Основні характеристики полігонометрії згущення

параметри	4 клас	1 розряд	2 розряд
Довжина ходу, км
а) окремого
б) між вихідною і вузловою точкою
в) між вузловими точками
Периметр полігону, км
Довжина сторін ходу, км
максимальна
оптимальна
мінімальна
Відносна похибка вимірювання ліній 1/Т
Максимальна кількість сторін в ході, п
Середня квадратична похибка вимірювання кутів, тβ (сек.)
Кутова нев’язка, fβ (сек.)
Мінімальна відстань між паралельними ходами, км

5. Дати характеристику паралельно прокладених ходів, накреслити їх схеми. Для кожної категорії ходу привести умови прокладання перемичок.

6. Накреслити можливі схеми побудови полігонометрії (окремий хід, системи ходів з однією та декількома вузловими точками, системи полігонів). На схемі окремого ходу показати всі елементи ходу: вихідні пункти, вихідні дирекційні кути, кути примикання, пункти ходу, виміряні кути і сторони, замикальну.

7. Привести характеристику найсприятливіших умов прокладання полігонометричних ходів і закладки пунктів в забудованій і незабудованій місцевостях.

8. На карті М 1:25000 запроектувати окремі ходи полігонометрії 4 класу між вихідними пунктами тріангуляції. Проектування виконується на карті олівцем, тонкими лініями. Параметри ходів повинні відповідати вимогам інструкції.

У випадку неможливості виконання інструктивних вимог окремого ходу, запроектувати вузлову точку.

Ходи полігонометрії 4 класу є основою для полігонометрії згущення 1 і 2 розрядів, отже мають охоплювати максимум території (проходити по периметру карти).

Після складання проекту 4 класу, його слід згустити полігонометрією 1 і 2 розрядів.

Після узгодження з викладачем, проект переносять на кальку тушшю. Пункти полігонометрії позначають квадратом 3*3 мм згідно умовних знаків (додаток 3) з крапкою у центрі і нумерують.

В текстовій частині необхідно дати характеристику запроектованої полігонометрії (обов’язково для кожного ходу 4 класу – довжину ходу та кількість сторін в ході).

9. Визначити центр ваги окремого ходу двома способами: графічним і аналітичним.

Для розрахунку точності вибрати хід, який знаходиться в найнесприятливіших умовах (найбільша довжина, найбільша кількість сторін, найбільш зігнутий та ін.). Якщо, в результаті розрахунку, хід задовольняє інструктивним вимогам, вважається, що решта ходів будуть в допуску (бо вони мають кращі умови). Не можна брати для розрахунку частину системи ходів (хід від вихідної точки до вузлової), - вони розраховуються інакше.

! Тут і надалі, обов’язково вказати назву ходу для якого виконуються розрахунки.

 

Графічний метод

Для визначення центра ваги окремого ходу графічним методом необхідно перенести хід з карти на окрему кальку або накреслити його в масштабі на папері (рис.8).

Рис. 8. Визначення центра ваги ходу графічним методам

 

Центр ваги лінії Славутич - т. 1 буде посередині (точка а). З'єднати т. а з пунктом 2 і поділити цю відстань на 3. Центр ваги цієї системи буде знаходитись в т. b. Далі відстань т. b – т. 3 ділять на 4 частини – отримують т. с. Далі діють аналогічно до кінця ходу. Центр ваги ходу Славутич-Плюти буде в т. О.

Точку О переносять на карту і графічно визначають її координати.

Аналітичний метод

Для знаходження центра ваги ходу аналітичним методом необхідно визначити координати його точок в абсолютній або умовній системі. Для цього в табл. 3 занести номери точок і їх координати X та У (визначені з графічною точністю масштабу карти). Координати центра ваги знаходять за формулами:

(9.1)

(9.2)

де п - кількість точок (враховуючи поч. і кін.).

При обчисленні в умовній системі за початок координат беруть одну із вихідних точок ходу, вісь ординат спрямовують по замикальній, а вісь абсцис перпендикулярно до неї. Координати центра ваги в умовній системі знаходять з точністю до 10 м.

! Розраховані елементи не можуть мати точність більшу за вихідні.