Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору й акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове Державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р. і статутом Фонду. Це цільовий централізований страховий фонд, некомерційна самоврядна організація. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Усі застраховані особи є членами Фонду.

Права Фонду (ч. 1 ст. 34 Закону):

1) застосовувати фінансові санкції, передбачені законом, у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків;

2) стягувати з посадових осіб і страхувальників передбачені законом штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання Закону.

Обов'язки Фонду

1) забезпечувати збір страхових внесків;

2) виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги,передбачені Законом;

3) вживати заходів для раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду;

4) контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття;

5) контролювати правильність призначення та виплати роботодавцем допомоги на випадок часткового безробіття застрахованим особам;

6) щорічно складати звіт про результати своєї діяльності та подавати його КМУ;

7) інформувати застрахованих осіб про результати своєї роботи через засоби масової інформації.

Платник (п. 2 ч. 2 ст. 4) - роботодавець, який набуває статусу
платника страхових внесків до Фонду від дня реєстрації відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 35 Закону.

Особи, що підлягають страхуванню на випадок безробіття,- це особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), зокрема й ті, що проходять альтернативну (невійськову) службу, а також ті, що працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю. При цьому особа набуває статусу застрахованої особи від дня укладення трудового договору, з цього дня починається сплата страхових внесків. Сплата страхових внесків припиняється в день розірвання трудового договору. Особам, які підлягають страхуванню на випадок безробіття, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що є єдиним для всіх видів соціального страхування (ст. 4 Закону). Розмір допомоги по безробіттю застрахованим особам визначається у відсотках від їхньої середньої заробітної плати (доходу), залежно від страхового стажу та тривалості безробіття (див. ст. 23 Закону).

Особи, що не підлягають страхуванню на випадок безробіття:

- пенсіонери, які працюють, та особи, в котрих відповідно до законодавства України виникло право на пенсію;

- іноземці й особи без громадянства, що тимчасово працюють за наймом в Україні, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана ВРУ.

Джерела формування Фонду (ст. 16 Закону):

1) страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом та іншими законодавчими актами;

2) асигнування державного бюджету;

3) суми фінансових санкцій, застосованих до підприємств, установ, організацій і фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків і використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість населення, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;

4) прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, зокрема й резерву коштів Фонду, на депозитному рахунку;

5) благодійні внески підприємств, установ, організацій і фізичних осіб;

6) інші надходження відповідно до законодавства України.
Напрями витрачання коштів (ст. 7. ч. 2 ст, 16 Закону):

1) допомога по безробіттю, зокрема н одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності;

2) допомога по частковому безробіттю (ст. 26 Закону);

3) матеріальна допомога в період професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації безробітного (ст. 27 Закону);

4) матеріальна допомога по безробіттю, одноразова матеріальна допомога безробітному та непрацездатним особам, які перебувають на його утриманні (ст. 28 Закону);

5) допомога на поховання в разі смерті безробітного чи особи, що перебувала на його утриманні (згідно зі ст. 29 Закону виплачується особам, які здійснювали поховання, у розмірі прожиткового мінімуму);

6) відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, зазначених у ч. 2 ст. 20 Закону (тобто виплата пенсій особам, які достроково вийшли на пенсію у період до досягнення ними пенсійного віку здійснюється Пенсійним фондом України за рахунок коштів, які відшкодовуються Фондом);

7) фінансування витрат на утримання й забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази;

8) створення резерву коштів Фонду;

9) соціальні послуги:

а) професійна підготовка чи перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація;

б) пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні зокрема й через надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних і фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних (ст. ЗО Закону);

в) інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними. Фінансування цих видатків проводиться в першочерговому порядку.

Управління Фондом відповідно до ст. 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 р. здійснюється на паритетних засадах державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.Управління Фондом здійснюють правління Фонду та виконавча дирекція Фонду.

Правління Фонду складається з 45 осіб (по 15 від держави, застрахованих осіб і роботодавців), які виконують свої обов'язки на громадських засадах. Представниками держави є представники від центральних органів виконавчої влади, призначені КМУ. Представники застрахованих осіб і роботодавців делегуються профспілками, їх об'єднаннями та об'єднаннями роботодавців. Строк повноважень членів правління Фонду становить шість років і закінчується в день першого засідання нового складу правління фонду.

Повноваження правління Фонду (ст. 11 Закону);

1) спрямовує й контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду і а її робочих органів, визначає перспективні й поточні завдання Фонду;

2) затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду, зокрема й виконавчої дирекції Фонду;

3) обирає голову правління Фонду та його заступників;

4) розглядає кандидатури на посади керівника виконавчої дирекції Фонду та його заступників і дає згоду на їх призначення в устан овленому порядку;

5) дає згоду на звільнення в установленому порядку керівника виконавчої дирекції Фонду та його заступників, а в разі порушення ними законодавства чи статуту - вносить обгрунтоване подання про звільнення, на котре обов'язково слід зважати;

6) затверджує бюджет Фонду на поточний рік після встановлення ВРУ розміру страхових внесків і звіт про його виконання- затверджує порядок використання коштів з деяких видатків бюджету Фонду;

7) вирішує поточні питання щодо формування та використання резерву коштів Фонду;

8) вносить КМУ пропозиції про розмір страхових внесків для подання в установленому порядку ВРУ на затвердження;

9) вирішує інші питання діяльності Фонду відповідно до його статуту.

Виконавча дирекція Фонду (ст. 12 Закону) - виконавчий орган правління Фонду, що забезпечує виконання рішень правління. Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття; діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах і порядку, передбачених статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості.

Функції виконавчої дгірещії Фонду та її робочих органів:

1) ведення реєстру платників страхових внесків;

2) провадження збору страхових внесків;

3) здійснення оперативного розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету;

4) виплата забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;

5) контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття;

6) представлення інтересів Фонду в судових та інших органах;

7) представлення Фонду у відносинах з органами державної влади й органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об'єднаннями громадян із питань соціального захисту, а також органами соціального страхування на
випадок безробіття зарубіжних країн, міжнародними організація- ми, діяльність яких пов'язана із захистом соціальних прав людини;

8) підготовка та подання на розгляд правління Фонду: пропозиції щодо вдосконалення законодавства про обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття; пропозиції щодо розміру страхових внесків на наступний рік; проекту бюджету та звіту про виконання бюджету Фонду; пропозиції щодо розміру резерву кош-
тів Фонду; звіту про діяльність.

Наглядова рада (ст. 13 Закону) здійснює нагляд за діяльністю фонду та контролює виконання Фондом статутних завдань і цільове використання ним коштів. Наглядова рада складається з 15 осіб; до неї належать у однаковій кількості представники держави, застрахованих осіб і роботодавців. Представники держави – це представники від центральних органів виконавчої влади, яких призначає КМУ. Представників застрахованих осіб та роботодавців делегують профспілки, їх об'єднання й об'єднання роботодавців.
Наглядова рада діє на громадських засадах, до її складу не можуть належати члени правління Фонду та працівники виконавчої дирекції Фонду. Строк повноважень членів наглядової ради становить шість років.

Наглядову раду очолює голова, котрого обирають на два роки зі складу членів наглядової ради по черзі від представників кожної сторони та не може представляти ту сторону, від якої обрано голову правління Фонду.

Функції наглядової ради:

1) обрання голови наглядової ради та затвердження двох його заступників, які разом із головою представляють сторони;

2) затвердження регламенту роботи наглядової ради;

3) заслуховування звітів правління Фонду та виконавчої дирекції Фонду з питань виконання статутних завдань Фонду й цільового використання коштів Фонду;

4) у разі потреби може вимагати від правління Фонду проведення аудиторської перевірки діяльності Фонду;

5) ставить питання про відповідальність посадових осіб виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів за виявлені порушення; отримує необхідну інформацію про роботу органів управління Фонду.

Наглядова рада проводить свої засідання відповідно до плану але не рідше, ніж один раз на квартал. Позачергові засідання скликає голова наглядової ради, а також на вимогу однієї третини ЇЇ членів. Засідання наглядової ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менш ніж дві третини її складу та не менше за половину від кожної сторони. Рішення приймаються більшістю голосів присутніх членів. При рівності голосів голос голови наглядової ради є вирішальним. У засіданні наглядової ради з правом дорадчого голосу беруть участь голова правління Фонду, керівник виконавчої дирекції Фонду чи їх заступники. Члени наглядової ради можуть брати участь у засіданні правління Фонду з правом дорадчого голосу. Оформлення матеріалів засідання наглядової ради та ведення її документації здійснює виконавча дирекція Фонду.