Законодавчі акти з питань якості в області будівництва

 

Будівництво, як галузь, має свою специфіку. Якщо в інших галузях питання організації, координації по стандартизації, метрології і сертифікації продукції покладені на Госпотребстандарт, то в будівництві цими питаннями займається спеціально уповноважений орган.

 

Закон України «Про відповідальність підприємств, установ і організацій за правопорушення у сфері містобудування»

Закон України «Про відповідальність підприємств, установ і організацій у сфері містобудування» № 239/94-ВР був виданий 14 жовтня 1994 року (з подальшими змінами і доповненнями) і направлений на поліпшення якості будівництва. Згідно цьому закону, підприємства (установи, організації) всіх форм власності несуть відповідальність за:

· проведення будівельних робіт без дозволу на їх проведення або без затвердженої проектної документації – штраф у розмірі 50% вартості цих робіт;

· передачу у виробництво проектної документації, яка не відповідає державним стандартам, нормам і правилам або технічним умовам затвердженої містобудівної документації, - штраф у розмірі 30% вартості розробленої проектної документації;

· виробництво, реалізацію або використання в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають вимогам стандартів, норм, правилам і проектним рішенням - штраф у розмірі 25% вартості реалізованої продукції;

· виконання будівельних робіт, які не відповідають державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, – у розмірі 10% вартості виконаних робіт;

· приймання в експлуатацію об'єктів, зведених з порушенням законодавства, а рівно місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень – у розмірі 5% вартості відповідних об'єктів;

· виконання спеціальних видів робіт в проектуванні і будівництві без отримання в установленому порядку ліцензії – у розмірі плати за видачу ліцензії на відповідний вид робіт;

· ухилення від виконання або невчасне виконання розпоряджень інспекцій Госархстройконтроля – 50 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян;

· передачу проектною організацією замовникові робочої документації, в якій передбачені зміни з порушенням вимог архітектурно-технічного паспорта даного об'єкту, – у розмірі 25% вартості розробленої технічної документації;

· затвердження містобудівної документації з порушенням встановлених державних стандартів, норм і правил, початкових даних на проектування – у розмірі 25% вартості розробленої містобудівної документації;

· експлуатація або використання будівель або споруд після закінчення будівництва без прийому їх державними приймальними (технічними) комісіями – у розмірі 10% вартості виконаних робіт.

Штрафи підлягають оплаті підприємствами в 15-ти денний термін со дня його накладення.

Оплата штрафів не звільняє підприємство від ліквідації допущених порушень і відшкодування збитку, нанесеного унаслідок даних порушень, передбачених чинним законодавством. Суми штрафів розподіляються таким чином: 20% - до Державного бюджету, 70% - до місцевого бюджету, 10% - органу містобудування і архітектури.

 

4.5.2. Положення „Про державний архітектурно-будівельний контроль”

 

Положення „Про державний архітектурно-будівельний контроль” було затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року зі змінами і доповненнями Постановами від 07.04.95 № 253, від 11.10.02 № 1510, від 12.05.04 № 609.

В ньому йдеться, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об’єктів, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб’єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об’єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам’яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Державними органами, що здійснюють архітектурно-будівельний контроль є Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) у складі Держкоммістобудування, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у складі органів містобудування і архітектури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, містах обласного підпорядкування, районах.

Положення чітко регламентує функції, права і обовязки інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю. Серед основних функцій можна виділити:

1) видача забудовникам дозволів на виконання робіт з будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту, реєстрація об’єктів, на яких виконуються ці роботи, у порядку, встановленому Держкоммістобудування;

2) реєстрація відповідальних інженерно-технічних працівників будівельних, ремонтно-будівельних, реставраційних, проектних організацій та організацій-замовників, які здійснюють безпосередньо керівництво будівельними роботами, технічний і авторський нагляд;

3) участь у встановленому порядку в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві;

4) здійснення вибіркової перевірки:

5) розгляд справ про правопорушення у сфері містобудування і прийняття відповідних рішень тощо.

Держархбудінспекція, місцеві інспекції державного архітектурно-будівельного контролю мають печатки із зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

Дії і рішення посадових осіб інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені в органи, яким ці інспекції підпорядковані, або до суду.

 

Висновки

Захист прав споживачів, визначений Цивільним кодексом України і Законом України «Про захист прав споживачів», регулює відносини між споживачем і виробником (продавцем), встановлює права споживача на придбану продукцію, товари належної якості, безпечних для життя і здоров'я людей, встановлює міру відповідальності виробника (продавця) за виробництво і реалізацію неякісних товарів.

Цей закон визначає повноваження Державного комітету України по захисту прав споживачів і його органів, встановлює права громадських організацій споживачів. Проте його дія розповсюджується тільки на етапи реалізації продукції, товарів і не піднімає такі питання, як розробка і постановка продукції на виробництво, питання метрології і т.д.

Ці питання зважаться виданням законодавчих актів: Декрету «Про стандартизацію і сертифікацію», Законів «Про стандартизацію», «Про метрологію і метрологічну діяльність і ін.

Декрет України «Про стандартизацію і сертифікацію» і Закон України «Про стандартизацію»:

- визначають правові і економічні основи систем стандартизації і сертифікації;

- встановлюють організаційні форми функціонування цих систем в Україні;

- діють і розповсюджуються на підприємства і організації незалежно від форм власності і видів діяльності;

- направлені на забезпечення єдиної технічної політики в області стандартизації, метрології і сертифікації, якості продукції відповідно до розвитку науки і техніки;

- визначають захист інтересів споживачів і держави в питаннях безпеки продукції для здоров'я і майна громадян, охорони навколишнього природного середовища.

Проблема якості продукції залежить від рівня метрологічного забезпечення, уміння правильно користуватися приладами і проводити виміри. З цього виходить, що між якістю продукції і якістю вимірювань існує безпосередній зв'язок: чим вище якість вимірювань, тим вище рівень якості продукції.

Якість вимірювань досягається шляхом точного відтворення і зберігання, вживаних в Україні одиниць фізичних величин і передачі їх від еталонів до робочих засобів вимірювання. Розміри одиниць відтворюються, зберігаються і передаються за допомогою еталонів. Основні принципи побудови систем вимірювань визначені Законом України «Про метрологію і метрологічну діяльність», яким також визначена робота метрологічних служб і її фінансування.

Указ Президента України «Про затвердження Положення про Держспоживстандарт» визначає завдання, права і обов'язки у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності і управління якістю, і сприяє задоволенню потреб населення.

Велике значення законодавчими актами приділяється якості будівництва, як визначальній галузі народного господарства, а накладенні штрафи за невиконання вимог при будівництві сприятимуть запобіганню цим порушенням.

 

Питання для самоперевірки

1. Назвіть основні Законодавчі акти України з питань управління якістю.

2. Закон «Про захист прав споживачів»

2.1. Права споживача при придбанні їм продукції неналежної якості.

2.2. Відповідальність підприємців за неякісну продукцію.

2.3. Який вплив мають громадські організації на якість продукції?

2.4. За які порушення в області якості тимчасово припиняється діяльність підприємств сфери торгівлі, громадського харчування і послуг?

2.5. За які порушення прав споживачів з підприємств вилучаються неякісні товари, документи і інші предмети?

2.6. За які порушення в області невідповідності продукції вимогам нормативних документів попереджається (забороняється) діяльність підприємства?

3. Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» і Закон України «Про стандартизацію».

3.1. Які нормативні документи по стандартизації визначені Декретом?

3.2. На які об'єкти розробляються Державні стандарти?

3.3. Які вимоги Державних стандартів є обов'язковими?

3.4. Хто очолює в Україні організаційну роботу по стандартизації? Його обов'язки і права?

3.5. Назвіть основні завдання Госпотребстандарта України.

3.6. За які порушення у сфері містобудування несуть відповідальність будівельні організації?

3.7. Хто створює Державну систему сертифікації продукції, у тому числі і в будівництві? Основні функції.

3.8. Обов'язкова і добровільна сертифікація.

4. Закон України «Про метрологію і метрологічну діяльність».

4.1. Дати визначення метрологічної служби, її основні завдання.

4.2. Об'єкти метрологічного нагляду і відомчого контролю.

4.3. Склад Державної метрологічної служби, її права.

4.4. У яких випадках проводиться державна перевірка засобів вимірювань і ким?

4.5. Відомча метрологічна служба, її завдання і функції.