Орієнтовна тематика ІНДЗ з навчальної дисципліни «Методика навчання основ економіки»



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Орієнтовна тематика ІНДЗ з навчальної дисципліни «Методика навчання основ економіки»



 

1. Місце економічних дисциплін у базовому навчальному плані загальноосвітнього навчального закладу. Державний стандарт освіти у галузі економічних знань учнів загальноосвітніх навчальних закладів.

2. Загальна характеристика змісту програм з економічних дисциплін для загальноосвітніх навчальних закладів.

3. Сутність педагогічної психології. Психологія навчання. Психологія виховання.

4. Поняття і характеристика основних методів навчання.

5. Поняття і характеристика основних форм навчального процесу.

10. Урок як основний елемент класно-урочної системи. Типи уроків за основною дидактичною метою заняття.

11. Структура та особливості застосування у навчанні економіки уроку засвоєння нових знань.

12. Структура та особливості застосування у навчанні економіки уроку засвоєння навиків і умінь.

13. Структура та особливості застосування у навчанні економіки уроку застосування нових знань, навиків, умінь.

14. Структура та особливості застосування у навчанні економіки уроку узагальнення і систематизації знань.

15. Структура та особливості застосування у навчанні економіки уроку контролю і корекції знань, навиків, умінь.

16. Структура та особливості застосування у навчанні економіки комбінованого уроку.

17. Вимоги до планів і планів-конспектів з економічних дисциплін.

18. Сутність мети і завдань уроку.

19. Поняття “знання”, “навики”, “уміння”.

20. Сутність актуалізації та мотивації на уроках економіки.

21. Організація перевірки виконання домашнього завдання на уроках економіки.

22. Вимоги до викладу вчителем економічного матеріалу на уроках з економічних дисциплін.

23. Організація самостійної роботи учнів з економічними джерелами на уроках економіки.

24. Поєднання індивідуальної та колективної роботи учнів на уроках економіки.

25. Організація роботи учнів з економічними термінами.

26. Основні форми ведення запису навчального матеріалу.

27. Організація заключного етапу уроку економіки: підведення підсумків, визначення домашнього завдання.

28. Засоби та методи впливу педагогічного впливу на учнів на уроках економіки.

29. Сутність семінарського заняття, його місце у навчальному процесі. Методика проведення семінарів з економічних дисциплін у старшій школі.

30. Поняття засобів навчання, їх класифікація.

31. Загальна характеристика основних видів економічних джерел.

32. Загальні правила організації роботи учнів з економічними джерелами.

33. Функції та структура підручників з економічних дисциплін.

34. Використання наочних засобів навчання на уроках економіки.

35. Сутність активних форм навчання, їх значення для вивчення економічних дисциплін.

36. Поняття ділових ігор, їх види.

37. Загальні вимоги до організації та проведення ділових ігор з економічних дисциплін.

38. Організація позаурочної роботи в процесі вивчення економічних дисциплін.

39. Сутність самостійної роботи, її види.

40. Вимоги до організації самостійної роботи учнів в процесі вивчення економічних дисциплін.

41. Поняття консультації, її функції та види.

42. Методика організації та проведення консультації.

43. Поняття учбового контролю, його функції, види, форми та методи проведення.

44. Методика проведення усного опитування на уроках економіки.

45. Методика проведення письмового опитування на уроках економіки.

46. Тестування на уроках економіки.

47. Методика організації та проведення екзаменів з економічних дисциплін.

48. Навчально-виховні функції оцінки знань учнів. Вимоги до знань і умінь, набутих учнями в процесі вивчення економічних дисциплін.

49. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з економічних дисциплін.

50. Педагогічні вимоги до оцінювання знань учнів.

 

Оцінка з ІНДЗ є обов’язковим балом, який враховується при підсумковому оцінюванні навчальних досягнень студентів з навчальної дисципліни «Методика навчання основ економіки».

Бакалавр може набрати максимальну кількість балів за ІНДЗ – 30 балів.

 

 


9. VІІІ. СИСТЕМА ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО

10. КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ

11.

12. Контроль успішності студентів з урахуванням поточного і підсумкового оцінювання здійснюється відповідно до навчально-методичної карти (п. ІV), де зазначено види й терміниконтролю. Систему рейтингових балів для різних видів контролю та порядок їх переведення у національну (4-бальну) та європейську (ECTS) шкалу подано у абл.. 8.1, абл.. 8.2.

13.

Таблиця 8.1

Розрахунок рейтингових балів за видами поточного (модульного) контролю

№     Вид діяльності Кількість балів за одиницю Кількість одиниць до розрахунку Кількість рейтингових балів
1. Відвідування лекцій
2. Відвідування семінарських занять
3. Робота на семінарських заняттях (доповідь, виступ, повідомлення, участь у дискусії)
5. Модульні контрольні роботи
4. Індивідуальна науково-дослідна робота
5. Самостійна робота студентів
Підсумковий рейтинговий бал
Коефіцієнт переведення рейтингу у 60-бальну шкалу 4.43

14.

15.

16.

17.

18.

 

19.

20.

21. У процесі оцінювання навчальних досягнень бакалаврів застосовуються такі методи:

22.

ØМетоди усного контролю:індивідуальне опитування, фронтальне опитування, співбесіда, екзамен.

Ø Методи письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, звіт, реферат, есе.

Ø Комп’ютерного контролю: тестові програми.

ØМетоди самоконтролю:умін­ня самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз.

Таблиця 8.2

Порядок переведення рейтингових показників успішності у європейські оцінки ECTS

Підсумкова кількість балів (max – 100) Оцінка за 4-бальною шкалою Оцінка за шкалою ECTS
1 – 34     35 – 59 «незадовільно» (з обов’язковим повторним курсом) «незадовільно» (з можливістю повторного складання) F     FX
60 – 74 «задовільно» ED
75 – 89 «добре» CB
90 – 100 «відмінно» A

 

Загальні критерії оцінювання успішності студентів, які отримали за 4-бальною шкалою оцінки «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно», подано у табл. 8.3.

Таблиця 8.3

Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень бакалаврів

Оцінка Критерії оцінювання
«відмінно» ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, вміння вільно виконувати практичні завдання, передбачені навчальною програ­мою; за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь.
«добре» ставиться за вияв студентом повних, систематичних знань із дисципліни, успішне виконання практичних завдань, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді студента наявні незначні помилки.
«задовільно» ставиться за вияв знання основного навчального матеріалу в обсязі, достатньому для подальшого навчання і майбутньої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, передбаченою навчальною програмою; можливі суттєві помилки у виконанні практичних завдань, але студент спроможний усунути їх із допомогою викладача.
«незадовільно» виставляється студентові, відповідь якого під час відтворення основного програмового матеріалу поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. Таким чином, оцінка «незадовільно» ставиться студентові, який неспроможний до навчання чи виконання фахової діяльності після закінчення ВНЗ без повторного навчання за програмою відповідної дисципліни.

Кожний модуль включає бали за поточну роботу бакалавра на семінарських, практичних заняттях, виконання самостійної роботи, індивідуальну роботу, модульну контрольну роботу.

Виконання модульних контрольних робіт здійснюється в режимі комп’ютерної діагностики або з використанням роздрукованих завдань.

Реферативні дослідження та есе, які виконує бакалавр за визначеною тематикою, обговорюються та захищаються на семінарських заняттях.

Модульний контроль знань бакалаврів здійснюється після завершення вивчення навчального матеріалу модуля.

 

Кількість балів за роботу з теоретичним матеріалом, на практичних заняттях, під час виконання самостійної та індивідуальної навчально-дослідної роботи залежить від дотримання таких вимог:

ü своєчасність виконання навчальних завдань;

ü повний обсяг їх виконання;

ü якість виконання навчальних завдань;

ü самостійність виконання;

ü творчий підхід у виконанні завдань;

ü ініціативність у навчальній діяльності.

ІХ. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

1) За джерелом інформації:

Словесні:лекція (традиційна, проблемна, лекція-прес-конференція) із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint – Презентація), семінари, пояснення, розповідь, бесіда.

Наочні:спостереження, ілюстрація, демонстрація.

Практичні: вправи.

2) За логікою передачі і сприймання навчальної інформації:індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

3) За ступенем самостійності мислення:репродуктивні, пошукові, дослідницькі.

4) За ступенем керування навчальною діяльністю:під керівництвом викладача; самостійна робота студентів: з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

ІІ. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності:

1) Методи стимулювання інтересу до навчання: навчальні дискусії; створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій тощо).



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.170.64.36 (0.011 с.)