Інфляція та антиінфляційна політика держави.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Інфляція та антиінфляційна політика держави.



Інфляція – це процес зростання загального рівня цін в країні в наслідок порушення закону грошового обігу. Інфляція виникає тоді, коли в обігу знаходиться надлишкова кількість грошей (готівкових і безготівкових). Таке становище веде до їх знецінення, гроші “дешевіють”, а ціни набувають тенденції до зростання. Класифікація : 1) помірна: (повзуча) характеризується зростанням грошей в обороті без помірного збільшення цін, - до 5% на рік; 2)галопуюча: швидкість росту визначається 20 –200% за рік; нерівномірне зростання цін; в цих умовах неможливо контролювати не тільки ріст цін, але і процес економічного розвитку. 3)гіперінфляція: високі темпи зростання цін; вона практично не піддається керуванню; гроші не виконують своїх функцій, виникає бартер; порушується кредитний механізм.4) стагфляція інфляція співпадає з падінням обсягу ВВП. Причини інфляції можна визначити з рівняння І. Фішера. Середній рівень цін матиме вигляд: P=M*V/Q Тобто чинниками, які можуть призвести до зростання цін є : зростання грошової маси в обігу ( ), прискорення свидкості обігу грошової одиниці (V) та скорочення фізичного обсягу виробництва (Q). Вимірювання інф: темп інф визначається шляхом віднімання від індекса цін поточного року індекса цін попереднього року і множенням отриманої частки на 100%.. Типи інфляції:

Інфляція попиту – порушення рівноваги між попитом та пропозицією зі сторони попиту. Головними причинами тут можуть бути збільшення державних замовленнь, збільшення поиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості та майже повної загрузки виробничих потужностей, а також зростання притбальної властивості працюючих в результаті, наприклад, спільних дій правсоюзів. Внаслідок цього виникає надлишок сплатних коштів в обороті створює дефіцит пропозиції, коли виробники не можуть реагувати на зростання попиту.

Інфляція пропозиції – проявляється у зростанні витрат виробництва, які випереджають зростання реального доходу та продуктивності праці. Причини: зниження темпів зростання продуктивності праці; розширення сфер послуг, поява нових видів; високі непрямі податки; обмеження пропозиції товарів. Інфляція витрат спричиняє спад, а спад, в свою чергу, обмежує додаткове збільшення витрат.

Наслідками інфляції для економіки є : Переповнення каналів грошового обігу паперовими знаками та їх знецінення; Падіння купівельної спроможності грошової одиниці ; Підвищення цін ; Падіння рівня життя населення ; Зміна валютного курсу.Соціальні наслідки: веде до перерозподілу нац доходу, є як би надподатком для населення, що обумовлює відставання темпів росту номінальної, а також реальної ЗП від різко зростаючих цін на товари і послуги.

Антиінф політика – це система цілей та засобів впливу на макроекон ситуацію з метою досягнення відповідності між темпами зростання грошової маси та темпами зростання благ. Антиінф заходи можуть впливати тільки на відкриту інфляцію. Прихована є інф висуває на 1 план проблему боротьби з дефіцитом. Є 2 стратегії протистояння інф. Прихильники 1 вважають, що до інф треба пристосовуватись, тобто навчитись жити в умовах інфляції, обмежуючи згубний її вплив на екон шляхом індексації податків, ЗП, позити та ін. Прихильники ін вбачають в інф зло для екон, якому треба протистояти за допомогою будь-яких можливих макроекон заходів, не требуючи навіть падіння обсягу виробництва.

Антиінфляційна політика держави: прогнозування індексу зростання цін; підвищ курсу нац валюти; скорочення бюджет дифіциту та його ліквідація; законодавче встановл і публікація розрахункових планових показників інф. Антиінфляційна стратегія держави: стимулювання НТП; структурна перебудова економіки; вирівнювання внутр та світових цін на паливо; сприяння інвест забезпеченню екон; антимонпольна політика і в окремих випадках запровадження держ регулюв цін.

Державний борг.

Державний борг - це сума нагромаджених у країні за певний час бюджетних дефіцитів за винятком позитивних сальдо бюджетів, що мали місце за цей же час. Бюджетний дефіцит і державний борг тісно пов'язані, адже державна позика є важливим джерелом покриття бюджетного дефіциту. Залежно від суб’єктів кредитних відносин розрізняють зовнішній і внутрішній державний борг. Зовнішній державний борг - це борг іноз державам, організаціям й окремим особам. Він лягає на країну важким тягарем. Внутрішній борг - це борг держави своєму населенню. Залежно від структури боргових зобовязанть : монетаризований – склад з боргів, опосередкованих кредитними стосунками держ з банками; немонетизований – він влючає в себе: заборгованість держави з держ замовлень та надання послуг держ установам; заборгованість держ з виплат ЗП бюджетному сектору екон; заборгованість з виплати соц. трансфертів.

Позитивність боргу: у фазі зменш вир-ва держ запозичення через подальші витрати з них стимулюють зростання суку попиту, зб рівень зайнятості та рівень доходів населення, стимулюють екон зростання. Негативність:витіснення приватного капіталу з інвестиц процесу, що обмежує екон зростання, спричиняє перерозподіл доходів на користь власників облігацій, змен спожив попит, зб податки для обслуговування держ боргу.

Управління держ боргом передбачає: вивчення кон’юнктури ринку позикового капіталу; випуск та розміщення нових боргових зобов’язань; погашення своїх боргових зобов’язань; виплату позикових процентів; анулювання боргу. Випуск та розміщення нових боргових зобов’язань для розрахунку за старі борги назив рефінансуванням боргу.

Для оцінки безпеки подальшого зростання держ боргу важливо знати: 1)на що спрямовують запозичені кошти. Якщо вони викор на погашення боргу уряду, небезпека такого боргу вища, ніж за умови, що запозичення інвестуються в екон проекти. 2) співвідношення реальної % ставки на обслуговування боргу і приріст обсягу реального ВВП від цих запозичень. Якщо ж % виплати будуть перевищувати приріст ВВП від його викор, спостерігатиметься посилення боргового тягаря. Якщо приріст ВВП = сумі % платежів за борг, спостерігатиметься самовідданість боргу.

На умови погашення держ боргу впливать такі чинники: 1) зміна курсу нац. валюти до долара США за зобов’язанням зовн боргу в доларовому еквіваленті 2)зміна % ставок за користав інозем кредитами, якщо обслугов кредиту здійсн за плавучою % ставкою. 3) частка суми заборгованості 4) рівень % за облігаціями внутр. дер позики.



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.214.224 (0.009 с.)