Послідовність і терміни виконання дипломної роботи

Перед початком виконання дипломної роботи слід розробити робочий план-графік роботи на весь період її виконання та узгодити його з науковим керівником. Вміло складений план-графік допомагає дипломнику правильно організувати свою роботу, а також надає можливість науковому керівнику контролювати хід виконання дипломної роботи, сприяти й допомагати в її виконанні. Дипломна робота, як і будь-яке наукове дослідження, виконується в наступній логічно взаємообумовленій послідовності:

а) вибір теми, її конкретизація та узгодження з науковим керівником;

б) підбір літератури й критичний її огляд;

в) знайомство з історією і сучасним станом;

г) збирання, відбір та вивчення інформації;

д) визначення методики дослідження;

е) складання робочого плану викладення;

ж) розширення, доповнення даних, їх уточнення й конкретизація;

з) викладення матеріалів та результатів дослідження;

к) виконання розрахунків, в тому числі з застосуванням комп’ютерної обробки;

л) формулювання висновків і пропозицій;

м) консультації з науковим керівником з кожного розділу й підрозділу роботи;

н) ліквідація зауважень, наданих науковим керівником, й урахування конструктивних пропозицій щодо покращення змісту роботи;

о) попереднє оформлення роботи та надання її на рецензію спеціалісту відповідної кваліфікації;

п) усунення зауважень і недоліків та остаточне оформлення дипломної роботи;

р) зовнішнє рецензування дипломної роботи та оформлення відгуку наукового керівника;

с) написання доповіді й підготовка ілюстративного матеріалу (наприклад, таблиць і графіків для публічного виступу);

т) представлення дипломної роботи на кафедру для попереднього розгляду;

у) захист дипломної роботи.

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Титульний аркуш дипломної роботи

Титульний аркуш містить найменування вищого навчального закладу, де виконана дипломна робота; назву дипломної роботи; прізвище, ім'я, по батькові автора, курс, групу та напрям за яким навчається студент; прізвище, ім'я, по батькові наукового керівника, науковий ступінь, вчене звання; місто і рік виконання роботи (Додаток Б).

Завдання

Завдання на дипломну роботу має розміщуватись одразу після титульного аркуша і містити інформацію про хід організації написання наукової роботи, вчасність виконання студентом всіх завдань, поставлених у дослідженні, а також календарний план роботи (Додаток В).

Зміст

Зміст подають на початку дипломної роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

(за необхідності)

Якщо в дипломній роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа – їх детальну розшифровку.

Якщо в дипломній роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

Вступ

Вступ (не більше 5 сторінок) розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її значущість, висвітлюється коло питань, яким присвячена робота. Викладається обґрунтування актуальності теми, її мета, завдання, науково-практична значимість, розкривається теоретична і практична потреба в проведенні даної роботи як наслідок проблемної ситуації. Далі подається загальна характеристика дипломної роботи в рекомендованій нижче послідовності (висвітлення кожного із вказаних пунктів слід починати з абзацу, назву виділяють напівжирним шрифтом:

1. Актуальність дослідження.

2. Мета дослідження.

3. Завдання дослідження.

4. Об’єкт дослідження.

5. Предмет дослідження.

6. Методи дослідження.

7. Наукова новизна одержаних результатів.

8. Практичне значення одержаних результатів.

9. Структура роботи.

 

Актуальність теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи, роблять оцінку сучасного стану проблеми з точки зору своєчасності й соціальної значущості, відмічаючи практично розв'язані задачі, прогалини знань, що існують у галузі туризму, провідні підприємства та провідних вчених і фахівців даної галузі. Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним, визначати сутність наукової проблеми.

Мета дослідження – визначення основного питання, на вирішення якого спрямована робота. Вона повинна бути сформульована таким чином, щоб указувати на об’єкт і предмет дослідження. Не слід формулювати мету як «Дослідження...», «Вивчення...», тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Назва роботи повинна знайти відображення у формулюванні мети. З мети дослідження випливають конкретні шляхи її рішення – задачі дослідження. Кожна тема, як би конкретно вона не була визначена, може мати кілька рішень, що стають предметом вивчення (дослідження). Кожна із задач, будучи чітко сформульованою, відображає загальну ідею роботи, розкриває певну її складову. Визначаючи оптимальне число задач, варто враховувати їх взаємний зв'язок і логічну послідовність вивчення. Кожна задача повинна знайти своє рішення, відображення в одному чи декількох висновках.

Відповідно до мети формулюються завдання дослідження у формі перерахунку (вивчити..., описати..., встановити..., проаналізувати..., виявити..., вивести залежність... тощо). Формулювати завдання слід якомога ретельніше, оскільки описання їх вирішення становить зміст розділів роботи:

Об'єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для дослідження. Наприклад, підприємство або організація, обрані для вивчення і на базі даних яких виконується проект.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Він виступає частиною об’єкта, певною його стороною, його досліджуваною якістю та галуззю. Це те, на що спрямоване дослідження студента, те, що відбиває його мету, проблема (коло проблем), що досліджується в роботі на прикладі об'єкта дослідження

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дослідника, оскільки предмет дослідження змістовно визначає тему дипломної роботи.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів. Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих особисто. У роботі уточнюються окремі поняття з огляду на нові наукові дані, пропонується новий підхід у дослідженні якогось явища, тобто розглядається істотно нова методика, ставляться завдання, які не могли з’ясувати попередники тощо. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

При формулюванні новизни бажано вживати такі словосполучення як: «розроблено метод, який відрізняється від…», «доведено залежність між...», «розроблено й обгрунтовано програму з …», «допрацьовано… (відомий) метод…», «створено концептуальне положення, що узагальнює й розвиває...», «отримано новий ефект…», «розроблено нову систему…», «показано...», «розширено теоретичні уявлення про …», «доповнено ….».

Практичне значення одержаних результатів. Надаються відомості про використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію про ступінь їх готовності до використання або масштабів використання.

В дипломній роботі, що має теоретичне значення, треба подати відомості про наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дипломній роботі, що має прикладне значення, – відомості про практичне застосування отриманих автором результатів для практики і вказати способи, методи і шляхи їхнього впровадження в сфері туристичної діяльності. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності їх використання або масштабів використання. Необхідно дати короткі відомості щодо можливості впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій.

Структура роботи. Потрібно описати структуру роботи. Наприклад: дипломна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (60 найменувань). Загальний обсяг роботи – 77 сторінок, з яких 62 основного тексту. Робота містить 3 таблиці, 5 рисунків)..

Основна частина

Основна частина дипломної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць. Основні розділи роботи: теоретичний, аналітико-дослідницький, проектно-рекомендаційний, присвячений розгляду питань з охорони праці.

Перший розділ, теоретичний (до 25 % обсягу роботи) містить декілька параграфів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних з посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури (в тому числі іноземної) розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, в чому полягає подібність, а в чому – відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему, подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Другий розділ, аналітичний, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи й певний методичний інструментарій.

Аналітичний розділ повинен містити:

- опис, характеристику сучасного стану досліджуваної теми на об’єкті дослідження;

- діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження;

- ґрунтовний аналіз з використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням і висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться у додатках),їх обов'язково супроводжувати стислим коментарем.

Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час переддипломної практики. Джерелом інформації є планові й фактичні показники господарської діяльності, статистична й бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

З метою підтримки набутих навичок роботи на ПЕОМ і умінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у дипломному проекті повинен використати певні комп'ютерні програми.

Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:

· поставлене завдання;

· програму, за якою воно буде вирішуватися;

· базу даних (бажано у додатку навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації – баланс, інші форми звітності);

· формули розрахунку;

· блок-схему алгоритму розв'язання завдання;

· результат – у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;

· аналітичний опис результату.

Обсяг другого розділу – в межах 30-35% загального обсягу дипломної роботи.

Завданням третього, рекомендаційного розділу є розробка конкретних рекомендацій і пропозицій з організаційно-технологічного проектування розвитку та діяльності підприємства на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені в першому розділі, а також висновків другого розділу.

У цій частині студент повинен сформувати системний погляд на проект, як на керовану зміну початкового стану будь-якої системи, пов’язану з витратами часу й коштів. Він пропонує ефективний інструмент розв’язання проблемної ситуації на підприємстві у формі інноваційного проекту, розглядаючи й аналізуючи ключові категорії проекту: цілі; кінцеві продукти; суттєві параметри і характер впливу оточуючого середовища; необхідні ресурси; критерії позитивності результатів, ефективності їх досягнення й оцінки; можливі механізми й інструменти діяльності й управління, дає обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності об'єкта. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналітичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об'єкта з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента-випускника повинні спрямовуватися на забезпечення показників економічного зростання.

Детальні пропозиції з удосконалення діяльності об’єкта мають відповідати напрямку дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено в другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем і недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності й практичної втіленості.

У розрахунках для обґрунтування пропозицій є можливим використання ПЕОМ.

Обсяг третього розділу може становити до 30% загального обсягу дипломної роботи.

Четвертий розділ(охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях)

присвячений розгляду питань з охорони праці.

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 11 травня 2006 р. схвалив Концепцію Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006–2011 роки. Метою Програми є розроблення і забезпечення впровадження в практику новітніх безпечних технологій та досягнень науки і техніки у сфері охорони та гігієни праці, перегляд і адаптація законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки до законодавства ЄС для зниження рівня виробничого травматизму і професійної захворюваності, збереження трудового потенціалу України і створення правових засад для вступу України до ЄС.

Зміст розділу з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях повинен відповідати темі дипломної роботи і бути його складовою частиною. У ньому треба охопити:

- аналіз стану виробничих умов з характеристикою небезпек, які можуть виникнути під час виконання роботи;

- аналіз впливу виробничих умов на здоров’я людини з прогнозом ймовірних наслідків.

Обсяг розділу визначається складністю проблеми, яку поставлено у роботі.

Загальні висновки (обсягом до 3 сторінок)є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті дипломного проекту й поставленим у вступі завданням, окреслено елементи наукової новизни, пропозиції з удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано в третьому розділі. У висновках не можуть даватися пропозиції, які не були розглянуті у третьому розділі.

Список використаних джерел. У «Списку...» можуть вказуватися тільки всі опрацьовані наукові джерела, на які є посилання в тексті наукової роботи. Приклади оформлення літератури додаються (Додаток Д).

У додатках вміщують інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою. Додатки є необхідними для повноти роботи, але включення їх до основної частини роботи може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу; матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (копії звітів підприємств, що застосовувались для розрахунків; інструкції, методики, опис комп'ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи тощо). Обсяг додатків не обмежується.