Помилки та ускладнення при лікуванні пульпіту вітальним методом, причини розвитку, клініка та їх запобігання.

При ампутації:Біль від дії термічних подразників або самовіль­ ний одразу після ліку­ вання чи через 2—3 доби.Причина виникнення:1). Помилки в діагностиці. 2). Травматичне проведення ампутації. 3). Недотримання правил асептики та антисептики. 4). Неправильний вибір лікарських речовин для оброблення та покриття кукси пульпи. 5). Недостатнє припинення кровотечі

Усунення:Провести вітальну пульпектомію

При ектирпації:1). Відламу­вання інструмента в каналі(причина вин:Відсутність зручного доступу до устів каналів,Погана якість інструментарію.,Невідповідність розмірів інструмента діаметру каналу.Усунення:Повне розкриття порож­ нини зуба. Видалення уступів. Достатня кількість якісного інструментарію. Вибір інструментів відпо­ відно до діаметра каналу.Знання правил і вміння проводити інстру­ ментальне оброблення. Підвищення професійного рівня

2).Крово­теча після екстирпації пульпи(причина вин:Наявність ранової поверхні. Неповна екстирпація.Відрив кореневої пульпи за періапікальним отвором.Утворення заапікальної гематоми)Усунення:Застосування кровоспинних розчинів (3 % розчин водню пероксиду, 5 % розчин амінокапронової кислоти, 0,25 % розчин адроксону та ін.); діатермокоагуляція; з метою профілактики рекомендують проведення діатермокоагуляції перед естирпацією.Повторна екстирпація 3). Залишко­вий пульпіт(причина вин:Невиявлені додаткові кореневі канали при варіантах кількості коренів і каналів, що рідко зустрічаються. Неповне видалення пульпи)Усунення:Перелікування зуба, за неможливості екстирпа­

ції — оброблення важкопрохідних кореневих каналів із використанням електрофорезу йоду або застосування девітального методу

 

 

32.Помилки та ускладення при лікуванні девітальним методом.

1. Характер - боль после наложения пасты и повязки. П ричина – усиление отека пульпи. Устранение – удалить, затем повторно наложить пасту с рыхлым ватным тампоном и герметическую повязку.

2. Характер - папилит. Причина – попадание мыш’яковистой пасти на десну. Устранение – обследование сторон зуба. Для лечения 5% унитиол, йод.

3. Характер - ноющая боль во 2 посещение. Причина – передозировка пасты. Устранение – экстирпация пульпы, обработка каналов унитиолом или йодом.

4. Характер - боль при зондировании устьев. Причина – малое к-во пасты или мало времени действия. Устранение – экстирпация.

5. Характер - кровоточивость после ампутации. Причина – неполная девитализация. Устранение – кровоостанавливающие препараты(3% водопероксида).

6. Характер - кровоточивость после экстирпации. Причина – неполная девитализация. Устранение – диатермокоагуляция.

 

 

33.Періодонт Гістологічна будова, функції.

Строение: основной структурой являются пучки фиброзной ткани, состоящие из тесно переплетенных пучков колагеновых колокон. Кроме основных в периодонте есть небольшое к-во незрелых (ретикулярных) волокон которые обеспесчивают крепление сосудов и предотвращают их деформацию. Между волокнами расположено основное вещество рыхлой соединительной ткани, клетки, кровеносные, лимфатические сосуды и нервы периодонта. Основное вещество содержит кислые и нейтральные гликозаминогликаны, которые принимают участие в защитной трофической и регенераторной ф-ции. Наиболее распростроненные клетки – фибробласты – расположены вдоль основного нправления пучок волокон (учавствують в их образовании). Вдоль корня располагаются цементобласты – образовывают цецмент.

Функции: фиксация зубов в костях челюстей, защитная ф-ция, амортизируюущая, трофическая, пластическая, сенсорная.

 

 

35.Етіологія, патогенез гострого верхівкового періодонтиту.

 

36.Етіологія, патогенез хронічного верхівкового періодонтиту.

Таблица 1.

 

 

37.Гострий серозний верхівковий періодонтит. -> Таблица 2

38.Гострий гнійний верхівковий періодонтит. -> Таблица 2

Таблица 2.

 

39.Лікування гострого серозного верхівкового періодонтиту.

В первое посещение:

1) Антисептическая обработка

2) Обезболивание

3) Препарирование кариозной полости

4) Удаление путридных масс (послойно) из канала.

5) Медикаментозная обработка

6) Раскрытие верхушечного отверстия

7) Герметическая повязка.

Во второе посещение:

8) Удаление греметической повязки.

9) Тщательное препарирование кариозной полости.

10) Инструментальная и медикаментозная обработка каналов.

 

40.Лікування гострого гнійного верхівкового періодонтиту.

В первое посещение:

1) Антисептическая обработка

2) Обезболивание

3) Препарирование кариозной полости

4) Удаление путридных масс (послойно) из канала.

5) Медикаментозная обработка

6) Раскрытие верхушечного отверстия

7) Рыхлая повязка

Во второе посещение:

8)Тщательное препарирование

9) Инструментальная и медикаментозная обработка каналов

10) Герметическое закрытие полости.

В третее посещение:

11) медикаментозная обработка канала

12) Пломбирование канала

13) Пломбирование кариозной полости.

 

41 Хронічний фіброзний періодонтит. -> Таблица 3

42.Хронічний гранулюючий періодонтит. -> Таблица 3

43.Хронічний грануломатозний періодонтит. -> Таблица 3

45.Диференційна діагностика хронічних форм періодонтитів. -> Таблица 3

 

Таблица 3

Симптомы	Форма хронического периодонтита
Хронический фиброзный перио­донтит	Хронический гранулирую­щий периодонтит	Хронический гранулематозный периодонтит
Анамнез	Самопроизвольная или причинная боль в прошлом
Жалобы	Бессимптомное течение	Жалобы на диском­форт в области зуба, боль при надавли­вании в проекции верхушки корня, на наличие свища	В основном протекает бес­симптомно, реже — диском­форт в зубе, чувствитель­ность при надавливании на десну в проекции верхушки корня
Коронка зуба. Ка­риозная полость	Кариозный или запломбированный зуб. Коронка зуба изменена в цвете. Кариозная полость часто сообщается с полостью зуба
Зондиро­ вание	Безболезненное
Перкус­ сия	Безболезненная
Термоди­ агностика	Боль на температурные раздражители отсутствует
Состоя­ние сли­зистой оболочки	Без изменений	Слизистая оболочка цианотичная, с яв­лениями застойной гиперемии. Возможно наличие свища или рубца от свища в про­екции верхушки кор­ня, положительный симптом вазопареза	В основном без измене­ний. Положительный сим­птом отраженного удара (при значительных разме­рах гранулемы)
Рентге­ нографи­ ческие признаки	Компактная пластинка альве­олы сохранена. Неравномерное расширение пе­риодонтальной щели и ее дефор­мация. Г иперцементоз корень приобре­тает вид барабан­ной палочки	Разрушение компакт­ной пластинки альве­олы. Очаг деструкции кост­ной ткани в области верхушки корня с нечеткими контурами (“языки пламени”). Возможна резорбция корня	Разрушение компактной пластинки альвеолы. Очаг деструкции костной ткани в области верхушки корня с четкими контурами (размером до 0,5 см). Возможна резорбция кор­ня. Наличие остеосклеро- тического валика вокруг очага деструкции костной ткани
ЭОД	Больше 100 мкА

 

46.Лікування хронічного фіброзного верхівкового періодонтиту.

47.Лікування хронічного гранупюючого верхівкового періодонтиту.

48.Лікування хронічного грануломатозного верхівкового періодонтиту.

1. Гигиена полости рта.

2. Препарирование кариозной полости.

3. Раскрытие полости зуба.

4. Расширение устьев корневых каналов.

5. Удаление путридных масс (послойно).

6. Инструментальная обработка канала.

7. Медикаментозная обработка канала.

8. Пломбирование канала.

9. Пломбирование и реставрация коронковой части зуба.

 

49.Лікування хронічного загостреного хронічного верхівкового перюдонтиту.

В первое посещение - 1) Антисептическая обработка 2) Обезболивание 3) Препарирование кариозной полости 4) Удаление путридных масс (послойно) из канала. 5) Медикаментозная обработка 6) Раскрытие верхушечного отверстия 7) Герметическая повязка (если есть много эксудата), или рыхлая, если канал удается высушить.

Во второе посещение – удаляют герметическую повязку (если она была наложена), тщательно перпарируют кариозную полость, проводят инструменальную и медикаментозную обработку, пломбировку канала и реставрацию кариозной полости. Если зуб был закрыт рыхлой повязкой, то в канале оставляют турунду с избранным веществом и закрывают герметической повязкой.

В третее посещение – при отсутствии жалоб, удаляют повязку, проводят медикаментозную обработку и пломбировку канала. Затем реставрация кариозной полости.

 

51.Застосування протеолітичних ферментів для лікування гострого і загостреного хронічного періодонтиту.

Протеолітичні ферменти. За своїми біологічними властивос­тями протеолітичні ферменти сприяють розчиненню некротичних тканин, розрідженню густого, в'язкого ексудату кореневого каналу та періапікального отвору. Розріджений ексудат легко видаляється із кореневого каналу, що позитивно впливає на запальний процес.

Крім того, протеолітичні ферменти — трипсин, хімотрипсин, терилітин і особливо лізоцим — стимулюють фагоцитоз, справ­ляють протизапальну, бактеріолітичну дію, пригнічують ріст грам- позитивних мікроорганізмів. Усе це створює умови для стиму­лювання процесів регенерації.

Протеолітичні ферменти знижують антибіотикорезистентність мікрофлори кореневого каналу, тому їх доцільно застосовувати разом із антибіотиками, сульфаніламідними, нітрофурановими препаратами.

Показаннями до застосування ферментів є гострий та загост­рений хронічний періодонтит, перебіг якого супроводжується ут­воренням великих некротичних мас у каналах, а особливо в разі лікування зубів, що не витримують герметичності.

У каналі залишають турунду з розчи­ном ферменту та антибіотика і герметично закривають зуб.

53.Ендодонтичні інструменти для проходження розширення та формувань кореневих каналів.

1. Для определения размера канала – корневая игла.

2. Для расширения устья коренвого канала – Cates Glidden.

3. Для удаления мягкого содержимого канала – пульпэкстрактор.

4. Для прохождения коревого канала - К-ример. К-файл. Н-файлы.

5. Для расширения корневого канала.

 

56.Фізичні методи лікування перюдонтиту. Види, показання механізм дії електрофорезу, методика використання.

Показання до застосування фізичних методів:

1)Непрохідні канали. 2)Лікування періодонтитів, які не витримують герметичного зак­риття або дуже повільно піддаються медикаментозному лікуванню. 3)Гранулюючий періодонтит зі стійкими норицями. 4)Алергія на ліки. 5)Профілактика та лікування ускладнень після ендодонтичного лікування.

Електрофорез йоду.

Активним електродом є катод, що встановлю­ють у каналі чи фіксують у порожнині зуба. Електроліт може бути трьох варіантів: 1) лужний розчин 2) насичений розчин калію йодиду (порошок калію йодиду розчиняють у 2 — 3 краплях дистильованої води до насичення). Розчин калію йодиду використовують для лікуван­ня періодонтиту передніх зубів; 3) при лікуванні молярів, якщо потемніння коронки не має суттєвого значення, використовують 5—10 % настойку йоду. Процедура електрофорезу триває 20 хв, сила струму близько З мА. Курс лікування —3 — 5 процедур.

Лікувальний ефект пов'язаний з дією іонів хлору та йоду, що прямують до апексу, проникають у дентинні трубочки й апікальні тканини. Крім того, у каналі поблизу катода в результаті реакції виділяється калій, що утворює з водою калієвий луг, який лізує всі органічні речовини. Вивільняється також водень у вигляді пухирців газу. Він виносить у порожнину зуба з піною лізовані в каналі речовини. Іони йоду справляють бактерицидну дію. Крім того, у каналі вивільняється кисень, який посилює окисні процеси, а про­дукти клітинного розпаду дають місцевий стимулювальний ефект.

Електрофорез кальцію, міді, цинку.

Електрофорез 10 % розчину кальцію хлориду показаний при лікуванні гострого і загостреного хронічного періодонтиту, тому що іони кальцію справляють знеболювальну та дегідратаційну дію в запалених тканинах. Іони міді мають сильний антисептичний вплив на анаероби, тому електрофорез міді гідроксиду найбільш ефективний при хронічному гранулематозному періодонтиті.

Електрофорез цинку хлориду забезпечує протизапальну і стимулювальну дію у хворих на хронічний гранулюючий періо- донтит, тому що іони цинку коагулюють білки та пригнічують ріст грануляційної тканини. Курс лікування — 3 — 5 процедур.

 

57.Застосування електричних струмів високої частоти (УВЧ, СВЧ) при лікуванні періодонтиту.

УВЧ-терапия – применения переменного электр. тока ультравысокой частоты(40МГц). Колебания ионов тканей под воздействием поля вызывает переход электр. энергии в тепловую. Под влиянием поля УВЧ расшираются капилляры, в них ускоряется кровоток, повышается активность макрофагов, уменьшается кислотность ткани и отек, улучшаются обменные процессы, стимулируется регенерация соединительной ткани, понижается чувствительность нервных рецепторов. Различают атермическу, олиго и термическую дозы. После слабой интенсивности стимулирует, а сильной – угнетает функциональную актитвность организма. Применяют при острых и обострившихся перриодонтитов, после оттока эксудата. Времясеанса 5-10 мин, на 5-8 процедур.

СВЧ-терапия – применение переменного электр. тока сверхвысокой частоты(2,38МГц). Микроволні способні проникать в ткани организма на глубину в несколько сантиметров. Там энергия превращается в тепло. Эффект как УВЧ. Показания те же что и УВЧ.

Продолжительность сеанса 5-8 мин. К-во процедур – 3-5.

 

59.Пломбування кореневих каналів термофілом.

Обтуратор термофіл — це конусоподібний стержень, на який нанесено шар гутаперчі. Він може бути виготовлений із пласт­маси, титану чи нержавіючої сталі.

Методика пломбування. Включають піч і прогрівають її протягом 20 хв. За допомогою верифера уточнюють робочу довжину, фіксуючи її стопором. Підбирають обтуратор, який за роз­міром і довжиною відповідає вериферу.Обтуратор обробляють 5 % розчином натрію гіпохлориту протягом 5 хв, промивають у 70 % розчині етилового спирту та висушують. Підготовлений кореневий канал заповнюють неве­ликою кількістю пластичного силера.

Обтуратор нагрівають у печі протягом 15 сі вводять у ко­реневий канал на попередньо визначену робочу довжину з до­статнім апікальним тиском, не згинаючи й не прокручуючи його, після чого видаляють ручку обтуратора. Пластмасовий штифт в устях каналів зрізають фісурним або конусоподібним бором, гу­таперчу навколо обтуратора ущільнюють плагером.

 

60.Помилки та ускладнення при лікуванні періодонтиту.

1.Препарування каріозної порожнини та розкриття порож­нини зуба може ускладнитися перфорацією її дна або стінки.

Перфорацію дна порожнини зуба та його стінки, якщо вона відбулася до шийки зуба усунути нескладно. Слід перфорований отвір попередньо обробити антисептиками і зак­рити пломбою зі склоіономерного цементу.

2.Під час лікування періодонтиту в зубах з вузькими та викривленими каналами в разі застосування розширювальних інструментів може трапитися їхнє відломлювання, якщо недостатньо розкриті вустя кореневих каналів, у разі поганого знання топографії коре­невих каналів, при роботі борма­шиною на великих обертах та ін. У таких випадках кінчик відламаного інструмента слід захопити крампонними щипцями чи пінцетом і обережно витягнути. Якщо інструмент відломився в середній частині кореневого каналу, то необхідно спробувати розширити канал дрильбором. Якщо ж вий­няти їх неможливо, то виконують імпрегнацію сріблом чи засто­совують резорцин-формалінову рідину.

3.У разі використання для розширення кореневого каналу машинного дрильбора можлива перфорація стінки кореня. Для запобігання цьому ускладненню спочатку слід застосувати еластичний глибиномір. Для зберігання такого зуба після виявлення перфорації слід провести імпрегнацію стінки кореня сріблом чи електрофо­рез і пломбування ходу фосфат-цементом або склоіономерним цементом.

4.Необережно проведене, без ретельного попереднього зне­шкодження путридних мас інструментальне оброблення корене­вого каналу часто є причиною загострення запального процесу. Це пов'язано з проштовхуванням розпаду за верхівковий отвір чи з ураженням періодонта. У разі загострення запального процесу слід провести анти­септичне оброблення кореневих каналів неподразливими лікарсь­кими речовинами.

5.Під час оброблення кореневого каналу сильними антисеп­тиками (формалін, антиформін та ін.) вони подразнюють апі­кальний періодонт. Клінічна картина даного ускладнення харак­теризується появою самовільного ниючого болю, який посилюється під час накушування на хворий зуб. Для усунення зазначених явищ слід терміново витягти з кореневого каналу турунду із силь­ним антисептиком, ретельно промити канал і залишити в ньому неподразливі антисептичні препарати (антибіотики з протеолітичними ферментами, камфорне або гвоздикове масло, йодоформ.).

6.Інколи в процесі лікування хронічного верхівкового періо донтиту виявляється таке ускладнення, як загострення з актива­цією ексудативних процесів у періодонті. Лікування даного ускладнення полягає у створенні відтоку ексудату з періапікальної ділянки через кореневий канал або розкритті субперіодонтального чи субгінгівального абсцесу, при­значенні фізіотерапевтичних процедур, відволікальних теплих полоскань, анальгетиків.

8.Виведення значної кількості пломбувального матеріалу в періапікальну ділянку може спричинити загострення патологічного процесу — біль під час накушування, самовільний ниючий біль, припухлість м'яких тканин. Ці явища звичайно ліквідуються після призначення УВЧ-, НВЧ-терапії, протизапаль­них полоскань і анальгетиків усередину.

9.Одним із найважчих, але рідкіс­них ускладнень є потрапляння плом- бувальної маси в нижньощелепний канал під час пломбування каналів нижніх премолярів і молярів. Под­разнення нервового стовбура в одних випадках супроводжується різким са­мовільним болем, в інших — спричи­нює затерплість шкіри обличчя, підбо­ріддя та навколощелепних м'яких тканин на відповідному боці. Таким пацієнтам необхідна консультація лікаря-невропатолога, а також призначення фізіотерапевтичних процедур (фонофорез гідрокор­тизону, електрофорез 10 % розчину кальцію хлориду, діадинамічні струми та ін.), анальгетиків, які поступово ліквідують біль.

10.Неповноцінне пломбування кореневого каналу без обту рації верхівкового отвору та розгалужень каналу може призвес­ти до реінфікування періодонта і стати причиною загострення запального процесу в періапікальній ділянці.