Вимоги до державного іспиту з «творчої роботи»

Представлені випускниками творчі роботи мають відповідати таким критеріям:

- виконавча майстерність (володіння студентом внутрішньою і зовнішньою технікою актора; опанування характерністю ролі: поєднання внутрішньої та зовнішньої характерності);

- сценічна культура (виявлення студентами знань основних принципів „Етики” К.С.Станіславського та їх практичне втілення);

- режисура (володіння студентами законами мізансценування, організацією сценічного простору при постановці різноманітних форм театрального мистецтва; володіння змістом, методикою режисерської та виховної роботи в шкільному театральному колективі);

- музичне оформлення (музика – один із найважливіших компонентів вистави. Головним завданням музики є вираження узагальненої ідеї вистави. Вдало підібране музичне і шумове оформлення створює атмосферу, темпоритм окремих сцен і цілої вистави. Добираючи музику до вистави, студент має виявити вміння компілювати музичний матеріал, дотримуючись адекватної стилістики музичного та драматичного творів. Музика та шуми повинні працювати на цілісний образ вистави);

- художнє оформлення (художнє оформлення чи сценографія вистави – робота над створенням просторово сценічного образу постановки.

Сценічний простір використовується в динаміці, відповідно до драматургічного розвитку п'єси. Створення проекту художнього оформлення вистави складається з: макету та ескізів декорацій; ескізів костюмів і реквізиту; ескізів меблів, бутафорії з вказівкою фактур і фарбувань. Випускникам необхідно послідовно освоювати всі етапи роботи над костюмами від однієї картини до повного об'єму вистави. Все у виставі повинно відповідати стильовому середовищу певного історичного часу. Треба прагнути до лаконічного оформлення вистави: потрібне враження досягається одним-двома характерними предметами, що визначають місце дії. Правильний відбір правдивих виразних деталей робить оформлення компактним, лаконічним і допомагає створювати життєву обстановку на сцені. Громіздкі декорації, костюми, грим затримують ритм композиції, заважають безперервному розгортанню сценічної дії, викликають невиправдані паузи, що приводить до спаду уваги глядачів, розхолоджує їх, знижує якість сприйняття дійства. Лаконічне, умовне, але характерне оформлення, правдивість деталей в костюмах підкреслюють положення героїв, епоху, час, підвищують якість сприйняття композиції глядачами, дають простір фантазії, активізують їх асоціативне мислення та уяву. Працюючи над створенням костюмів, потрібно прагнути до того, щоб у кожного героя був свій основний колір костюма, який допомагає розкриттю його характеру. Костюм повинен доповнювати образ, але ні в якому разі не заважати акторові працювати на сцені. У постановці необхідно влучно використовувати атрибут – ознака персонажа, яка символізує його типові властивості. Атрибут допомагає артисту в створенні задуманого образу. Задум і створення сценографії, костюмів, реквізиту та бутафорії треба спрямовувати на вирішення надзавдання вистави, її ідейно-тематичного задуму);

- створення гриму сценічного образу (для досконалого володіння технікою гриму студент повинен зосередити увагу на вивченні обличчя виконавця, мімічних виразів, добре знати фарби гриму та їх значення, а також вплив освітлення на грим. При виконанні будь-якої ролі потрібно звернути увагу на характер, психологічні особливості та соціальний стан створюваного образу і змінити зовнішність за вимогами даного персонажу. Починаючи з гриму молодого обличчя, студенти повинні вміти при необхідності змінити зовнішність на обличчя похилого віку, а також створити гострохарактерний грим, казковий, комедійний (клоунада), національний, фантастичний та інше. Треба вміти користуватися наклейками (вуса, борода, брови тощо), перуками та іншими допоміжними аксесуарами для вдосконалення даного образу, якщо ж персонаж потребує змінити обличчя на видатну історичну особу або зробити портретний грим, на допомогу приходить художник-гример);

- зміст та оформлення режисерського постановчого плану творчої роботи.

Освітньо-кваліфікаційні рівні «спеціаліст», «магістр»

Питання до державного іспиту з «Української і світової художньої культури та методики її викладання»

1. Поняття культури та його сутність. Структура культури.

2. Релігія і мораль як визначальні основи середньовічної системи культури. Принцип теоцентризму.

3. Особливості духовної культури первісного суспільства (форми релігійних вірувань, походження мистецтва та його особливості).

4. Художня культура середньовічної Європи.

5. Типологія культури (авторські типології, історична типологія, регіональна типологія).

6. Мистецькі здобутки епохи Відродження.

7. Міфи як джерело вивчення давньої культури людства.

8. Гуманізм як світоглядна-філософська основа культури Відродження.

9. Художньо-естетичні особливості культур Стародавнього Сходу.

10. Видатні представники епохи Відродження.

11. Унікальність та значення культури Стародавнього Єгипту. Піраміди – шедеври єгипетської культової архітектури.

12. Реформація та її культурно-історичне значення.

13. Своєрідність культурної старовини Стародавньої Індії та Китаю.

14. Національно-культурні особливості розвитку Класицизму і Просвітництва в західноєвропейській культурі.

15. Європейський культурний регіон. Його особливості та історичні етапи розвитку.

16. Особливості розвитку художньої культури ХVІІ ст. Бароко як світоглядна система і мистецький стиль.

17. Людина в системі художньо-мистецьких практик Античності та Відродження.

18. Становлення класичної музики. Творчість Баха, Моцарта, Бетховена.

19. Місце античності в історії світової культури. Особливості античної культури.

20. Театр та драматургія епохи Відродження. Творчість Шекспіра.

21. Новий час як епоха мистецького плюралізму.

22. Національна специфіка романтизму в мистецтві європейських країн.

23. Наука, література та мистецтво Стародавньої Греції.

24. Еволюція художніх стилів в історії культури.

25. Античний театр та драматургія.

26. Реалізм як літературно-мистецький напрям. Особливості розвитку та специфіка.

27. Тенденції розвитку сучасної художньої культури. Дуалістичний характер культури постмодернізму.

28. Театр французького класицизму.

29. Особливості та досягнення культури Стародавнього Риму.

30. Основні художні напрями в образотворчому мистецтві XIX ст. (романтизм, реалізм, імпресіонізм, символізм, модерн).

31. Культура арабо-мусульманського світу.

32. Мистецькі течії початку XX ст. (кубізм, абстракціонізм, футуризм, дадаїзм, експресіонізм тощо).

33. Виникнення та становлення християнства. Криза античної культури.

34. Сюрреалізм у мистецтві ХХ ст. (література, образотворче мистецтво, театр, кіно).

35. Особливості культури Візантії (мистецтво, освіта, наука, іконоборство).

36. Форми культури: елітарна, народна та масова. Масова культура та її роль у сучасному суспільстві.

37. Світова культура як регіональна макросистема. Планетарна єдність та територіальна багатоманітність.

38. Кіномистецтво XX ст. Основні напрями та видатні представники.

39. Авангардизм у художній культурі ХХ ст.

40. Театральне мистецтво ХХ ст. Традиції і новації.

1. Українська культура як цілісність та складова світової культури.
2. Язичницька культура Давньої Русі напередодні прийняття християнства.
3. Видатні діячі культури Київської Русі.
4. Традиційна культура та побут українського населення.
5. Витоки української культури.
6. Запорізьке козацтво як історичне і культурне явище.
7. Художня культура Київської Русі.
8. Українська культура на перехресті скіфо-сарматського світів.
9. Братства та їх роль у піднесенні національної культури наприкінці ХVІ – на початку ХVІІ ст.
10. Ренесансні ідеї в українській культурі ХVІ – ХVІІ ст.
11. Берестейська церковна унія та її роль у розвитку української національної культури.
12. Українська культура як самобутнє духовне утворення.
13. Періодизація української художньої культури.
14. Бароко в українському мистецтві ХVІІ – ХVІІІ ст.
15. Іконопис та монументальний живопис ХVІІ – ХVІІІ ст.
16. Києво-Могилянська академія як центр культури в Україні ХVІІ – ХVІІІ ст.
17. Вертеп і вертепна драма в українській культурі.
18. Творчість М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя у контексті культурного життя України ХVІІІ ст.
19. Гуманістичний характер творчості Г.С. Сковороди.
20. Романтизм і його роль у розвитку національно-культурного відродження.
21. Т.Г. Шевченко – видатний український митець.
22. Класицизм, романтизм та реалізм в українській культурі ХІХ ст.
23. Християнсько-православне начало української культури.
24. Українська театральна культура ХІХ ст.
25. Жанрові особливості українського живопису ХІХ ст.
26. Розвиток музичної культури України ХІХ ст. Творча діяльність П. Сокальського, М. Лисенка.
27. Реформатор українського театру Л. Курбас. Новаторські риси театру «Березіль». Жанрові особливості українського театру.
28. Український авангард та його місце у світовому художньо-мистецькому просторі.
29. Українська культура у Гетьманській державі (1918 р.).
30. Роль П.О. Куліша у національно-культурному розвитку України.
31. «Українізація» 20-х років як соціокультурний процес.
32. «Літературна дискусія» 1925-1928 рр. та її наслідки для розвитку української культури.
33. Досягнення і втрати української культури 30-х років ХХ ст.
34. Внесок О. Довженка у розвиток української художньої культури.
35. Українська культура у часи воєнних випробувань.
36. Українська культура періоду хрущовської «відлиги». Рух «шістдесятників».
37. Суспільно-культурна ситуація в Україні у 70-80-х роках ХХ ст.
38. Незалежність України. Нові умови розвитку української культури наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст. Стан і проблеми народного мистецтва на сучасному етапі.
39. Традиції і новаторство в українській художній культурі ХХ ст.
40. Культурний доробок українців діаспори (ХІХ – ХХ ст.).
41. Концепції комічного та трагічного в історії естетики.
42. Мистецтво як естетичний феномен (сутність, етимологія поняття, теорії походження, функції).
43. Розуміння краси, прекрасного в історії естетики.

84. Історична динаміка художніх стилів.

85. Мистецтво та художня критика.

86. Еволюція статусу митця в історії культури.

87. Класичне та некласичне мистецтво.

88. Модель видової специфіки мистецтва.

89. Українське мистецтво у світовому культурному просторі.

90. Шляхи мистецтва в культурі ХХ ст.

91. Розподіліть матеріал програмної теми «Художні напрями та стилі» у 9 класі на окремі уроки, сформулюйте назви тем уроків. Визначте триєдину мету.

1. Охарактеризуйте методи емоційного стимулювання діяльності учнів на уроках художньої культури.
2. Розкрийте методику підготовки ділових ігор з теми «Скульптура — гімн людині» в 11 класі.
3. Обґрунтуйте використання методів контролю навчально-пізнавальної діяльності учнів з розділу «Музична культура» в 10 класі.
4. Розкрийте особливості мотивації навчально-пізнавальної діяльності учнів з теми «Художня культура рідного краю» в 9 класі.
5. Поясніть методику організації практичної роботи учнів на уроці з теми «Японський театр» в 11 класі.
6. Проаналізуйте навчальну програму курсу «Художня культура».
7. Охарактеризуйте навчальні посібники зі шкільних курсів «Художня культура України» та «Художня культура світу», а також періодичні видання, популярну літературу та навчально-методичні посібники для вчителів з художньої культури.
8. Охарактеризуйте предмет, мету, основні завдання, структуру та зміст курсу «Методика викладання художньої культури, етики, естетики».
9. Розкрийте методику викладання та закріплення нового матеріалу на уроці з теми «Італія — батьківщина оперного мистецтва» в 11 класі.