Створення нового документа в InDesign

Щоб створити новий документ, скористайтеся командою меню «Файл» => «Новий» => «Документ». Діалогове вікно «Новий документ» (New Document) поєднує діалогові вікна «Параметри документа» (1) і «Поля та колонки» (Columns, Margins) (2), де ви можете задати параметри сторінки: формат, поля та колонки.

Ці настройки можна змінювати і після створення документа.

Таблиця 2

 

 

Діалогове вікно «Новий документ»

 

Натиснувши на кнопку «Більше» (Fewer Options) (3), ви можете вказати розміри службових полів та випуску за обріз (4). Таким чином, розширюється заданий формат сторінки. Натиснувши кнопку «Зробити всі значення однаковими» (5), можна задати єдині розміри для всіх службових полів та випусків.

Формат сторінки (Page Size) (6) визначає ширину і висоту сторінки. Ви можете вибрати один з форматів за замовчуванням або задати власні, нестандартні значення.

Орієнтація (Orientation) (7) буває книжкова (лист розташований вертикально) і альбомна (лист розташований горизонтально).

Метод (Intent) (8) дозволяє визначити параметри майбутнього документа в залежності від його типу і майбутньою публікації: друк, розміщення в мережі та інше.

Номер початкової сторінки (Start Page) (9) не тільки визначає, з якої цифри починається нумерація сторінок, але і дозволяє почати з парної або непарної сторінки, якщо використовується розворот. Дзеркальний розворот з використанням парних і непарних сторінок підходить для верстки книг і журналів, а одиночні сторінки - для друку листівок та плакатів, або для інших цілей. Подальше управління документом можна здійснювати за допомогою палітри «Сторінки» (Pages).

Кнопка «Зберегти стиль» (10) дозволяє і в майбутньому використовувати всі вибрані налаштування для створення документів.

Вибравши потрібні параметри, натисніть кнопку «ОК».

Після того, як ви створили новий документ, перед вами на робочому полі з'явиться монтажний стіл і напрямні лінії сторінки або розвороту. Під час попереднього перегляду (Preview) напрямні не будуть відображатися, а монтажний стіл буде замінений сірим фоном.

 

За замовчуванням розворот (кордон друку) відображається за допомогою чорних ліній, що утворюють прямокутник. Пурпурні лінії відображають поля, фіолетові - кордони колонок, коли використовується друк тексту в дві і більше колонок. Блакитні лінії утворюють так зване службове поле, а червоні - область випуску за обріз.

Нехай вас не лякає велика кількість термінів і використовуваних при верстці елементів. Не забувайте, що всі налаштування, встановлені в процесі створення документа, можуть бути змінені при подальшій роботі з ним. Навіть якщо ви перший раз працюєте з Adobe InDesign, вам не складе труднощів швидко освоїти величезний інструментарій монтажу.

Що таке книга?

Що ж таке Книга? Помічник, порадник, а для тих, хто вміє дружити з нею, — вірний друг.

Ведучий. Упродовж усього життя ми звертаємося до книги. Вона допомагає пізнати та зрозуміти навколишній світ і самих себе. Нерідко книга, вчасно прочитана, підказує людині вихід із складної ситуації. Книги — володарі простору. Вони запрошують нас до захоплюючих подорожей найрізно манітнішими куточками нашої планети й загадковими всесвітами вимислу. Книги — це справжня духовна скарбниця людства.

Зачитана книжка … Якщо так кажуть, значить книжка не припадає пилом на полиці, а переходить із рук в руки, від читача до читача. Пошарпана, здатна щомиті розсипатися, книжка може припинити своє існування, якщо вчасно її не “підлікувати”. Саме ми, читачі, відповідаємо за книжчине “здоров’я”. Саме ми повинні берегти книгу, турбуватися, щоб продовжити її життя — підклеїти сторінки, обкладинку, вивести плями.

Бережіть книги, доглядайте за ними, та й за собою. Бо ж неприємно слухати такі речі про себе. Дотепний наш народ стільки склав прислів’їв і приказок про книгу, що всього й не запам’ятаєте. Ось, наприклад: “Книга твій друг, без неї як без рук”, “Книжка вчить, як на світі жить”, “Хто багато читає,

той багато знає”, “Книга — ключ до знань”, “Дім без книги — день без сонця”.

Важкі ці книги для багатьох із вас, особливо для тих, хто не читає їх уважно, не вчить правил, іншим словом — не готує домашніх завдань. А ось мені це під силу. Пам’ятайте, читання книжки — це теж великий труд, який необхідний кожній людині. Книги треба берегти, бо це сотні гектарів лісу, з якого виготовляють потрібний для них папір. Бережливе ставлення до книги — це, крім усього іншого, економія великих державних коштів. Адже на руках у читачів постійно перебуває до 400—500 мільйонів книг вартістю майже мільярд гривень. Книжка — це праця багатьох людей.

Книги — це мудрий, розважливий, найвірніший наш друг, який супроводжує нас протягом усього життя. Книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова, допомагає усвідомити його велику силу. Книга вчить нас бути чесними, працьовитими. Любімо ж книгу, читаймо вдумливо, з пошаною до тих, хто пише нам ці твори.

Вислови відомих людей про книгу

Книги— мов ріки, які наповнюють собою весь світ; це—джерело мудрості, у книгах— бездонна глибина… І якщо старанно пошукати в книгах мудрості, то знайдеш велику втіху і користь для своєї душі.

З “Повісті минулих літ”

Книга— не що інше, як людина, що говорить публічно.

Книга— це співрозмовник, що не улещує тобі, і друг, що не спокушає тебе, і товариш, що тобі не наскучить.

Гарна книга— це подарунок, заповіданий автором людському родові.

Арістотель

Я не знаю більш доброго сусіди, більш справедливого друга, більш покірного супутника, більш слухняного вчителя, більш обдарованого товариша, ніж книга.

Все життя людства послідовно осідало в книжці: племена, люди, держави

зникали, а книги залишалися.

Книги— кораблі думки, що подорожують по хвилях часу і бережно несуть свій дорогоцінний вантаж від покоління до покоління.

 

Характеристика книги

Сучасна книга дуже різко індивідуалізована, особливо в порівнянні зі старою. Ми звикли сприймати кожне видання як особливий художній образ, як світ, не з'єднується з сусідніми, але більш-менш ясно протипоставлений ім.

Книгам властиво, по самій їхній природі, накопичуватися в безлічі подібних, але різних, принципово не взаємозамінних примірників. У такому співтоваристві книг - бібліотеці - вони об'єднані спільною метою їх зборів, визначених інтересом і смаком, але обов'язково повинні бути різні, так як кожна з них задовольняє лише певну частину загальної потреби, істотно іншу, ніж сусідня. Об'єднання і розрізнення книг - два полюси книжкового мистецтва. І якщо в бібліотеках минулого нерідко панувало перше з цих начал, коли палітурки, інший раз «власницькі», т. е. отримані книгами вже після їх придбання, більш-менш однакові за матеріалом, кольором і прикрасам, розрізнялися лише скромними написами на корінцях, то в нинішній книзі взяли верх принципи поділу, індивідуалізації видань.

І що б не виділялася книга в загальному ряду - форматом, кольором або матеріалом палітурки, орнаментом, композицією обкладинки, шрифтом, - її особливості мимоволі зв'язуються з «змістом», тобто з характером тексту і відображаються на його сприйнятті, навіть якщо з'явилися насправді без прямої від нього залежності. Але здебільшого таке співвідношення дійсно входить у завдання художника книги..

Книга вчить, як на світі жити.

Народна мудрість

У ранньому дитинстві ми вперше знайомимося з книгою. Перші казки, вірші, оповідання нам читають батьки. А потім ми й самі навчаємося розуміти друковане слово.

Книга з'явилася тому, що люди завжди прагнули зберегти і передати для нащадків свою мудрість, знання, красу художнього слова. З історії знаємо, що спочатку писали на глиняних табличках, папірусі, пергаменті. Лише згодом винайшли папір і почали друкувати книги.

Перші книги були рукописними. їх створення займало чимало часу і сил. Витоки вітчизняної рукописної книги починаються з часів Київської Русі. Завдяки літописам, які створювалися у монастирях, ми сьогодні маємо змогу знати про те, як жили наші предки. Найбільш детальний літописний звід укладений ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором. Називається він «Повість минулих літ» і розповідає про розселення слов'ян, про утворення держав, про перших руських князів. Рукописною книгою є також одна з найдавніших пам'яток української писемності — «Слово о полку Ігоревім».

Рукописні книги завжди цінувалися дуже дорого і користуватися ними могла обмежена кількість людей. Доступнішими книги стали відтоді, коли їх почали друкувати. Першодрукарями були Іван Федорів, Франциск Скорина, Єлисей Плетецький. Книгодрукування починалося з перших несміливих спроб, а потім цей процес удосконалився. Книг ставало все більше і вони були кращої якості.

Сьогодні важко уявити наше життя без книг. Вони допомагають нам здобувати освіту, дізнаватися більше про навколишній світ, життя інших людей. Друковане слово нерідко стає порадником у різних життєвих ситуаціях.

Книги — це справжня скарбничка мудрості. Недаремно здавна люди збирали книги, створювали бібліотеки, щоб зберегти ту інформацію, яка міститься у книгах. У Львові на одному з приміщень місцевої книгозбірні зроблено напис латинською мовою: «Тут мертві живуть і німі промовляють». Бо й справді, у книгах залишаються жити думки, прагнення, мрії не лише наших сучасників, а й представників минулих поколінь.

В Україні книгу шанували здавна, ще з часів Київської Русі. Книжна наука в нашій Батьківщині почалася за часів князювання Володимира. Ще більшого розквіту здобула при Ярославі Мудрому. В одному з тогочасних літописів зазначається, що князь кохався в церковних уставах, часто читав їх вдень і вночі. Він зібрав багато писарів, які перекладали книги з грецької мови на слов'янську.

Ярослав Мудрий не тільки сам любив книги, був освіченим. Він дбав і про розвиток освіти в державі. Один, історичний факт свідчить, що в Новгороді Ярослав зібрав триста дітей старост і священників і звелів навчати їх.

Народна мудрість каже, що книга вчить, як на світі жити. І це дійсно так.. Вона розкриває нам цікавий світ, допомагає мандрувати через століття і краще розуміти сьогодення.