Порівняйте результати, отримані різними способами, і зробіть висновок.

 

Таблиця 3

№№ пунктів	Координати, м	Довжини ст., S(м)	Кути β º	Do,i, м	Do,i^2	Тип центру
Х	Y
Славутич
...
Плюти
	ΣХ	Σ Y	Σ S			Σ Do,i^2

 

10. Форму ходу необхідно визначити за трьома критеріями.

Хід буде витягнутий тоді, коли виконуються умови:

а) кут γ між замикальною і будь-якою стороною не перевищує 24°;

б) відношення

де [S] - сума довжин сторін ходу,

L - довжина замикальної;

в) ні одна із точок ходу не виходить за межі коридору шириною 2а (величину а відкладають в обидва боки від цієї прямої), що побудований від прямої, проведеної через центр ваги паралельно замикальній,

a = L: 8.

Межі коридору показати на схемі ходу, де визначали центр ваги.

Якщо хоч один критерій вказує на зігнутість ходу, то хід вважається зігнутим.

11. Прямий розрахунок окремого ходу полігонометрії дає змогу визначити, чи відповідає запроектований хід закладеній в нього точності.

В результаті прямого розрахунку ходу визначають граничну похибку положення точки ходу в слабкому місці (в середині ходу) після вирівнювання. Формулу для розрахунку підбирають відповідно визначеній формі ходу.

Для витягнутого ходу з попереднім вирівнюванням кутів формула буде:

(11.1)

а для зігнутого ходу з попереднім вирівнюванням кутів:

(11.2)

де L - довжина замикальної;

п – кількість сторін ходу;

D_o,i - відстань від центру ваги ходу до кожного його пункту, включаючи поч. і кін. (визначають графічно із схеми ходу дотримуючись точності масштабу і записують в табл. 2); [ D_o,i² ] заокруглити до 10м. При вимірюванні ліній світловіддалеміром, вважаючи сторони приблизно однакової довжини:

(11.3)

Середня квадратична похибка (с.к.п.) вимірювання ліній для світловіддалеміра СТ-5 "Блеск" визначається за формулою:

, (11.4)

де • S_сер. - середня довжина сторони запроектованого ходу в кілометрах.

Середня квадратична похибка вимірювання кутів вибирається з табл. 1.

Після обчислення граничної похибки. положення точки в слабкому місці (середині ходу), визначаємо абсолютну граничну похибку на весь хід:

. (11.5)

Граничну відносну похибку знаходять за формулою:

(11.6)

Виражають у вигляді дробу з чисельником 1.

Перевірити з допустимим значенням і надати висновок.

12. Обернений розрахунок окремого ходу є самостійним і ніяк не пов’язаний з прямим розрахунком.

За результатом оберненого розрахунку знаходять с.к.п. вимірювання кутів т_β і ліній т_S в запроектованому ході, користуючись якими підбирають для виконання вимірів типи кутомірних та віддалемірних приладів.

Розрахунок ведуть від граничної похибки ходу 1/Т відповідної категорії ходу в такій послідовності:

― визначають граничну похибку положення точки в середині ходу через граничну відносну похибку 1/Т:

,

― на основі принципу рівного впливу записують для ходу відповідної форми:

а) для витягнутого

(11.7)

б) для зігнутого

(11.8)

― із відповідних співвідношень знаходять с.к.п. вимірювання кутів т_β і ліній т_S,. На їх основі підбирають тип теодоліту і світловіддалеміра, які б забезпечили таку точність.

Виходячи з того, що кількість джерел похибок при кутових вимірах п=5 та використовуючи принцип рівного впливу знайти величину похибки одного джерела для центрування т_ц і редукції т_р і обчислити точність центрування теодоліта е і візирної марки е'. Формули для розрахунку:

(11.10)

(11.9)

(11.11)

(11.12)

(11.13)

де S – мінімальна сторона у ході.

― знайти абсолютну і відносну похибки вимірювання найдовшої і найкоротшої сторони ходу вибраним віддалеміром.

Зробити висновки: описати спосіб та прилади, якими слід виконувати вимірювання в полігонометрії, а також, як і з якою точністю виконувати центрування теодоліту і візирної марки.

13. Користуючись інструкцією, вивчити типи існуючих центрів для закріплення пунктів полігонометрії. Навести креслення центрів У15, У15Н, У15К (не ксерокс!) та стінного знаку (марки) закріплення полігонометричного центра (тип 143). Вибрати типи центрів для запроектованого ходу та скласти відомість закріплення пунктів полігонометричного ходу (табл. 2).

! Креслення виконувати вручну.

14. Навести типові схеми закріплення пунктів полігонометрії стінними знаками: відновлювальними

− створні;

− створні з контролем;

− створні на перехресті;

− створні між двома будинками;

− трикутні:

а) рівносторонній;

б) рівнобедрений;

в) прямокутний;

г) довільний

та орієнтирними

− окремі;

− подвійні;

− потрійні.

Коротко описати переваги та недоліки кожного типу знаків, процес закріплення.

15. Скласти картку закладки одного пункту полігонометрії (додаток 2), в якій зробити зарисовку прив'язки, короткий опис його місцезнаходження, вказати тип центра, його номер та виконавця робіт. Відстані вказуються з точністю 0,01 м.

Місцевість зображується згідно умовних знаків.

Зразок карточки наведений на рис.9 з інструкції [2,4].

	Рис. 9. Картка закладки пункту полігонометрії

Список літератури

 

1. Ганьшин В.Н., Хренов Л.С. Таблицы прямоугольных координат. – К.: Будівельник, 1978.

2. Інструкція по топографічній зйомці в маштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500, ГКИНП-02-033-82. – М.: Надра, 1982.

3. Інструкція. Про типи центрів геодезичних пунктів. ГКНТА – 2.01, 02-01-93. – К.: ГУГК та К, 1994. – 53 с.

4. Селіханович В.Г. Геодезія. – М.: Надра, 1981. – 543с.

5. Таблицы для вычисления координат рамок трапеций в проекции Гаусса-Крюгера на эллипсоиде Красовского. – М. ГУК

6. Тревого И.С., Шевчук П.М. Городская полигонометрия. М.: Недра, 1986. – 238 с.

7. Перович Л.М., Лісевич М.П. Геодезія: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Частина 2. – Львів: Новий світ, 2005. – 206 с.

 

 

Додаток 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

Київський національний університет

будівництва і архітектури

 

Кафедра інженерної геодезії

 

Курсовий проект

 

на тему:

 

ПРОЕКТУВАННЯ І РОЗРАХУНОК

ПОЛІГОНОМЕТРІЇ ЗГУЩЕННЯ

 

 

Виконавнав: ст. гр. ГД-21

Макаров С.В.

Керівник: доц. Литвин Г.М.

 

 

2007 р.

Додаток 2

	Опис місцеположення
Технічний стан
Видимість на суміжні пункти

 

 

Додаток 3

Умовні позначення

	Вихідні пункти тріангуляції. Трикутник червоного кольору зі сторонами 5 мм
	Пункти полігонометрії 4 класу. Квадрат чорного кольору зі сторонами 3 мм
	Пункти полігонометрії 1 розряду. Коло чорного кольору діаметром 3 мм
	Пункти полігонометрії 2 розряду. Коло червоного кольору діаметром 2 мм
	Сторона ходу полігонометрії 4 класу. Лінія чорного кольору товщиною 0,5 мм.
	Сторона ходу полігонометрії 1 розряду. Лінія чорного кольору товщиною 0,3 мм.
	Сторона ходу полігонометрії 2 розряду. Лінія червоного кольору товщиною 0,15 мм.

 

Додаток 4

Прямокутні координати та розміри рамок трапеції М 1:25000

 

L	32^030' 00"	32^0 37' 30"
L0	33^000' 00"	33^000' 00"
l=L-L0	- 0^0 30' 00"	- 0^0 22' 30"
Абсциси (м)
В = 46^0 40'	5 170 403,7	5 170 350,5
В = 46^0 35'	5 161 139,9	5 161 086,8
Ординати (м)
В = 46^0 40'	- 38 264,5	-28 698,4
В = 46^0 35'	- 38 323,2	-28 742,4
„Умовні” ординати (м)
В = 46^0 40'	6 461 735,5	6 471 301,6
В = 46^0 35'	6 461 676,8	6 471 257,6
Зближення меридіанів
В = 46^0 40'	-0° 21' 49"	-0° 16' 22"
В = 46^0 35'	-0° 21' 47"	-0° 16' 21"

Середнє значення: = -0° 19' 05".

 

 

Розміри рамки трапеції в масштабі карти 1: 25 000 у см.

 

Параметр	Значення в км	Значення в маштабі у см
	9,555	30,32
	9,565	38,26
	9,265	37,06
	13,3225	53,29
	88,69 км^2

ДЛЯ НОТАТОК

Навчально-методичне видання

 

 

ГЕОДЕЗІЯ