Мікроскопічний аналіз і оформлення його результатів

Мікроскопічне вивчення живих, фіксованих рослинних об'єктів, а також сухої рослин­ної сировини включає: підготовку сировини (фіксація, розм'якшення, просвітлення, мацера­ція тощо); виготовлення зрізів або препаратів з поверхні; проведення якісних мікрохімічних реакцій; виготовлення тимчасових препаратів; вивчення їх під мікроскопом; відображення результатів у журналі.

Рисунки анатомічної будови об'єктів розділяються на схематичні і детальні. Вони до­повнюють один одного. Схематичні зображення будови органів виконуються з малого збіль­шення і відображають загальні контури об'єкта, співвідношення між його частинами, особли­вості топографії (розміщення) тканин тощо. У них використовують умовне штрихування або кольорове розфарбовування. Детальний рисунок робиться з великого збільшення і відобра­жає характерні деталі будови клітин і тканин.

При оформленні рисунків рекомендується:

Ø розміщати рисунки на аркуші раціонально,

Ø користуватися добре загостреним олівцем, щоб лінії були тонкими, але чіткими;

Ø рисунки робити досить великі,

Ø достовірно відображати побачене під мікроскопом;

Ø дотримуватися пропорцій між частинами органа, тканинами, клітинами і клітинними компонентами;

Ø супроводжувати рисунки позначеннями і текстовими коментарями до них

Додаток 2

Схема опису листка з поверхні

Клітини епідерми: прозенхімні, злегка витягнуті, паренхімні (округлі, овальні, 4-6-багатокутні); тонкі, потовщені, прямостінні, звивостостінні, злегка хвилясті, з потовщеними чоткоподібними (нагадують чотки, намисто) оболонками, зі складчастістю кутикули (поздов­жньою, радіальною), містять антоціан тощо.

Продихи: відсутні, зустрічаються рідко, зустрічаються часто; розташовані рівномірно, рядами, вздовж жилок, по краю листка; орієнтація продихової щілини: невизначена, вздовж осі листка, поперек осі листка.

Тип продихового апарата: (аномоцитний, анізоцитний, парацитний, діацитний, тетрацитний) і його характеристика

Опущення: відсутнє, слабке, сильне; рівномірне, пучками, рядами, по жилці, по краю листка і т. ін.

Тип трихом: прості волоски, залозисті волоски, залозки, лусочки, емергенці.

Прості волоски: живі або мертві; 1-, 2-, 3-, багатоклітинні; лінійні, гіллясті, зірчасті, ще­тинисті, сосочковидні, Т- подібні і т. ін. залежно від форми і взаємного розташування клітин; оболонка клітин тонка, потовщена, зі штрихуванням, ніжною чи грубо-бородавчастою кути­кулою. (Відмітьте, при наявності, розетку клітин біля основи волоска, особливості кінцевих, серединних або базальних клітин).

Залозисті волоски. Головка: маленька чи велика; округла, овальна, грушо-, грибоподіб­на і т. ін.; одноклітинна чи з декількох клітин, розташованих в один, два ряди або радіально. Ніжка: коротка, довга, тонка і т. ін.; циліндрична, конічна, зігнута і т. ін.; одно-, дво- або ба­гатоклітинна.

Емергенці: шипи, жалкі волоски, щетинки: форма, структура та ін. особливості.

Ефіроолійні залозки: зустрічаються рідко або часто; великі або маленькі; секреторні клітини розташовані радіально, рядами, ярусно; будова ніжки та ін.

Епідерма над жилкою листка: форма клітин, товщина оболонок, складчастість кутикули; наявність трихом і їх характеристика;

В тканинах під епідермою: наявність кристалоносної обкладки вздовж жилок (форма кристалів); наявність молочників, кристалічні ключєння клітин мезофілу і ін.

Додаток З

Схема опису поперечного зрізу осьового органа

Покривна тканина

Епіблема (ризодерма) з кореневими волосками.

Епідерма: ступінь потовщення оболонок, наявність кутикули, волосків, типи волосків. Перидерма: кількість шарів клітин пробки, її колір, наявність, форма і розташування сочевичок.

 

Первинна кора: відсутня; слабко виражена; добре виражена; сильно розвинена;

- складається з екзодерми, мезодерми і ендодерми (з пасками Каспарі, рівномірними потовщеннями, підковоподібними потовщеннями);

- складається з коленхіми (вказати тип(и), кількість шарів, розташування), корової паренхіми і ендо­дерми, яка може бути крохмало - чи кристалоносною, добре чи слабко вираженою;

- складається з однорідної паренхіми;

- включає багатошарову паренхіму і 1-2 шари ендодерми з характерними потовщеннями.

 

Центральний осьовий циліндр: Перицикл:

- одно- чи багатошаровий, діючий;

- не виражений,

- перетворений у перициклічну склеренхіму, що розміщується тяжами, безперервним або переривчас­тим кільцем);

Провідні пучки;

- відсутні, тому що флоема і ксилема розташовані кільцями (осьові органи дводольних і голонасінних, безпучковий тип); для дерев'янистих форм відзначити наявність річних кілець;

- присутні:

- один радіальний пучок з 2-5 променями ксилеми (корінь дводольних рослин, первинна будова) або з 6 і більше променями ксилеми (корінь однодольних рослин);

- закриті колатеральні, напівконцентричні, концентричні: розташовані по всьому центральному цилін­дру, до осі стебла збільшуються (стебло і кореневище однодольних);

- відкриті колатеральні чи біколатеральні, розташовані по колу, всі приблизно однакового розміру (осьові органи дводольних, пучковий тип);

- відкриті колатеральні, розташовані по колу, основні - великі пучки чергуються з додатковими - дріб­ними (осьові органи дводольних, перехідний тип будови);

* Для всіх пучків укажіть їх відносні розміри, наявність механічної обкладки (оточує з усіх сторін, зі сторони флоеми або ксилеми, укажіть кількість шарів та ін.)

Серцевинні промені:

- одно- чи багаторядні, вузькі, широкі, лійковидно-розширені в лубі;

- первинні, тобто перебувають навпроти променів первинної ксилеми і з'єднують кору з серцеви­ною; вторинні, тобто не доходять до серцевини. Укажіть розміри, форму, розміщення клітин, наяв­ність у них включень, пігментів тощо,

- паренхімна тканина жива або склерифікована.

Серцевина:

- добре розвинута (відмітити розміри, форму, розташування клітин, наявність міжклітинників, вклю­чень, пігментів, секреторних структур та інше);

- зруйнована (частково чи повністю);

- не виражена.

Ознаки, які відмічаються як діагностичні:

• наявність і тип у певних частинах органу секреторних структур, кристалів, запасних включень, аеренхіми, механічних тканин

• наявність і тип трихом епідерми, вираженісь кутикули,

• наявність ендодерми і характер складу клітин,

• розвиненість, співвідношення частин осьових органів, приблизна кількість шарів клітин, складаю­чих корок, камбій, кільце склеренхіми, річні кільця, серцевинні промені та ін.

Додаток 4 Умовні зображення рослинних тканин у схемі і детальних рисунках

Назва тканими	Забарвлен­ня на схемі	Характерний вид­на поперечному зрізі
Епідерма	Біле
Перидерма	Коричн.
Камбій і перицикл	Сіре
Коленхіма: пластинчаста, кутова, пухка	Блакитне
Склеренхіма	Жовте
Склереїди	Жовте
Флоема товстостінна (товстостінний луб): луб'яні волокна	Жовте
Флоема тонкостінна (тонкостінний луб): а - ситовидні трубки з кліти­нами супутницями, б - луб'яна паренхіма	Синє
Ксилема (деревина): а - судини, б - трахеїди, в - дерев'янисті волокна, г - дерев'яниста паренхіма	Червоне
Хлоренхіма: стовбчаста, пухка, складчас­та	Зелене
Основна паренхіма	Біле
Аеренхіма	Біле
Ендодерма з п'ятнами Кас-парі чи U-подібно потовще­ними оболонками	Сіре

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Сербін А.Г., Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. Фармацевтична ботаніка. Підручник /Під ре­дакцією Л.М. Сірої.- Вінниця: НОВА КНИГА, 2007.-488 с

2. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка: Підручник. - X.: Основа, 1997.- 432 с

3. Медицинская ботаника = Botanique medicale = Medical botany: Учебник для студентов вузов /А.Г. Сербін, Л.М. Серая, Н.М. Ткаченко, Т.А. Слободянюк; Под общ. ред. Л.М. Серой. - X.: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2003- 364 с.

4. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - Под ред. чл.-кор. РАН, профессора Р.В. Камелина. - СПб.: Спец. лит., Издательство СПХФА, 2001.- 680 с.

5. Атлас по анатомии растений (растительная клетка, ткани, органы) /А,Г. Сербін, Л.С. Карамазова, В.П. Руденко, Т.Н. Гонтовая: Учеб. пособие для студ. высш. уч. заведе­ний.- X.: Колорит, 2006.- 86 с.

6. Тесты для самоподготовки и самоконтроля по фармацевтической ботанике (анатомия и морфология)/Сост. Л.М. Серая, В.П. Руденко, А.Г, Сербін и др.-Х., НФаУ, 2007.- 79 с.

7. Ботаника в рисунках. Анатомия и морфология растений. /В.П. Руденко, Т.Н. Гонтовая, Л.М Серая, В.П. Гапоненко, А.Г. Сербін.- X, НФаУ.-2007.-65 с.

Додаткова:

1. Варна М.М. Ботаніка. Терміни. Поняття. Персоналії.- К.: Видавничий центр "Академія", 1997.- 272 с

2. Билич Г.Л., Крыжановский В.А. Биология. Полный курс. В 3-х т. Том 2. Ботаника. - М.: ООО «Издательский дом «ОНИКС 21 век», 2002. - 544 с.

3. Брайон О.В., Чикаленко В.Г. Анатомія рослин: Підручник. - К.: Вища школа, 1992. -272 с.

4. Лотова Л.И. Морфология и анатомия высших растений. М.: Эдиториал УРСС, 2001.-528 с.

5. Мороз І.В., Гришко-Богменко Б.К. Ботаніка з основами екології. - Київ: Вища школа, 1994. - 240 с.

6. Гулько P.M. Словник лікарських рослин світової медицини,- Львів: Ліга-Прес, 2005,-506 с

7. Справочник по ботанической микротехнике. Основы и методы. /Р.П. Барыкина, Т.Д. Веселова, А.Г. Девятов и др.- М.: Изд-во МГУ, 2004.- 312 с.

8. Эсау К. Анатомия растений: В 2 кн.: Пер. с англ.- М.: Мир, 1980. Кн. 1.- 218 с, Кн. 2,-558 с.

9. Гулько P.M., Баран О.Ю. Anatomy of plant cells, Tissues, Organs and their morphology.-Львів, 2005