ІІ Ярусність (просторова структура лісу).

Ліс ділиться на багато ярусів (поверхів). Ця багатоярусна і рук і ура включає в себе, знизу вверх:

· ґрунтовий ярус;

· ярус трав - травостій;

· ярус кущів - підлісок;

· ярус дерев - кроновий ярус (кроновий свод).

Грунтовий ярус включає: підстилку, кореневий простір,

мінеральний шар. Він нагромаджує продукти розкладу і таким чином, забезпечує поживними речовинами рослини.

Підстилка. В цьому шарі починається перетворення мертвої органічної речовини в гумус. Тваринні організми, що живляться залишками інших загинувших тварин (личинки мух, ногохвостки, багатоніжки) подрібнюють мертві рештки і перетворюють їх в продукти своєї життєдіяльності. Гриби та бактерії також сприяють перегниванню гілляк та стовбурів - створюють гумус ґрунту. Тут ростуть мохи сфагнум

(Polytrichum sphagnosa.) гриби лишайники

Кореневий простір. Тут формується та використовується іруїм Па одному квадратному метрі лісового ґрунту місцями чіі/іш існувати до мільйона дрібних тварин.

Таблиця1

Жителі	Кількість	Вага (г)
Мікоорганізми(бактерії)	1500 млрд.	200.0
Найпростіші		0.01
Нематоди	1 мли	1.0
Ногохвостки		0.6
Малощетинкові		2.0
Молюски		10.0
Павуки		0.2
Вуховертки		0.5
Личинки жуків		1.5
Личинки двокрилих		1.0
Дощові черв'яки		40.0

 

Тут також можна зустріти і більш великих тварин - крота і борсука.

Тварини перемішують подрібнений і перегнивший органічний матеріал з неорганічними частинками та вживають його як їжу виділяючи продукти своєї життєдіяльності в грунт.

«Коренева система рослин іде в глибину на різну величину, служить для утримання (особливо високих дерев) і поглинання води та поживних речовин.

Розрізняють:

Стержневу мичкувату кореневу систему з поверхневим розміщенням коренів

Мінеральний шар. Мінеральний шар (ґрунтоутворюючий субстрат) складається з гірської породи (основа) та органічної частини. Загально признано, що за однакових кліматичних умов лісовий грунт заселений і перероблений глибше ніж фунт луків та полів.

Ярус трав - травостій. Ярус трав в лісі складається ч квіткових рослин та папороті. У більшості видів надземна частина відмирає восени, а весною знову відростає. Багато трав’яних рослин відростає з підземних бульб та цибуль.

Травостій в грабових лісах розвинутий слабо, а в густих ийних лісах зовсім відсутній. Краще всього він розвинутий на лісових галявинах і там, де значні віддалі між окремими деревами, що забезпечує достатнє надходження світла.

Видовий склад травостою, в значній мірі залежить від типу VIIІ у і вмісту в ньому вологи.

Трав’яні рослини:

· види осок (Careх)

· плауни (Lycopodium Selago)

· мохи (зозулячий льон Polytrichum commune)

риби:

-

Папороть:

· багатоніжка звичайна (Polypodium)

· листовик сколожнуровий (Driopteri uspinulosd)

· вужовик звичайний (Driopteris spinulosa)

Трави:

· тонконітінистий (Poa nemoralis)

· ожина (Luzulapilosa)

· зірочник лісовий (Stellaria)

· копитняк європейський (Asarum еигораеит)

· горниці (Vaccinium Myrtillus)

Квіткові рослини:

· кислиця звичайна (Oxalis Acetosella)

· конвалія (Convallaria majalis)

· суниця лісова (Fragaria vesca)

· анемона лісова (Anemone nemorosa)

Ярус підліску (кущів). Цей ярус утворюють молоді дерева та кущі Він розвивається при сприятливому освітлені, головним ницім на окраїні лісу і на полянах. Кущі на окраїні лісу є місцем Ширини» поживи та укриття тварин, дають можливість і ні пушіння багатьох видів птахів. Крім того, вони охороняють лісовий внутрішній простір від вітру.

Найбільш часто зустрічаються в ярусі підліску:

· шипшина (Rosa сапіпа)

· жимолость звичайна (Lonicera Xylostenm L.)

· терен (слива колюча) (Prunus spinosa)

· крушина ломка (Rhamnus Frangula L.)

· калина {Viburnum Opunus)

· вовче око (Daphne Mezereum L.)

· клен татарський {Acer tataricum)

· зелена вілочка {Ainus fruticosa)

· бузина горна {Sambucus nigra)

· червона бузина {Sambucus racemosa L.)

· верба сіра {Salix cinerea)

· верба пурпурна (S. purpurea)

· ліщина {Carylus Avellana)

· глід {Grataegus oxyacantha)

· азалія {Rhododendronflavum don)

Ярус дерев. Від кронового ярусу, кронового своду, залежить інтенсивність освітлення і кількість опадів. Цей ярус с ідеальним життєвим простором для багатьох видів фауни: для хижих і співучих птахів, комах, білок і т.д. Від типу кронового ярусу, від кількості і різновидності опалого листя і т.п. залежить утворення гумусу.

Ярус дерев поділяють на декілька ярусів.

І Ярус (самий верхній) складається з великих дерев першої величини В основному це такі породи дерев висотою до 30-35 м і віком біля 200-300 років:

· дуб черечшатий (літній) (Quercus robur)

· клен гостролистий (Acerplatanoides)

· явір (білий клен) (Acer psendoplatanus)

· ясен (Fraximus excelsior)

· липа серцелиста (Тіlia cordata)

· тополя срібляста (біла) (Populus alba)

· тополя чорна (осокір) (Populus nigra)

· ялина звичайна (європейська) (Picea excelsior)

· сосна звичайна (Pinus sylvestris)

· бук (західноєвропейський) (Fagus silvatica)

· акація біла (Robinia pseudoacacia)

II ярус складають супутники дерев першої величини, Середня висота таких дерев 20-25 м, вік біля 150 років:

· береза бородавчата (Betula verrucosa)

· осика (Populus tremula)

· вільха горна (Ainus glutinosa)

· верба біла (болотна ветла) (Salix alba)

· граб звичайний (Carpinus betulus)

· в’яз (Ulmus laevis)

· клен польовий (Acer campestre)

· черемшина (Prunus padus)

III ярус - «малоросні» породи дерев. Висота не більше 10-15 м:

· горобина звичайна (Sorbus Аикирагіа)

· козяча верба (Salix саргеа)

· дика яблуня (кисличка) (Pirus malus)

· дика груша (Pirus commius)

В залежності від ярусу та значення породний склад но кінчається А1; А2; A3; A4... т.д.

І Іоро/іи дерев розрізняють за гранично досягаемою ними висотою:

більше 25 м - дерева першої величини: від 10 до 25 м - другої величини: менше 10 м - третьої величини.

III. Рясність.

Облік рясності проводиться двома способами: суб’єктивної об’єктивної оцінки. Суб’єктивна оцінка рясності - оцінка її на око.

Оцінка проводиться в балах і позначається буквами

Ф - фонова рясність	9-10 балів
Р - рясно	4-8
Зр - зріджено	2-3
Од - ОДИНОКІ

 

Метод об’єктивної оцінки ґрунтується на визначені та підрахунку на певній площі (наприклад м2) числа екземплярі!! кожного виду або числа пагонів (у кореневищних).