Національні статистичні стандарти

а) Класифікація видів економічної діяльності – КВЕД

б) Державний класифікатор продукції та послуг – ДКПП

в) Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності – УКТ ЗЕД

г) Класифікація форм власності;

д) Класифікація професій;

е) Класифікація валют та ін.

Наведені класифікації слугують інформаційною базою для аналізу структури і структурних зрушень в економіці, вимірювання ступеня концентрації і диференціації соціально-економічних явищ, оцінювання збалансованості окремих складових в економіці країни, регіону, галузі.

 

Основні завдання соціально-економічної статистики

1.3.

 

- всебічні дослідження перетворень економічних і соціальних процесів, що виникають в суспільстві; - узагальнення та прогнозування тенденцій розвитку господарства держави; - виявлення резервів ефективності суспільного виробництва; - своєчасне забезпечення господарських і керівних органів статистичною інформацією; - подальше впровадження в статистику стандартів СНР; - вдосконалення методики збору статистичної інформації та методології розрахунків соціально-економічних статистичних показників відповідно до міжнародних стандартів; - подальша комп’ютеризація органів Державної статистики.

 

 

Лекція №2.

Тема: «Система національних рахунків – методологічна основа соціально-економічної статистики»

2.1 Загальна характеристика системи національних рахунків (СНР).

2.2 Основні макроекономічні показники СНР і взаємозвۥязки між ними. Порядок розрахунку ВВП різними методами.

2.3 Використання основних статистичних прийомів і методів аналізу ВВП та інших макроекономічних показників.

	СНР -це логічно послідовна, гармонійна та цілісна сукупність взаємопов’язаних макроекономічних рахунків і балансових таблиць, які характеризують результат економічної діяльності, структуру економіки і найважливиші взаємозв’язки в народному господарстві

2.1

 

В основі СНР лежить концепція економічного обороту, тобто відображається розвиток економіки на різних стадіях процесу відтворення:

- виробництво товарів та послуг;

- утворення, розподіл і перерозподіл доходів;

- кінцеве використання доходів;

- фінансові результати.

Система рахунків СНР в Україні - рахунок товарів та послуг; - рахунок виробництва; - рахунок утворення доходу; - рахунок розподілу первинного доходу; - рахунок вторинного розподілу доходу; - рахунок використання доходу; - рахунок капіталу; - рахунки іншого світу.

 

 

 

Сучасна система національних рахунків охоплює рахунки і показники для окремих галузей секторів та економіки країни в цілому.

 

 

Дані для національних рахунків відповідно до міжнародних стандартів СНР ООН (1993 р.) поступають від 6 груп секторів:

1) сектор нефінансових корпорацій

(підприємства та об’єднання різних форм власності, що виробляють товари

та послуги)

2)) сектор фінансових корпорацій

(банки, фонди, страхові компанії тощо)

3) сектор державного управління

(державні заклади, що займаються виробництвом неринкових послуг та

перерозподілом доходів та багатства)

4)) сектор домашніх господарств

(фізичні особи, які споживають і виробляють товари та ринкові послуги)

5) сектор некомерційних організацій

(профспілки, політичні партії, асоціації, фонди, які виробляють неринкові

послуги для домашніх господарств)

6) сектор екстериторіальної діяльності (– інший світ)

групує іноземців (нерезидентів), які здійснюють операції з вітчизняними

інституційними одиницями

Для цих секторів передбачено стандартний набір рахунків, в яких реєструються економічні операції, пов’язані з виробництвом, утворенням доходів, збереженням та накопиченням, придбанням фінансових активів і прийняттям фінансових зобов’язань.

Інформація, що міститься в рахунках секторів, використовується для обчислення найбільш важливих макроекономічних показників, здійснення аналізу та прогнозування розвитку економіки

2.2. Результати економічної діяльності у СНР характеризує система взаємопов’язаних показників.

На стадії виробництва:

- валовий випуск (ВВ);

- проміжне споживання (ПС);

- валова додана вартість (ВДВ);

- валовий внутрішній випуск продукції (ВВП);

- чистий внутрішній продукт (ЧВП).

На стадії утворення і розподілу доходу:

- валовий національний доход; (ВНД)

- валовий національний наявний доход (ВННД);

- чистий національний доход (ЧНД);

- чистий національний наявний доход (ЧННД).

На стадії використання доходів і заощадження:

- кінцеве споживання;

- заощадження;

- чисте кредитування (чисте запозичення).

 

	Найважливіші макроекономічні показники і взаємозв’язки між ними

 

1. Валовий внутрішній продукт (ВВП) обчислюється 3 методами: а) виробничим; б) розподільним; в) кінцевого використання.

 

 

а) ВВП виробничим = ВДВ + Чисті податки методом на продукти та імпорт де ВДВ – це сумарна валова додана вартість товарів і послуг в основних цінах тобто первинні доходи підприємств, що створені ними та підлягають розподілу ВДВ = (ВВ – ПС), де ВВ- сумарна вартість випуску продукції та послуг резидентів в основних цінах у звітному періоді ПС – проміжне споживання, тобто сумарні витрати на товари і послуги, які спожиті для виробничих потреб

 

Чисті податки на продукти та імпорт = податки на продукти та

імпорт – субсидії на продукти та імпорт.

 

На стадії виробництва в залежності від цін на продукцію розрізняють номінальний та реальний ВВП. Номінальний ВВП характеризує обсяг виробництва у фактичних цінах поточного року, а реальний ВВП – в цінах базисного періоду

Р_{реал.ВВП} = Номін._ВВП / і_р, І_{реал.ВВП} = І_{фіз.обсягуВВП}

б) ВВП розподільним методом = первинних доходів

 

Первинні доходи включають:

- заробітна плата працівників підприємств, з включенням відрахувань на соц. страх;

- чисті податки на виробництво та імпорт;

- споживання основного капіталу;

- чистий прибуток, змішаний доход.

Чисті податки на виробництво та імпорт = податки на виробництво та імпорт – субсидії на виробництво та імпорт.

Споживання основного капіталу = витрати на амортизацію + капремонт.

Чистий прибуток = валовий прибуток – споживання основного капіталу.

Змішаний доход = винагорода за роботу власника або підприємця, яка не відділяється від його доходу.

 

ВВП методом кінцевого використання = кінцеве споживання + валове нагромадження + чистий експорт товарів та послуг

в)

Обсяг кінцевого споживання товарів та послуг – це витрати домашніх господарств на власне кінцеве споживання.

Валове нагромадження – це сума інвестицій у виробництво для створення нового доходу у майбутньому + зміна запасів матеріальних оборотних фондів + чисте придбання цінностей.

Чистий експорт = експорт – імпорт