Сучасний стан, збереження та використання лісу

Ліси, як відомо, є найбільш поширеними та цінними порівняно з іншими типами рослинності природними ресурсами планети.

" В наш час вони вкривають 38% суходолу, біля 5,8 мільярдів гектарів. Поширені ліси нерівномірно. У Європі лісів мало, лише біля 6% території. В Україні ліси посідають площу 8,62 млн. га (рис. 1). Усі ліси за принципом диференційованого використання їхніх різноманітних властивостей поділяються на дві групи:

1. Ліси першої групи складають 48,1% лісового фонду. До цієї групи належать зелені зони навколо міст і промислових центрів; водозахисні смуги вздовж річок, навколо озер та інших водойм, полезахисні та ґрунтозахисні смуги вздовж залізниць та доріг. Найбільші площі лісів першої групи зосереджені в Лісостепу, Карпатах та Гірському Криму.

2. Ліси другої групи, складають відповідно 51,9% лісового фонду. Це головним чином експлуатаційні ліси, які зосереджені в Лісостепу, Поліссі та Карпатах (рис.2).

Незважаючи на високу продуктивність і цінний склад порід ліси України не забезпечують цілковитих потреб держави у деревині. Протягом останніх 20 років з держлісфонду одержано 13,4 млн.м3 деревини, у тому числі 8 млн.м3 ділової деревини. А річна потреба становить 20-25 млн. м3.

На жаль, в наслідок традиційного використання лісів як джерела деревини, їх площі швидко скорочуються. Тільки протягом історичного часу на Землі знищено більше 500млн.га лісів.

 

 

Рис. 1. Розподіл лісів за ландшафтними областями України За даними Міжнародної Спілки Охорони Природи (МСОП ■ І< N) зараз ліси на планеті вирубуються із швидкістю 20 га на годину.

 

 

Рис. 2. Лісовий фонд України

В Україні площа лісів зменшилась у 3.5 рази, в тому числі з КІНЦЯ 18 століття - у 1.6 рази. Однак сьогодні лісистість має тенденцію до збільшення: протягом останніх 50 років вона зросла і ні І" о завдяки штучному лісовідновленню та лісорозведенню. *^3а площами лісів та запасами деревини Україна належить до малолісистих районів Європи (на душу населення припадає 0.17 га лісів і 16.4 кубометрів деревини). Для України з високою щільністю населення (63.3 люд./км2), високим ступенем освоєння території особливого значення набувають рекреаційні ліси, головною функцією яких є оздоровлення населення.

За площою лісів припадає до 60 відсотків усього кисню, що виділяють рослини. Вчені передбачають, що в лісах існує біля 80% невідомих науці видів рослин і тварин.

Поряд з рекреаційним і пізнавальним значенням ліси є могутнім природнім фактором, що захищає ґрунти від ерозії, а водойми від замулення (водоохоронні ліси посідають площу, близько 314 тис. га, захисні (проти ерозійні) - 1185 тис. га). Крім того ліси впливають на клімат - пом'якшуючи та зволожуючи його.

Усе це свідчить про глобальне, планетарне значення лісів як для підтримання життєдіяльності біосфери, її функціонування, так і для усіх форм та проявів діяльності людини.

Завдання 2.1 Провести опис (за вибором студента) лісового біогеоценозу за планом:

1). фізико-географічні умови лісу (біотоп);

2). головні деревні, кущові породи, травостій;

3). характеристика взаємозв’язків в лісовому ценозі;

4). гомеостатичний механізм біогеоценозу;

5). антропогенний тиск на лісові біогеоценози.

Ліс як екологічна система

На мезоекосистемному рівні поняття екосистеми тотожне

Поняттю біогеоценоз.

Завдяки історичним причинам та сучасним природнім \ мовам ліси планети Земля різноманітні. В тропіках ростуть найбільш складні за складом і будовою дощові або це вологі іронічні ліси (гілеї), а на затоплюваних узбережжях мангрові ліси; м районах з континентальним кліматом і низьких гірських поясах і и lira з перевагою хвойних порід; в областях з помірним кліматом листяні ліси (рис. 3)

.

Рис. 3. Основні групи лісів.

 

Листопадні ліси ростуть в помірних широтах (більша територія тріпни) в тих місцях де вигвдає багато опадів, а зимою холодно ц иіматограма рис. 4).

Рис 4. Кліматограма заповідника «Ліс на Ворсклі».

а середня річна температура

б - середня сума опадів

в - крива середньомісячних температур

г- крива середньомісячних опадів (співвідношення 100=30мм)

д - вологий період року

е - місяці з середньодобовим мінімум температур нижче 0°С з - безморозний період к - напівзасушливий період

Рослинні організми - індивідуми, як правило ростуть природі не ізольовано, а в певних угрупуваннях, які складаються особин одного і того ж виду чи інших видів. Ці комбінації рослиі відмінні не тільки складом, але і зовнішнім видом - фізіономієк (аспект). За зовнішнім виглядом і розрізняють - ліси, степи, луки ставки, болота і т.д.

Розрізняють ознаки лісових фітоценозів:

· аналітичні;

· синтетичні.

Аспект - це ознаки загального порядку, що с відображенням і синтезом ознак. До числа аналітичних ознак фітоценозу відносяться:

1. Флористичний склад - із яких видів рослим

складається рослинний покрив даної ділянки асоціації;

2. Ярусність - розпад рослинного покриву у

вертикальному напрямку на окремі частині;

3. Рясність - в якій кількості, скільки екземпляри! зустрічається того чи іншого виду;

Покриття - яку поверхню ґрунту покривають частинки різних видів;

4. Зустрічаємість - як розміщені, розповсюджені види на даній ділянці;

5. Суспільність - чи утворюють індивідами одного виду скупчення і як вони розміщені відносно один одного;

6. Життєздатніст ь - як почувають себе різні види (наскільки вони добре розвинуті за даних обставин);

7. Періодичність - як розподілений житгєвий цикл виді» за вегетаційний період;

8. Аспективніст ь - яку роль в аспекті (фізіономії) даної ділянки відіграє вид;

9. Життєва форма - з яких екологічних видів складається рослинний покрив;

10. Синузія - розпад рослинного покриву на екологічні різні групи рослин.

І. Флористичний склад

Це - список видів у даній асоціації і на даній ділянці. Список іншій ііо може бути обмежений у часі. Він включає всі види, що існують іцнингом вегетаційного періоду в даний момент або можуть бути "і купи з ряду особистих етапів розвитку (періодичність).