Розліл коллективного договору «оп» та угоди з оп

Колективний договір, угода укладається профспілковим комітетом підприємства від імені трудового колективу з роботодавцем. Згідно зі ст. 11 Закону України "Про охорону праці" рекомендовано включати до розділу "Охорона праці" колективного договору заходи щодо поліпшення умов праці інвалідів, жінок, підлітків, надання їм пільг за виконання вимог щодо охорони праці.

В ньому зазначено, що на будь-якому об'єкті, де працюють люди, повинні бути створені здорові й безпечні умови праці, що відповідають вимогам охорони праці. Всі будівлі і обладнання не повинні створювати загрози працюючим, а також негативно впливати на стан їхнього здоров'я та самопочуття.

Роботодавець або уповноважені ним органи повинні:

- дбати про умови праці, їх полегшення, оздоровлення навколишнього середовища, виконання правил безпеки й інструкцій з охорони праці;

- забезпечувати контроль здоров'я для працівників із шкідливими умовами праці, забезпечувати спецодягом та засобами захисту працюючих від шкідливого впливу речовин, що використовуються в процесі праці;

- слідкувати за дотриманням трудового законодавства на підлеглому об'єкті, створювати умови для здійснення контролю за умовами праці, дбати про відпочинок працюючих.

Угода:

 

!27. Звітність та облік показників з умов безпеки праці

 

Облік стану умов і безпеки праці в області здійснюється:

 

— обласним управлінням статистики за встановленими формами: 1-ПВ, 23-ТН, 1-ППО, 1-ДТП та ін;

 

— обласною санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я — на підставі карток за формою № 389-9-86 (зведений звіт подається службі охорони праці обласної державної адміністрації);

 

— відділом охорони здоров'я обласної державної адміністрації за формою № 1-УБ (зведений звіт подається Держпромгірнагляду).

 

Облік умов і безпеки праці в районах здійснюється:

 

— районними відділами статистики за встановленими формами;

 

— районними СБС на підставі карток за формою № 389-9-86 (зведені форми звітів подаються службі охорони пращ райдержадміністрації);

 

— службою охорони праці районної державної адміністрації за формою №1-УБ (зведений звіт подається відділу охорони праці облдержадміністрації).

 

Облік умов і безпеки праці на підприємстві організовує служба охорони праці.

 

Аналіз та оцінку стану умов і безпеки праці забезпечують служби охорони праці обласної та районних державних адміністрацій, виконкому, міських, селищних і сільських рад та служби охорони праці підприємства. Основою для аналізу та оцінки показників стану умов та безпеки праці є "Єдина державна система показників умов і безпеки пращ", дані про травматизм на виробництві та професійні захворювання, пожежі, дорожньо-транспортні пригоди й аварії.

 

Основними показниками ефективного функціонування СУОП на всіх рівнях є:

 

— рівень виробничого травматизму;

 

— рівень профзахворювань;

 

— рівень захворювань, пов'язаних з умовами праці;

 

— кількість працюючих у незадовільних умовах праці;

 

— кількість обладнання, що не відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці;

 

— кількість технологічних процесів, що не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці;

 

— кількість аварійних будівель і споруд;

 

— забезпеченість засобами індивідуального захисту;

 

— забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями;

 

— витрати на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

 

— витрати на повне відшкодування збитків потерпілим від нещасних випадків та профзахворювань (або витрати на соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань);

 

— витрати на розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань.

 

Результати аналізу та оцінки стану умов і безпеки праці використовуються керівництвом підрозділу, підприємства, адміністративно-територіальною одиницею для планування заходів з охорони праці на наступний рік, а також для застосування відповідних методів управління.

 

З метою оперативного розв'язання завдань з охорони праці при облдержадміністрації створюється обласна Рада з безпечної життєдіяльності населення і відділ з питань охорони праці.

 

Обласна Рада з безпечної життєдіяльності населення (надалі — обласна Рада) створюється головою обласної держадміністрації відповідно до Закону України "Про охорону праці" з метою розроблення і реалізації державної політики в галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму на території області.

 

Обласна Рада у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, декретами, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, а також відповідним положенням.

 

Обласна Рада:

 

— розробляє, здійснює заходи щодо створення системи державного управління охороною життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму, вносить на розгляд Кабінету Міністрів пропозиції про вдосконалення цієї системи;

 

— організовує і забезпечує контроль за виконанням законодавчих актів і рішень уряду України, пов'язаних з реалізацією державної політики з питань безпечної життєдіяльності населення, подає пропозиції про вдосконалення законодавства з цих питань;

 

— координує діяльність місцевих органів державної виконавчої влади в галузі охорони життя і здоров'я людей на виробництві та в побуті;

 

— організовує перевірки діяльності місцевих органів державної виконавчої влади й заслуховує на своїх засіданнях звіти керівників з питань, що входять до її компетенції;

 

— сприяє вивченню, узагальненню та поширенню досвіду в галузі охорони життя людей на виробництві та профілактики побутового травматизму, вирішує питання контролю за виконанням угод у цій галузі.

 

Засідання обласної Ради проводяться відповідно до затвердженого плану роботи. Рішення обласної Ради, ухвалені в межах її компетенції, є обов'язковими для місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та громадян. Обласну Раду очолює заступник голови обласної держадміністрації.

 

Відділ з питань охорони праці Головного управління праці й соціального захисту населення обласної державної адміністрації (далі відділ) у межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони пращ на підприємствах, в установах і організаціях (далі — підприємствах), незалежно від форм власності, розташованих у межах області.

 

Відділ у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці, Держнаглядохоронпраці, розпорядженнями голови обласної державної адміністрації, рішеннями обласної ради, а також положенням про відділ.

 

Основні завдання відділу:

 

— реалізація державної політики в галузі охорони праці;

 

— сприяння впровадженню ефективної цілісної регіональної системи запобігання травматизму, у тому числі невиробничого характеру, безпечних виробничих процесів, устаткування;

 

— сприяння у забезпеченні працюючих засобами індивідуального та колективного захисту;

 

— організація професійної підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів (посадових осіб) з питань безпечної життєдіяльності населення;

 

— надання організаційно-методичної допомоги відділам охорони праці районних державних адміністрацій, відділам охорони праці виконавчих органів міських рад;

 

— забезпечення разом з управліннями і відділами державної адміністрації, органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями реалізації регіональних програм з метою охорони праці та запобігання нещасних випадків невиробничого характеру.

 

Відділ, відповідно до покладених на нього завдань, організовує:

 

— роботу відділів районних державних адміністрацій, міськвиконкомів;

 

— діяльність обласної ради в питань безпечної життєдіяльності населення;

 

— розроблення регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (за участю профспілок), а також регіональної програми заходів щодо запобігання нещасних випадків невиробничого характеру;

 

— створення методичних, навчально-методичних кабінетів і науково-технічних центрів охорони праці;

 

— забезпечення працюючих правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативно-правовими актами з охорони праці;

 

— підвищення кваліфікації та перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці;

 

— роз'яснення через засоби масової інформації нормативно-правових актів з охорони праці, інформування населення про умови й безпеку праці та рівень невиробничого травматизму;

 

— виконання регіональних програм;

 

— розслідування групових і смертельних нещасних випадків у разі, коли це передбачено Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах та організаціях і Положенням про розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру;

 

— розгляд проектів контрактів, які укладаються з керівниками підприємств, що належать до сфери управління обласної державної адміністрації або які укладаються за погодженням з обласною державною адміністрацією.

 

Крім того, відділ виконує низку інших важливих завдань:

 

— опрацьовує ефективну цілісну регіональну систему управління охороною праці та систему запобігання травматизму невиробничого характеру;

 

— готує пропозиції щодо впровадження у виробництво досягнень науки і техніки, які забезпечують підвищення рівня профілактики травматизму невиробничого характеру, і подає їх на розгляд обласної державної адміністрації;

 

— сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працюючих, захисту населення, виробничого й навколишнього природного середовища;

 

— вносить пропозиції обласній державній адміністрації щодо забезпечення реалізації державної політики з питань охорони життя і здоров'я людей на виробництві та профілактики травматизму невиробничого характеру;

 

— веде облік, здійснює аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також заподіяної ними шкоди;

 

— розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань охорони праці;

 

— надає допомогу підприємствам у використанні вітчизняного та зарубіжного досвіду охорони праці; пропаганди безпечних і нешкідливих умов праці; паспортизації цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці;

 

— координує роботу служб охорони праці підприємств та здійснює методичне керівництво цими службами;

 

На підприємствах відділ з питань охорони праці здійснює контроль за:

 

— дотриманням законодавства з питань профілактики травматизму невиробничого характеру та проведенням навчання населення з цих питань;

 

— дотриманням працівниками нормативно-правових актів та виконанням ними посадових інструкцій з питань охорони праці;

 

— виконанням приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використанням коштів фонду охорони праці;

 

— відповідністю машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів проти-аварійного, колективного та індивідуального захисту працюючих нормативно-правовим актам про охорону праці; наявністю технологічної документації на робочих місцях;

 

— своєчасним проведенням навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки під час виконання цих робіт;

 

— забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, мийними засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; організацією питного режиму; наданням працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;

 

— використанням праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно із законодавством;

 

— проходженням попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах і роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, або таких, де є потреба у професійному доборі; проходженням щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року;

 

— реалізацією регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і регіональної програми заходів щодо запобігання нещасним випадкам невиробничого характеру.

 

Відділ також здійснює інші функції, необхідні для виконання покладених на нього завдань. Працівники відділу мають право:

 

— безперешкодно, у будь-який час, відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємств, призупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва в разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників, одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці;

 

— перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підприємства, видавати керівникам об'єкта, цеху, виробництва, що перевіряються, обов'язкові для виконання пропозиції щодо усунення виявлених недоліків;

 

— вимагати від посадових осіб усунення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативно-правові акти про охорону праці;

 

— надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які не дотримуються вимог нормативно-правових актів про охорону праці; порушувати клопотання про заохочення працівників, котрі беруть активну участь у підвищенні безпеки та поліпшенні умов праці.

 

Відділ має право:

 

— залучати спеціалістів місцевих органів виконавчої влади, інших підрозділів обласної державної адміністрації, підприємств (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

 

— порушувати клопотання перед головою обласної державної адміністрації про розірвання контрактів з керівниками підприємств, які систематичного порушують вимоги законодавства з питань охорони праці та безпечної життєдіяльності населення, і про заохочення працівників, котрі беруть активну участь у профілактиці травматизму невиробничого характеру;

 

— одержувати в установленому порядку від місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств інформацію, документи, інші матеріали, а від органів державної статистики — безплатно статистичні дані, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

 

— скликати наради з питань охорони життя і здоров'я людей на виробництві та профілактики травматизму невиробничого характеру.

 

Позаштатні спеціалісти з охорони праці призначаються при сільських, селищних та міських виконкомах рад, районних та обласних держадміністраціях для здійснення організаційно-методичної роботи щодо управління охороною праці.

 

Позаштатними спеціалістами з охорони праці призначаються члени асоціацій спеціалістів з охорони праці, що діють на території даного регіону, з найбільш кваліфікованих фахівців.

 

Персональний склад позаштатних спеціалістів затверджується головою виконавчого комітету сільської, селищної та міської рад, районної, обласної держадміністрацій.

 

Позаштатні спеціалісти працюють згідно з планом робіт, затвердженим головою виконкому районної або обласної держадміністрації та погодженим зі службою охорони праці держадміністрації.

 

На позаштатних спеціалістів поширюються права служби охорони праці відповідної держадміністрації, крім права призупиняти роботу.

 

Заохочення позаштатних спеціалістів здійснюється за рахунок регіонального фонду охорони праці.

 

"Положення про позаштатного державного інспектора з нагляду за охороною праці" затверджене наказом Держпромгірнагляду України від 19.06.1998 р. № 127.

 

Державні наглядові інспекції та служби області. Відповідні завдання охорони праці в області вирішують (рис. 5.3):

 

— тер-управління Держпромгірнагляду області;

— санітарно-епідеміологічна служба;

- Державна експертиза умов праці (соціальний захист працюючих);

- Експертно-технічний центр Держнаглядохоронпраці (експертиза проектів, посудин, що працюють підтиском, тощо);

— Обласна державна інспекція праці (правові питання);

— Інспекція державного технічного нагляду (безпека сільськогосподарських машин і механізмів);

— Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю;

— Державна пожежна охорона області;

— Державна автоінспекція області;

— Управління екологічної безпеки;

— аварійно-рятувальні формування;

— рятувально-водолазна служба;

— територіальна підсистема реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру;

— Центр стандартизації, метрології та сертифікації;

— статистична служба;

— профспілкові органи.

 

!28. Аналіз витрат та заходи з охорони праці

Система планів з охорони праці окремого підприємства може включати:

-Перспективне планування (на період, більший одного року);

-Поточне планування (на рік);

-Оперативне планування (детальні плани, спрямовані на вирішення конкретних питань працеохоронної діяльності на підприємстві в короткостроковому, до одного року, періоді).

Метою планування є визначення необхідних вкладень у заходи з охорони праці для ефективного впливу на стан охорони праці.

Планування в охороні праці може включати:

-Визначення цілей працеохоронної діяльності на підприємстві та засобів їх досягнення;

-Вибір методів і базових показників, за допомогою яких може здійснюватися оцінка необхідних вкладень в охорону праці;

-Розрахунок суми вкладень у заходи з охорони праці та раціональний розподіл цієї суми за напрямками працеохоронної діяльності;

-Забезпечення організації контролю виконання плану (при необхідності здійснення коригування запланованих показників);

-Здійснення постійного контролю умов і безопасностітруда на підприємстві та оперативне реагування на відхилення від нормативних вимог.

Визначення цілей планування працеохоронної діяльності на підприємстві здійснюється з урахуванням наступних пріоритетів:

-Розробка стратеги щодо безпеки праці і виробничого середовища;

-Забезпечення повноцінної організаційної структури в охороні праці;

-Вибір методів і критеріїв оцінки виконання завдань охорони праці та забезпечення функціонування систем контролю.

У процесі розробки стратегії працеохоронної діяльності виділяються чотири етапи:

-Комплексний економічний аналіз (оцінка) стану умов і охорони праці на підприємстві;

-Визначення взаємодії основних зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на працеохоронної витрати підприємства;

-Розробка стратегічних альтернатив нейтралізації основних негативних чинників (забезпечення дотримання нормативних вимог охорони праці);

-Вибір стратегії, яка відповідає вимогам ефективності виробництва.

Комплексний аналіз стану умов і охорони праці передбачає:

-Оцінку того, наскільки успішною є на сьогодні стратегія працеохоронної діяльності на підприємстві;

-Визначення сильних і слабких складових сьогоднішньої стратегії, зовнішніх позитивних і негативних факторів, які впливають на неї;

-Порівняльний аналіз працеохоронної витрат і визначення майбутніх стратегічних проблем з охорони праці на підприємстві.

 

!29. Аналіз правоохоронної діяльності підприємства

Правоохоронна діяльність: поняття, сутність та основні ознаки

Поняття правоохоронної діяльності широко використовується в правовій літературі. Але ще й досі не чітко визначені ознаки правоохоронної діяльності, не розмежовані поняття правоохоронної діяльності та спеціальної правоохоронної діяльності, іноді правоохоронну діяльність не відрізняють від судової та правозахисної.

Правоохоронна діяльність – багатоаспектна. Політичними, управлінськими та правовими засобами її спрямовано на блокування соціальних відхилень, локалізацію соціальної напруги або правових конфліктів.

Структурно до системи правоохоронної діяльності належать такі напрямки:

- діяльність із забезпечення охорони учасників кримінального судочинства;

- діяльність органів прокуратури;

- діяльність із виявлення, запобігання та розслідування злочинів;

- діяльність із захисту державної (національної) безпеки, державного кордону та правопорядку.

Кожен напрям правоохоронної діяльності має суттєві особливості і ознаки.

Основна ознака правоохоронної діяльності полягає в її властивості охороняти права фізичної або юридичної особи публічно встановленими процедурами. Вона впливає на поведінку людей за допомогою використання дозволів, приписів, заборон або реалізації юридичної відповідальності. Вона виступає своєрідним охоронним інструментом держави.

Протидія правоохоронній діяльності є небажаною, а в певних випадках, не допустимою. Осіб, які перешкоджають правоохоронній діяльності, може бути притягнуто до юридичної відповідальності.

Другою ознакою правоохоронної діяльності є процедурний характер діяльності. Способи здійснення правоохоронної діяльності складаються із спеціально встановлених юридичних процедур, таких як подання позову, звернення, опитування, допит та ін. Порушення посадовими особами правоохоронних органів встановлених процедур визнають істотним порушення процесуального законодавства. Усі процедури правоохоронного призначення є формально визначеними і мають протокольну форму. Це означає, що будь - яка процесуальна дія (порушення кримінальної справи, затримання підозрілого, допит, обшук) має протоколюватися з дотриманням вимог закону.

Третьою ознакою правоохоронної діяльності визнають професійну ознаку особи, яка є суб'єктом такої діяльності. Здійснювати таку діяльність має лише компетентна, фахово підготовлена, вповноважена державою посадова особа. За характером виконуваних повноважень слід розмежовувати прокурорські, слідчі, оперативні, дізнавательські, нотаріальні, виконавчі та контрольно – перевірочні правоохоронні дії. Право здійснювати такі дії не можуть делегуватись іншій посадовій особі.

Обсяг повноважень залежить від посади, яку обіймає особа, її професійного рангу або спеціального звання. Повноваження керівника органу завжди ширші, ніж у підлеглої особи. Відповідно до меж своєї компетенції посадові особи видають відповідні акти, які діють у певній галузі. Кадри правоохоронних органів формують переважно з юристів або осіб, які мають спеціальну підготовку.

Таким чином, правоохоронна діяльність – це державна правомірна діяльність, що полягає у впливі на поведінку людини або групи людей з боку вповноваженої державою посадової особи шляхом охорони права, відновлення порушеного права, припинення або розгляду порушеного права, його виявлення або розслідування з обов'язковим додержанням встановлених у законі процедур для цієї діяльності.

Всі опубліковані на сайті матеріали належать їх авторам. Матеріали розміщено виключно для ознайомлення. Копіювання та використання інформації суворо заборонено.

! 30. Розрахунок витрат внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій

МЕТОДИКА

оцінки збитків від наслідків надзвичайних

ситуацій техногенного і природного

характеру

 

(Назва Методики в редакції Постанови КМ N 862 (862-2003-п)

від 04.06.2003)

 

I. Загальні питання

 

Цю Методику розроблено з метою визначення розмірів збитків

від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного

характеру (далі - НС), завданих здоров'ю людей та об'єктам

національної економіки. (Абзац перший розділу I в редакції

Постанови КМ N 862 (862-2003-п) від 04.06.2003)

 

Усі збитки поділяються на види залежно від завданої фактичної

шкоди, зокрема від:

 

втрати життя та здоров'я населення (Нр);

 

руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та

продукції (Мр);

 

невироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп);

 

вилучення або порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г);

 

втрат тваринництва (Мтв);

 

втрати деревини та інших лісових ресурсів (Рл/г);

 

втрат рибного господарства (Рр/г);

 

знищення або погіршення якості рекреаційних зон (Ррек);

 

забруднення атмосферного повітря (Аф);

 

забруднення поверхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх

морських вод і територіального моря (Вф);

 

забруднення земель несільськогосподарського призначення (Зф);

 

а також збитки, заподіяні природно-заповідному фонду (Рпзф).

 

Відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних

або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які

загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні

НС - державний, регіональний, місцевий та об'єктовий.

 

II. Порядок розрахунку збитків за типами

надзвичайних ситуацій

 

Загальний обсяг збитків від наслідків НС розраховується як

сума основних локальних збитків. Розрахунок збитків (З) при НС

проводиться за такою загальною формулою, складові якої визначені у

розділі I:

 

З = Нр +Мр +Мп +Рс/г +Мтв +Рл/г +Рр/г +Ррек +Рпзф +Аф +Вф +Зф (1)

 

Для кожного типу НС згідно з класифікатором НС встановлюється

перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно

від масштабів шкідливого впливу.

 

Основні типи НС визначені постановою Кабінету Міністрів

України від 15 липня 1998 р. N 1099 (1099-98-п) "Про порядок

класифікації надзвичайних ситуацій".

 

Для кожного типу та виду НС залежно від їх рівня визначаються

основні види збитків. Ці види за типами та масштабами НС наведені

у таблиці 1 (прямим шрифтом виділено збитки, які необхідно

обов'язково розраховувати, курсивом** - збитки, що мають місце у

деяких окремих випадках).

III. Особливості проведення розрахунків основних

видів збитків

 

1. Розрахунок збитків від втрати життя та

здоров'я населення

 

Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення

визначається за такою формулою:

 

Нр = S Втрр + S Вдп + S Ввтг, (2)

 

де S Втрр - втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва;

 

S Вдп - витрати на виплату допомоги на поховання;

 

S Ввтг - витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;

 

а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва

розраховуються на підставі даних, наведених у таблиці 2, за такою

формулою:

 

S Втрр = МлN + МтN + МіN + МзN, (3)

 

де Мл - втрати від легкого нещасного випадку;

 

Мт - втрати від тяжкого нещасного випадку;

 

Мі - втрати від отримання людиною інвалідності;

 

Мз - втрати від загибелі людини;

 

N - кількість постраждалих від конкретного виду нещасного

випадку.

 

! 31. Вибір джерела фінансування та розрахунок витрат на праце охоронні заходи

 

Відповідно до ст. 21 Закону України „Про охорону праці" фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці. На підприємствах, в галузях, на регіональному та державному рівні створюються фонди охорони праці відповідно до Положення про державний, галузеві, регіональні фонди охорони праці та фонди охорони праці підприємств (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09. 03. 1999 р. № 335). Управління державним фондом охорони праці здійснює Держнаглядохоронпраці. Кошти державного фонду охорони праці використовуються на виконання національної програми покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також інших найважливіших робіт з охорони праці відповідно до переліку заходів, що можуть здійснюватись за рахунок фондів охорони праці.

Управління галузевими фондами охорони праці здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, концернами, корпораціями, іншими об'єднаннями, що створені за галузевим принципом та здійснюють координацію діяльності підприємств з питань охорони праці. Кошти галузевих фондів використовуються на виконання, погоджених з Держнаглядохоронпраці, галузевих програм, покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також інших найважливіших робіт відповідно до визначеного переліку.

Управління регіональними фондами охорони праці здійснюється Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями. Кошти регіональних фондів використовуються на виконання погоджених з територіальними органами Держнаглядохоронпраці регіональних програм покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також інших найважливіших робіт відповідно до визначеного переліку. Власники підприємств або уповноважені ними органи визначають порядок управління фондами підприємств, призначають відповідальних за це осіб. Кошти фондів підприємств використовуються на виконання комплексних заходів, що забезпечують досягнення встановлених нормативів з охорони праці, а також на подальше підвищення рівня охорони праці на виробництві відповідно до визначеного переліку. Держнаглядохоронпраці здійснює загальний контроль за надходженням і витрачанням за призначенням коштів фондів. Державний, галузеві, регіональні фонди і фонди підприємств формуються за рахунок:

— добровільних перерахувань підприємств з прибутку, що залишається у їх розпорядженні;

— коштів підприємств, повернених за отриману раніше допомогу на становлення і розвиток спеціалізованих виробництв, науково-технічних центрів, творчих колективів та експертних груп, якщо це передбачено умовами угоди про їх надання;

— коштів інших фондів, громадських організацій, що надійшли в порядку надання допомоги, а також інших надходжень. Крім того, до державного, галузевих і регіональних фондів спрямовуються кошти, одержані від застосування до підприємств штрафів за порушення нормативних актів про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, нещасні випадки на виробництві та випадки професійних захворювань, що сталися з вини "підприємств, а також штрафів, накладених на посадових осіб і працівників, винних у порушенні вимог щодо охорони праці. Кошти від оплати вищезгаданих

штрафів перераховуються підприємствами до державного фонду в розмірі 50% загальної суми штрафу, до галузевого та регіонального фондів — по 25%. Відповідальність за перерахування коштів до відповідних фондів покладається на власників підприємств або уповноважені ними органи.

!32. Аналіз ефективності праце охоронної діяльності на макроекономічному рівні

5.1. Визначення загальної суми вкладень в охорону праці на підприємстві здійснюється за допомогою:

– порівняльного аналізу (сума витрат з охорони праці на майбутній період визначається виходячи з витрат минулих періодів, витрат підприємства-зразка, із середньогалузевих чи загальнодержавних питомих витрат);

– графо-аналітичного аналізу беззбитковості виробництва;

– аналізу основних фінансово-економічних коефіцієнтів підприємства;

– техніко-економічного аналізу працеохоронної діяльності на підприємстві.

Вибір методу аналізу у кожному конкретному випадку здійснюється з урахуванням умов функціонування підприємства, його тактичних і стратегічних завдань, стану умов і безпеки праці та оцінки допустимого ризику.

5.2. Визначення обсягу фінансування охорони праці за допомогою порівняння з витратами минулих періодів рекомендується використовувати на підприємствах, у яких останніми роками не спостерігалися випадки травматизму чи професійної захворюваності, а стан умов і безпеки праці суттєво не змінювався. Крім того, цей метод може бути допоміжним в інших випадках.

Суть методу полягає в тому, що прослідковується динаміка витрат за попередні чотири – п’ять років і якщо в цей період не спостерігалися випадки виробничого травматизму і професійної захворюваності, плануються витрати на профілактику на рівні попереднього року, середнього значення витрат за період, що аналізується або з урахуванням тенденцій зміни витрат. При використанні методу витрати минулих періодів необхідно привести до порівняльного вигляду шляхом урахування індексу інфляції (при приблизно рівних обсягах виробництва в ці періоди) або зміни обсягів виробництва у вартісному еквіваленті (при суттєвих змінах цих обсягів за період, що аналізується).

Приведення обсягів виробленої продукції і витрат на охорону праці до порівняльного вигляду здійснюється з використанням індексів інфляції. Для обсягів виробленої продукції застосовуються відповідно: індекс цін промислової продукції (промисловість) або індекс цін реалізації сільськогосподарської продукції заготівельним організаціям (сільське господарство). Для профілактичних витрат з охорони праці використовується індекс капітальних вкладень, оскільки цей вид витрат має близький до капітальних вкладень характер.