Структура курсової роботи з психології

 

Структурними елементами курсових робіт з психології є:

v титульна сторінка

v зміст

v вступ

v основна частина

v висновки

v список використаних джерел

v додатки

 

1. Титульна сторінка є першою сторінкою роботи (вона не нумерується) і містить інформацію про курсову роботу, яка дає можливість її подальшого аналізу та зберігання. На титульній сторінці необхідно вказати наступне:

- найменування вузу та кафедри, на якій виконувалась робота;

- назву виду роботи (курсова робота з психології);

- назву теми курсової роботи;

- дані про виконавця курсової роботи (П.І.Б., група, курс);

- дані про наукового керівника (П.І.Б., вчений ступінь та вчене звання);

- місто та рік видання.

Зразок оформлення титульної сторінки курсової роботи подано в додатках (див. Додаток А).

 

2. Зміст курсової роботи відображає послідовність розкриття проблеми і повинен включати перелік структурних елементів роботи, заголовків розділів та підрозділів з вказуванням номерів сторінок, на яких починається їх розташування в тексті.

Зразок оформлення Змісту подано в додатках (див. Додаток Б).

 

3. Вступ до курсової роботи має бути коротким та стислим викладенням основних положень курсового дослідження. Його обсяг 1,5-2 сторінки. В ньому розкривається актуальність дослідження, практичне значення даної теми, вказується на наукову розробленість проблеми в сучасній психологічній літературі. Також у вступі визначаємо об’єкт дослідження, предмет дослідження, мету дослідження, його основні завдання та методи дослідження.

При визначенні актуальності курсової роботи важливо зазначити та пояснити, чому дане дослідження необхідне, (проблема відповідає сучасній соціальній ситуації, відповідає запитам практики в тій чи іншій сфері, привертає увагу багатьох дослідників, потребує доповнення тощо). Визначаючи практичну значущість роботи, можна вказати, наприклад, що отримані результати значно розширять уявлення про особливості становлення комунікативної компетентності майбутніх психологів в період навчання в вузі, чи, наприклад, розширять уявлення про особливості професійного самовизначення старших підлітків і будуть корисними в практиці роботи шкільного психолога в напрямку профорієнтаційної роботи з учнями тощо. Розкриваючи актуальність курсового дослідження, студент повинен показати стан даного питання в сучасних психологічних дослідженнях – чітко вказати хто з вчених-психологів, дослідників займався вивченнях даної проблеми і який саме внесок в її розробку вони зробили.

Завершується блок «Актуальність дослідження» чітким визначенням проблеми та теми курсової роботи. Наприклад: «Таким чином, соціальна значущість проблеми впливу пізнавального егоцентризму на формування особистості в молодшому шкільному віці, необхідність подальшого розширення уявлень про особливості та чинники його закріплення в цей період, обумовили вибір теми нашого дослідження: «Вплив пізнавального егоцентризму на формування Я-концепції молодших школярів».

Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію, та вибране для вивчення. В якості об’єкта дослідження виступає фрагмент психологічної реальності, на який спрямований дослідницький інтерес. Це може бути, наприклад, ігрова діяльність дітей, сімейні конфлікти, психологічний клімат малої групи, пізнавальний егоцентризм особистості тощо.

Предмет дослідження – це елемент або аспект об’єкта, який вивчається. Предмет дослідження знаходиться в межах об’єкта. Саме предмет визначає тему дослідження. Об’єкт та предмет дослідження співвідносяться як ціле та частина, загальне та конкретне тощо. Тобто, предметом дослідження можуть бути психологічні особливості, процеси, паттерни поведінки та емоційних реакцій, характеристики явищ, взаємозв’язки та взаємозалежності між ними і т.п. Характеристики предмета визначаються, описуються, вимірюються, класифікуються тощо. Наприклад, з огляду на наведені вище приклади об’єктів дослідження, предметом дослідження в таких роботах можуть бути - конфліктна взаємодія дітей в ігровій діяльності, конфліктність особистості як чинник сімейних конфліктів, особливості психологічного клімату педагогічного колективу коледжу, чинники закріплення пізнавального егоцентризму в молодшому шкільному віці тощо. Варто пам’ятати, що для одного об’єкта дослідження можуть бути виділені декілька предметів, які досліджуватимуться в різних роботах.

Мета дослідження – це бажаний кінцевий результат дослідження. В меті дослідження необхідно відзначити як теоретичний, так і практичний аспекти проведеного дослідження. Типово мета дослідження формулюється як – «виявити», «проаналізувати», «визначити» та ін. Мета дослідження, наприклад, може бути такою: «Виявити та проаналізувати особливості психологічної готовності дитини до школи та визначити умови її оптимізації», «Розкрити взаємозв’язок розвитку рефлексії та соціалізації підлітків», «Виявити особливості впливу пізнавального егоцентризму на формування особистості молодших школярів та визначити умови та засоби подолання пізнавального егоцентризму» тощо.

Завдання дослідження повинні показати процес досягнення мети, для чого здійснюється той чи інший крок в дослідженні і що це дає для досягнення мети. Завдання дослідження не треба плутати з етапами дослідження (аналіз наукових джерел, збір емпіричних даних, їх обробка та аналіз, інтерпретації, висновки та рекомендації). Постановка завдань дослідження – це свого роду вибір засобів та шляхів досягнення мети, це ті дії, які необхідно зробити для досягнення визначеної в роботі мети. Звично для курсової роботи достатньо обмежитися виділенням 3-4 завдань (Наприклад, 1-е – «Проаналізувати…», 2-е –«Виявити…», 3-е – «Розробити рекомендації…» тощо). Постановка завдань дослідження здійснюється від загального до часткового, вони мають відповідати меті курсової роботи, конкретизувати та деталізувати її.

У вступі також необхідно вказати методи дослідження, де зазначити, які саме методи були застосовані при вивченні даної теми (аналізу теоретичних джерел, емпіричні методи збору інформації – тести-опитувальники, малюнкові проективні методи тощо, методи обробки та аналізу отриманих емпіричних даних). Треба також зауважити, які конкретно методики дослідження застосовувались в рамках того чи іншого методу.

 

4. Основна частина курсової роботи присвячена самому дослідженню. Як правило, вона складається із 2 розділів (чи 3-х, що може бути обґрунтовано специфікою конкретної теми). Змістово розділи мають бути пов’язані, попередній виступає підґрунтям для наступного. Кожний розділ, в свою чергу, включає в себе ще 2-3 підрозділи, які несуть закінчене смислове навантаження як окремі фрагменти роботи.

В теоретичному розділі необхідно показати підходи, що існують до вирішення даної проблеми в сучасній вітчизняній та зарубіжній психології. Назва розділу повинна виражати цей аспект теоретичного аналізу, наприклад, «Теоретичні проблеми дослідження розвитку особистості в сім’ї», «Теоретико-методологічні аспекти вивчення проблеми ідентичності особистості» тощо. Даний розділ роботи передбачає реферування наукових психологічних джерел. Позиції різних авторів повинні смислово пов’язуватись в тексті роботи. Крім того, студент має висловлювати своє ставлення до цих наукових позицій. При цьому думки авторів можуть як цитуватися, так і можуть передаватися їх основні положення в інтерпретації автора курсового дослідження.

Такий аналітичний огляд літературних джерел має містити узагальнену лаконічну та чітку інформацію про сучасний стан дослідження проблеми, повно та достовірно відображати наукові положення, бути логічним та цілісним, містити аргументовані оцінки та висновки. Теоретичний розділ має розкрити особливості визначених в роботі об’єкта та предмета дослідження і обґрунтувати перехід до емпіричного дослідження.

Розділ закінчується висновками, де відображено його основні ідеї.

Емпіричний (експериментальний) розділ роботи містить програму емпіричного дослідження, його результати, їх аналіз, інтерпретацію та висновки. Зміст розділу має бути відображений вже у самій назві розділу. Наприклад, «Вивчення психологічних особливостей амбівалентності особистості в ранньому віці в умовах сім’ї», «Емпіричне вивчення психологічних особливостей становлення особистісної ідентичності в ранньому юнацькому віці» тощо.

Програма емпіричного дослідження подається в першому підрозділі, його можна назвати «Методика та процедура дослідження ….» Описуючи програму емпіричного дослідження, студент повинен вказати базу дослідження і вибірку обстежуваних, відзначивши їх соціально-психологічні характеристики (вік, стать, соціальний статус, освіта, професія і т.п.); охарактеризувати умови (включаючи терміни та місце проведення) проведення експерименту, його етапи та процедуру. Необхідно перерахувати використані методи та методики, обґрунтувати їх вибір і вказати джерела, звідки вони взяті. Методики повинні бути детально описані в тексті роботи, а їх матеріали подані в Додатках. Опис методик передбачає опис завдань, які виконували обстежувані, інструкцій, які вони отримували, а також – як фіксувались кількісні та якісні показники, і яким чином здійснювалась фіксація по ходу дослідження. В даному підрозділі необхідно також описати способи обробки первинних даних (включаючи і методи математичної статистики, наприклад, кореляційний аналіз, Т-критерій Стьюдента, критерій Пірсона, факторний аналіз тощо), обґрунтувати вибір цих способів. Для більш наочного подання матеріалів дослідження стимульний матеріал та бланки опитування рекомендується подавати в Додатках. Крім того, роботи, які спираються на якісні методи збору інформації, повинні містити в Додатках зразки отриманих матеріалів – наприклад, повні тексти поглиблених інтерв’ю, щоденники чи протоколи спостережень та ін.. Принцип, за яким матеріали були розміщені в Додатках також має бути відзначений в основному тексті роботи.

В другому підрозділі, як правило подаються результати експерименту та їх аналіз. Наприклад, «Результати дослідження рівнів вираженості пізнавального егоцентризму у дітей молодшого шкільного віку», чи «Результати дослідження підліткових рефлексивних суджень» тощо. Результати повинні бути подані як по кожній окремій методиці, так і згруповані за узагальненим критеріями. Опис результатів обов’язково має включати їх графічне подання – таблиці, діаграми, графіки, схеми тощо. Всі ці наочні засоби повинні мати нумерацію та назви, а також обов’язково мати текстові пояснення. Після викладу результатів здійснюється їх інтерпретація – пояснення того, що означають отримані результати з погляду змісту тих психологічних феноменів та закономірностей, що були описані в першому теоретичному розділі. Доцільно також зробити співставлення отриманих результатів з даними раніше здійснених досліджень іншими авторами. Логіка опису результатів повинна відповідати логіці поставлених завдань дослідження і підводити до досягнення поставленої мети.

Третій підрозділ в курсовій роботі може включати визначення шляхів, умов, засобів впливу на досліджуване явище, містити практичні рекомендації щодо напрямків та способів подальшої роботи з обстежуваними. Рекомендації передбачають конкретні вказівки щодо способів застосування отриманих результатів. Вони повинні мати конкретного адресата – можуть бути дані батькам, вчителям, самим обстежуваним, психологам, медико-психологічним комісіям тощо.

Підрозділи повинні закінчуватися підсумками, наприклад, «Таким чином, аналіз результатів дає можливість стверджувати, що …», чи «Отже, вказані шляхи та напрямки роботи дадуть змогу забезпечити такі психолого-педагогічні умови, які …» тощо. Ці проміжні підсумки повинні лягти в основу висновків до другого розділу.

 

5. Висновки завершують основну частину роботи, їх обсяг 1,5-2 сторінки. Тут в стислому вигляді підводиться загальний підсумок проведеного дослідження у відповідності до поставленої мети та визначених завдань (вони мають показати, що мета досягнута, а завдання вирішені), підкреслюються можливості практичного застосування результатів дослідження та намічаються перспективи подальших наукових пошуків. Висновки формулюються на основі всієї проведеної роботи. Вони можуть подаватися у вигляді пронумерованого списку.

У Висновках не допускається повторення змісту вступу та висновків до окремих розділів. Висновки до роботи повинні коротко та змістовно, в тезисній формі відображати результати, що отримані автором.

 

6. Список використаних джерел включає всю літературу, яка вивчена автором в процесі підготовки курсової роботи. Список літературних джерел має відповідати темі курсового дослідження, повно відображати всі аспекти її аналізу. В список літератури необхідно включити різні види документів: офіційні, нормативні, довідкові, навчальні, наукові, науково-практичні та ін.. В списку використаних джерел мають бути праці як вітчизняних науковців, так і зарубіжних, які відображають психологічне знання за останні 3-5 років.

Список літератури оформляють відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи та розміщують наступним чином: 1) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків у хронологічному порядку або ж 2) у порядку появи посилань у тексті. Бібліографічні видання з різною графікою групуються в два ряди – спочатку на українській чи російській мові та на мовах з кирилічною графікою, потім на мові (мовах) з латинською графікою (наприклад, англійська, німецька та ін..).

На всю літературу, яка вказана в списку використаних джерел по тексту курсової роботи мають бути зроблені посилання.

 

7. Додатки розміщують в кінці курсової роботи, вони мають полегшити сприймання змісту курсової роботи і можуть включати матеріали, що доповнюють текст: первинні дані, проміжні розрахунки, таблиці додаткових даних, ілюстрації додаткового характеру, інструкції, анкети, зразки бланків та стимульного матеріалу, протоколи досліджень, тексти методик та ін..

В основній частині роботи на всі додатки повинні бути посилання. Додатки розміщуються в порядку посилань на них по тексту курсової роботи.