) повідомлення про вчинення порушення вимог МК України, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.

1. Заходи щодо запобігання контрабанди.

Аналіз стану боротьби з контрабандою свідчить про те, що, незважаючи на комплекс здійснених органами виконавчої влади заходів, вона продовжує поширюватись, а пов'язані з нею негативні процеси набувають дедалі витонченіших форм, що завдає значної шкоди економіці України, негативно впливає на криміногенну ситуацію в державі.

Заходи щодо запобігання контрабанди передбачаються Державною програмою «Контрабанда - стоп», що затверджена Постановою КМ України від 01.04.2005 року.

Програма передбачає наступні заходи: внесення змін до законів з питань оподаткування з метою оптимізації ставок ввізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість з урахуванням забезпечення необхідного рівня захисту внутрішнього ринку; удосконалення процедури митного оформлення товарів; завершення процесу демаркації державного кордону; удосконалення механізму функціонування пунктів пропуску через державний кордон; створення інтегрованої інформаційної системи обліку переміщення товарів через державний кордон для забезпечення відстеження руху товарів і даних на їх митне оформлення в режимі реального часу з наданням доступу до неї відповідним правоохоронним та контролюючим органам; удосконалення обміну інформацією між заінтересованими державними органами.

1. Поняття, склад порушення митних правил.

Порушенням митних правил визнається, у відповідності до ст. 319 МК України, адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які передбачена адміністративна відповідальність.

Під юридичним складом порушення митних правил визнається передбачена нормами митного права сукупність найбільш загальних, типових елементів (ознак), при наявності яких те чи інше діяння можна вважати порушенням митних правил.

Об’єктом порушення митних правил є суспільні відносини, урегульовані нормами права та охоронювані засобами адміністративної відповідальності. Загальний об’єкт (в тому числі й для порушень митних правил) – це вся сукупність суспільних відносин, що виникають в сфері виконавчо-розпорядчої діяльності держави й охоронювані засобами адміністративної відповідальності. Родовий об’єкт порушення митних правил – це окрема група однорідних суспільних відносин, що виникають в зв’язку зі здійсненням митної справи і урегульована нормами митного права. Видовий об’єкт порушення митних правил – різновид родового об’єкту, що являє собою специфічну групу суспільних відносин, спільну для кола проступків одного роду. У той же час кожне порушення митних правил завдає шкоду якому-небудь конкретному суспільному відношенню, що охороняється санкцією митно-правової норми і яке визнається безпосереднім об’єктом порушення митних правил.

Об’єктивна сторона порушення митних правил – це система передбачених нормою митного права ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку. Об’єктивна сторона включає в себе передусім такі основні складові, як: протиправне діяння (дія чи бездіяльність), суспільно шкідливі наслідки та причинно-наслідковий зв’язок між діянням та його шкідливими наслідками. Так, наприклад, порушення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності митних правил може знаходити свій зовнішній вираз у різноманітних діяннях: відправлення без дозволу митного органу транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, пошкодження пломб, печаток чи інших засобів митного забезпечення або нез’явлення за встановленою формою точних відомостей про товари, транспортні засоби. Наслідками таких діянь можуть бути: уникнення від сплати мита та митних платежів або зменшення їх розміру. Варто мати на увазі, що діяння повинно знаходитись у причинно-наслідковому зв’язку з шкідливими наслідками, яке воно спричинило. Встановити такий причинно-наслідковий зв’язок – означає з’ясувати обставини виникнення шкідливих наслідків, визначити, чи настали вони в результаті скоєння протиправного діяння, чи внаслідок іншого, як дане діяння вплинуло на розмір цих наслідків.

Суб’єктом порушення митних правил визнається той, хто його вчинив, тобто фізична особа, в діянні якої є ознаки правопорушення. Усі ознаки суб’єкта можна виокремити у дві групи: загальні та спеціальні. Загальними визнаються такі ознаки, якими повинна володіти будь-яка особа, яку притягають до адміністративної відповідальності – це досягнення 16-го віку та осудність. Такими особами можуть бути як громадяни України так і іноземні громадяни та особи без громадянства. До спеціальних, належать ознаки, що відображають службове становище особи чи особливості її праці. В ст. 320 МК України до суб’єктів які мають спеціальні ознаки належать посадові особи підприємств.

Суб’єктивна сторона порушення митних правил характеризує внутрішнє (психічне) ставлення суб’єкта правопорушення до скоєного ним діяння та його негативних наслідків. Порушення митних правил визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Порушення митн