Визначення елементів залягання шарів по геологічній карті. Побудова розрізу нахилено залягаючих шарів по лінії, проведеній вхрест простягання порід і в діагональному напрямку

Мета роботи. На практиці іноді виникає необхідність визначення елементів залягання нахиленого шару (особливо кута падіння. Тому студенти повинні навчитися встановлювати ці параметри.Крім того,студенти повинні навчитися будувати розріз через ділянку порід, що залягають нахилено по геологічній карті, що допоможе прослідкувати характер залягання шарів на глибині і таким чином встановити глибинну будову території. Розрізи через моноклінальні і складчасті структури прийнято будувати вхрест протягання структур.

Разом з тим, оскільки на території може бути декілька структурних комплексів порід із різним характером залягання, або елементи залягання деяких шарів не попадають на лінію розрізу, часто доводиться будувати розрізи не вхрест простягання, а в діагональному до простягання напрямку.

За таких умов кути падіння шарів будуть відрізнятися від дійсних. На лабораторній роботі студенти повинні засвоїти прийоми побудови розрізу, що не співпадає за напрямком з падінням шарів.

 

 

Основні теоретичні положення

Для того, щоб встановити елементи залягання, необхідно знайти положення трьох точок, розташованих на поверхні шару, що не лежать на одній лінії. Хід визначення елементів залягання цим способом описаний в літературі [1, с.46-49], [2, с.133-І35], [3, с.85-89].

Геологічний розріз є обов"язковим додатком до геологічної карти, за допомогою нього можна прослідкувати характер залягання шарів порід у вертикальній площині. Найпростіше будувати розріз вхрест простягання порід; у цьому випадку при побудові використовують дійсні кути падіння і товщини.

Спочатку вздовж лінії розрізу будується профіль (переріз рельєфу). Як і для горизонтального залягання, профіль будується дуже точно, хоча іноді січення горизонталей надто велике і не дає можливості врахувати деякі нюанси. Так, у деяких випадках, між двома горизонталями спостерігається вихід на поверхню більш давніх порід, що оточені більш молодими. Напевно, що в такому випадку на профілі в цій ділянці треба малювати невелике заглиблення (але його величина не більша, ніж січення горизонталей).

Потім на лінію профілю переносять точки перетину лінією розрізу геологічних границь, проставляють кути падіння і відкладають дійсні товщини взяті із стратиграфічної колонки. Розріз починають будувати від наймолодшого шару. Тут слід пам’ятати, що цей шар має неповну товщину, оскільки його поверхня майже завжди піддається розмиву. Тому для цього наймолодшого шару проводиться підошва за кутом падіння незважаючи на дійсну товщину. Під цією підошвою будуються усі нижчезалягаючі шари, що залягають нижче із збереженням їх дійсної товщини.

Для побудови розрізу вхрест простягання використовують дійсний кут падіння - це кут заміряний на відслоненні вздовж лінії падіння, який має максимальне для цієї ділянки шару значення.

Якщо лінія розрізу проходить під кутом до лінії падіння, величина кута падіння буде мінятися (зменшуватися); відповідно, чим більше відхилення, тим кут менший (рисунок 108.1).

У таких випадках слід користуватися таблицею поправок кутів падіння (таблиця 108.1).

Рисунок 108.1 - Блок-діаграма нахиленого шару із вказаним дійсним напрямком і кутом падіння (a) і кутами, заміряними в

із вказаним дійсним напрямком і кутом

падіння (a) і кутами,заміряними в

діагональних напрямках

 

Таблиця 8.1 - Ппоправокки кута падіння при перетинах, не перпендикулярних до простягання шарів

(за В.А. Обручевим)

Дійс- ний кут паді- ння

Кут між простяганням і лінією перетину

80°

75°

70°

65°

60°

55°

50°

45°

40°

35°

30°

25°

20°

15°

10°

5°

10° 15° 20° 25° 30° 35° 40° 45° 50° 55° 60° 65° 70° 75° 80° 85° 89°

9°51 14°27 19°43 24°48 29°27 34°36 39°34 44°34 49°34 54°35 59°37 64°40 69°43 74°47 79°51 84°56 88°59

9°40 14°31 19°23 24°15 29°9 34°4 39°2 44°1 49°1 54°4 59°8 64°14 69°21 74°30 79°39 84°50 88°58

9°24 14°8 18°53 23°39 28°29 33°21 38°15 43°13 48°14 53°19 58°26 63°36 68°49 74°5 79°22 84°41 88°56

9°5 13°39 18°15 22°55 27°37 32°24 37°15 42°11 47°12 52°18 57°30 62°46 68°7 73°32 78°59 84°29 88°54

8°41 13°34 17°30 22°0 26°34 31°13 16°0 40°54 45°54 51°3 56°19 61°42 67°12 72°48 78°29 84°14 88°51

8°13 12°28 16°36 20°54 25°18 29°50 34°30 39°19 44°17 49°29 54°49 60°21 66°8 71°53 77°51 83°54 88°47

7°41 11°36 15°35 19°39 23°51 28°12 32°44 37°27 42°23 47°35 53°0 58°40 64°35 70°43 77°2 83°29 88°42

7°6 10°4 14°25 18°15 22°12 26°20 30°41 35°16 40°7 45°17 50°46 56°36 60°46 69°14 76°0 82°57 88°35

6°28 9°46 13°10 16°41 20°21 24°14 28°20 32°44 37°27 42°33 48°4 54°2 60°29 67°22 74°40 82°15 88°27

5°46 8°44 11°48 14°58 18°19 21°53 25°42 29°50 34°21 39°20 44°47 50°53 57°36 64°58 72°75 81°20 988°15

5°2 7°38 10°19 13°7 16°6 19°17 22°45 26°33 30°47 30°32 40°54 46°59 53°57 61°49 70°34 80°5 88°0

4°15 6°28 8°45 11°9 13°48 16°29 19°31 22°55 26°44 31°7 36°14 42°11 49°16 57°37 67°21 78°19 87°38

3°27 5°14 7°6 9°3 11°10 13°48 16°0 18°53 22°11 26°2 30°29 36°15 43°13 51°55 62°43 75°39 87°5

2°37 3°33 5°23 6°53 8°30 10°16 12°15 14°30 17°9 20°17 24°8 29°2 32°25 44°1 55°44 71°20 86°9

1°45 2°40 3°37 4°37 5°44 6°56 8°17 9°51 11°41 13°55 16°44 20°25 25°30 32°57 44°33 63°15 84°15

0°53 1°20 1°49 2°20 2°53 3°30 4°11 4°59 5°56 7°6 8°35 10°35 13°28 18°1 26°18 44°54 78°41

Хід виконання роботи

 

Для виконання роботи використовуються навчальні геологічні карти №5 і №6, де є ділянки з породами що залягають моноклінально без нанесених елементів залягання. Викладач визначає кожному студенту певну ділянку на карті, де потрібно встановити азимут і кут падіння. Студенти переносять на кальку горизонталі і геологічні границі в цій ділянці і після певних графічних побудов встановлюють ці параметри. Після цього, викладач для кожного студента проводить на карті лінію геологічного розрізу, вздовж якої студент повинен побудувати геологічний розріз вхрест простягання чи в діагональному напрямку (в останньому випадку слід користуватися таблицею поправок кутів падіння).

На геологічному розрізі шари зафарбовуються в певні кольори і буквені та цифрові індекси, що відповідають віку порід. До геологічного розрізу додаються умовні позначення.

.

Звіт з лабораторної роботи складається з:

Викопіровки з геологічної карти з графічними побудовами для визначення елементів залягання.

Геологічного розрізу, побудованого вхрест простягання чи в діагональному напрямку через ділянку монокліналі.

 

Кконтрольні запитання

 

Як можна за геологічною картою встановити елементи залягання монокліналі?

Як встановлюється закладання за геологічною картою?

Як розрахувати дійсну товщину шару породи?

Опишіть техніку побудови геологічного розрізу.