Основи страхування фінансово – кредитних ризиків

Будь-яка кредитна угода будується на взаємовідносинах між двома сторонами, одна з яких виступає позичальником, а інша кредитором. Характер кредитної угоди завжди пов’язаний із небезпекою для кредитора втратити гроші, надані у кредит. З цієї причини існує об’єктивна потреба в захисті майнових прав кредитора. Одним із засобів такого захисту є страхування. Взаємини між двома сторонами у рамках кредитної угоди можуть будуватися по-різному, можна виділити 4 варіанти:

1) кредитор дає грошову позичку, щоб отримати через деякий час від нього ці гроші з % - це фінансовий кредит;

2) продавець продає свій товар у кредит, щоб пізніше отримати від покупця гроші – це товарний кредит;

3) кредитор дає гроші дебітору, щоб потім отримати від нього товари чи послуги – авансовий кредит;

4) пов’язаний з тим, що в деяких випадках при видачі будь-якого кредиту на боці позичальника постає третя особа, яка відіграє роль гаранта і тим самим сприяє підвищенню довіри до страхувальника – це гарантований кредит.

Страхові тарифи: використ. посібники з тарификації, в яких приведена передбачають звичайні ризики, ступінь яких не збільшений. Як і в CAR немає можливості встановити тверді ставки.

Кредитні ризики та їх характеристика.

Будь-яка кредитна угода будується на взаємовідносинах між двома сторонами, одна з яких виступає позичальником, а інша кредитором. Характер кредитної угоди завжди пов’язаний із небезпекою для кредитора втратити гроші, надані у кредит, існують специф банк ризики, що стос-ся зберігання грошей, ЦП, дорогоцін металів та каміння. З цієї причини існує об’єктивна потреба в захисті майнових прав кредитора. Одним із засобів такого захисту є страхування.

Взаємини між двома сторонами у рамках кредитної угоди можуть будуватися по-різному, можна виділити 4 варіанти:

1) кредитор дає грошову позичку, щоб отримати через деякий час від нього ці гроші з % - це фінансовий кредит;

2) продавець продає свій товар у кредит, щоб пізніше отримати від покупця гроші – це товарний кредит;

3) кредитор дає гроші дебітору, щоб потім отримати від нього товари чи послуги – авансовий кредит;

4) пов’язаний з тим, що в деяких випадках при видачі будь-якого кредиту на боці позичальника постає третя особа, яка відіграє роль гаранта і тим самим сприяє підвищенню довіри до страхувальника – це гарантований кредит.

З точки зору цих варіантів взаємовідносин між боржником і кредитором можна виділити відповідні види страхування, які здатні адекватно обслужити потреби сторін кредитної угоди:

• фін кредит:

– страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту;

– страхування кредитів (страхувальником виступає кредитор);

• авансовий і товарний кредит:

– страхування експортних комерційних кредитів;

– страхування на випадок невиконання зобов’язань контрагентом;

• гарантований кредит:

– страхування виданих і прийнятих гарантій (поручительств);

– страхування заставленого майна.

Організаційні форми страхування кредитів та їх характеристика.

Страх практика, виробила ряд організац форм стр-ня кредитів: Стр-ня товарних кредитів, Стр-ня кредитів під інвестиції, Стр-ня споживчих кредитів, Стр-ня кредитів, виданих під заставу, Стр-ня кредитів довіри.

Стр-ня товарних кредитів є операцією делькредерного типу, що передбачає відшкод-ня втрат, які настали внаслідок невикон-ня короткострок кредитних вимог з товарного постачання та надання послуг (понад 80% світ торгівлі здійсн-ся наданням кредитів). При стр-ні товарн кредитів об’єктом с-ня є, як пр, весь товарний обіг протягом року. Страхув-ком є продавець, застрах-ним - фактор. Відповід-сть стр закладу при с-ні в умовах факторингу = повній вартості еонтракту, т/т сумі заборг-сті, яка має бути сплачена боржником факторові. Договори с-ня м/укладатисяна кожну окрему операцію або (у разі регулярних торгов відносин) на підставі генеральної угоди.

Стр-ня кредитів під інвестиції здійсн-ся на базі операції з придб-ня інвест засобів за рах наданих постач-ком кредитів у готівк чи безготівк формі. З метою забезп-ня її поверн-ня застос-ся відпов форма страх захисту. Важливим методом кредит-ня інвест д-сті є надання лізингового кредиту. Тут стр-ся умови викон-ня лізинг операцій з метою захисту інтересів лізингодавця,який є страхув-ком і застрах-ним. Оюсяг стр премії, як і ризикова надбавка, обчисл-ся з урах-ням платоспром-ті орендаря.

Стр- ня споживчих кредитів здійсн-ся на випадок настання неплатоспром-ті тих позич-ків,які отримали банківські чи товарні кредити на споживчі потреби, тобто для невиробничого спож-ня. Страхув-ком є позичальник - фіз особа. Він безпосередньо вступає у відносини зі стр-ком. Наявність стр забезпечення є необх умовою здійснення кредитної угоди. Стр тарифи форм-ся із врахув-ням величини першої виплати покупцем, кількості визначених періодичних, почастинних погашень кредиту (термін його надання) і надійності позич-ка.

Стр-ня кредитів, виданих під заставу, м/здійснюватися тоді, коли позич-к забезпечує повернення кредиту переданим у заставу належним йому рухомим чи нерух майном. Згідно із ЗУ”Про заставу” заставодавець зобов-й стр-ти нерух об’єкти та прдмети іпотеки, переданих ним у заставу. Таке с-ня здійсн ся за рах коштів заставодавця (страхув-ка) у повній варт-ті заставного майна на користь заставодерж-ля (це – бенефіціант).

Стр-ня кредитів довіри пропонує підприємцям захист від незадов фін наслідків, збитків, завданих власним персоналом, якому з огляду на виконувані ним служб обов’язки необхідно довіряти майнові цінності. Стр-к відшкодовує стр-нику майнові збитки, які йому завдані його довіреними особами. Це стр-ня є специфічним видом стр-ня відпов-сті службових осіб. Величина стр відповід-сті устан-ся за домовленістю між сторонами.

Страхування товарних кредитів.

Страх практика, виробила ряд організац форм стр-ня кредитів: Стр-ня товарних кредитів, Стр-ня кредитів під інвестиції, Стр-ня споживчих кредитів, Стр-ня кредитів, виданих під заставу, Стр-ня кредитів довіри.

Стр-ня товарних кредитів є операцією делькредерного типу, що передбачає відшкод-ня втрат, які настали внаслідок невикон-ня короткострок кредитних вимог з товарного постачання та надання послуг (понад 80% світ торгівлі здійсн-ся наданням кредитів). Воно охоплює всі галузі госп-ва, проникає у сферу послуг. Рзвиток кредитних відносин є передумовою виник-ня стр-ня кредитів. Головна причина – випадки неплатоспром-ті покупців-позичальників, що спричинені багатьма чинниками, напр., брак власних обігов коштів, спадаюча %-на ставка тощо.

Стр- ня споживчих кредитів здійсн-ся на випадок настання неплатоспром-ті тих позич-ків,які отримали банківські чи товарні кредити на споживчі потреби, тобто для невиробничого спож-ня. Оскільки користувачами споживчих кредитів є фіз особи, то осн причини їх неплатоспром-ті - це: смерть позичальника, часткова втрата непрацезд-ті чи джерела постійного заробітку.

Застава – це засіб забезпечення виконання зобов’язань, який полягає у передачі боржником кредиторові свого майна, із вартості якого кредитор має переважне право задовільнити свою вимогу до боржника при невиконанні ним боргових зобов’язань. Стосунки між позичальником і кредитором стосовно застави регламентуються Законом України “Про заставу”. Цей закон вимагає страхування заставленого майна.

Застава може бути 2 видів: • заклад; • іпотека.

Заклад – це забезпечення заставленим рухомим майном, а іпотека - це застава підприємства, будівлі, споруд, інших об’єктів безпосередньо пов’язаних із землею та землі.

Заставлене майно якраз і є об’єктом страхування, яке забезпечується цим полісом.

Предметом застави може бути не будь-яке майно, а тільке те, яке згідно із законодавством України може бути відчужене заставодавцем. Майно, яке знаходиться у загальній власності може бути передане у заставу за умови згоди всіх власників. Застава власником своєї частини не потребує згоди інших власників за умови можливості відчуження цієї частки. Предметом застави не можуть бути національні, культурні або історичні цінності. Договір укладається з поглядом на те, відноситься заставлене майно до закладу чи іпотеки.

Обсяг відповідальності – це пошкодження або втрата застави майна внаслідок: пожежі; стихійного лиха; крадіжки. Обсяг відповідальності може бути розширений або звужений за бажанням страхувальника.

Договір укладається на підставі письмової заяви страхувальника, до якої додається опис заставленого майна і визначається найменування кількості, вартості і місцезнаходження застави. До заяви також додаються нотаріально завірені документи про заставу і документ, що підтверджує право власності на предмет застави.

Страхова сума визначається виходячи із оцінки майна сторонами при прийнятті майна у заставу. Заставлене майно страхується за повною вартістю, яка зазначена в угоді про заставу, але не вище неї. Може враховуватися знос. Майно вважається застрахованим тільки на вказаному місці знаходження.

Строк страхування, як правило, відповідає строку кредитної угоди, забезпеченням якої виступає заставлене майно.

Страхова премія сплачується одноразово. Якщо страхувальник є фізична особа, то може бути сплачено готівкою, а якщо юридична особа – тільки безготівковим шляхом.

Страховий тариф залежить від вартості і виду застави.

Права і обов’язки сторін, а також дії сторін при настанні страхового випадку такі ж, як і в інших видах страхування.

Страхування експортних кредитів.

Страхування експортно-імпортних кредитів виникло порівняно недавно, а саме після закінчення ІІ Світової війни, коли у практиці міжнародної торгівлі значне місце стали посідати експортно-імпортні угоди на основі довгострокових і середньострокових кредитів.

Страхування експортних кредитів здійснюється спеціальними установами і товариствами, які зазвичай належать державі або в яких держава має контрольний пакет акцій, тому що обсяги відповідальності за цими договорами, як правило, дуже високі. В цей процес втручається і держава, захищаючи свого експортера. В Україні створена державна компанія по страхуванню експортно-імпортних кредитів і інвестиційних ризиків постановою КМ.

Страхова премія встановлюється у % до страхової суми і ставка премії залежить від: виду діяльності страхувальника; строку платежів по рахунках; від якості імпортерів (характеристики імпортерів); від країни, де знаходиться імпортер, політичного клімату в цій країні; та ін

Ці договори майже завжди передбачають франшизу або встановлення неповного страхового забезпечення (від 50 до 90%).

Страховим випадком вважається неплатоспроможність іноземного покупця, а також несплата застрахованого рахунку протягом 6-ти місяців з дати закінчення строку, встановленого у договорі страхування.

Страхування ризику непогашення кредиту.

Різновидом страхування кредитів поряд із страхуванням відповідальності позичальника за неповернення кредиту існує такий вид страхування як страхування ризику непогашення кредиту.

Це страхування має багато спільних рис із страхуванням відповідальності позичальника.

Його мета так саме як і у попереднього виду полягає в захисті майнових прав кредитора у зв’язку із ризиком неповернення боргу позичальниками, але в ролі страхувальника тут виступає кредитор (банк) і страхова угода має не трьохсторонній, а двохсторонній характер.

Об’єктом страхування тут є матеріальні збитки страхувальника внаслідок повного або часткового неповерення позичальниками сум кредиту та % за кредит згідно із умовами кредитної угоди.

Страховим випадком є невиконання позичальником своїх зобов’язань по поверненню суми кредиту та % у строки та в обсягах, передбачених кредитним договором.

Страхова сума встановлюється виходячи із сум застрахованих кредитів і % за ними. Застрахованими можуть бути як усі кредити, видані банком, так і окремі кредити, за винятком прострочених.

В договорі страхування, як правило, передбачається франшиза у % до страхової суми в абсолютному розмірі. Тарифи встановлюються на рівні від 4 до 10%. Величина тарифу залежить від тих же чинників, що й при страхуванні відповідальності позичальників.

Якщо банк страхує усі кредити, то договір страхування укладається на рік і застосовуються пільгові тарифи. Якщо банк страхує окремі кредити, то строк страхування залежить від терміну дії конкретного кредитного договору.

Страхова премія вноситься одноразово або у розстрочку. Перелік документів, необхідних для укладання договору такий самий, як і при страхуванні відповідальності позичальника, але страховик вимагає також баланс страхувальника (банка) на останню звітну дату із відміткою податкової адміністрації або аудиторськими висновками і довідку про фінансовий стан страхувальника, підтверджену аудитором.

Страхування відповідальності позичальника за непогашення кредиту.

Особливістю цих договорів є їх трьохсторонній характер. В укладанні приймає участь СК, страхувальник і кредитор. Страхувальником може бути юридична особа або дієздатний громадянин, які виступають позичальниками.

Об’єктом страхування є відповідальність позичальника перед кредитором у зв’язку із неповерненням кредиту згідно з умовами кредитного договору. Договір страхування укладається на той же строк, що й кредитна угода. Для вирішення питання щодо прийняття ризику на страхування страхувальник разом із заявою подає страховику такі документи: копію кредитного договору; установчі документи; баланс підприємства на останню звітну дату із відміткою податкової адміністрації або аудиторським висновком; техніко-економічне обгрунтування ефективності використання кредиту; договори, контракти на постачання, реалізацію продукції, що підтверджують цільовий характер кредиту; поручительства, гарантії третіх осіб, та ін.

На підставі поданих документів страховик протягом 5 днів проводить андеррайтинг.

Страхова сума за договором визначається і дорівнює в межах суми кредиту і % по кредиту. Страховим випадком, при настанні якого страховик здійснює виплату є відсутність у страхувальника коштів, необхідних для повернення кредитору суми заборгованості та % у розмірі і у строки, визначені у кредитному договорі.

Розмір тарифу залежить від: розміру страхової суми; характеру діяльності страхувальника і кредитора; призначення і умови використання кредиту; фінансового стану страхувальника; характеру забезпечення кредиту; строку дії договору страхування.

Страхова премія може бути сплачена як одноразово, так і у розстрочку.

При настанні страхового випадку (неможливість розрахуватися з банком) страхувальник зобов’язаний повідомити про це страховика не пізніше як за три дні до настання строку остаточного платежу по кредитному договору шляхом подання письмової заяви. Одночасно з цією заявою страхувальник подає документи, що підтверджують факт настання страхового випадку.

За умов підтвердження страхового випадку страховик складє акт про його настання, протягом 5-7 днів сплачує страхове відшкодування. Розмір відшкодування визначається залишком заборгованості по кредиту і відсотками.

Страховик має право відмовити у сплаті, якщо: під час укладання договору страхувальник приховав суттєві моменти кредитної угоди, які впливають на ступніь ризику; страхувальник несвоєчасно повідомив страховика про настання страхового випадку без поважних причини або створював страховику перешкоди у визначенні обставин страхового випадку; та ін.