Інші методи визначення оптимального обсягу поставок.

А) Серед інших використовується аналітичний метод розрахунку величини оптимальної партії постачання q_opt:

 

(3.8)

 

де: Q_p - річна потреба в ресурсі для виконання робочої програми, натуральних одиниць;

C₁ - постійні транспортно – заготівельні витрати в розрахунку на одне постачання, грн.;

C₂ – змінні витрати на збереження одиниці ресурсу в запасі за рік, грн..

Б) Величину оптимальної партії постачання також можна розрахувати, знаючи інші вихідні значення, по формулах (3.9) і (3.10):

 

(3.9)

 

де: b – середньодобове споживання ресурсів, на од. /діб.;

К – умовно – постійні витрати в розрахунку на одне постачання, грн..;

- витрати на збереження одиниці ресурсу в одиницю часу, грн../діб.

 

(3.10)

 

де: m – річний обсяг закуповуваних ресурсів, натуральних одиниць;

о – витрати по обслуговуванню(доставці) закупівель у розрахунку на одну партію, грн..;

L – ціна франко – склад покупця за одиницю ресурсу, грн.;

y – витрати на складування від вартості середньорічного виробничого запасу, %.

 

Приклад розрахунку оптимальної партії поставок.

Розрахувати: оптимальну величину партії поставок ресурсу, кількість поставок в рік, період між суміжними поставками. Вихідні дані: а)витрати: транспортно – заготівельні С1 =70грн., зберігання і утримання С2=20грн.; б) річна потреба в ресурсі Q=4200од.

Рішення.

Величину оптимальної партії постачання розрахуємо аналітичним методом:

 

= 5 од. в день

Q опт. = Q опт. х 365 = 1632 од. в рік.

 

 

3.8.3. Вибір постачальника при плануванні закупівель

Постановка завдання

Менеджер по постачанню має пропозиції від трьох постачальників про постачання комплектуючих деталей (див. табл. 3.1.) Якість тих, що комплектують однаково. Терміни постачання у всіх випадках - один тиждень. Всі постачальники надають різні знижки. Оплата готівкою вимагає узяття кредиту. Процентна ставка за кредит - 9%.

Завдання

Визначити найвигіднішу пропозицію.

Рекомендації до рішення

При порівнянні пропозицій недостатньо порівнювати тільки закупівельні ціни.

У 1-ій та в 2-ій пропозиціях термін сплати постачання 14 днів, але в 2-ій пропозиції для передсплати необхідно брати кредит у розмірі закупівельної ціни на цих 14 днів і платити відсотки, тоб то ціна пропозиції буде дорівнювати сумі закупівельної ціни і величині відсотка на неї. Величина відсотка розраховується по формулі:

а = К х ,

де К— величина кредита, ДЕ;

Д — число днів в році, на які береться кредит;

С — відсоткова ставка за кредит.

Таблиця 3.1.

Характеристика пропозицій

 

Умови постачання	Значення, ДЕ
1-а пропозиція
Форма сплати — безготівковий розрахунок. Срок розрахунку 14 діб. Транспортні витрати включені. Прейскурантна ціна ■ минус 5% скидки за объем поставки Цельова закупівельна ціна   ■ минус 2% скидки за комплектністьпоставки Закупівельна ціна   поставки Закупочная цена	340,00-17,00 = 323,00 -6,46 =     = 316,54
2-а пропозиція
Форма сплати — предсплата за готівковий розрахунок. Срок сплати 14 днів. Транспортні витрати включені. Закупівельна ціна	316,25
3-я пропозиція
Форма сплаты — безготівковий розрахунок. Срок сплати 30 днів. При розрахунку за 14 днів скидка. Прейскурантна ціна ■ минус 2% скидки за объем поставки Закупочная цена при оплате наличными ■ плюс фрахт транспортных средств Закупочная цена	310,00-6,20 = 303,80 + 13,00 =   =316,80

Рішення задачі.

Перша пропозиція. Ціна прпозиції = ціна закупівельна = 316,54 ДЕ

Друга пропозиція. Ціна прпозиції = ціна закупівельна + % за кредит = 316,25+ =317, 36 ДЕ

Третя пропозиція. Ціна прпозиції = ціна закупівельна = 316,80.

Найбільш вигідна пропозиція є перша.

 

АВС – аналіз запасів

Всі системи управління запасами пов”язні з тим чи іншим порядком контролю фактичного стану запасів на складах, що у більшості випадках вимагає великих витрат праці і часу, особливо при наявності великої номенклатури ресурсів. Тому завжди існує бажання використовувати наявні ресурси оптимально.

Однак із великої кількості загального числа найменувань ресурсів, як правило, найбільша частина вартості припадає на досить малу кількість найменувань ресурсів. У зв”язку з чим доцільно проводити групування ресурсів з використанням так званого методу АВС.

В ХІХ столітті Вільфредо Парето в своїх дослідженнях розподілу матеріальних багатств помітив, що 20% людей контролюють 80% всіх матеріальних багатств. Закономірність у відповідності до якої менша частина суспільства має найбільший вплив, в той час коли більш частина має невелику роль, Парето розповсюдив на багато інших ситуацій. З часом цей підхід отримав назву принципу Парето.

Цей принцип діє як в нашому повсякденному житті(більшість наших рішень не можна назвати значними, однак деякі з них визначають наше майбутнє) так і в системах управління запасами, де невелика частина номенклатури ресурсів грають визначальну роль при розрахунку необхідних сум для створення запасів.

Будь яка система управління запасами повинна вказувати, в який момент часу необхідно розміщувати проводити замовлення того або іншого ресурсу і скільки його слід замовляти. У більшості випадків управління запасами номенклатура ресурсів така велика, що моделювання і ретельний аналіз кожної позиції номенклатури просто нереальні. Щоб вирішити цю проблему і проводиться АВС – аналіз всієї номенклатури ресурсів, в результаті якого отримуємо три групи ресурсів: група А – ресурси які мають 75 – 80% вартості; група В – ресурси які мають 15 – 20% вартості; група С – ресурси які мають 5% вартості. Вартість є мірою значущості: відносно дешевий ресурс, але з великою загальною вартістю, може бути більш важливим ніж невелика кількість дорогого ресурсу.

Суть методу АВС полягає в тому, що складається список, в якому вся номенклатура матеріально – технічних ресурсів розташовується в порядку зменшення сумарної вартості ресурсу одного найменування які одночасно знаходяться на складі. На першому етапі ціну ресурсу множать на їх кількість на складі. На наступному етапі список ресурсів переписують в порядку зменшення сумарної вартості ресурсу, тобто на першому місці ресурс з найбільшою сумарною вартістю, а на останньому – з найменшою. Потім всі ресурси поділяють на три групи. До групи А відносять всі ресурси, які починаються з першого в списку, сума вартості яких складає 75 – 80% загальної вартості всіх ресурсів. До групи В відносять наступні по списку ресурси, сума вартості яких складає приблизно 15 – 20% загальної вартості ресурсів. І нарешті, ті ресурси, що залишились, з вартістю 5%, відносять до групи С. Досвід проведення такої роботи показує, що до групи А відноситься приблизно 10 – 15% всієї номенклатури ресурсів які зберігаються на складі, до групи В – 20 – 25% і до групи С – 60 -70%.

Як правило, для кожного виду ресурсу, які потрапили до різних груп – А,Б,С, використовується різний ступень деталізації і як результат, різний рівень витрат на планування. Для групи А вони найвищі, для групи В – середні і для групи С – найнижчі. Крім того для різних груп ресурсів використовуються різні методи розрахунку потреби в ресурсі, засобів виконання закупок, оптимізації обсягу поставок, засобів зберігання і використання у виробництві. Так для ресурсів групи А прогнозування обсягів споживання найчастіше виконується на основі виробничої програми, а для ресурсів групи С використовується методи розрахунку потреби на основі витрат ресурсу за минулі періоди. Тобто віднесення того чи іншого ресурсу до групи А, В, або С приводить до більших або менших витрат по певному виду.

Слід зазначити, що кордони між групами визначаються в кожному окремому випадку довільно і не завжди співпадають з теоретичними кордонами.

Досвід використання методу АВС показує, що основну увагу необхідно приділяти управлінню запасами тих ресурсів які відносяться до групи А. Для цієї групи доцільно використовувати ті системи управління ресурсами де потрібний щоденний контроль за їх фактичним рівнем.

Для груп В і С, як правило, не слід використовувати системи управління запасами зі щоденною перевіркою їх фактичної наявності на складах, тому що це потребує великих нераціональних витрат які пов”язані з наявністю великої кількості найменувань ресурсів для цих груп.

3.8.5. Приклад АВС – аналізу. В табл.3.8 показані результати розрахунку рангу ресурсів, які закуповуються, по їх вартості.

В табл.. 3.9 наведені результати розрахунку кількісних і вартісних часток.

В результаті отримуємо наступні висновки на 555 необхідних для виробництва ресурсів припадає 5555 їх загальної вартості. Структура потреби в сировині графічно зображується за допомогою кривої концентрації(або розподілу) Лоренца. У випадку якщо на кожний вид ресурсу припадають рівні частки їх загальної вартості, крива Лоренца перетворюється в пряму, яка проходить через початок координат і крапку з координатами (100%, 100%). Чим більш нерівномірний розподіл загальної вартості по видам ресурсів, тим більш крутий кут нахилу до осі ординат.

 

 

Таблиця 3.8 Ранжування ресурсів по їх вартості при АВС – аналізі

 

№ ресурсу	Річна потреба	Ціна за одиницю(грн.)	Загальна річна вартість(грн.)	Ранг
		17.00
		14.00
		0.42
		154.00
		43.00
		0.60
		8.50
		12.50
		90.00
		0.60

 

До групи А відносяться 2 види ресурсу з 72.0% - ною часткою вартісної оцінки річної потреби в загальній вартості ресурсів. До групи В відносяться 3 види ресурсу з 23.1% - ною часткою вартісної оцінки річної потреби в загальній вартості ресурсів. До групи С відносяться 5 видів ресурсу з 4.9% - ною часткою вартісної оцінки річної потреби в загальній вартості ресурсів.

Таблиця 3.9. Визначення кількісних і вартісних часток

 

Ранг	№ ре сурсу	Частка в загаль ному числі купуємих видів ресурсів нароста ючим підсумком, %	Загальна річна вартість, (грн.)	Частка вартісної оцінки річної потреби в кожному виді ресурсів в загальній вартості ресурсів, %	Частка вартісної оцінки річної потреби в кожному виді ресурсів в загальній вартості ресурсів, наростаючим підсумком, %	Група
		12.0		38.8	38.8	А
		17.6		33.2	72.0	А
		35.6		11.4	83.4	В
		39.7		6.5	89.9	В
		51.7		5.2	95.1	В
		58.7		3.7	98.8	С
		81.0		0.5	99.3	С
		82.2		0.4	99.7	С
		96.7		0.2	99.9	С
		100.0		0.1	100.0	С

 

Розрахунок площ складів.

Існує два методи розрахунку площ складів підприємств. Один базується на розрахунках на основі нормативів площі і обсягу продукції(роботи), яка виробляється(планується вироблятися) на підприємстві за певний термін (як правило за один рік). Другий базується на розрахунках на основі нормативів площі і рівня запасів певних ресурсів які необхідні для виробництва продукції за певний термін(як правило за один рік). В якості прикладу першого методу розглянемо методику розрахунку площ складів автотранспортного підприємства(АТП), а другого – методику розрахунку площ складів промислового підприємства.