Розподіл балів за елементами змістових модулів при поточному оцінюванні знань

 

1. Практичне завдання (0-4 бали):

 

4 бали - роботу виконано і захищено звіт;

3 бали - роботу виконано і оформлено звіт без помилок;

2 бали - роботу виконано і оформлено звіт з помилками;

1 бал - роботу виконано;

0 балів - роботу не виконано.

 

 

2. Самостійна робота (0-3 бали):

 

3 бали - роботу виконано повністю;

2 бали - виконано 2/3 роботи;

1 бал - виконано 1/3 роботи;

0 балів - роботу не виконано.

 

ДАДКОВИЙ ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ НЕОБХІДНИЙ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА РІШЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ЗАДАЧ

Страхові запаси.

Страховий запас обумовлений необхідністю компенсації коливань в процесі заготівлі ресурсів. Вони виконують буферну функцію, а поповнюються тільки тоді коли їх рівень падає нижче нормативних обсягів.

Інколи страхові запаси можуть бути мінімізовані(наприклад, при використанні систем управління виробництвом „канбан” і „JIT”) або повністю ліквідовані(наприклад, коли даний вид матеріально – технічного ресурсу дуже специфічний або дорогий).

3.2. Різновидом страхових запасів є матеріальні резерви. Матеріальні резерви створюються, як правило в економічних системах з великою кількістю об”єктіва виробничо економічних відносин. Вони призначені для використання матеріальних ресурсів в особливих обставинах, не передбачених прогнозами(стихійні лиха; різкі коливання кон”юктури ринку; необхідність приоритетного розвитку певних галузей, регіонів).

Особливості і фактори утворення страхових запасів вносять значні труднощі в процес їх визначення(нормування). Наукове обґрунтування величини(норм) страхових запасів потребує глибокого вивчення причин, які визначають необхідність створення цих запасів.

Для захисту від всіх випадкових відхилень в процесі постачання і споживання ресурсів підприємство може створювати великий страховий запас, однак це приведе і до негативних наслідків – високим витратам на створення і утримування такого запасу. Створення невеликого страхового запасу приводить до невеликих витрат на його утримання але такий запас, з високою імовірністю, може привести до відсутності в той чи інший момент певного ресурсу на складі, а це приводить до великих втрат від його дефіциту. Тобто головним фактором при визначенні величини страхового запасу є економічний фактор(критерій) – мінімальні сумарні витрати: а) на створення і утримання такого запасу; б) пов”язані з дефіцитом ресурсу у випадках коли цей ресурс буде відсутній на складі. Таким чином при визначенні величини страхового запасу ми маємо справу з оптимізаційною задачею. Однак слід зазначити, що при розрахунку оптимальної величини страхового запасу необхідно враховувати і закономірності розподілу випадкових величин потреби в ресурсах, імовірнісний характер обсягів постачання і їх строків, а в деяких випадках і інших випадкових факторів. Це викликає сер”йозні складності при розрахунку оптимальної величини страхових запасів для кожного конкретного підприємства[9].

3.3. Більш менш простим є визначення величини страхового запасу коли враховується тільки одна випадкова величина. В якості такої випадкової величини може бути – величина потреби між двома суміжними поставками; величина інтервалу між моментом замовлення і моментом поставки; величина однієї партії поставки. Розглянемо найбільш простий випадок, коли є тільки одна випадкова величина – величина потреби між двома суміжними поставками. В такому випадку оптимальний рівень величини страхового запасу повинен бути таким, щоб імовірність виникнення дефіциту, тобто коефіцієнт ризику відсутності ресурсу на складі (р), повинна дорівнювати:

 

(3.1)

 

Де – - вартість зберігання і утримування одиниці ресурсу на складі на протязі року;

– - збитки від відсутності(дефіциту) одиниці ресурсу.

Отже, розмір страхового запасу повинен бути таким, щоб імовірність того, що його розмір буде недостатнім для покриття різниці між розміром чергової партії поставки і величиною потреби між двома суміжними поставками, дорівнювала (р). Щоб визначити розмір страхового запасу необхідно знати характер розподілення випадкової величини потреби між двома суміжними поставками.

3.4. При нормальному законі розподілу випадкової величини потреби між двома суміжними поставками розмір страхового запасу розраховується по формулі:

 

(3.2)

 

Де – – величина страхового запасу;

- – чисельне значення величини стандартизованого відхилення інтегральної функції нормального розподілу з імовірністю 1-р;

– - середньоквадратичне відхилення випадкової величини.

3.5. При розподілові випадкової величини потреби між двома суміжними поставками по закону Пуассона розмір страхового запасу розраховується по формулі:

 

(3.3)

 

Де - q - оптимальний розмір партії поставки.

3.6. При рівномірному законі розподілу випадкової величини потреби між двома суміжними поставками розмір страхового запасу розраховується по формулі:

 

 

(3..4)

 

 

Де – – максимальна величина випадкової змінної;

- – мінімальна величина випадкової змінної.