Порядок укладання та ведення страхової угоди 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порядок укладання та ведення страхової угоди



Порядок укладання та ведення страхової угоди

Страхування – це вид цивільно – правових відносин щодо захисту майнових інтересівгромадян та юридичних осіб в разі настання певних подій.

Загальне поняття угоди визначено Цивільним кодексом України. У статті 41 Кодексу зазаначено, що угодами визначаються дії громадян та організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов¢язків.

Таким чином, угода розглядається як процес. Особливо характерним є наявність процесу для страхової угоди, оскільки ця угода, як правило, в часі.

Етапи страхової угоди:

1. подання страхувальником заяви;

2. андерайтинг, тобто вирішення питання про прийняття запропонованого ризику на страхування, а також визначення основних умов страхування стосовно даного ризику;

3. укладання договору страхування, тобто узгодження всіх істотних моментів договору між сторонами, встановлення взаємних прав та обов¢язків;

4. врегулювання претензій страхувальника і виплата страхового відшкодування або закінчення дії договору, якщо страхова подія не настала.

Кожен з цих етапів має своє конкретне значення і відіграє свою особливу роль у проходженні страхової угоди, хоча не завжди на практиців рамках однієї годи мають місце всі чотири етапи. Це залежить від характеру страхової угоди і виду страхування. Наприклад, у масових видах страхування, таких як страхування туристів, що від¢їжджають за кордон, або при страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів заява страхувальником не подається і не проводиться андерайтинг, оскільки всі моменти договору визначені страховиком або законодавством. Страхувальнику залишається або погодитися на умови страхування і купити страховий поліс, або відмовитися.

Права і обов’язки сторін страхової угоди.

Сторонами по ДС є страховик та страхувальник, які мають певні права та обов`язки по цьому договору, визначені чинним законодавством, зокрема З.У. “Про страхування” та умовами ДС.

Загальні права сторін по ДС можна визначити наступним чином.

Страховик має право: 1) протягом дії договору страхування перевіряти стан застрахованого майна, а також точність наданих Страхувальником відомостей щодо застрахованого майна;

2) припинити дію договору страхування у разі передачі Страхувальником застрахованого майна у власність або оренду іншій особі;

3) припинити дію договору страхування у разі припущення Страхувальником дій, які призвели до підвищення ступеню ризику щодо застрахованого майна.

4) відмовити у виплаті страхового відшкодування, у разі неповідомлення Страхувальником до настання страхового випадку всіх обставин підвищення ступеню ризику щодо застрахованого майна.

5) відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі невиконання Страхувальником своїх обов`язків, викладених в Правилах та договорі.

Страхувальник має право:

1) на отримання суми страхового відшкодування в разі настання страхового випадку.

2) на призначення вигодонабувачем по договору страхування третьої особи.

Загальні обов`язки сторін по ДС визначимо наступним чином (за З.У. “Про страхування”):

Страховик зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальнику;

3) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;

4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;

5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

6) тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Страхувальник зобов'язаний:

1) своєчасно вносити страхові платежі;

2) при укладенні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об'єкта страхування;

4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;

5) повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування.

Окремо до обов`язків страхувальника можна віднести його дії при настанні страхового випадку, що часто закріплюються в ДС, зокрема:

1. протягом 3-х днів повідомити страховика про події, що сталися. Якщо не повідомив без поважних причин, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування.

2. обов`язково повідомити органи пожежного нагляду або інші подібні органи (міліція тощо), щоб вони могли підтвердити зв`язок страхового випадку і прийняти участь у складанні акту.

3. зберігати ушкоджене майно у тому вигляді, в якому воно опинилось після страхової події до прибуття представника страховика, тобто не має право змінювати картину збитків.

4. здійснити заходи щодо рятування застрахованого майна.

5. надати страховику можливість проводити розслідування причин і розміру збитків.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші права та обов'язки сторін. Зокрема вони можуть бути змінені в залежності від особливостей конкретного виду страхування.

 

 

Сутність фінансів та грошових надходжень страховика та особливості їх організації.

Формування ресурсів ґрунтується на порівнянні витрат на їх придбання (залучення) і можливої віддачі від їх використання. Компанія має визначити кількісні та якісні параметри необхідних ресурсів, спосіб, тривалість і місце їх взаємодії. Іншими словами, ідеться про необхідність постійного управління ресурсами.

Фінансові ресурси, що забезпечують надійність виконання зобов’язань страхової компанії, складаються насамперед із грошової частини сплаченого статутного фонду і системи страхових резервів. Вони характеризуються значною специфічністю формування та використання.

Основу успіху страхової компанії становлять трудові ресурси. Від інтелектуального та професійного рівня її персоналу залежить досягнення нею стратегічної мети. Працівники не сприймають механічного, неусвідомленого управління. Адже кожний з них приходить в організацію з певною метою, потребуючи сприяння в її досягненні. Тому керівництво компанії має постійно приділяти увагу кадровій політиці, дбаючи про максимальне розкриття професійних здібностей кожного працівника.
Після того як визначено структуру компанії та кількісний склад персоналу окремих підрозділів, слід підготувати посадові інструкції та кваліфікаційні вимоги до осіб, котрі обійматимуть посади в цих підрозділах. Посадова інструкція являє собою перелік основних функцій, що їх має виконувати працівник згідно зі своєю посадою. До цієї роботи в нових компаніях слід залучати експертів, а також найбільш реальних претендентів на ті чи інші посади. Підготовка проекту посадової інструкції дає слушну нагоду перевірити рівень професійних знань кожного претендента, а також з’ясувати, чи має він намір і здатність сприяти вдосконаленню роботи компанії.

 

 

Порядок укладання та ведення страхової угоди

Страхування – це вид цивільно – правових відносин щодо захисту майнових інтересівгромадян та юридичних осіб в разі настання певних подій.

Загальне поняття угоди визначено Цивільним кодексом України. У статті 41 Кодексу зазаначено, що угодами визначаються дії громадян та організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов¢язків.

Таким чином, угода розглядається як процес. Особливо характерним є наявність процесу для страхової угоди, оскільки ця угода, як правило, в часі.

Етапи страхової угоди:

1. подання страхувальником заяви;

2. андерайтинг, тобто вирішення питання про прийняття запропонованого ризику на страхування, а також визначення основних умов страхування стосовно даного ризику;

3. укладання договору страхування, тобто узгодження всіх істотних моментів договору між сторонами, встановлення взаємних прав та обов¢язків;

4. врегулювання претензій страхувальника і виплата страхового відшкодування або закінчення дії договору, якщо страхова подія не настала.

Кожен з цих етапів має своє конкретне значення і відіграє свою особливу роль у проходженні страхової угоди, хоча не завжди на практиців рамках однієї годи мають місце всі чотири етапи. Це залежить від характеру страхової угоди і виду страхування. Наприклад, у масових видах страхування, таких як страхування туристів, що від¢їжджають за кордон, або при страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів заява страхувальником не подається і не проводиться андерайтинг, оскільки всі моменти договору визначені страховиком або законодавством. Страхувальнику залишається або погодитися на умови страхування і купити страховий поліс, або відмовитися.

Права і обов’язки сторін страхової угоди.

Сторонами по ДС є страховик та страхувальник, які мають певні права та обов`язки по цьому договору, визначені чинним законодавством, зокрема З.У. “Про страхування” та умовами ДС.

Загальні права сторін по ДС можна визначити наступним чином.

Страховик має право: 1) протягом дії договору страхування перевіряти стан застрахованого майна, а також точність наданих Страхувальником відомостей щодо застрахованого майна;

2) припинити дію договору страхування у разі передачі Страхувальником застрахованого майна у власність або оренду іншій особі;

3) припинити дію договору страхування у разі припущення Страхувальником дій, які призвели до підвищення ступеню ризику щодо застрахованого майна.

4) відмовити у виплаті страхового відшкодування, у разі неповідомлення Страхувальником до настання страхового випадку всіх обставин підвищення ступеню ризику щодо застрахованого майна.

5) відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі невиконання Страхувальником своїх обов`язків, викладених в Правилах та договорі.

Страхувальник має право:

1) на отримання суми страхового відшкодування в разі настання страхового випадку.

2) на призначення вигодонабувачем по договору страхування третьої особи.

Загальні обов`язки сторін по ДС визначимо наступним чином (за З.У. “Про страхування”):

Страховик зобов'язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальнику;

3) при настанні страхового випадку здійснити виплату страхової суми або страхового відшкодування у передбачений договором термін. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування;

4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору;

5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування;

6) тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Страхувальник зобов'язаний:

1) своєчасно вносити страхові платежі;

2) при укладенні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об'єкта страхування;

4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку;

5) повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування.

Окремо до обов`язків страхувальника можна віднести його дії при настанні страхового випадку, що часто закріплюються в ДС, зокрема:

1. протягом 3-х днів повідомити страховика про події, що сталися. Якщо не повідомив без поважних причин, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування.

2. обов`язково повідомити органи пожежного нагляду або інші подібні органи (міліція тощо), щоб вони могли підтвердити зв`язок страхового випадку і прийняти участь у складанні акту.

3. зберігати ушкоджене майно у тому вигляді, в якому воно опинилось після страхової події до прибуття представника страховика, тобто не має право змінювати картину збитків.

4. здійснити заходи щодо рятування застрахованого майна.

5. надати страховику можливість проводити розслідування причин і розміру збитків.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші права та обов'язки сторін. Зокрема вони можуть бути змінені в залежності від особливостей конкретного виду страхування.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; просмотров: 187; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.68.180 (0.057 с.)