Зачаткування казначейства в Коївській Русі

Історія зародження, становлення і розвитку казначейства багата і тривала. Термін „казначейство” походить від поняття „казна”, яке в перекладі з тюркської означає сукупність фінансових ресурсів держави. Також казна – це місце, куди надходили гроші і звідки здійснювалися платежі для конкретних цілей.

Процес створення казначейства бере початок в ті часи управління казною, коли не існувало чіткого розмежування між особистою власністю князя, царя та власністю держави.

Утворення Київської Русі як держави відбулося 882 року, коли новгородський князь Олег об’єднав Новгородське, Смоленське та Київське князівства. Державна верховна влада в Київській Русі належала князеві, який видавав закони, здійснював виконавчу владу і чинив суд, призначав усіх урядовців, розпоряджався державною скарбницею, керував військом, вів міжнародну політику. Великокняжий двір, за свідченням літописців, являв собою справжню державну казну. Головним розпорядником при княжому дворі був двірський, або дворецький. Він здійснював нагляд за княжим двором, маєтками, чинив суд у відсутність князя, заступав особу князя під час воєнних походів. Основною функцією двірського було завідування княжою скарбницею. Але розпоряджатися скарбницею мав право тільки сам князь.

У Київській Русі в період раннього феодалізму основним джерелом доходів скарбниці була данина від населення, яку платили найчастіше натурою: хутром медом, збіжжям, худобою, а вже пізніше – грошима. Головною особливістю такого виду платежу була його обов’язковість.

Історія залишила немало прикладів непокори платників данини. Один із них наведено в „Повісті минулих літ”. Порушення князем Ігорем традиційної норми данини зумовило 945 р. повстання у Древлянській землі. Князь Ігор, зібравши звичайну данину, вирішив, за домовленістю з дружинниками, повернутися,щоб зібрати додаткову данину.Внаслідок цього спалахнуло повстання і князя Ігоря було вбито. Вдова Ігоря, Ольга, встановила „устави й уроки”, якими необхідно було керуватися під час збору данини та проведення суду.Це була перша податкова реформа, яка встанов.норми данини,час і місце її збору.

Прообразом казначейства можна вважати княжу казну Ярослава Мудрого і його спадкоємців, яка слугувала сховищем матеріальних цінностей. Правління князя Ярослава Мудрого лишило на Русі пам”ятку, гідну великого монарха – збірку норм руського законодавства, відому під назвою „Руська правда”.

Князь, скарбниця якого не була відділена від державної, мав великі видатки. За кошти скарбниці утримувався княжий двір, передусім військо. За кошти казни велося будівництво палаців, культових споруд, міст, укріплень, мостів, гребель, доріг. Значних витрат потребувало й ведення воєн, спорядження флоту.

 

1. Порядок обслуговування дохідної частини бюджетів

Система обслуговування бюджетів за доходами ґрунтується на комплексі касових операцій, що проводяться органами державної казначейської служби.Залежно відпослідовності здійснення операцій з бюджетними надходженнями діяльність органів казначейства щодо обслуговування бюджетів за доходами охоплює такі основні напрямки роботи:

· відкриття та забезпечення належного функціонування рахунків для зараху­вання надходжень до бюджетів і державних цільових фондів;

· зарахування податків, зборів, інших обов'язкових платежів на рахунки за

· надходженнями, відкриті в головних управліннях казначейства;

· повернення надмірно та помилково сплачених до бюджетів платежів, відшко­дування платникам податку на додану вартість;

· розподіл платежів за нормативами, визначеними Бюджетним кодексом, зако­ном про державний бюджет та рішеннями рад про місцеві бюджети, пере­рахування за належністю розподілених коштів;

· веління бухгалтерського обліку доходів державного та місцевих бюджетів відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів;

· формування звітів та іншої інформації про виконання дохідної частини відпо­відних бюджетів, надання її органам, які здійснюють контроль за нарахуван­ням та сплатою платежів до бюджетів та цільових фондів.

Органи державної казначейської служби у процесі виконання дохідної частини бюджетів виконують контрольні функції, пов'язані зі здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень. Контроль проводиться на стадії повернення помилково та надміру зарахованих платежів, розмежування над­ходжень між рівнями бюджетів і фондами, при наданні дотації вирівнювання місцевим бюджетам та перерахуванні міжбюджетних трансфертів, при перерахуванні коштів отримувачам.

Варіант 14

Голова Казначейства України має такі повноваженя:
1) очолює Казначейство України, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Казначейство України у відносинах з іншими органами, підприємствами, організаціями;
2) вносить на розгляд Міністру пропозиції щодо формування державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та розроблені Казначейством України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;
3) вносить на розгляд Міністру проекти нормативно-правових актів Мінфіну України з питань, що належать до сфери діяльності Казначейства України;
4) забезпечує виконання Казначейством України актів та доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України; 5) затверджує за погодженням з Міністром схвалені на засіданні колегії річний план роботи Казначейства України, заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей його діяльності відповідно до визначених завдань;
6) звітує перед Міністром про виконання річного плану роботи Казначейства України та покладених на нього завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Казначейства України, його територіальних органів, а
також про притягнення до відповідал-ті посадових осіб, винних у допущених порушеннях;
7) вносить пропозиції Міністрові щодо кандидатур на посади своїх заступників;
8) затверджує за погодженням із Міністром структуру апарату Казначейства України;
9) забезпечує виконання наданих Міністром доручень;

10) вносить Міністрові пропозиції щодо утворення у межах граничної чисельності державних службовців та працівників Казначейства України і коштів, передбачених на його утримання, а також щодо ліквідації, реорганізації Кабінетом Міністрів України
територіальних органів Казна-ва України, які є юридичними особами публічного права;
11) призначає на посади за погодженням із Міністром таголовами відповідних місцевих державних адміністрацій, звільняє з посад керівників територіальних органів Казначейства України, призначає на посади за погодженням із Міністром, звільняє з посад
заступників керівників територіальних органів Казначейства України;
Порядок відкриття рахунків для зарахування коштів до бюджету

Державне казначейство України щорічно на початок нового бюджетного періоду відповідно до Бюджетного кодексу України, закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та Бюджетної класифікації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 N 604, централізовано відкриває бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів. Інформація про відкриті рахунки доводиться до територіальних органів Державного казначейства України для подальшого інформування податкових та митних органів згідно із встановленим порядком взаємодії та інших органів, які здійснюють контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджетів, а також відповідних фінансових органів та/або виконавчих органів відповідних рад (міських, селищних, сільських голів, у разі, якщо виконавчі органи не створені) за їх зверненням [2].

 

На підставі поданих управліннями Державного казначейства України переліків видів надходжень державного та місцевих бюджетів, що не мобілізуються на відповідній території, Головними управліннями Державного казначейства України провадиться блокування рахунків за тими видами надходжень, що не мобілізуються на відповідній території.

Головні управління Державного казначейства України формують справи з юридичного оформлення рахунків на управління Державного казначейства України, які містять службові записки щодо відкриття бюджетних рахунків за надходженнями, перелік видів надходжень державного та місцевих бюджетів, що не мобілізуються на відповідній території, та картку із зразками підписів та відбитка печатки. У картку включаються зразки підписів осіб, яким згідно з розпорядчими документами органів Державного казначейства України надано право розпорядження рахунками і підписання платіжних та інших розрахункових документів.

Картка із зразками підписів та відбитка печатки має бути засвідчена підписом керівника чи заступника керівника органу Державного казначейства України вищого рівня та печаткою. У разі зміни чи доповнення хоча б одного з підписів оформляється нова картка із зразками підписів на всіх осіб, які мають право першого та другого підписів.

 

У разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису подаються тимчасова картка із зразками підписів тимчасово вповноважених осіб та копія відповідного документа, що підтверджує ці повноваження (наказ, протокол тощо).

Структурні підрозділи Державного казначейства України чи Головного управління Державного казначейства України для відкриття бюджетних рахунків для зарахування надходжень подають службову записку про відкриття рахунку за підписом керівника (його заступника) структурного підрозділу, який ініціює відкриття цього рахунку, погоджену головою Державного казначейства України (його заступником) чи начальником відповідного Головного управління Державного казначейства України (його заступником)

Державне казначейство України та Головні управління Державного казначейства України формують справи з юридичного оформлення рахунків на відповідні структурні підрозділи, які містять службові записки та зразки підписів посадових осіб, яким надано право контрольного та/або одноособового підпису на платіжних, розрахункових та інших розпорядчих документах, завірені головою Державного казначейства України (його заступником) чи начальником відповідного Головного управління Державного казначейства України (його заступником), а також інші документи

. Варіант 15